Кафедра фізіології, патологічної фізіології, медичної фізики та інформатики

Особливості цервікального больового синдрому в осіб, які перенесли COVID-19

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості цервікального больового синдрому в осіб, які перенесли COVID-19 Стоянов, О. М.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. Мета: оцінка ступеня вираженості больового синдрому шийного відділу хребта в осіб, які перенесли COVID-19. У дослідження включено 65 пацієнтів із больовим синдромом у верхній частині тіла, що виник, зберігався або посилився після гострого періоду COVID-19 (чоловіків – 25 [38,5%], жінок – 40 [61,5%] у віці від 29 до 65 років [середній вік пацієнтів становив 41,5 ± 5,4 року]). Контрольну групу склали 14 практично здорових осіб. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Критерії виключення: дисплазія та дизрафія спинного мозку та міжхребцевих суглобів, онкологічна патологія хребта та спинного мозку, остеопороз, системні захворювання сполучної тканини.

Підходи до вибору сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих

2026-01-01T00:00:00Z

Підходи до вибору сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих Садовник, О. В.; Семенів, Д. В.; Копйова, Н. В.; Савохіна, М. В.; Зарічкова, М. В.; Шпичак, О. С.; Sadovnyk, O.; Semeniv, D.; Kopiova, N.; Savokhina, M.; Zarichkova, M.; Shpychak, O. Бронхіальна астма (БА) вражає від 5 до 13% вагітних жінок, і багато з них потребують щоденної фармакотерапії для досягнення контролю над астмою. Чітке розуміння балансу ефективності та безпеки сучасних препаратів для лікування БА при застосуванні вагітним жінкам допоможе клініцистам збалансувати терапевтичні переваги з потенційною шкодою та забезпечити безпечнішу клінічну практику.Метою даної роботи було проаналізувати сучасні підходи до вибору та фармакобезпеки сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих жінок.Матеріали та методи. Проведений аналіз здійснено із залученням платформи PubMed використовуючи такі пошукові терміни: pregnant woman, bronchial asthma, guidelines, monoclonal antibodies. Пошук літературних джерел був обмежений часовим діапазоном з 2014 по 2026 рік із залученням джерел англійською, французькою та датською мовами.Результати та обговорення. Фармакотерапія вагітних жінок з астмою має бути подібною до лікування БА у невагітних жінок. Інгаляційні кортикостероїди (ІКС) є безпечними та ефективними для запобігання нападам астми під час вагітності та зменшення перинатальних аномалій, що і робить їх базисними препаратами для лікування БА під час вагітності. Також, численні дослідження підтвердили безпеку та ефективність β2-агоністів тривалої дії у лікуванні астми під час вагітності. Профілактування нападів БА комбінацією β2-агоністів тривалої дії з ІКС: будесонід + формотерол або беклометазон + формотерол є кращою терапією 1 лінії в порівнянні з комбінаціями ІКС з β2-агоністами короткої дії, що пов’язано зі зменшенням нападів БА в комплексі із покращенням стану дихальних шляхів. Системні кортикостероїди у вагітних жінок є препаратами виключно для лікування важких нападів астми. Монтелукаст є єдиним препаратом блокаторів лейкотрієнових рецепторів, що використовується, як засіб другої лінії для лікування БА у вагітних. Не виясненими на сьогодні є довгострокові наслідки для здоров’я дітей, народжених матерями з астмою, які до вагітності застосовували біологічні препарати (моноклональні антитіла): омалізумаб та дупілумаб.Висновки. Доцільним є комплексний підхід до вибору сучасного бронходилятаційного лікарського засобу для вагітної на основі діючих гайдлайнів та який враховує динамічні фізіологічні зміни під час вагітності. Ефективність та безпека сучасних біологічних препаратів з метою лікування БА під час вагітності потребують подальших проспективних досліджень.; Bronchial asthma (BA) affects 5 to 13% of pregnant women, many of whom require daily pharmacotherapy to achieve asthma control. A comprehensive understanding of the efficacy and safety profiles of contemporary asthma medications in pregnant women is crucial for clinicians to judiciously balance therapeutic benefits against potential harms, thereby fostering safer clinical practice.The aim of this work was to analyze current approaches to the selection and pharmacosafety of modern bronchodilator drugs for pregnant and lactating women.Materials and methods. Utilizing the PubMed platform, an analysis was conducted using the search terms «pregnant woman,» «bronchial asthma,» «guidelines,» and «monoclonal antibodies.» The literature search was restricted to the period from 2014 to 2026 and included sources published in English, French, and Danish. Results and Discussion. Pharmacotherapy for pregnant women with asthma should align with the standards established for those who are not pregnant. Inhaled corticosteroids (ICS) are both safe and effective in preventing asthma exacerbations during pregnancy and mitigating perinatal abnormalities, establishing them as a cornerstone of asthma management during gestation. The safety and efficacy of long-acting β2-agonists in treating asthma during pregnancy have also been substantiated by numerous studies. The safety and efficacy of long-acting β2-agonists in treating asthma during pregnancy have also been substantiated by numerous studies. Prophylaxis of asthma attacks with the combination of budesonide + formoterol or beclomethasone + formoterol represents a superior first-line therapeutic option compared to short- acting β2-agonists, as this approach is linked to a reduction in asthma attacks and improved airway function. Systemic corticosteroids are exclusively reserved for the treatment of severe asthma exacerbations in pregnant women. Montelukast is currently the sole monoclonal antibody considered a second-line treatment for asthma in pregnant women. The long-term health outcomes for children born to mothers who utilized biologics prior to pregnancy, however, remain to be fully elucidated.Conclusions. A comprehensive approach to the selection of modern bronchodilator drugs for pregnant women is advisable, one that is predicated on current guidelines and accounts for the dynamic physiological changes occurring throughout pregnancy. Further prospective studies are warranted to fully ascertain the effectiveness and safety of modern biological drugs for asthma treatment during pregnancy.

