https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/728 2026-09-10T12:16:42Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20353 Оцінка ефективності лікувально-профілактичного комплексу препаратів у пацієнтів з включеними одиночними дефектами зубних рядів на ступінь ускладнень після операції дентальної імплантації Лепський, В. В.; Горохівський, В. Н.; Розуменко, В. О.; Розуменко, М. В.; Шахновський, І. В.; Назаров, О. С.; Піньковський, М. В.; Lepskyi, V. V.; Gorokhivskiy, V. N.; Rozumenko, V. O.; Rozumenko, M. V.; Shakhnovskyi, I. V.; Nazarov, O. S.; Pinkovskyi, M. V. Післяопераційні ускладнення залишаються однією з провідних причин зниження успішності дентальної імплантації при включених одиночних дефектах зубних рядів. Оптимізація фармакологічної підтримки із застосуванням багатокомпонентних лікувальнопрофілактичних комплексів, що поєднують антиоксидантну, протизапальну, імуномодулюючу та остеотропну дію, є актуальним напрямом сучасної стоматології. Мета дослідження. Оцінити вплив запропонованого лікувального комплексу препаратів на частоту та ступінь післяопераційних ускладнень у пацієнтів із включеними одиночними дефектами зубних рядів після дентальної імплантації. Матеріали та методи. Обстежено 37 пацієнтів (18–22 роки), яким проведено протезування на імплантатах. Сформовано дві клінічні групи: основну (n=20), де поряд із базовою терапією призначали мультикомпонентний лікувально-профілактичний комплекс, та групу порівняння (n=17), що отримувала лише базову терапію. Оцінку ступеня ускладнень (легка, середня, тяжка або їх відсутність) здійснювали через 7 днів, 2 тижні, 3 та 6 місяців після операції. Статистичну суттєвість різниць визначали t-критерієм Стьюдента (р<0,01). Результати дослідження. У групі порівняння легкі ускладнення спостерігались у 17,6%, середні – у 11,7% пацієнтів; випадків тяжких ускладнень не зафіксовано. У пацієнтів основної групи легкі ускладнення відзначено у 5%, середні та тяжкі не виявлені. Частка пацієнтів без ускладнень у основній групі сягала 95% проти 70,7% у групі контролю (р<0,01). Висновки. Застосування лікувально-профілактичного комплексу, що поєднує антиоксидантні, протизапальні, імуномодулюючі та остеотропні компоненти, забезпечує достовірне зниження частоти й вираженості післяопераційних ускладнень при дентальній імплантації та підвищує питому вагу випадків без ускладнень до 95%.; Post-operative complications remain one of the leading causes of reduced success rates of dental implantation in patients with single-tooth bounded edentulous spaces. Optimising pharmacological support by employing multicomponent therapeutic-prophylactic complexes that combine antioxidant, anti-inflammatory, immunomodulatory and osteotropic activities is therefore a topical issue in contemporary dentistry. The purpose of the study was to evaluate the efficacy of the proposed therapeutic drug complex on the frequency and severity of post-operative complications following dental implantation in patients with single-tooth bounded edentulous spaces. Materials and methods. Thirty-seven patients aged 18–22 years who underwent implantsupported prosthetic rehabilitation were examined. Two clinical cohorts were formed: the main group (n=20), which received a multicomponent therapeutic-prophylactic complex in addition to standard care, and a comparison group (n=17), which received standard care only. Complications were graded as mild, moderate, severe, or absent at 7 days, 2 weeks, 3 months and 6 months postsurgery. Statistical significance of intergroup differences was evaluated using Student’s t-test (p<0.01). Research results. In the comparison group, mild complications occurred in 17.6% and moderate complications in 11.7% of patients; no severe events were recorded. In the main group, mild complications were observed in 5% of cases, whereas moderate and severe complications were absent. The proportion of patients without complications reached 95% in the main group versus 70.7% in the control group (p<0.01). Conclusions. Administration of a therapeuticprophylactic complex that integrates antioxidant, antiinflammatory, immunomodulatory and osteotropic components significantly reduces the frequency and severity of post-operative complications after dental implantation and increases the proportion of uneventful healing to 95%. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20351 Оцінка рухливості імплантатів та опорних зубів у процесі комплексного ортопедичного лікування Лепський, В. В.; Горохівський, В. Н.; Розуменко, В. О.; Розуменко, М. В.; Назаров, О. С.; Чередниченко, А. В.; Піньковський, М. В.; Lepskyi, V. V.; Gorokhivskiy, V. N.; Rozumenko, V. O.; Rozumenko, M. V.; Nazarov, O. S.; Cherednychenko, A. V.; Pinkovskyi, M. V. Стабільність дентальних імплантатів і опорних зубів визначає довговічність ортопедичних конструкцій та успішність реабілітації пацієнтів із включеними одиночними дефектами зубних рядів. Клінічний моніторинг рухливості за допомогою об’єктивних методів, зокрема приладу Periotest-S, відкриває можливості для раннього виявлення невідповідної остеоінтеграції та оптимізації лікувальних протоколів. Мета дослідження. Оцінити динаміку рухливості імплантатів і опорних зубів під час комплексного ортопедичного лікування із застосуванням лікувально-профілактичного комплексу препаратів. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 57 пацієнтів (18–30 років) із включеними одиночними дефектами. У групі імплантатів (n=29) сформовано підгрупу 1.1 (n= 5, комплексна терапія) та підгрупу порівняння 1.2 (n=14, базова терапія). У групі трьохелементних металокерамічних мостів (n = 28) виділено підгрупи 2.1 (n=15, комплексна терапія) і 2.2 (n=13, базова). Показники Periotest реєстрували в стандартизовані терміни: для імплантатів – через 1, 3, 6 і 12 міс після імплантації; для мостів – до та після фіксації, а також через 1, 3, 6 і 12 міс. Статистичну обробку виконували у програмі STATISTICA 6.1 із застосуванням t-критерію Стьюдента (р<0,01). Результати дослідження. Через місяць після імплантації середній показник Periotest у підгрупі 1.1 був нижчим, ніж у 1.2 (5,6±0,2 проти 6,2±0,2; р=0,05). Перевага комплексної терапії зростала до 3-го (р<0,005) та 6-го (р<0,001) місяців, зберігаючись через рік, коли рухливість в 1.2 перевищувала відповідний показник 1.1 у 1,7 рази. При мостоподібному протезуванні комплексна терапія забезпечила достовірне зниження рухливості опорних зубів ще до фіксації мосту (2,8±0,1 проти 3,6±0,2; р<0,04) й швидшу стабілізацію системи після навантаження. Через 12 міс рухливість мосту в 2.2 була у 1,8 рази вищою, ніж у 2.1 (р<0,001). Висновки. Лікувально-профілактичний комплекс із антиоксидантною, протизапальною та остеотропною дією достовірно покращує стабільність імплантатів і опорних зубів, сприяючи швидшій остеоінтеграції та тривалій функціональній стабільності ортопедичних конструкцій. Методика Periotest є чутливим інструментом контролю ефективності комплексного супроводу на всіх етапах протезування.; The mechanical stability of dental implants and abutment teeth determines the longevity of prosthetic constructions and the success of rehabilitation in patients with bounded singletooth defects. Objective mobility monitoring with devices such as the Periotest-S allows early detection of inadequate osseointegration and optimisation of treatment protocols. The purpose of the study was to evaluate the dynamics of implant and abutment tooth mobility during comprehensive prosthetic treatment supported by a therapeutic-preventive regimen. Materials and methods. A prospective cohort study was carried out in 57 patients (18–30 years) with bounded single-tooth defects. In the implant cohort (n=29), subgroup 1.1 (n=15) received comprehensive therapy, while subgroup 1.2 (n=14) received basic care only. In the three-unit metal–ceramic bridge cohort (n=28), subgroup 2.1 (n=15) received comprehensive therapy and subgroup 2.2 (n=13) received basic care. Periotest values were recorded at standardised intervals: for implants – 1, 3, 6 and 12 months post-implantation; for bridges–before and after fixation and at 1, 3, 6 and 12 months thereafter. Statistical analysis was performed in STATISTICA 6.1 using Student’s t-test (p<0.01). Research results. One month after implantation, the mean Periotest value in subgroup 1.1 was lower than in 1.2 (5.6±0.2 vs 6.2±0.2; p=0.05). The advantage of comprehensive therapy increased by months 3 (p<0.005) and 6 (p<0.001) and persisted at 12 months, when mobility in 1.2 exceeded that in 1.1 by 1.7-fold. In bridge patients, comprehensive therapy produced a significant reduction in abutment tooth mobility even before bridge fixation (2.8±0.1 vs 3.6±0.2; p<0.04) and ensured faster post-loading stabilisation. At 12 months, bridge mobility in 2.2 was 1.8-fold higher than in 2.1 (p<0.001). Conclusions. A therapeutic-preventive regimen combining antioxidant, anti-inflammatory and osteotropic agents significantly improves the stability of implants and abutment teeth, fostering faster osseointegration and long-term functional stability of prosthetic constructions. The Periotest method is a sensitive tool for monitoring the effectiveness of comprehensive support throughout the prosthetic treatment pathway. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20313 Активність фосфатаз в альвеолярній кістці щурів на тлі флюорозу та ортодонтичного втручання при застосуванні лікувальнопрофілактичного комплексу Шнайдер, Д. С.; Репужинський, Й. М.; Розуменко, М. В.; Розуменко, В. О. Надмірне надходження фтору зумовлює розвиток флюорозу, що супроводжується дисбалансом кісткового ремоделювання й ускладнює ортодонтичне лікування. Метою дослідження було оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу на активність кислої та лужної фосфатаз у гомогенатах альвеолярної кістки щелеп щурів за умов експериментального флюорозу та ортодонтичного переміщення зубів. Експеримент проведено на сорока самцях Wistar, розподілених на інтактну, флюорозну, флюороз + ортодонтичне навантаження та флюороз + ортодонтичне навантаження + комплекс групи. Хронічна фторидна інтоксикація посилювала остеокластичні процеси (підвищення активності кислої фосфатази на 60 %) і пригнічувала остеогенез (зниження активності лужної фосфатази на 22 %). Ортодонтичне навантаження поглиблювало резорбцію, підвищуючи активність кислої фосфатази у 2,1 раза. Застосування комплексу нормалізувало маркери ремоделювання: активність кислої фосфатази зменшилася на 49 %, а лужної фосфатази зросла на 24 % відносно нелікованих тварин, що відновило індекс мінералізації. Отримані дані засвідчують виражений остеопротекторний ефект комплексу та підтверджують доцільність його подальших досліджень. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20299 Використання багатошарової конструкції базису повного знімного протеза з рідиновмісним елементом: клініко-біомеханічне обґрунтування Чередниченко, А. В.; Cherednychenko, A. V. Мета дослідження: обґрунтувати доцільність застосування багатошарової конструкції базису повного знімного протеза з рідиновмісним елементом як способу зниження локальних пікових навантажень на слизову оболонку протезного ложа та скорочення адаптаційного періоду у пацієнтів із повною адентією. Теоретичним підґрунтям є сучасні дані про розподіл тиску «протез – слизова» та клінічне значення порога больової чутливості до тиску (pressure-pain threshold) у формуванні дискомфорту й болю при користуванні знімними протезами. Матеріали та методи дослідження. Проведено порівняльне клінічне спостереження у пацієнтів із повною адентією: основна група (n=24) ‒ повні знімні протези з багатошаровим базисом та рідиновмісним елементом; контрольна група (n=22) ‒ протези з традиційним жорстким акриловим базисом. Оцінювали: скарги на біль, ознаки травматизації / запалення слизової оболонки, термін адаптації, кількість корекцій у перший місяць, клінічну стабільність і суб’єктивний комфорт. Методологія оцінки ефективності узгоджена з підходами, що застосовуються у дослідженнях впливу інтерфейсних матеріалів (soft relining) на результати повного знімного протезування. Наукова новизна. У контексті проблеми локальних перевантажень протезного ложа та недостатньої стандартизації вимірювання тиску на слизову запропоновано клініко-біомеханічне обґрунтування рідиновмісного елемента як гідродинамічного демпфера, що під функціональним навантаженням перерозподіляє рідину в межах герметичного прошарку, потенційно вирівнюючи контактний тиск та зменшуючи пікові значення на тканинах. На відміну від м’яких підкладок, для яких описані проблеми адгезії, зміни твердості/шорсткості та мікробної контамінації у довготривалому періоді, рідиновмісна система акцентує на стабільності демпфувального ефекту за умови герметичності та точності виготовлення. Висновки. Застосування багатошарової конструкції з рідиновмісним елементом продемонструвало тенденцію до зниження частоти скарг на біль на 14-ту добу, скорочення терміну адаптації та зменшення кількості корекцій у перший місяць порівняно з традиційним жорстким акриловим базисом. Конструкція є перспективною для складних клінічних умов (атрофія гребеня, тонка/малорезистентна слизова, рухомі ділянки), що узгоджується з клінічними повідомленнями про liquid-supported протези, однак потребує подальших досліджень із кількісною оцінкою тиску «протез-слизова» та стандартизації технологічних параметрів.; Purpose. To substantiate the feasibility of a multilayer complete denture base incorporating a liquid-supported element as a method for reducing local peak loads on denture-bearing mucosa and shortening the adaptation period in completely edentulous patients. The rationale is based on current evidence on denture–mucosa pressure distribution and the clinical relevance of the pressure-pain threshold (PPT) in denture-related discomfort and pain. Materials and methods.A comparative clinical observation was performed in completely edentulous patients: the study group (n=24) received complete dentures with a multilayer base and a liquid-supported element, whereas the control group (n=22) received conventional complete dentures with a rigid acrylic base. Outcomes included pain complaints, mucosal inflammatory/traumatic changes, adaptation period duration, number of adjustments during the first month, clinical stability/retention, and patient-reported comfort. The evaluation framework aligns with approaches used in studies assessing resilient interfaces and long-term soft relining materials in complete denture therapy. Scientific novelty. Given the ongoing lack of standardized baseline ranges for denture–mucosa pressure and methodological heterogeneity in pressure assessment, this paper provides a clinical and biomechanical justification of the liquid-supported element as a hydrodynamic damper. Under functional loading, the liquid redistributes within a sealed compartment, potentially lowering peak contact stresses and increasing the load-bearing area. In contrast to conventional soft liners-where adhesion issues, changes in hardness/ roughness, and long-term microbial contamination have been reported – the liquid-supported concept emphasizes sustained cushioning provided that sealing integrity and manufacturing precision are ensured. Conclusions. The multilayer liquid-supported design showed a trend toward reduced pain at day 14, shorter adaptation time, and fewer post-insertion adjustments within the first month compared with rigid acrylic bases. The approach appears particularly relevant for challenging anatomical and tissue conditions (atrophic ridges, thin/low-resilience mucosa, flabby areas), consistent with clinical reports on liquid-supported dentures. Further studies are warranted to standardize fabrication parameters and to incorporate quantitative pressure mapping protocols. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20293 Оцінка змін маркеру неспецифічного імунного захисту – лізоциму у ротовій рідині дітей з флюорозом в динаміці комплексного ортодонтичного лікування Шнайдер, Д. С.; Дєньга, А. Е.; Кордонець, О. Л.; Желізняк, Н. А.; Топов, І. Г.; Цушко, І. О.; Жук, Д. Д.; Shnaider, D. S.; Dienga, A. E.; Kordonets, O. L.; Zhelizniak, N. A.; Topov, I. H.; Tsushko, I. O.; Zhuk, D. D. Ендемічний флюороз супроводжується порушенням формування та мінералізації емалі, а застосування ортодонтичної апаратури ускладнює гігієну порожнини рота та сприяє накопиченню зубної біоплівки. Одним із провідних показників місцевого неспецифічного антимікробного захисту є активність лізоциму в ротовій рідині. Метою дослідження було оцінити динаміку активності лізоциму в ротовій рідині дітей з ендемічним флюорозом та ортодонтичною патологією під впливом лікувально-профілактичного комплексу. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей віком 6–7 років, розподілених на основну групу (n=13) і групу порівняння (n=12). Усім дітям проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну, а основній групі додатково призначали розроблений лікувально-профілактичний комплекс. Активність лізоциму в нестимульованій ротовій рідині визначали на початку дослідження, перед фіксацією ортодонтичної апаратури, а також через 1, 6 і 12 місяців. Статистичну значущість відмінностей оцінювали за t-критерієм Стьюдента при р<0,01. Результати дослідження. Початкова активність лізоциму була знижена в обох групах: 80±5 од/л у групі порівняння та 85±6 од/л в основній групі проти референтного значення 140±11 од/л (р<0,001). Через один місяць в основній групі показник підвищився до 142±11 од/л, що на 67,0 % перевищувало вихідний рівень (р1<0,001), тоді як у групі порівняння становив 88±6 од/л. Через 6 і 12 місяців активність лізоциму в основній групі дорівнювала відповідно 131±11 та 125±10 од/л і була на 55,9 та 52,4 % вищою, ніж у групі порівняння (р2<0,002). Висновки. Застосування лікувально-профілактичного комплексу сприяло нормалізації та тривалому збереженню активності лізоциму, що підтверджує його антимікробну й імунокоригувальну дію під час ортодонтичного лікування дітей з ендемічним флюорозом.; Endemic dental fluorosis is associated with impaired enamel formation and mineralization, while the use of orthodontic appliances complicates oral hygiene and promotes dental biofilm accumulation. Lysozyme activity in oral fluid is one of the principal indicators of local nonspecific antimicrobial defense. The purpose of the study was to assess changes in lysozyme activity in the oral fluid of children with endemic dental fluorosis and orthodontic pathology under the influence of a therapeutic and preventive complex. Materials and methods. A total of 25 children aged 6–7 years were examined and divided into a main group (n=13) and a comparison group (n=12). All children underwent oral sanitation and professional oral hygiene, while the children in the main group additionally received the developed therapeutic and preventive complex. Lysozyme activity in unstimulated oral fluid was determined at baseline, before the fixation of the orthodontic appliance, and at 1, 6, and 12 months thereafter. The statistical significance of the differences was assessed using Student’s t-test, with p<0.01 considered statistically significant. Research results. Baseline lysozyme activity was reduced in both groups: 80±5 units/L in the comparison group and 85±6 units/L in the main group, compared with the reference value of 140±11 units/L (p<0.001). After one month, lysozyme activity in the main group increased to 142±11 units/L, exceeding the baseline value by 67.0% (p₁<0.001), whereas it was 88±6 units/L in the comparison group. At 6 and 12 months, lysozyme activity in the main group was 131±11 and 125±10 units/L, respectively, and was 55.9% and 52.4% higher than the corresponding values in the comparison group (p₂<0.002). Conclusions. The application of the therapeutic and preventive complex contributed to the normalization and long-term maintenance of lysozyme activity, confirming its antimicrobial and immunomodulatory effects during orthodontic treatment in children with endemic dental fluorosis. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20291 Spectrocolorimetric study of gingival microvascular reactivity during prosthodontic treatment using fixed dental prostheses Dienha, O. V.; Gorokhivskiy, V. N.; Diieva, T. V.; Burdeinyi, V. S.; Nazarov, O. S.; Lysenko, V. V.; Дєньга, О. В.; Горохівський, В. Н.; Дієва, Т. В.; Бурдейний, В. С.; Назаров, О. С.; Лисенко, В. В. Objective optical monitoring may reveal gingival microvascular dysfunction and inflammatory chromatic changes that are not fully captured by visual examination. The purpose of the study was to evaluate longitudinal changes in gingival microvascular reactivity to a standardized masticatory load and the iodine-associated spectrocolorimetric response during implant-supported and tooth-supported fixed prosthetic rehabilitation, and to determine whether adjunctive multicomponent support was associated with more favorable six-month optical outcomes than basic care alone. Materials and methods. This longitudinal, nonrandomized comparative study included 76 adults aged 18–30 years with a bounded single-tooth edentulous space. Diagnostic stratification determined rehabilitation with two-stage implants (group 1.1, adjunctive regimen, n=20; group 1.2, basic care, n=17) or three-unit metal–ceramic fixed dental prostheses supported by two teeth (group 2.1, adjunctive regimen, n=22; group 2.2, basic care, n=17). An automated spectrocolorimeter recorded gingival reflectance-derived CIE X, Y, and Z tristimulus coordinates before and after a protocol-defined masticatory load and before and after Schiller–Pisarev iodine staining. Measurements were obtained at baseline, after preliminary therapy in the intervention groups, and 1 and 6 months after surgery or prosthesis fixation Statistical analysis was performed in STATISTICA 6.1 using Student’s t-test (p < 0.01). Research results. At baseline, the implantstratified groups showed a positive optical microvascular response to loading, whereas the bridge-stratified groups showed a negative response. At 1 month, load reactivity was attenuated or negative in all groups. By 6 months, group 1.1 demonstrated increases of +3.5, +2.5, and +2.7 units in X, Y, and Z after loading, while group 1.2 showed negligible changes (−0.1, +0.1, and +0.1). Group 2.1 shifted toward a positive response (+0.3, +0.3, and +0.4), whereas group 2.2 retained a negative response (−2.0 for each coordinate). At 6 months, the