Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я

Аналіз нормування кремнію у питній воді

2026-01-01T00:00:00Z

Аналіз нормування кремнію у питній воді Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M. Нормування кремнію у питній воді України обумовлено механічним науково не обґрунтованим перенесенням нормативної величини кремнію із радянських нормативних документів. За умови, що у більшості поверхневих водних об'єктів України, як основних джерел водопостачання населення, концентрація розчиненого кремнію не перевищує гранично допустиму для питної води, призначеної для споживання населенням.; The analysis of the literature data allowed us to substantiate the inexpediency of the domestic standard of the maximum permissible content of silicon in drinking water as one that does not have sufficient experimental justification and should not apply to silicon compounds of natural origin, which are constantly present in natural waters.

Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод

2026-01-01T00:00:00Z

Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M. У документі ВООЗ експерти в цій сфері констатують розробку багатьох міжнародних та національних схем сертифікації рекреаційних вод. Міжнародні приклади включають синій прапор (який є найпопулярнішим у Європі) та програми узбережжя. Крім того, у багатьох країнах також є один або кілька національних еквівалентів. Наприклад, Сполучене Королівство використовує багато інших рейтингових схем, включаючи прибережні бонуси, хороший пляжний путівник та пляжний годинник. Такий рейтинг має великий вплив на туризм. Наприклад, у США [2], де такий підхід зазвичай вважається бажаним місцевими органами влади та туристичними агенціями.; The article presents an analysis of current problems of regulating the quality of recreational waters in various international documents and regulatory documents of Ukraine. Attention is focused on the need for full harmonization of domestic hygiene standards with the requirements of the relevant European directive.

Антропометрично орієнтовані підходи до виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей

2026-01-01T00:00:00Z

Антропометрично орієнтовані підходи до виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей Рожнова, А. М.; Бабієнко, В. В. У статті наведено аналітичний огляд основних методів виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей з позицій їхньої придатності для побудови системи гігієнічного моніторингу. Актуальність теми визначається високою поширеністю зниженого вітамін-D-статусу в дитячій популяції, обмеженою доцільністю суцільного лабораторного скринінгу та потребою у створенні поетапних моделей адресного відбору дітей для біохімічного обстеження. Мета статті: обґрунтування доцільності використання антропометричних, анкетних, харчових і біохімічних методів у виявленні ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей та визначення їхнього місця в системі гігієнічного моніторингу. Огляд виконано як структурований аналітичний наративний огляд. Проаналізовано сучасні міжнародні та українські праці, присвячені антропометричним індикаторам ожиріння, соціально-гігієнічним чинникам, оцінці фактичного харчування, лабораторній верифікації 25-гідроксивітаміну D та інтеграції цих блоків у ступеневі моделі скринінгу. Узагальнення літератури показало, що антропометричні показники є доцільним первинним скринінговим інструментом, анкети та харчова оцінка уточнюють поведінкові і нутрієнтні ризики, а лабораторне визначення 25-гідроксивітаміну D має виконувати функцію підтверджувального етапу в групах підвищеного ризику. Найбільш обґрунтованою для дитячої популяції є поетапна модель моніторингу, яка поєднує доступні непрямі показники з адресною біохімічною верифікацією. Отримані результати можуть бути використані як методична основа для побудови регіональних програм гігієнічного моніторингу вітамін-D-статусу у дітей.

Omega-3 index level in the adult population of Ukraine and its potential association with cardiovascular risk: a pilot study