Стан мозкової гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів із поєднаними епілептичними та мігренозними пароксизмами

2026-01-01T00:00:00Z

Стан мозкової гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів із поєднаними епілептичними та мігренозними пароксизмами Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Від 3 до 10% населення страждають мігренозними нападами різної частоти. Актуальною проблемою є поєднання епілептичних і мігренозних нападів у осіб молодого віку. При поєднанні мігрені і епілепсії відзначається більш висока інтенсивність болю під час мігренозних нападів, більший вплив болю на повсякденну активність, низька ефективність лікування пацієнтів. У пацієнтів цієї групи відзначаються схожі гемодинамічні паттерни: вазоспастичні реакції в церебральних судинах і порушення цереброваскулярної реактивності за даними функціональної транскраніальної доплерографії. Мета дослідження. Вивчення стан церебральної гемодинаміки, судинного регулювання та біоелектричної активності у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією з поєднаними мігренозними пароксизмами .

Особливості судинної мозкової реактивності у пацієнтів з різними варіантами вегетативних дисфункцій

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості судинної мозкової реактивності у пацієнтів з різними варіантами вегетативних дисфункцій Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Вегетативна дисфункція (ВД) є однією з найбільш поширених патологій дитячого, підліткового та молодого віку . В одних випадках вегетативна дисфункція формується як перманентний патологічний стан, в інших набуває пароксизмальний ( кризовий ) або змішаний (перманентнопароксизмальний) перебіг. З метою вивчення показників ЦВР було обстежено 76 пацієнтів молодого віку (20–35 років), з яких у 24 пацієнтів відзначався цефалгічний синдром (ЦС), у 27 пацієнтів синдром вегетативних пароксизмів (СВП), у 25 пацієнтів спостерігалися ортостатичні синкопальні стани (ОСС).