relative iodine-associated coordinate changes were 5.3–6.5% in group 1.1 versus 14.2–15.5% in group 1.2, and 16.2–17.9% in group 2.1 versus 25.9–27.8% in group 2.2 (p<0.001 for each adjunctive-versus-comparison contrast). Conclusions. Within each rehabilitation stratum, adjunctive multicomponent support was associated with more favorable recovery of the gingival optical response to functional loading and a smaller iodine-associated chromatic shift at 6 months. These findings support standardized optical monitoring as a complementary method for longitudinal assessment of peri-prosthetic soft tissues, while the nonrandomized design precludes direct causal comparison of implants and bridges.; Об’єктивний оптичний моніторинг може виявляти порушення мікроциркуляції ясен і запальні хроматичні зміни, які не повною мірою визначаються під час візуального огляду. Мета дослідження. Оцінити поздовжні зміни реактивності мікроциркуляторного русла ясен у відповідь на стандартизоване жувальне навантаження та йод-асоційовану спектроколориметричну реакцію під час незнімної ортопедичної реабілітації з опорою на імплантати й зуби, а також визначити, чи був додатковий багатокомпонентний супровід пов’язаний зі сприятливішими оптичними результатами через шість місяців порівняно із застосуванням лише базової терапії. Матеріали та методи. До цього поздовжнього нерандомізованого порівняльного дослідження було залучено 76 пацієнтів віком 18–30 років із включеним одиничним дефектом зубного ряду. На підставі діагностичної стратифікації здійснювали ортопедичну реабілітацію із застосуванням двоетапних імплантатів (група 1.1 − додатковий лікувально-профілактичний комплекс, n=20; група 1.2 − базова терапія, n=17) або трьоходиничних металокерамічних незнімних зубних протезів з опорою на два зуби (група 2.1 − додатковий лікувально-профілактичний комплекс, n=22; група 2.2 − базова терапія, n=17). За допомогою автоматичного спектроколориметра реєстрували отримані на підставі спектрів відбиття ясен тристимульні координати CIE X, Y і Z до та після регламентованого протоколом жувального навантаження, а також до і після йодного забарвлення за Шиллером–Писарєвим. Вимірювання проводили у вихідному стані, після попередньої терапії в основних групах, а також через 1 і 6 місяців після хірургічного втручання або фіксації зубного протеза. Статистичний аналіз виконували у програмі STATISTICA 6.1 із застосуванням t-критерію Стьюдента (p<0,01). Результати дослідження. У вихідному стані в групах, стратифікованих для реабілітації з опорою на імплантати, спостерігали позитивну оптичну реакцію мікроциркуляторного русла на навантаження, тоді як у групах, стратифікованих для мостоподібного протезування, реєстрували негативну реакцію. Через 1 місяць реактивність у відповідь на навантаження була послабленою або негативною в усіх групах. Через 6 місяців у групі 1.1 після навантаження було встановлено збільшення координат X, Y і Z відповідно на +3,5, +2,5 і +2,7 одиниці, тоді як у групі 1.2 зміни були мінімальними (−0,1, +0,1 і +0,1 відповідно). У групі 2.1 відзначено зміщення у напрямі позитивної реакції (+0,3, +0,3 і +0,4), натомість у групі 2.2 зберігалася негативна реакція (−2,0 для кожної координати). Через 6 місяців відносні йод-асоційовані зміни координат становили 5,3–6,5% у групі 1.1 порівняно з 14,2–15,5% у групі 1.2 та 16,2–17,9% у групі 2.1 порівняно з 25,9–27,8% у групі 2.2 (p<0,001 для кожного порівняння групи додаткового супроводу з відповідною групою базової терапії). Висновки. У межах кожної страти ортопедичної реабілітації додатковий багатокомпонентний супровід був пов’язаний зі сприятливішим відновленням оптичної реакції ясен на функціональне навантаження та менш вираженим йод-асоційованим хроматичним зсувом через 6 місяців. Отримані результати обґрунтовують застосування стандартизованого оптичного моніторингу як додаткового методу поздовжнього оцінювання стану м’яких тканин у ділянці ортопедичних конструкцій. Водночас нерандомізований дизайн дослідження не дає змоги здійснювати пряме причинно-наслідкове порівняння реабілітації з використанням імплантатів і мостоподібних протезів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20021 Аналіз активності протеаз у гомогенатах кісткової тканини щелеп щурів на тлі моделювання флюорозу, ортодонтичного втручання та лікувально-профілактичних заходів Шнайдер, Д. С.; Дєньга, А. Е.; Суслова, О. В.; Семенов, К. А.; Семенов, Д. К.; Shnaider, D. S.; Dienga, A. E.; Suslova, O. V.; Semenov, K. A.; Semenov, D. K. Надлишкове надходження фтору в організм спричиняє розвиток флюорозу, що супроводжується порушеннями кісткового ремоделювання, ураженням зубів і кісток щелеп, а також посиленням деградації білків кісткової тканини. Розроблення ефективних методів профілактики та корекції таких змін є актуальним завданням сучасної стоматології та щелепно-лицьової хірургії. Метою дослідження було оцінити вплив лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) на активність протеаз у гомогенатах кісткової тканини щелеп щурів за умов моделювання флюорозу та ортодонтичного втручання. Матеріали та методи. Експерименти проведено на 40 щурах-самцях лінії Wistar (4-місячного віку, масою 280±14 г), розподілених на 4 групи (n=10): інтактну (стандартний раціон); модель флюорозу (60-денне споживання NaF у дозі 10 мг F^–/кг); флюороз + ортодонтичне переміщення зубів на верхній щелепі; флюороз + ортодонтичне переміщення + ЛПК. Ортодонтичне втручання моделювали фіксацією лігатури між молярами на 30 діб за методикою В.