2026-01-01T00:00:00Z

Omega-3 index level in the adult population of Ukraine and its potential association with cardiovascular risk: a pilot study Pylypenko, D.; Borshch, D.; Miakishev, O.; Talalaiev, K.; Babienko, V.; Shanyhin, A.; Пилипенко, Д.; Борщ, Д.; Мякішев, О.; Талалаєв, К.; Бабієнко, В.; Шанигін, А. Cardiovascular diseases remain the leading cause of mortality worldwide and in Ukraine, necessitating the search for novel biomarkers for more accurate cardiovascular risk assessment. One of the promising indicators is the omega-3 index, which reflects the total content of eicosapentaenoic acid (EPA) and docosahexaenoic acid (DHA) in erythrocyte membranes and characterizes the long-term omega-3 status of the body. Low omega-3 index values are associated with an increased risk of cardiovascular events, whereas optimal levels may exert a cardioprotective effect. Aim of the study. To assess the omega-3 index level in the adult population of Ukraine and analyze its relationship with body mass index (BMI) as one of the cardiometabolic risk factors. Materials and Methods. The study included 50 participants, among whom there were 19 men (38.0%) and 31 women (62.0%). The mean age of the participants was 44.08 ± 15.80 years. The study had an observational analytical design. Anthropometric parameters (height and body weight) with subsequent BMI calculation, as well as omega-3 index levels, were assessed in all participants. Statistical analysis was performed using descriptive statistics and Pearson correlation analysis. Results were considered statistically significant at p < 0.05. Results. In the overall sample, the mean BMI was 26.84 ± 4.72 kg/m², corresponding to overweight status, while the mean omega-3 index level was 5.62 ± 1.48%, which is considered suboptimal. In the obesity group, the mean omega-3 index was significantly lower compared to individuals with normal body weight (4.71 ± 1.12% vs. 6.48 ± 1.37%, p < 0.01). Correlation analysis demonstrated a strong inverse relationship between BMI and omega-3 index (r = -0.91; p < 0.001). In gender-stratified analysis, the negative correlation persisted both in men (r = -0.95; p < 0.001) and women (r = -0.89; p < 0.001). Additionally, a gradient decrease in omega-3 index with increasing BMI was observed (p for trend < 0.001). No statistically significant effect of age on omega-3 index levels was identified. Conclusions. The obtained results indicate a statistically significant inverse relationship between BMI and omega-3 index in the adult population. An increase in BMI is associated with lower omega-3 fatty acid levels, which may reflect the role of adipose tissue and nutritional status in the development of cardiometabolic risk. The identified dose-dependent relationship highlights the potential value of the omega-3 index as an additional marker for cardiovascular risk assessment and a promising target for nutritional prevention strategies.

Дослідження ставлення до здорового способу життя студентів-медиків в умовах війни

2024-01-01T00:00:00Z

Дослідження ставлення до здорового способу життя студентів-медиків в умовах війни Гірщук, А. В.; Шанигін, А. В. Дослідження присвячене аналізу ставлення студентів-медиків до здорового способу життя в умовах війни. За допомогою анонімного онлайн-опитування було отримано дані про стан здоров’я студентів, їхні харчові звички та рівень фізичної активності. Результати показали, що студенти загалом позитивно оцінюють своє здоров’я і намагаються підтримувати здоровий спосіб життя, незважаючи на непостійність харчових звичок.

Еколого-гігієнічні основи безпечності рекреаційних вод: монографія

2026-01-01T00:00:00Z

Еколого-гігієнічні основи безпечності рекреаційних вод: монографія Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М. У монографії розглянуто керівні принципи щодо безпечного рекреаційного водного середовища, окремі аспекти контамінації прибережних зон морів і океанів. Представлено детальну характеристику таласогенних інфекцій та захворювань, що виникають внаслідок забруднення води для купання та рекреації. Приведено нормування якості рекреаційних вод. Наведено наукові засади рекреаційної екогігієни як основи безпечного використання рекреаційних вод. Монографія розрахована на широке коло читачів: гігієністів, санітарних лікарів, епідеміологів, екологів, рекреаціологів, туризмологів, викладачів та здобувачів вищої освіти ВНЗ.

Актуальні проблеми безпеки рекреаційних вод

2026-01-01T00:00:00Z

Актуальні проблеми безпеки рекреаційних вод Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М. Керівні принципи безпечного рекреаційного водного середовища призначені для використання як основа для розробки міжнародних та національних підходів (включаючи стандарти та нормативи) до контролю ризиків для здоров'я від небезпек, що можуть виникнути в рекреаційних водах, а також для прийняття рішень на місцевому рівні. Керівні принципи можуть бути використані як довідник для промисловості та операторів, які готують проекти розвитку в рекреаційних водних зонах, як контрольний список для розуміння та оцінки потенційного впливу рекреаційних проектів на здоров'я.