Академічна доброчесність у підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти на сучасному етапі: методологічні аспекти використання штучного інтелекту

2026-01-01T00:00:00Z

Академічна доброчесність у підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти на сучасному етапі: методологічні аспекти використання штучного інтелекту Печиборщ, В. П.; Майданюк, В. П.; Волянський, П. Б.; Запольський, Л. Л.; Муксен, С. А.; Вастьянов, Р. С.; Pechiborshch, V. P.; Maidanyuk, V. P.; Volianskiy, P. B.; Zapolskiy, L. L.; Mohssen, S. A.; Vastyanov, R. S. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та узагальнити методологічні підходи до забезпечення академічної доброчесності при використанні штучного інтелекту у підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти, а також визначити напрями та механізми його ефективного впровадження в освітню і наукову діяльність в умовах воєнного стану та повоєнного періоду. Дослідження ґрунтується на аналізі джерел масової інформації та нормативно-правових актів з питань застосування штучного інтелекту та академічної доброчесності в навчальному процесі та медицині. Застосовані аналітичний, бібліографічний, історичний і логічний методи та метод системного аналізу. У роботі узагальнено методологічні підходи до використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях та підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти з урахуванням принципів академічної доброчесності. Визначено місце та роль штучного інтелекту на основних етапах наукового дослідження. Окреслено потенційні переваги та ризики застосування ШІ, зокрема щодо виникнення проявів академічної недоброчесності. Запропоновано алгоритм інтеграції інструментів штучного інтелекту у процес підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти із дотриманням принципів академічної доброчесності. Авторами обґрунтовано методологічні засади використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях і підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти на засадах академічної доброчесності. Встановлено, що застосування ШІ на різних етапах наукового дослідження сприяє підвищенню обґрунтованості, достовірності та ефективності отриманих результатів. Доведено, що інтеграція ШІ в освітньо - науковий процес підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти сприяє формуванню їхніх дослідницьких компетентностей і підвищенню якості наукових результатів. Водночас використання ШІ супроводжується ризиками порушення академічної доброчесності, що зумовлює необхідність розробки та впровадження відповідних організаційних і методичних механізмів їх мінімізації.; The purpose – to substantiate theoretically and summarize methodological approaches to ensure the academic integrity when using artificial intelligence (AI) in third – level higher education students training as well as to identify areas and mechanisms for its effective implementation in educational and scientific activities during martial law and the post-war period. The study is based on both media sources and regulatory documents analysis devoted to AI and academic integrity use in education and medicine. Analytical, bibliographical, historical, logical, and systems analysis methods were used. This manuscript summarizes methodological approaches of AI use in scientific research and the third-level students training for higher education taking into account the principles of academic integrity. The AI place and role of in the key stages of scientific research are defined. The potential benefits and risks of AI using are outlined, particularly with regard to academic impropriety emergence. An algorithm for AI tools integrating into the third-level students training for higher education, while adhering to the principles of academic integrity, is proposed. The authors substantiate the methodological foundations for AI using in scientific research and the third-level applicants training for higher education based on academic integrity. It is established that AI use at various stages of scientific research contributes to the enhancement of the validity, reliability and efficacy of the obtained results. It was proved that AI integration into the educational and scientific process of third-level students training for higher education contributes to their research competencies development and scientific results quality improvement. At the same time, AI use is accompanied by risks of academic integrity violating, necessitating the development and implementation of appropriate organizational and methodological mechanisms to minimize these risks.

Патогенетично обгрунтований спосіб корекції вегетативних розладів при експериментальній хронічній ішемії мозку