Н. Горохівського (2006). У 4-й групі протягом останніх 30 діб перорально вводили ЛПК. У гомогенатах альвеолярної кістки щелеп визначали загальну протеолітичну активність (ЗПА) та активність еластази як маркери деградації білків і резорбції кістки. Статистичне оброблення виконували в програмі STATISTICA 6.1 (t-критерій Стьюдента, р<0,01 вважали значущим). Результати дослідження. У щурів із флюорозом ЗПА зросла на 16,8%, а активність еластази – на 28,0% відносно інтактних тварин, що вказує на посилення протеолізу в кістковій тканині. Ортодонтичне втручання на тлі флюорозу спричинило подальше підвищення ЗПА на 89,7% порівняно з інтактними та на 62,5% відносно моделі флюорозу, а активність еластази зросла на 80,5% та 41,0% відповідно. Застосування ЛПК зменшувало ЗПА на 49,8% та активність еластази на 41,9% порівняно з нелікованими тваринами, нормалізуючи показники до рівня інтактної групи. Висновки. Хронічна фториста інтоксикація та ортодонтичне втручання в щурів індукують виражений дисбаланс протеолітичних процесів у кістковій тканині щелеп – посилення деградації білків (зростання загальної протеолітичної активності) супроводжується активацією деструктивних ферментів (підвищення активності еластази). Застосування запропонованого ЛПК на тлі флюорозу достовірно гальмує протеолітичну активність і запобігає посиленню резорбції кістки за ортодонтичного навантаження, що проявляється відновленням нормальних рівнів ферментів. Отримані результати демонструють виражений протекторний ефект комплексу щодо білкового метаболізму кісткової тканини та обґрунтовують доцільність його подальшого вивчення як засобу профілактики ускладнень флюорозу в ортодонтичній практиці.; Excessive fluoride intake into the body leads to the development of fluorosis, which is accompanied by disruptions in bone remodeling, damage to teeth and jaw bones, as well as enhanced degradation of bone tissue proteins. The development of effective methods for prevention and correction of such changes represents a pressing challenge in contemporary dentistry and maxillofacial surgery. Aim of the study. To experimentally evaluate the impact of a therapeutic-preventive complex (TPC) on protease activity in homogenates of jaw bone tissue in rats under conditions of fluorosis modeling and orthodontic intervention. Materials and methods. Experiments were conducted on 40 male Wistar rats (4 months of age, body weight 280±14 g), divided into 4 groups (n=10): intact (standard ration); fluorosis model (60-day consumption of NaF at a dose of 10 mg F^–/kg); fluorosis + orthodontic tooth movement on the upper jaw; fluorosis + orthodontic tooth movement + TPC. Orthodontic intervention was modeled by ligature fixation between molars for 30 days according to the method of V.N. Gorokhovsky (2006). In the 4th group, TPC was administered orally during the last 30 days. In homogenates of alveolar jaw bone, total proteolytic activity (TPA) and elastase activity were determined as markers of protein degradation and bone resorption. Statistical analysis was performed using STATISTICA 6.1 software (Student’s t-test, p<0.01 was considered significant). Results. In rats with fluorosis, TPA increased by 16.8%, and elastase activity by 28.0% relative to intact animals, indicating enhanced proteolysis in bone tissue. Orthodontic intervention against the background of fluorosis caused a further increase in TPA by 89.7% compared to intact animals and by 62.5% relative to the fluorosis model, while elastase activity increased by 80.5% and 41.0%, respectively. The application of TPC reduced TPA by 49.8% and elastase activity by 41.9% (compared to untreated animals, normalizing the parameters to the level of the intact group. Conclusions. Chronic fluoride intoxication and orthodontic intervention in rats induce a pronounced imbalance in proteolytic processes in jaw bone tissue – enhancement of protein degradation (increase in total proteolytic activity) is accompanied by activation of destructive enzymes (increase in elastase activity). The application of the proposed TPC against the background of fluorosis reliably inhibits proteolytic activity and prevents the enhancement of bone resorption under orthodontic load, as manifested by the restoration of normal enzyme levels. The obtained results demonstrate a pronounced protective effect of the complex on bone tissue protein metabolism and substantiate the feasibility of its further investigation as a means for preventing fluorosis complications in orthodontic practice. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20009 Study of the degree of dysbiosis in the oral fluid of patients following surgical tumour removal and chemotherapy during the application of a therapeutic and preventive complex Guliuk, S. A.; Dienga, A. E.; Stupnytskyi, R. M.; Mykhailyk, T. V.; Oblap, M. V.; Maslov, V. O.; Shnaider, D. S.; Гулюк, С. А.; Дєньга, А. Е.; Ступницький, Р. М.; Михайлик, Т. В.; Облап, М. В.; Маслов, В. О.; Шнайдер, Д. С. The study aimed to evaluate the effect of a therapeutic and preventive complex on the degree of dysbiosis in the oral fluid of patients following surgical removal of head and neck tumours and chemotherapy. Thirty-five adults aged 25–55 years were examined: 10 healthy controls, 10 patients receiving standard oncological care, and 15 patients receiving standard care combined with the proposed complex. The degree of dysbiosis was calculated from the ratio of relative urease and lysozyme activities in oral fluid at baseline and after 1, 3, 6, and 12 months. At baseline, the indicator exceeded the reference value approximately 15-fold in both patient groups. Standard treatment produced only a partial and temporary reduction. In the main group, the degree of dysbiosis