Кафедра неврології та нейрохірургії

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence

2026-01-01T00:00:00Z

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence Stoyanov, O. M.; Kuhel, Ya. I.; Kalashnikov, V. Yo.; Vastyanov, R. S.; Stoianov, A. O.; Andreyeva, T. O.; Melnyk, Yu. V.; Стоянов, О. М.; Кугель, Я. І.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, А. О.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. The purpose of the study was to systematize modern data concerning the autonomic nervous system involvement in alcohol dependence and propose a multi-level integrative model of autonomic dysregulation. An analytical review of the literature was conducted using PubMed, Google Scholar, Web of Science and Scopus databases. Contemporary clinical and experimental studies were analyzed alongside fundamental research in neurophysiology, neuroendocrine, and neuroimmune regulation. A systems-based and pathophysiological approach was applied. The findings showed systemic autonomic dysfunction formation with multisystem involvement, including cardiovascular, gastrointestinal, respiratory, thermoregulatory, urogenital, metabolic-endocrine and immune systems as a result of chronic alcohol exposure. These alterations occur across multiple hierarchical levels of autonomic nervous system organization and are associated with impaired integration of neurovegetative, neuroendocrine, and immune regulatory pathways. The proposed model conceptualizes autonomic dysfunction as a systemic process and provides a framework for the development of targeted diagnostic, prognostic, and therapeutic strategies in alcohol dependence. Authors conclude that chronic alcohol exposure is associated with systemic autonomic dysfunction which results in regulatory systems generalized disruption. Autonomic dysfunction follows a continuum from subclinical regulatory disturbances to overt organ manifestations, determining disease progression. The proposed integrative model provides a conceptual basis for personalized diagnostic and therapeutic approaches in alcohol dependence.; Метою дослідження було систематизувати сучасні дані про участь вегетативної нервової системи в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дизрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, PubMed, Google Scholar, Web of Science та Scopus. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Результати показали формування вегетативної дисфункції внаслідок хронічного впливу алкоголю з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації вегетативної нервової системи і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дизрегуляції. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Автори висловлюють, що хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, наслідком формування якої є генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності.

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies

2026-01-01T00:00:00Z

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kuhel, Ya. I.; Andreeva, T. O. The article presents a comprehensive clinical, neurological, and neuropsychological analysis of chronic alcoholic encephalopathy (CAE) as a systemic toxic-metabolic lesion of the central nervous system, characterized by a stage-dependent progressive course that is not a direct equivalent of the stages of alcohol dependence. Based on the examination of 66 patients with CAE of varying severity, the disease is shown to involve a combination of diffuse neurological symptoms (cerebellar, vestibular, pyramidal, sensorimotor, and autonomic disorders, among others) and a systemic cognitive deficit. It has been established that cognitive impairment is one of the early and pathogenetically significant manifestations of CAE and demonstrates a fronto-subcortical regulatory pattern. In the compensated stage, impairments of voluntary attention, neurodynamics, and executive control are already present, with relative preservation of global cognitive status (MMSE). As CAE progresses, cognitive deficits become persistent and multicomponent, involving executive functions, cognitive flexibility, behavioral regulation, and memory, reaching a dementia level in the decompensated stage. The results of specialized neuropsychological methods (FAB, Schulte-Gorbov tables, Pieron-Ruzer test, Clock Drawing Test, 10-word memory test, and “Exclusion of the Superfluous” test) demonstrated high sensitivity to early regulatory disturbances. They allowed for objective assessment of the staged progression of fronto-subcortical dysfunction. It was shown that impairments in memory and constructive activity in CAE are secondary and regulatory, resulting from deficits in programming and control rather than primary amnestic or apraxic disorders. The obtained data support the concept of CAE as a progressive disorder of integrative brain regulatory mechanisms and justify the use of a comprehensive neuropsychological approach for early diagnosis, staging, and prognosis of alcohol-related CNS damage.