2026-01-01T00:00:00Z

Патогенетично обгрунтований спосіб корекції вегетативних розладів при експериментальній хронічній ішемії мозку Кірчев, В. В.; Волохова, Г. О.; Ляшенко, С. Л.; Степанов, Г. Ф.; Золотарьова, К. О.; Кащенко, О. А.; Вастьянова, Л. Р.; Kirchev, V. V.; Volokhova, G. O.; Lyashenko, S. L.; Stepanov, H. F.; Zolotareva, K. O.; Kashchenko, O. A.; Vastianova, L. R. Метою роботи є підвищення ефективності фармакологічної корекції емоційних порушень в щурів при хронічній ішемії мозку через ендоназальне застосування семаксу. Експериментальні дослідження проведено за умов хронічної ішемії мозку, яку відтворювали білатеральним перев'язуванням лігатурами сонних артерій. В динаміці постішемічного періоду протягом 7 діб в щурів досліджували вегетативні розлади за вираженістю змін емоційної поведінки в тестах «агресивно-захисної поведінки» та «радіального піднятого лабіринту». Щурам ендоназально вводили семакс та системно гопантенову кислоту. Встановлено, що починаючи з першої доби постішемічного періоду в щурів розвиваються виражені порушення емоційної поведінки. При цьому ендоназальне введення семаксу, а також парентеральне застосування гопантенової кислоти сприяло нормалізації емоційної поведінки щурів із хронічною ішемією мозку в тестах агресивно-захисної поведінки та 8-променевого радіального лабіринту. Максимально виражений нейропротекторний ефект у щурів за умов хронічної ішемії мозку було зареєстровано за умов ендоназальнего введення семаксу, починаючи з 3-ї доби досліду. Автори висловлюють про доцільність клінічного тестування ефектів ендоназального введення семаксу, а також сумісного введення семаксу та гопантенової кислоти, які здатні відновити вегетативні порушення при хронічній ішемії мозку. При цьому комплексна фармакологічна корекція поведінкових порушень при хронічній ішемії мозку має патогенетичну обґрунтованість та спрямована на активацію саногенетичних механізмів.; The purpose of the study is to increase the efficacy of emotional disorders pharmacological correction in rats with chronic brain ischemia through semax endonasal application. Experimental trials were performed in conditions of chronic brain ischemia, induced by bilateral ligation of the carotid arteries. Autonomic disorders by emotional behaviour changes in “aggressive-defensive behaviour” and “radial elevated maze” tests were studied in rats during the post-ischemic period for 7 days. The rats were administered semax endonasally and hopantenic acid systemically. It was found that, beginning on the first day of the post-ischemic period, the rats demonstrated the expressed disorders of emotional behavior. Furthermore, semax endonasal administration as well as hopantenic acid parenteral administration contributed to rats’ emotional behavior normalization in conditions of chronic brain ischemia in “aggressive-defensive behaviour” and “radial elevated maze” tests. The most expressed neuroprotective effect in rats in conditions of chronic brain ischemia was registered after semax endonasal administration, starting from the 3rd day of the trial. The authors express the feasibility of clinical testing of the effects of semax endonasal administration as well as semax and hopantenic acid combined administration which are able to restore vegetative disorders in chronic brain ischemia. Complex pharmacological correction of behavioural disorders in chronic brain ischemia has a pathogenetic background and aimed to sanogenetic mechanisms activation.

