https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/705 2026-05-21T10:11:43Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19617 Predictive Value of Individual Gastric Secretion Indices and Their Constellations for Predicting the Response of Gastric Mucosal Parietal Cells to Pentagastrin Stimulation and Famotidine Blocking Effect in Patients with Gastric and Duodenal Ulcers Pliatsko, M.; Faiura, O.; Grechkivska, N.; Voloshyna, O.; Leshchuk, Y.; Maksymuk, A.; Пляцко, М. Г.; Фаюра, О. П.; Гречківська, Н. В.; Волошина, О. Б.; Лещук, Я. Л.; Максимук, А. О. Evaluating acid-reducing medications through their effect on various gastric juice parameters in peptic ulcer patients provides deeper insight into the complex mechanism of gastric secretion, which includes acidity levels, pepsin, electrolytes, bicarbonates, and mucus. The aim of the study. To determine the prognostic value of gastric secretion parameters and their constellations for predicting parietal cell response to submaximal pentagastrin stimulation and the blocking effect of famotidine in patients with gastric and duodenal peptic ulcer disease. Materials and methods. The study included 40 randomized Helicobacter pylori-positive patients (28 women, 12 men, aged 18-68) with endoscopically confirmed duodenal ulcer disease in the acute phase. Modified fractional probing was used to assess changes in gastric secretion. Results. H+ debit in basal secretion showed a significant direct correlation with multiple parameters. Different acid responses to stimulation were associated with specific baseline parameter constellations. Weak response to H2-blocker was confirmed in patients with hyperacidity after stimulation, combined with elevated HCl and increased total acidity in basal secretion. A strong response to H2-blocker was confirmed in several parameter constellations, with the best predictive constellation (p < 0.01) including elevated N-acetylneuraminic acid, normal K+, normal pepsin debit, normal pepsin, and elevated Na+ in basal secretion. Conclusions. The prognostic value of gastric secretion parameters and their constellations allows tailoring blocker dosage: higher doses for patients predicted to have a weak response and lower doses for those predicted to have a strong response to stimulation.; Оцінка дії кислотознижувального лікарського засобу через його вплив на цілу низку показників шлункового соку у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки уможливлює значно глибше охарактеризувати його вплив на складний механізм шлункової секреції. Цей механізм містить показник не лише кислотности, а й концентрації пепсину, електролітів, гідрокарбонатів і слизу. Виявлення цих взаємозв’язків (констеляцій) уможливлює на основі вихідних показників шлункової секреції та реакції на стимуляцію передбачити ефективність конкретного лікарського засобу та індивідуально визначити його дозування.Мета. З’ясувати прогнозну цінність окремих показників шлункової секреції (кількість шлункового соку, вільна соляна кислота, загальна кислотність, дебіт водневих йонів, пепсин, дебіт пепсину, показник йонів калію у шлунковому соці, N-ацетилнейрамінова кислота в соці, йони натрію в соці) та їхніх констеляцій для передбачення реакції парієтальних клітин слизової оболонки шлунка на субмаксимальне стимулювання пентагастрином і дію блокатора H2-гістамінових рецепторів фамотидину у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки.Матеріяли й методи. Отримавши письмову згоду пацієнтів на проведення обстеження, в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю ендоскопічно підтвердженого діягнозу виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення до дослідження залучили 40 пацієнтів (28 жінок і 12 чоловіків віком 18–68 років) на базі 5-ї міської лікарні м. Львова. Усі пацієнти, які брали участь у дослідженні, мали позитивний уреазний тест на наявність Helicobacter pylori. Для оцінки зміни шлункової секреції під впливом субмаксимальної стимуляції пентагастрином і наступним уведенням Н2-блокатора гістамінових рецепторів фамотидину використовували методику фракційного зондування у модифікованому варіянті. Результати. Дебіт Н+ у базальній секреції перебуває у достовірному прямому кореляційному зв’язку із такими показниками в базальній секреції: загальною кислотністю (r = 0,87, p < 0,01), вільною HCl (r = 0,85, p < 0,01), із дебітом пепсину (r = 0,51, p < 0,01), із об’ємом шлункового соку (r = 0,44, p < 0,01), концентра-цією пепсину (r = 0,25, p = 0,03). Гіперацидність після стимуляції найчастіше виникала у пацієнтів із Na+ у нормі в базальній секреції (94,0 % проти 73,0 % серед усіх інших, р = 0,02). Нормацидність після стимуляції найчастіше виникала у пацієнтів із Na+ вище норми у поєднанні із К+ нижче норми, дебітом пепсину нижче норми, пепсином нижче норми, загальною кислотністю нижче норми в базальній секреції (100,0 % проти 3,0 % серед усіх інших, р = 0,0000003). Гіпоацидність після стимуляції найчастіше виникала у пацієнтів із Na+ в нормі, К+ вище норми, дебітом пепсину нижче норми, вмістом пепсину у нормі, дебітом Н+ нижче норми, HCl нижче норми в базальній секреції (100,0 % проти 5,0 % серед усіх інших, р = 0,0001). Достовірно слабка реакція на Н2-блокатор підтверджена для пацієнтів із гіперацидністю після стимуляції у поєднанні зі збільшеним вмістом HCl, підвищеною