Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я

The problem of insufficient vitamin D intake in the diet of internally displaced persons

2026-01-01T00:00:00Z

The problem of insufficient vitamin D intake in the diet of internally displaced persons Шанигін, Антон; Ноябрьов, Дмитро; Shanyhin, Anton; Noiabrov, Dmutro The armed aggression against Ukraine has resulted in profound medical and social consequences, including the emergence of a large population of internally displaced persons (IDPs) who experience increased physical and psycho-emotional vulnerability. Military conflict is associated with high levels of chronic stress, anxiety and depressive disorders, post-traumatic stress disorder, and reduced adaptive capacity. According to the World Health Organization, approximately 264 million people worldwide suffer from depression, highlighting the global scale of the problem and its potential exacerbation under wartime conditions. Vitamin D deficiency remains a significant public health concern across all regions of Ukraine. Epidemiological studies conducted in 2020 in the southern regions of Ukraine demonstrated that only 35.1% of residents had optimal vitamin D status, while 31.3% exhibited insufficiency and 33.7% were diagnosed with deficiency. The dietary patterns of IDPs largely depend on emergency food assistance. An analysis of the harmonized humanitarian food basket (as of July 2024) revealed its “partial adequacy”: despite an excess of vitamin A (209% of the recommended level), it lacks a balanced vitamin D profile. Diets primarily based on refined cereals and canned products fail to provide sufficient nutrients to compensate for limited sunlight exposure. At the same time, Ukraine possesses industrial infrastructure for the fortification of oil and flour, which is currently underutilized. Vitamin D insufficiency increases susceptibility to infectious diseases and contributes to the progression of chronic conditions such as osteoporosis, diabetes mellitus, and cardiovascular diseases. In the context of restricted access to healthcare services for displaced populations, this creates a risk of long-term deterioration of public health and national resilience.

Як студенти-медики шукають знання: книги, інтернет чи штучний інтелект?

2025-01-01T00:00:00Z

Як студенти-медики шукають знання: книги, інтернет чи штучний інтелект? Бойчук, Д. О.; науковий керівник: Ватан, М. М. Сучасний етап розвитку медичної освіти характеризується активним упровадженням цифрових технологій і штучного інтелекту в навчальний процес. Студенти-медики дедалі частіше поєднують традиційні джерела знань – підручники, наукові журнали, бібліотеки – з електронними ресурсами та інтелектуальними системами, що відкривають нові можливості для саморозвитку й поглиблення знань. Проте залишається відкритим питання ефективності, достовірності та критичного сприйняття отриманої з таких джерел інформації. Дослідження того, як студенти-медики шукають, відбирають і використовують навчальні матеріали в умовах цифровізації, є важливим для вдосконалення освітніх стратегій, підвищення якості підготовки майбутніх фахівців і формування в них навичок самостійного, усвідомленого навчання. Ціль роботи. Метою дослідження є виявлення основних джерел, способів і тенденцій пошуку навчальної інформації студентами-медиками, а також визначення ролі традиційних і цифрових ресурсів, зокрема штучного інтелекту, у процесі здобуття знань. Дослідження спрямоване на аналіз переваг, труднощів і мотиваційних чинників, які впливають на вибір студентами засобів для навчання, з метою удосконалення підходів до організації освітнього процесу у медичних закладах.

Ставлення студентів до донорства крові та органів

2025-01-01T00:00:00Z

Ставлення студентів до донорства крові та органів Шанигін, А. В.; Чернявська, В. А. Загалом студентська спільнота – це активна, освічена і дуже впливова частина населення, яка на даний період часу може кардинально змінити рівень добровільного донорства в майбутньому. Розуміння знань студентів, їх страхів та мотивів допоможе зменшити дефіцит крові та органів та спланувати цільові кампанії поповнення донорських ресурсів, виявити прогалини у знаннях і допоможе зруйнувати усі стереотипи, які перешкоджають добровільному донорству. Рівень розвитку донорства відображає, економічний, соціальний та моральний розвиток країни. Нажаль, гальмівним фактором у цій галузі досі залишаються моральні та етичні моменти. За результатами третьої хвилі культури донорства крові в Україні (2025 року), кількість охочих ставати донорами зменшується. Основними бар’єрами залишаються страхи, міфи та низька поінформованість. У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроект №9558, який удосконалює систему трансплантації. Протягом тривалого часу операції з трансплантації органів в Україні були скоріше винятком, ніж нормою. Однією з головних причин є відсутність практики діагностики смерті мозку. Отже, розвиток донорства в Україні напряму залежить від поєднання освітніх програм для молоді, законодавчих реформ та суспільної довіри. Мета: Визначити рівень поінформованості та ставлення студентів до добровільного донорства, з метою покращення організації і розробки рекомендацій для просвітницьких заходів.