Особливості цервікального больового синдрому в осіб, які перенесли COVID-19

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості цервікального больового синдрому в осіб, які перенесли COVID-19 Стоянов, О. М.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. Мета: оцінка ступеня вираженості больового синдрому шийного відділу хребта в осіб, які перенесли COVID-19. У дослідження включено 65 пацієнтів із больовим синдромом у верхній частині тіла, що виник, зберігався або посилився після гострого періоду COVID-19 (чоловіків – 25 [38,5%], жінок – 40 [61,5%] у віці від 29 до 65 років [середній вік пацієнтів становив 41,5 ± 5,4 року]). Контрольну групу склали 14 практично здорових осіб. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Критерії виключення: дисплазія та дизрафія спинного мозку та міжхребцевих суглобів, онкологічна патологія хребта та спинного мозку, остеопороз, системні захворювання сполучної тканини.

Гематологічні предиктори гострого періоду аневризматичного субарахноїдального крововиливу

2025-01-01T00:00:00Z

Гематологічні предиктори гострого періоду аневризматичного субарахноїдального крововиливу Солодовнікова, Ю. О.; Ревурко, А. П.; Сон, А. С.; Solodovnikova, Yu.; Revurko, A.; Son, A. Анемія спостерігається майже у половини пацієнтів із аневризматичним суарахноїдальним крововиливом (аСАК). Мета: оцінити рівні Hb, Hct та співвідношення Hb/Hct у зв'язку з клінічними характеристиками, методом лікування, ускладненнями та результатами після аСАК.; Anaemia affects nearly half of patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage (aSAH). Low haemoglobin (Hb) level is associated with more severe clinical conditions and poorer outcomes. Aim. To assess Hb, Hct, and the Hb/Hct ratio in association with clinical features, treatment, complications, and outcomes after aSAH.

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture

2026-01-01T00:00:00Z

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture Hnatovska, D.; Solodovnikova, Yu. Aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH) is a life-threatening condition in which baseline comorbidity burden may significantly influence the clinical course and outcomes. The Charlson Comorbidity Index (CCI) is widely used to quantify chronic disease burden; however, its prognostic value in aSAH remains controversial. Anterior communicating artery (AComA) aneurysms represent the most common site of rupture, and a focused evaluation of the impact of comorbidities within this subgroup is therefore warranted. Aіm. To investigate the impact of the CCI on initial disease severity, clinical course, and treatment outcomes in patients with aSAH resulting from AComA rupture. Materіals and methods. This retrospective cohort analysis included 222 patients in the acute phase of aSAH due to AComA aneurysm rupture. Patients were stratified into four groups according to the CCI. The study methods included analysis of clinical data and statistical evaluation using descriptive statistics, multinomial logistic regression, and Pearson’s chi-square test. Results. Men were significantly more likely to have no comorbidities, whereas moderate and high comorbidity levels were more frequent among women. No statistically significant differences in CCI distribution were observed between the two decades. Higher CCI was associated with greater odds of severe clinical presentation according to the modified World Federation of Neurosurgical Societies (mWFNS) scale (p=0.021, p=0.003, and p=0.007). Patients with CCI 2 and CCI 3 had higher odds of poor neurological status according to the Hunt-Hess (HH) scale (p=0.004 and p=0.002, respectively). Higher CCI was also associated with combined hemorrhage (p=0.020, p=0.012, and p=0.007). Non-operated patients more often had moderate or high comorbidity, whereas operated patients more frequently had no or low CCI. Higher CCI was associated with increased odds of death and severe neurological deficit at discharge (p=0.009 and p=0.050, respectively). No associations were found between the CCI and length of hospital or intensive care unit stay, vasospasm, seizure incidence, rebleeding, meningitis, or pneumonia (p>0.05). Conclusіons. In patients with ruptured AComA aneurysms, a higher comorbidity burden was associated with more severe neurological status at admission, greater hemorrhage extent, and poorer outcomes. In operated patients, a lower comorbidity burden was observed more often.

Стан мозкової гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів із поєднаними епілептичними та мігренозними пароксизмами

2026-01-01T00:00:00Z

Стан мозкової гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів із поєднаними епілептичними та мігренозними пароксизмами Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Від 3 до 10% населення страждають мігренозними нападами різної частоти. Актуальною проблемою є поєднання епілептичних і мігренозних нападів у осіб молодого віку. При поєднанні мігрені і епілепсії відзначається більш висока інтенсивність болю під час мігренозних нападів, більший вплив болю на повсякденну активність, низька ефективність лікування пацієнтів. У пацієнтів цієї групи відзначаються схожі гемодинамічні паттерни: вазоспастичні реакції в церебральних судинах і порушення цереброваскулярної реактивності за даними функціональної транскраніальної доплерографії. Мета дослідження. Вивчення стан церебральної гемодинаміки, судинного регулювання та біоелектричної активності у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією з поєднаними мігренозними пароксизмами .