Філософські категорії в розумінні фундаментальних положень про хворобу людини

2025-01-01T00:00:00Z

Філософські категорії в розумінні фундаментальних положень про хворобу людини Вастьянов, Р. С.; Vastyanov, R. S. Філософія та медицина – це науки, які тісно пов’язані одна з одною і перетинаються у такому предметі вивчення, як людина. На всіх етапах розвитку медичної науки особлива роль належить патологічній фізіології як науці, що забезпечує цілісний підхід до організму хворого, хвороби загалом, поглибленому вивченню механізму її виникнення, розвитку та виходу. Знання про сутність і прояви хвороб є настільки численними, що завдання повного їх аналізу та узагальнення вирішити дуже складно. Необхідність сучасних методологічних уявлень відчувається під час стрімкого розвитку та впровадження нових методик діагностики та лікування. Мета роботи – медико-філософське визначення найважливіших категорій у теоретичній медицині для покращення розуміння хвороб в історії медицини, спільності патогенетичних механізмів та єдності підходів до патогенетичної обґрунтованої фармакотерапії захворювань. Результати дослідження та їх обговорення. Наведено основні положення стосовно розуміння важливості філософської компоненти у викладанні фундаментальних медико-біологічних дисциплін, зокрема, патологічної фізіології, обов’язкового урахування філософського підходу у разі інтеграції основних категорій фундаментальних та клінічних дисциплін. Акцент зроблено на значній зміні характеру викладання патофізіології протягом останніх 5 років, зважаючи на пандемію коронавірусу та повномасштабну військову агресію. Продемонстровано методологію зміни методичної організації занять з патологічної фізіології, що, на думку автора, сприятиме кращому оволодінню патофізіологічними знаннями та покращенню загальнокультурних якостей здобувачів, їх більшій спрямованості до опанування клінічних знань та компетенцій. Філософський аспект у викладанні патологічної фізіології є тим ґрунтом, який суттєво полегшить опанування клінічних дисциплін, навичок та компетенцій. Додаткову увагу здобувачів викладачі акцентують на філософській та загальномедичній значущості провідних патофізіологічних визначень – хвороба, здоров’я, нозологія, патогенез, саногенез та ін. Висновки. Таким чином, міждисциплінарне та надпредметне, комплексне, цілісне бачення проблеми здоров’я людини у світлі суперечливих реалій сучасного світу – необхідна умова її адекватного, гуманістичного вирішення.; Philosophy and medicine are sciences closely related to each other and both interact in such a subject of study as a person. At all stages of medical science development, a special role belongs to pathological physiology as a science that provides a holistic approach to the patient’s body, the disease, an in-depth study of the mechanism of its occurrence, development and outcome. Knowledge about diseases essence and manifestations is so numerous that the task of their complete analysis and generalization is very difficult to solve. The need for modern methodological ideas is felt during the new methods of diagnosis and treatment rapid development and implementation. The purpose of the work is to provide both medical and philosophical definition of most important categories in theoretical medicine to improve the understanding of diseases in the history of medicine, the commonality of pathogenetic mechanisms and the unity of approaches to pathogenetically oriented pharmacotherapy of diseases. Results and their discussion. The main definitions are presented regarding the philosophical component importance understanding in teaching fundamental medical and biological disciplines, especially, pathological physiology, the mandatory consideration of the philosophical approach when integrating the main categories of fundamental and clinical disciplines. The author stressed about significant change in pathophysiology teaching mode during the past 5 years taking into consideration the coronavirus pandemic and full-scale military aggression. The methodology of pathological physiology classes’ reorganization is demonstrated which, in the author’s opinion, will contribute to better mastery of pathophysiological knowledge and students’ general cultural qualities improvement, their greater focus on clinical knowledge and competencies mastering. The philosophical aspect in teaching pathological physiology is that ground that will significantly facilitate the mastery of clinical disciplines, skills and competencies. Additional students’ attention is focused on the philosophical and general medical significance of leading pathophysiological definitions – “disease”, “health”, “nosology”, “pathogenesis”, “sanogenesis” etc. Conclusions. Thus, an interdisciplinary and supra-subject, complex, holistic vision of the problem of human health in the light of the contradictory realities of the modern world is a necessary condition for its adequate, humanistic solution.

Neurotropic and biophysics effects of mental practices. Focus on Kyokushin karate kata