Порушення харчової поведінки під час війни

2025-01-01T00:00:00Z

Порушення харчової поведінки під час війни Рожнова, А. М.; Стогнієнко, Є. Порушення харчової поведінки є актуальною проблемою психічного та фізичного здоров’я населення під час війни. Стресові фактори, дефіцит продуктів, зміна способу життя та постійна невизначеність призводять до розвитку емоційного переїдання, компульсивної тяги до певних продуктів та інших форм дисрегуляції харчової поведінки. Сучасні дослідження показують зв’язок між хронічним стресом, кортизолом та нейромедіаторними змінами, що впливають на апетит і харчові патерни. Мета дослідження – вивчити особливості порушень харчової поведінки серед населення під час воєнного конфлікту та визначити фактори, що їх провокують.

Поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D серед дитячого населення Одеського регіону

2025-01-01T00:00:00Z

Поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D серед дитячого населення Одеського регіону Рожнова, А. М.; Майстер, О. С. Вітамін D є необхідним для нормального росту, мінералізації кісткової тканини та повноцінного функціонування імунної системи у дітей. Дефіцит і недостатність вітаміну D залишаються поширеною проблемою навіть у регіонах з достатньою інсоляцією, що визначає актуальність їх вивчення в дитячій популяції Одеського регіону. Мета. Оцінити поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D серед дитячого населення Одеського регіону та визначити їх медико-профілактичне значення.

Харчування цивільного населення в умовах надзвичайних ситуацій та обмеженого доступу до продуктів

2025-01-01T00:00:00Z

Харчування цивільного населення в умовах надзвичайних ситуацій та обмеженого доступу до продуктів Рожнова, А. М.; Райлян, А. С. Надзвичайні ситуації природного, техногенного або воєнного характеру суттєво порушують систему продовольчого забезпечення цивільного населення. Руйнування інфраструктури, перебої з постачанням продуктів і дефіцит питної води створюють серйозні ризики для здоров’я та життєдіяльності людей. В умовах кризи раціональне харчування стає одним із ключових факторів підтримки адаптаційних можливостей організму та профілактики захворювань, особливо серед вразливих груп населення. Мета роботи. Проаналізувати особливості організації харчування цивільного населення в умовах надзвичайних ситуацій та визначити основні принципи формування раціону за обмеженого доступу до продуктів і питної води.

Відношення здобувачів до психічного здоров’я та готовність звертатися по допомогу до психологів

2025-01-01T00:00:00Z

Відношення здобувачів до психічного здоров’я та готовність звертатися по допомогу до психологів Короленко, Д. О.; науковий керівник: Рожнова, А. М. Психічне здоров'я – важлива ланка загального громадського здоров'я. Серед здобувачів присутня поширеність тривожності, стресу, депресії та інших психічних розладів. Станом на 22.04.2025 року у 29 закладах вищої освіти було проведено дослідження щодо психологічного стану здобувачів, ініційоване проєктом “Ти як?” за підтримки Міністерства освіти і науки України. За результатами було виявлено, що кожен десятий здобувач освіти (11,9%) живе в умовах значного стресу, ще понад дві третини (67,1%) переживають стрес середнього рівня. Лише 21% респондентів зазначили, що мають низький рівень стресу й загалом добре долають життєві труднощі. За результатами схожого дослідження було встановлено, що вагомим бар'єром на шляху до отримання психічної допомоги є стигма, яка проявляється у формах суспільної, суб'єктивної та самостигматизації. Поширенню суспільної стигми значною мірою сприяють культурні хибні уявлення та стереотипи. Результати дослідження засвідчують високий рівень стигматизації серед студентської молоді, що суттєво знижує їхню готовність та мотивацію звертатися по фахову допомогу у разі виникнення психічних труднощів. Мета роботи: з'ясувати ставлення здобувачів до психічного здоров'я, визначити рівень усвідомлення його важливості та готовність звертатися за допомогою до психологів у разі потреби.

Ставлення до донорства крові та органів в умовах війни

2025-01-01T00:00:00Z

Ставлення до донорства крові та органів в умовах війни Зенченко, К. М.; науковий керівник: Рожнова, А. М. Актуальність дослідження зумовлена потребою забезпечення здоров’я та безпеки під час війни. В Україні виконано 459 трансплантацій, тоді як понад 4120 пацієнтів очікують на операцію. Близько 70% операцій – від посмертних донорів, тож ефективність системи залежить від довіри та згоди суспільства. Війна також підвищила потребу в донорській крові, тому важливо аналізувати мотивацію та бар’єри для розвитку донорства. Мета дослідження – оцінити поточний рівень ставлення громадян України до донорства крові та посмертного донорства органів, виявити ключові бар'єри, що перешкоджають добровільній участі, та проаналізувати вплив повномасштабної війни на мотиваційний профіль респондентів.