Особливості судинної мозкової реактивності у пацієнтів з різними варіантами вегетативних дисфункцій

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості судинної мозкової реактивності у пацієнтів з різними варіантами вегетативних дисфункцій Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Вегетативна дисфункція (ВД) є однією з найбільш поширених патологій дитячого, підліткового та молодого віку . В одних випадках вегетативна дисфункція формується як перманентний патологічний стан, в інших набуває пароксизмальний ( кризовий ) або змішаний (перманентнопароксизмальний) перебіг. З метою вивчення показників ЦВР було обстежено 76 пацієнтів молодого віку (20–35 років), з яких у 24 пацієнтів відзначався цефалгічний синдром (ЦС), у 27 пацієнтів синдром вегетативних пароксизмів (СВП), у 25 пацієнтів спостерігалися ортостатичні синкопальні стани (ОСС).

Продовжувачі ідей засновників Одеської школи нейроморфології. Фундатори грузинської клінічної нейроанатомії

2025-01-01T00:00:00Z

Продовжувачі ідей засновників Одеської школи нейроморфології. Фундатори грузинської клінічної нейроанатомії Стоянов, О. М.; Stoyanov, О. М. У статті описано творчий шлях видатних учених, вихідців із медичного факультету Новоросійського університету, професорів Миколи Сауловича Кахіані та Семена Никифоровича Кіпшидзе, які зі студентської лави присвятили своє професійне життя клінічній нейроморфології. Науковці працювали на кафедрах анатомії та неврології Новоросійського університету, а після відкриття в Грузії Тбіліського університету переїхали до нього та очолили фундаментальні та клінічні наукові школи, залишивши значний слід у медичній науці. Пам’ять про М.С. Кахіані та С.Н. Кіпшидзе зберігається в Alma mater на кафедрах анатомії людини, неврології та нейрохірургії Одеського національного медичного університету (ОНМедУ). Експонати та моделі, створені власноруч, зберігаються як у профільних музеях і на кафедрах ОНМедУ, так і в Тбіліському державному медичному університеті, медичних закладах Грузії та в музеї історії медицини Грузії.; The article describes the creative path of outstanding scientists from the Medical Faculty of Novorossiysk University – professors Mykola Saulovich Kakhian and Semen Nikiforovich Kipshidze, who from their student days and throughout their creative lives devoted themselves to clinical neuromorphology. Scientists worked and left a significant mark at the Departments of Anatomy and Neurology of Novorossiysk University, and after the opening of Tbilisi University in Georgia, they moved to it and headed the fundamental and clinical scientific schools. The memory of these scientists is preserved in the Alma mater at the Departments of Human Anatomy, Neurology and Neurosurgery of Odessa National Medical University (ONMedU). Exhibits and models created by themselves are stored both in the specialized museums and at the departments of ONMedU and at Tbilisi State Medical University, medical institutions of Georgia and in the Museum of the History of Medicine of Georgia.

Баланс ефективності, побічних ефектів, впливу на якість життя та фармакоекономічних параметрів протинападових препаратів різних поколінь

2025-01-01T00:00:00Z

Баланс ефективності, побічних ефектів, впливу на якість життя та фармакоекономічних параметрів протинападових препаратів різних поколінь Горанський, Ю. І.; Герцев, В. М.; Сергєєва, М. Ю.; Goransky, Yu. I.; Gertsev, V. M.; Serheeva, M. Yu. У цій статті зроблено огляд ефективності, побічних ефектів, впливу на якість життя, фармакоекономічних параметрів протинападових препаратів різних поколінь. Порівнюються препарати першого, другого та третього поколінь, аналізуються їхні переваги й недоліки за вартістю, побічними ефектами й ефективністю. Особливу увагу приділено стратегіям зменшення побічних ефектів, включно з фармакогенетичним тестуванням, оптимізацією дозування і терапевтичним моніторингом. Обговорюється комбінована терапія леветирацетамом і лакосамідом для рефрактерної епілепсії.; This article reviews efficacy, side effects, impact on quality of life, pharmacoeconomic parameters of аnticonvulsants across dif-ferent generations. It compares first-, second-, and third-generation drugs, analyzing their advantages and disadvantages in terms of cost, side effects and efficacy. Special attention is given to strategies for minimizing side effects, including pharmacogenetic testing, dose optimization, and therapeutic monitoring. The combined therapy with levetiracetam and lacosamide for refractory epilepsy is discussed.

Нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при хронічній втомі

2026-01-01T00:00:00Z

Нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при хронічній втомі Храмцов, Д. М.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, О. М.; Чернишов, О. В.; Бакуридзе, Н. Г.; Khramtsov, D. M.; Vastyanov, R. S.; Stoyanov, O. M.; Chernyshov, O. V.; Bakuridze, N. G. Мета: дослідити нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при синдромі хронічної втоми (СХВ) та оцінити взаємозв’язок між показниками креативності й вираженістю втоми. Матеріали та методи. Проведено поперечне порівняльне дослідження за участю 118 осіб: 88 пацієнтів із СХВ (включно з Long COVID, стрес%асоційованим, поствірусним та ідіопатичним варіантами) та 30 здорових контрольних учасників. Хронічну втому оцінювали за FSS, CFQ-11 та MFI-20. Для визначення когнітивної креативності застосовували Divergent Association Task (DAT), TTCT-V, Remote Associates Test (RAT) та Alternative Uses Task (AUT). Стан загальних когнітивних функцій контролювали за MMSE та MoCA. Статистична обробка включала параметричні та непараметричні методи з оцінкою кореляцій. Результати. Пацієнти із СХВ мали достовірно вищі показники втоми за всіма шкалами порівняно з контролем (p<0,001). Незважаючи на збережені скринінгові когнітивні функції, у них виявлено суттєве зниження креативності: DAT – 61,4 % проти 78,6 % у контролі; TTCT-V – 46,8 проти 52,9 Т-балів; RAT – 9,1 проти 13,4 правильних відповідей; AUT – зниження продуктивності, гнучкості та оригінальності (усі p<0,001). Найбільш виражені порушення зафіксовані в підгрупі Long COVID. Втома (особливо її ментальна компонента) помірно негативно корелювала з DAT (rH”–0,5), TTCT-V та RAT (rH”–0,4), що свідчить про вибіркову вразливість творчо-асоціативних механізмів. Висновки. У пацієнтів із СХВ, зокрема Long COVID, спостерігається значне зниження дивергентного мислення при відносно інтактних глобальних когнітивних функціях. Дивергентне мислення може бути чутливим маркером когнітивної дисфункції та перспективним інструментом для клінічної оцінки СХВ.; Aim. To investigate the neurocognitive correlates of divergent thinking in patients with Chronic Fatigue Syndrome (CFS) and to assess the relationship between creative performance and fatigue severity. Materials and Methods. A cross-sectional comparative study was conducted involving 118 participants: 88 patients with CFS (including Long COVID, stress-associated, postviral non-COVID, and idiopathic variants) and 30 healthy controls. Fatigue severity was assessed using the FSS, CFQ-11, and MFI-20. Cognitive creativity was evaluated with the Divergent Association Task (DAT), the shortened verbal Torrance Test of Creative Thinking (TTCT-V), the Remote Associates Test (RAT), and the Alternative Uses Task (AUT). Global cognitive functioning was screened with MMSE and MoCA. Statistical analysis included parametric and non-parametric tests and correlation analysis. Results. CFS patients demonstrated significantly higher fatigue scores across all scales compared with controls (p<0.001). Despite preserved global cognition, they showed marked reductions in creative performance: DAT – 61.4% vs. 78.6%; TTCT-V – 46.8 vs. 52.9 T-scores; RAT – 9.1 vs. 13.4 correct responses; AUT – reduced fluency, flexibility, and originality (all p<0.001). The most pronounced impairments were observed in the Long COVID subgroup. Fatigue severity, particularly its mental component, showed moderate negative correlations with DAT (rH”–0.5), TTCT-V and RAT (rH”–0.4), indicating selective vulnerability of creative-associative mechanisms. Conclusions. Patients with CFS, especially those with Long COVID, exhibit significant reductions in divergent thinking despite relatively intact global cognitive functions. Divergent thinking appears to be a sensitive marker of cognitive dysfunction and may serve as a valuable clinical assessment tool in CFS.