2025-01-01T00:00:00Z

Neurotropic and biophysics effects of mental practices. Focus on Kyokushin karate kata Babelyuk, V. E.; Popovych, I. L.; Vastianov, R. S.; Savytskyi, I. V.; Korolyshyn, T. A.; Dubkova, G. I.; Dobrovolsky, Yu. G.; Holubinka, S. M.; Zukow, W.; Бабелюк, В. Є.; Попович, І. Л.; Вастьянов, Р. С.; Савицький, І. В.; Королишин, Т. А.; Дубкова, Г. І.; Добровольський, Ю. Г.; Голубінка, С. М.; Жуков, В. А. In Eastern martial arts, non-contact mental influence on a partner is described, often associated with the concept of energy-informational exchange. The Kyokushin karate kata (KKK) practice is particularly noteworthy in this context. The purpose was to explore the neurophysiological and biophysical mechanisms underlying the effect of KKK on brain activity of the sender and the physiological state of the receiver in both animal models (rat’s hippocampal slice) and non-biological systems (distilled water). Materials and methods. Three experiments were conducted: 1) electoroncefalography (EEG), heart rate variability (HRV), and electro-photonic imaging/gas discharge visualization (EPI/GDV) were recorded in ККК master and Reiki practitioner; 2) synaptic efficacy in rat’s hippocampal slice was measured during remote mental interventions; 3) light activity of distilled water, induced by gas discharge, was analyzed after exposure to KKK and canonical Christian prayer. Data analysis included EEG and EPI signal processing, entropy calculations, correlation, canonical, multiple regression and discriminant analysis. Results. KKK practice, but not Reiki significantly increased EEG delta, alpha and theta spectral power density (SPD), to the greatest extent in temporal and parietal loci, while decreased beta SPD to the greatest extent in frontal, prefrontal and central loci, reduced both spectral and EPI entropy, and enhanced EPI energy characteristics. Remote KKK influence induced a notable increase in rat’s hippocampal synaptic efficacy (+7.5 ± 5.1%)while Reiki was ineffective (–0.5 ± 4.8 %) (mean ± SD). Strong canonical correlations were identified between sender’s parameters during sessions and changes in rat’s hippocampal synaptic efficacy as the re-ceiver: R= 0.936; 0.931; 0,913, and 0.959 with EEG SPD, EEG entropy, EPI entropy and EEG & EPI in total, respectively. Both KKK and Christian prayer increased the light activity of distilled water, but only in cases where they increased SPD of delta rhythm while decreased EEG entropy and energy of the third virtual chakra. Conclusions. Findings support the proposed hypothesis of a dual-biophotonic (energy-mediated) and negentropic (information-mediated) mechanism underlying KKK effects, observable through objective neurophysiological and biophysical parameters. Compared to other mental practices, KKK demonstrated more pronounced (Reiki) or equal (prayer) systemic influence.; У східних бойових мистецтвах описується безконтактний психічний вплив на партнера, який часто асоціюється з поняттям енергоінформаційного обміну. У цьому контексті особливо варто відзначити практику кіокушинкай карате ката (ККК). Мета: дослідити нейрофізіологічні та біофізичні механізми, що лежать в основі впливу ККК на активність мозку відправника та фізіологічний стан приймача, як на тваринній моделі (зріз гіпокампа щура), так і в небіологічній системі (дистильована вода). Матеріали та методи. Було проведено три експерименти: 1) електроенцефалографію (ЕЕГ), варіабельність серцевого ритму (ВСР) й електрофотонне зображення/газорозрядну візуалізацію (ЕФЗ/ГРВ) реєстрували в майстра КKК та практикуючого спеціаліста Рейкі; 2) синаптичну ефективність у зрізі гіпокампа щура вимірювали під час дистанційних психічних втручань; 3) світлову активність дистильованої води, індуковану газовим розрядом, аналізували після впливу ККК та канонічної християнської молитви при освяченні води. Аналіз даних включав обробку сигналів ЕЕГ, ВРС й ЕФЗ, розрахунки ентропії, кореляційний, канонічний, множинний регресійний та дискримінантний аналізи. Результати.Практика ККК, але не Рейкі значно збільшувала щільність спектральної потужності (ЩСП) дельта-, альфа- і тета-ритмів ЕЕГ, переважно в скроневих і тім’яних локусах, натомість знижувала ЩСП бета-ритму, найбільшою мірою у фронтальних, префронтальних і центральних локусах, зменшувала як спектральну ентропію, так і ЕФЗ-ентропію і покращувала енергетичні характеристики ЕФЗ. Дистанційний вплив ККК викликав помітне зростання синаптичної ефективності гіпокампа щура (+7,5±5,1%), тоді як Рейкі було неефективним (–0,5 ± 4,8%) (середнє ± стандартне відхилення). Виявлено сильні канонічні кореляції між параметрами відправника під час сеансів та змінами синаптичної ефективності гіпокампа щура як приймача: R= 0,936; 0,931; 0,913 та 0,959 із ЩСП ЕЕГ, ентропією ЕЕГ, ентропією ЕФЗ, ЕЕГ та ЕФЗ загалом відповідно. Як КKK, так і християнська молитва підвищували світлову активність дистильованої води, але лише у випадках, коли вони збільшували ЩСП дельта-ритму й знижували ентропію ЕЕГ і енергію третьої віртуальної чакри. Висновки.Результати підтверджують запропоновану гіпотезу про дуалістичний біофотонний (енергетично-опосередкований) та негентропійний (інформаційно-опосередкований) механізм, що лежить в основі нейротропних ефектів ККК, які можна спостерігати за об’єктивними нейрофізіологічними й біофізичними параметрами. Порівняно з іншими ментальними практиками ККК продемонстрували більш виражений, ніж Рейкі, або рівний з молитвою системний вплив.