Рівень знань здобувачів про надання першої медичної допомоги

2025-01-01T00:00:00Z

Рівень знань здобувачів про надання першої медичної допомоги Антоненко, І. К.; науковий керівник: Рожнова, А. М. Знання про надання першої медичної допомоги є неаби як важливі, особливо в контексті сучасних викликів, включаючи підвищену кількість надзвичайних ситуацій та наявність військових дій в Україні. Близько 60% летальних випадків припадає на час до приїзду швидкої допомоги. Саме правильні та швидкі дії свідка події у перші хвилини є вирішальними для порятунку життя та мінімізації наслідків травм. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може врятувати комусь життя. Тому дослідження на цю тему є досить важливе для розуміння рівня готовності та спроможності здобувачів надати допомогу в надзвичайній ситуації. Мета: Оцінити рівень знань здобувачів про надання Першої медичної допомоги та що сприяє на його підвищення.

Prevalence of latent iron deficiency among the population of the Southern region of Ukraine

2026-01-01T00:00:00Z

Prevalence of latent iron deficiency among the population of the Southern region of Ukraine Shanyhin, A. V.; Шанигін, А. В. Latent iron deficiency is a common but underdiagnosed condition that precedes the development of iron deficiency anemia and is associated with reduced physical and cognitive performance. In Ukraine, official statistics mainly reflect clinically manifest anemia, while pre-anemic forms of iron deficiency remain largely overlooked, highlighting the need for regional epidemiological studies. Aim. To assess the prevalence of latent iron deficiency among the population of the southern region of Ukraine based on iron metabolism parameters and to evaluate their associations with age, sex, and anthropometric characteristics. Materials and methods. The study included 977 individuals aged 18-86 years, comprising 307 men and 670 women. All participants underwent anthropometric assessment and laboratory evaluation of hemoglobin, ferritin, and serum iron levels. Latent iron deficiency was assessed based on serum ferritin concentrations in the presence of preserved hemoglobin levels; two ferritin cutoff values (< 30 and < 50 ng/mL) were used to analyze early disturbances in iron metabolism. Statistical analysis was performed using parametric and non-parametric methods. Results. Anemia of varying severity was detected in 7.4% of participants. Latent iron deficiency at ferritin levels < 30 ng/mL was identified in 13.3% of individuals, predominantly among women. When applying the ferritin threshold of < 50 ng/mL, the prevalence of latent iron deficiency increased to 17.7%. Women aged 18-44 years tended to have lower ferritin and hemoglobin levels. Conclusions. The findings demonstrate a high prevalence of latent iron deficiency in the population of the southern region of Ukraine and support the feasibility of implementing laboratory screening with simultaneous determination of hemoglobin and ferritin levels, particularly among women of reproductive age.; Латентний дефіцит заліза є поширеним, але недостатньо діагностованим станом, який передує розвитку залізодефіцитної анемії та супроводжується зниженням фізичної і когнітивної працездатності. В Україні офіційна статистика переважно відображає лише клінічно виражені анемії, тоді як доанемічні форми дефіциту заліза залишаються поза увагою системи охорони здоров’я, що зумовлює актуальність епідеміологічних досліджень. Мета. Вивчити поширеність латентного дефіциту заліза серед населення південного регіону України на основі аналізу показників обміну заліза та оцінити їх взаємозв’язок з віковими, статевими й антропометричними характеристиками. Матеріали та методи. У дослідженні обстежено 977 осіб віком від 18 до 86 років, серед яких 307 чоловіків та 670 жінок. Усім учасникам проведено антропометричні вимірювання та лабораторне визначення рівнів гемоглобіну, феритину і сироваткового заліза. Латентний дефіцит заліза оцінювали на підставі концентрації феритину при збережених показниках гемоглобіну; для аналізу ранніх порушень обміну заліза використовували два порогові рівні феритину – < 30 та < 50 нг/мл. Статистичну обробку виконували з використанням параметричних і непараметричних методів аналізу. Результати. Анемія різного ступеня тяжкості була виявлена у 7,4% обстежених. Латентний дефіцит заліза при рівні феритину < 30 нг/мл діагностовано у 13,3% осіб, причому переважну більшість становили жінки. При застосуванні порогового значення феритину < 50 нг/мл частка осіб із латентним дефіцитом зростала до 17,7%. У жінок віком 18-44 років відзначалася тенденція до нижчих рівнів феритину та гемоглобіну. Висновки. Отримані результати свідчать про високу поширеність латентного дефіциту заліза серед населення південного регіону України та обґрунтовують доцільність впровадження лабораторного скринінгу з одночасним визначенням гемоглобіну і феритину, особливо серед жінок репродуктивного віку.