Кремній у природі і житті

2026-01-01T00:00:00Z

Кремній у природі і житті Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М. Аналіз даних літератури дозволив сформулювати основні гігієнічні та медико-біологічні аспекти кремнію, який широко поширений у природі і є невід'ємним елементом біоти різних рівнів організації. Це включало дані про вміст кремнію в літосфері, гідросфері, питних та мінеральних водах України; точки зору щодо біологічної ролі кремнію в живій природі; різні аспекти медичного застосування кремнію та його сполук. Окремо розглянуто нормування кремнію у питній воді.

Щодо проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID19

2026-01-01T00:00:00Z

Щодо проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID19 Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V. COVID-19 викрив та загострив нерівність у сфері охорони здоров’я в державах-членах Європейського Союзу та між ними. Він також підвищив престиж політики ЄС у сфері охорони здоров’я та підкреслив цінність європейської співпраці в цій галузі. Аналіз літератури показав брак досліджень потенціалу постпандемічної політики ЄС у сфері охорони здоров’я. Мета. Bизначення проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Бібліомет ричні, аналітичні. Результати. Показано, що нерівність у сфері охорони здоров’я в Європейському Союзі (ЄС) існує як в державах-членах, так і між ними. Пандемія COVID-19 та підвищена увага до ролі ЄС у сфері охорони здоров’я, що виникла після неї, надали можливість вирішити цю проблему та підняти питання нерівності у сфері охорони здоров’я на чільне місце в порядку денному ЄС. Досліджено ефективність цієї політики для подолання нерівності у сфері охорони здоров’я. Це включало формулювання основи для розуміння нерівності у сфері охорони здоров’я та її детермінант, характеристику механізмів впливу на ці детермінанти, опис змін після COVID-19, включаючи програму EU4Health, ініціативу Європейського союзу охорони здоров’я, переосмислення вимог щодо охорони здоров’я згідно з законодавством ЄС та інформацію щодо пакету відновлення Next Generation EU (NGEU). В рамках цих заходів визначено можливості та потенційні шляхи, за допомогою яких ЄС міг би краще боротися з нерівністю у сфері охорони здоров’я. Констатовано, що невизначеності та виклики залишаються. Це стосується довгострокових структурних реформ на національному рівні із врахуванням спектру основних пріоритетів, підвищення здатності урядів регулювати охорону здоров’я, рівність та доступ до медичної допомоги. Обгрунтовано необхідність цілісного підходу до державно-економічного розвитку як основи боротьби з нерівністю у сфері охорони здоров’я.; COVID-19 has exposed and exacerbated health inequalities within and between Member States of the European Union. It has also raised the profile of EU health policy and highlighted the value of European cooperation in this area. A literature review has shown a lack of research on the potential of post-pandemic EU health policy. Objective. To identify the problems of health inequalities in Europe after the COVID-19 pandemic. Materials and methods. Bibliometric, analytical. Results. It is shown that health inequalities in the European Union (EU) exist both within and between Member States. The COVID-19 pandemic and the increased focus on the EU’s role in health that followed have provided an opportunity to address this issue and to put health inequalities high on the EU agenda. The effectiveness of these policies in addressing health inequalities has been examined. This included establishing a framework for understanding health inequalities and their determinants, characterising the mechanisms influencing these determinants, describing the changes following COVID-19, including the EU4Health programme, the European Health Union initiative, the rethinking of health requirements under EU law and information on the Next Generation EU (NGEU) recovery package. These activities have identified opportunities and potential ways in which the EU could better address health inequalities. It has been found that uncertainties and challenges remain. This concerns long-term structural reforms at the national level, taking into account a range of key priorities, increasing the ability of governments to regulate health care, equity and access to health care. The need for a holistic approach to state-economic development is justified as the basis for combating health inequalities.

Поширеність та детермінанти стресу серед студентів медичних спеціальностей

2026-01-01T00:00:00Z

Поширеність та детермінанти стресу серед студентів медичних спеціальностей Стьопкіна, К. С. Період навчання у закладах вищої освіти супроводжується значним психоемоційним та когнітивним навантаженням, що особливо посилюється під час екзаменаційних сесій, коли формується так званий «екзаменаційний стрес». Його розвитку сприяють підвищений обсяг навчального матеріалу, обмежений час для підготовки, зміни режиму праці та відпочинку, порушення сну та високий рівень тривожності. Додатковим чинником психоемоційного навантаження для української студентської молоді є умови воєнного стану, що супроводжуються постійним інформаційним та безпековим стресом. Науковий керівник - доцент Шанигін А.В.