decreased 1.7-, 4.1-, 6.5-, and 9.3-fold after 1, 3, 6, and 12 months, respectively, approaching the physiological range. The proposed complex promoted sustained restoration of oral microbial homeostasis.; Дослідження було присвячене оцінці впливу лікувально-профілактичного комплексу на ступінь дисбіозу в ротовій рідині пацієнтів після хірургічного видалення пухлин голови та шиї і хіміотерапії. Обстежено 35 дорослих віком 25–55 років: 10 здорових осіб контрольної групи, 10 пацієнтів, які отримували стандартне онкологічне лікування, та 15 пацієнтів, яким додатково призначали запропонований комплекс. Ступінь дисбіозу розраховували за співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму в ротовій рідині у вихідному стані й через 1, 3, 6 і 12 місяців. На початку дослідження показник в обох групах пацієнтів приблизно у 15 разів перевищував норму. Стандартне лікування забезпечувало лише часткове й тимчасове зниження. В основній групі ступінь дисбіозу зменшився відповідно у 1,7; 4,1; 6,5 та 9,3 раза, наближаючись через 12 місяців до фізіологічного рівня. Запропонований комплекс сприяв стійкому відновленню мікробного гомеостазу порожнини рота. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19956 Оцінка змін маркерів антиоксидантної системи у дітей з карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта на тлі лікувальнопрофілактичних заходів Горохівський, В. В.; Дєньга, А. Е.; Шнайдер, К. С.; Horokhivsky, V. V.; Dienga, A. E.; Shnaider, K. S. Карієс зубів та запальні захворювання пародонта у дітей залишаються актуальною проблемою сучасної стоматології, оскільки їх розвиток пов’язаний не лише з дією місцевих мікробних і гігієнічних чинників, а й із порушенням біохімічного гомеостазу ротової порожнини. Однією з важливих патогенетичних ланок цих захворювань є оксидативний стрес, який супроводжується активацією перекисного окислення ліпідів, зниженням активності ферментативної антиоксидантної системи та зміною інтегральних показників антиоксидантно-прооксидантної рівноваги. Мета дослідження – оцінити зміни активності каталази, вмісту малонового діальдегіду та антиоксидантно-прооксидантного індексу в ротовій рідині дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту на тлі застосування лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. У дослідженні проводили клініко-лабораторне обстеження дітей із карієсом зубів, ознаками запального ураження тканин пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Для оцінки стану антиоксидантнопрооксидантної системи в ротовій рідині визначали активність каталази, вміст малонового діальдегіду та розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс. Порівняння показників здійснювали до та після застосування лікувально-профілактичного комплексу. Результати. Встановлено, що у дітей із карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта відбувається зміщення біохімічного балансу ротової рідини у прооксидантний бік. Це проявлялося зниженням активності каталази, підвищенням рівня МДА та зменшенням АПІ, що свідчило про посилення процесів ліпопероксидації та недостатність місцевого антиоксидантного захисту. Після застосування лікувально-профілактичних заходів відзначено позитивну динаміку досліджуваних показників: підвищення активності каталази, зниження вмісту МДА та зростання антиоксидантно-прооксидантного індексу. Висновок. Оцінка каталази, МДА та АПІ у ротовій рідині є інформативним підходом для характеристики оксидативного дисбалансу у дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта. Застосування лікувально-профілактичного комплексу сприяє покращенню антиоксидантного захисту, зменшенню інтенсивності перекисного окислення ліпідів та відновленню антиоксидантно-прооксидантної рівноваги порожнини рота.; Dental caries and inflammatory periodontal diseases in children remain a relevant problem of modern dentistry, since their development is associated not only with the action of local microbial and hygienic factors, but also with disturbances in the biochemical homeostasis of the oral cavity. One of the important pathogenetic links of these diseases is oxidative stress, which is accompanied by activation of lipid peroxidation, decreased activity of the enzymatic antioxidant system, and changes in integral indicators of antioxidant–prooxidant balance. The aim of the study was to assess changes in catalase activity, malondialdehyde content, and the antioxidant–prooxidant index in the oral fluid of children with dental caries, inflammatory periodontal diseases, and gastrointestinal tract diseases against the background of therapeutic and prophylactic measures. Materials and methods. The study included a clinical and laboratory examination of children with dental caries, signs of inflammatory periodontal tissue involvement, and gastrointestinal tract diseases. To assess the state of the antioxidant–prooxidant system in oral fluid, catalase activity and malondialdehyde content were determined, and the antioxidant–prooxidant index was calculated. The indicators were compared before and after the application of the therapeutic and prophylactic complex. Results. It was established that in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases, the biochemical balance of oral fluid shifted toward the prooxidant side. This was manifested by decreased catalase activity, increased MDA levels, and reduced API, indicating intensification of lipid peroxidation processes and insufficiency of local antioxidant defense. After the application of therapeutic and prophylactic measures, positive dynamics of the studied indicators were observed: catalase activity increased, MDA content decreased, and the antioxidant–prooxidant index rose. Conclusion. Assessment of catalase, MDA, and API in oral fluid is an informative approach for characterizing oxidative imbalance in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases. The application of the therapeutic and prophylactic complex contributes to the improvement of antioxidant defense, reduction in the intensity of lipid peroxidation, and restoration of the antioxidant– prooxidant balance of the oral cavity. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19954 Оцінка системи «Антиоксидантний захист – перекисні процеси» в ротовій рідині дітей із флюорозом у динаміці комплексного ортодонтичного лікування Шнайдер, Д. С.; Дєньга, А. Е.; Заградська, О. Л.; Жук, Д. Д.; Майборода, Л. Ч.; Shnaider, D. S.; Dienga, A. E.; Zahradska, O. L.; Zhuk, D. D.; Maiboroda, L. Ch. Ендемічний флюороз у дітей супроводжується порушенням структури емалі, зниженням її резистентності та підвищенням ризику стоматологічних ускладнень під час ортодонтичного лікування. Особливого значення в таких умовах набуває оцінка стану ротової рідини, зокрема системи «антиоксидантний захист – перекисні процеси», яка відображає рівень оксидативного навантаження й адаптаційні можливості тканин порожнини рота. Мета дослідження. Оцінка впливу розробленого лікувально-профілактичного комплексу на стан антиоксидантно-прооксидантного індексу в ротовій рідині дітей з ендемічним флюорозом та ортодонтичною патологією в динаміці комплексного ортодонтичного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей 6–7 років: основна група (n = 13) отримувала розроблений комплекс разом із санацією та професійною гігієною; група порівняння (n = 12) – лише стандартні профілактичні заходи. Розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс у нестимульованій ротовій рідині на етапах: до лікування, перед фіксацією брекетів, через 1, 6 та 12 місяців. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою за рівня р < 0,01. Результати дослідження. На вихідному етапі у дітей обох груп встановлено значне зниження антиоксидантно-прооксидантного індексу ротової рідини порівняно з референтними значеннями, що свідчило про зміщення рівноваги в бік активації перекисного окиснення ліпідів. У групі порівняння після проведення професійної гігієни спостерігалося тимчасове підвищення АПІ до 5,0±0,28 ум. од., однак у подальшому показник поступово знижувався і через 12 місяців становив 2,10±0,18 ум. од. В основній групі застосування лікувально-профілактичного комплексу забезпечило достовірне зростання АПІ: перед фіксацією брекетів – до 8,69±0,42 ум. од., через 1 місяць – до 12,0±0,87 ум. од., через 6 місяців – до 17,64±1,28 ум. од., а через 12 місяців – до 13,15±1,10 ум. од. Висновки. Розроблений лікувальнопрофілактичний комплекс сприяє нормалізації антиоксидантно-прооксидантного балансу ротової рідини у дітей з ендемічним флюорозом під час ортодонтичного лікування, що підтверджує його антиоксидантну дію та доцільність застосування для підвищення місцевої резистентності порожнини рота.; Endemic fluorosis in children is accompanied by impaired enamel structure, reduced enamel resistance, and an increased risk of dental complications during orthodontic treatment. Under such conditions, assessment of the oral fluid status, particularly the “antioxidant defense–peroxide processes” system, becomes especially important, as it reflects the level of oxidative load and the adaptive capacity of oral tissues. The purpose of the study was to evaluate the effect of the developed therapeutic and prophylactic complex on the antioxidant–prooxidant index in the oral fluid of children with endemic fluorosis and orthodontic pathology during comprehensive orthodontic treatment. Materials and methods. Twenty-five children aged 6–7 years were examined. The study group (n = 13) received the therapeutic–preventive complex in addition to routine sanitation and professional oral hygiene, whereas the comparison group (n = 12) underwent standard preventive procedures only. The antioxidant–prooxidant index was calculated in unstimulated oral fluid at the following stages: before treatment, before bracket fixation, and after 1, 6, and 12 months. A statistically significant difference between alternative quantitative features with a distribution corresponding to the normal law was evaluated using Student’s t-test. The difference was considered statistically significant at p<0.01. Research results. At baseline, children in both groups showed a marked decrease in the antioxidant–prooxidant index of oral fluid compared with reference values, indicating a shift in the balance toward activation of lipid peroxidation. In the comparison group, after professional oral hygiene, a temporary increase in the API to 5.0±0.28 arbitrary units was observed; however, the value subsequently decreased gradually and reached 2.10±0.18 arbitrary units after 12 months. In the main group, the use of the therapeutic and prophylactic complex ensured a significant increase in the API: before bracket fixation, it increased to 8.69±0.42 arbitrary units; after 1 month, to 12.0±0.87 arbitrary units; after 6 months, to 17.64±1.28 arbitrary units; and after 12 months, to 13.15±1.10 arbitrary units. Conclusions. The developed therapeutic and prophylactic complex contributes to the normalization of the antioxidant – prooxidant balance of oral fluid in children with endemic fluorosis during orthodontic treatment, which confirms its antioxidant effect and the feasibility of its application to enhance the local resistance of the oral cavity. 2026-01-01T00:00:00Z