Концептуальний спосіб підвищення ефективності відновлення кортико-спинальних моторних функцій за умов хронічної ішемії мозку в експерименті за допомогою ендоназального введення препаратів

2026-01-01T00:00:00Z

Концептуальний спосіб підвищення ефективності відновлення кортико-спинальних моторних функцій за умов хронічної ішемії мозку в експерименті за допомогою ендоназального введення препаратів Кірчев, В. В.; Волохова, Г. О.; Кащенко, О. А.; Степанов, Г. Ф.; Золотарьова, Н. А.; Вишневська, Г. О.; Вастьянова, Л. Р.; Kirchev, V. V.; Volokhova, G. O.; Kashchenko, O. A.; Stepanov, H. F.; Zolotareva, N. A.; Vyhnevska, H. O.; Vastianova, L. R. Метою роботи є зјясування перспективної можливості підвищення ефективності відновлення моторних фукнцій шляхом ендоназального введення семаксу за умов експериментальної хронічної ішемії мозку. Експериментальні дослідження проведено за умов хронічної ішемії мозку, яку відтворювали білатеральним перев’язуванням лігатурами сонних артерій. В динаміці постішемічного періоду протягом 7 діб в щурів досліджували спонтанну моторну, м’язову та координаційну активність. Щурам ендоназально вводили семакс та системно гопантенову кислоту. Встановлено, що починаючи з першої доби постішемічного періоду в щурів реєструються моторні порушення та розвиваються виражені м’язові дисфункції. При цьому ендоназальне введення семаксу, а також парентеральне застосування гопантенової кислоти сприяло відновленню м’язової активності, нормалізації координаційної та моторної поведінки щурів із хронічною ішемією мозку. Максимально виражений нейропротекторний ефект у щурів за умов хронічної ішемії мозку було зареєстровано за умов ендоназальнего введення семаксу, починаючи з 3-ї доби досліду. Автори висловлюють про доцільність клінічного тестування ефектів ендоназального введення семаксу, а також сумісного введення семаксу та гопантенової кислоти, що має патогенетичну обґрунтованість та спрямовано на активацію саногенетичних механізмів.; The purpose of the study is to identify a promising possibility of motor function restoration efficiency increase through semax endonasal administration in conditions of experimental chronic brain. Experimental trials were performed in conditions of chronic brain ischemia, induced by bilateral ligation of the carotid arteries. Spontaneous motor, muscle, and coordination activity were measured in rats during the post-ischemic period for 7 days. The rats were administered semax endonasally and hopantenic acid systemically. It was found that, beginning on the first day of the post-ischemic period, the rats exhibited motor impairments and developed severe muscle dysfunction. Furthermore, semax endonasal administration as well as hopantenic acid parenteral administration promoted muscle activity restoration and coordination and motor behaviour normalization in rats with chronic brain ischemia. The most expressed neuroprotective effect in rats in conditions of chronic brain ischemia was registered after semax endonasal administration, starting from the 3rd day of the trial. The authors express the feasibility of clinical testing of the effects of semax endonasal administration as well as semax and hopantenic acid combined administration which has pathogenetic validity and is aimed at activating sanogenetic mechanisms.

Нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при хронічній втомі

2026-01-01T00:00:00Z

Нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при хронічній втомі Храмцов, Д. М.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, О. М.; Чернишов, О. В.; Бакуридзе, Н. Г.; Khramtsov, D. M.; Vastyanov, R. S.; Stoyanov, O. M.; Chernyshov, O. V.; Bakuridze, N. G. Мета: дослідити нейрокогнітивні кореляти дивергентного мислення при синдромі хронічної втоми (СХВ) та оцінити взаємозв’язок між показниками креативності й вираженістю втоми. Матеріали та методи. Проведено поперечне порівняльне дослідження за участю 118 осіб: 88 пацієнтів із СХВ (включно з Long COVID, стрес%асоційованим, поствірусним та ідіопатичним варіантами) та 30 здорових контрольних учасників. Хронічну втому оцінювали за FSS, CFQ-11 та MFI-20. Для визначення когнітивної креативності застосовували Divergent Association Task (DAT), TTCT-V, Remote Associates Test (RAT) та Alternative Uses Task (AUT). Стан загальних когнітивних функцій контролювали за MMSE та MoCA. Статистична обробка включала параметричні та непараметричні методи з оцінкою кореляцій. Результати. Пацієнти із СХВ мали достовірно вищі показники втоми за всіма шкалами порівняно з контролем (p<0,001). Незважаючи на збережені скринінгові когнітивні функції, у них виявлено суттєве зниження креативності: DAT – 61,4 % проти 78,6 % у контролі; TTCT-V – 46,8 проти 52,9 Т-балів; RAT – 9,1 проти 13,4 правильних відповідей; AUT – зниження продуктивності, гнучкості та оригінальності (усі p<0,001). Найбільш виражені порушення зафіксовані в підгрупі Long COVID. Втома (особливо її ментальна компонента) помірно негативно корелювала з DAT (rH”–0,5), TTCT-V та RAT (rH”–0,4), що свідчить про вибіркову вразливість творчо-асоціативних механізмів. Висновки. У пацієнтів із СХВ, зокрема Long COVID, спостерігається значне зниження дивергентного мислення при відносно інтактних глобальних когнітивних функціях. Дивергентне мислення може бути чутливим маркером когнітивної дисфункції та перспективним інструментом для клінічної оцінки СХВ.; Aim. To investigate the neurocognitive correlates of divergent thinking in patients with Chronic Fatigue Syndrome (CFS) and to assess the relationship between creative performance and fatigue severity. Materials and Methods. A cross-sectional comparative study was conducted involving 118 participants: 88 patients with CFS (including Long COVID, stress-associated, postviral non-COVID, and idiopathic variants) and 30 healthy controls. Fatigue severity was assessed using the FSS, CFQ-11, and MFI-20. Cognitive creativity was evaluated with the Divergent Association Task (DAT), the shortened verbal Torrance Test of Creative Thinking (TTCT-V), the Remote Associates Test (RAT), and the Alternative Uses Task (AUT). Global cognitive functioning was screened with MMSE and MoCA. Statistical analysis included parametric and non-parametric tests and correlation analysis. Results. CFS patients demonstrated significantly higher fatigue scores across all scales compared with controls (p<0.001). Despite preserved global cognition, they showed marked reductions in creative performance: DAT – 61.4% vs. 78.6%; TTCT-V – 46.8 vs. 52.9 T-scores; RAT – 9.1 vs. 13.4 correct responses; AUT – reduced fluency, flexibility, and originality (all p<0.001). The most pronounced impairments were observed in the Long COVID subgroup. Fatigue severity, particularly its mental component, showed moderate negative correlations with DAT (rH”–0.5), TTCT-V and RAT (rH”–0.4), indicating selective vulnerability of creative-associative mechanisms. Conclusions. Patients with CFS, especially those with Long COVID, exhibit significant reductions in divergent thinking despite relatively intact global cognitive functions. Divergent thinking appears to be a sensitive marker of cognitive dysfunction and may serve as a valuable clinical assessment tool in CFS.