загальною кислотністю в базальній секреції. Достовірно сильна реакція на Н2-блокатор підтверджена для пацієнтів із гіперацидністю після стимуляції у поєднанні зі загальною кислотністю в базальній секреції в межах норми, а також для пацієнтів із нормацидністю або гіпоацидністю після стимуляції у поєднанні зі зменшеним вмістом шлункового соку, зменшеним вмістом НСІ, зниженою загальною кислотністю, підвищеним дебітом Н+, зниженим дебітом пепсину, нормальним вмістом К+, підвищеним вмістом Na+ у базальній секреції. Додатково достовірно сильна реакція на Н2-блокатор підтверджена для пацієнтів із гіпоацидністю після стимуляції у поєднанні з нормальним вмістом Na+ у базальній секреції, а також для пацієнтів із нормацид-ністю після стимуляції, у яких концентрація пепсину в базальній секреції була знижена. Оптимальна констеляція для прогнозування сильної реакції на блокатор (p < 0,01) передбачає такі значення показників у базальній секреції (вміст N- ацетилнейрамінової кислоти більше норми, К+ у нормі, дебіт пепсину в нормі, пепсин в нормі, Na+ вище норми), оптимальна констеляція для прогнозування слабкої реакції на блокатор (p = 0,01 – кількість шлункового соку нижче норми, вільна НСІ нижче норми, пепсин вище норми, дебіт пепсину вище норми, К+ вище норми, Na+ у нормі (в базальній секреції). Висновки. Прогнозна цінність окремих показників шлункової секреції та їхніх констеляцій для передбачення реакції парієтальних клітин слизової оболонки шлунка на субмаксимальне стимулювання пентагастрином і дію блокатора Н2-гістамінових рецепторів фамотидину у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки уможливлює дібрати більше дозування блокатора для пацієнтів, для яких прогнозується слабка реакція, і меншого – для пацієнтів, для яких прогнозується сильна реакція на стимулювання. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19616 Prognostic Power of Clinical Predictors of Syntropical Cardiac Lesions in Patients with Systemic Lupus Erythematosus Kobak, L.; Abrahamovych, M.; Voloshyna, O.; Abrahamovych, U.; Rumynska, T.; Hural, A.; Кобак, Л. О.; Абрагамович, М. О.; Волошина, О. Б.; Абрагамович, У. О.; Руминська, Т. М.; Гураль, А. Р. Systemic lupus erythematosus (SLE) is a multisystem autoimmune disease frequently associated with cardiac lesion.The aim of the study. To elucidate the prognostic power of clinical predictors of syntropical cardiac lesions in patients with systemic lupus erythematosus.Materials and methods. The study included 118 patients with SLE and cardiac manifestations, most of whom were young women. Patients were stratified according to the presence of SLE-associated cardiac lesion. Data were analyzed using Excel; statistical significance was defined as p < 0.050. An association was considered confirmed if the association coefficient is ≥0.50 or the contingency coefficient is ≥0.30. Results. The study identified the predictive power of clinical indicators and determined that the most informative constellation for detecting mitral valve insufficiency was "joint pain + new skin rash + accentuated second heart sound over the aortic area" with an absolute risk (AR) 93.75 %, for mitral leaflet thickening the optimal constellation was "dyspnea + sensation of irregular heartbeats" (AR 69.23 %), for pericardial effusion it was "joint pain + diminished heart soundsv (AR 33.33 %), for myocarditis the best constellation was "palpitations + systolic murmur at the cardiac apex" (AR 55.17 %). No predictive constellation was found for endocarditis.Conclusions. For each syntropical cardiac lesion in patients with systemic lupus erythematosus, the clinical predictors or their constellations that have optimal prognostic strength, have been elucidated.; Системний червоний вовчак (СЧВ) – мультисистемна автоімунна хвороба, що часто супроводжується ураженням серця. Відомо, що клінічні симптоми окремо або у поєднанні можуть бути ознаками ураження серця у разі СЧВ. Проте не всі клінічні ознаки мають однакову прогнозну силу, тому важливо дослідити їхнє відносне значення. Систематизація таких клінічних предикторів уможливить своєчасно розпізнати хворобу із високим ризиком і розпочати лікування або профілактичні заходи. Мета. З’ясувати прогнозну силу клінічних предикторів синтропійних уражень серця у хворих на системний червоний вовчак. Матеріяли й методи. У дослідженні взяли участь 118 хворих на СЧВ із ураженнями серця, серед яких переважно жінки (90,68 %) віком від 18 до 74 років (середній вік 42,48 ± 1,12 року). Хворих стратифікували за наявністю синтропійних уражень серця, тобто тих, частота яких достовірно зростала зі збільшенням ступеня активности СЧВ (недостатність мітрального клапана (НМК), ущільнення мітрального клапана (МК), перикардіяльний випіт, міокардит, ендокардит). Під час дослідження визначали прогнозну силу діягностично цінних клінічних предикторів і їхніх констеляцій. Фактичний матеріял статистично опрацьовано на персональному комп’ютері в програмах Excel, 2010 і Statistica 6.0. Різницю вважали статистично значущою, якщо p < 0,050. Зв’язок підтверджено, якщо коефіцієнт асоціяції ≥0,50 або коефіцієнт контингенціїі ≥0,30.Результати. Під час дослідження визначено й оцінено статистичні показники прогнозної сили клінічних предикторів і на основі найвищого значення абсолютного ризику (ймовірности) обрано оптимальний клінічний предиктор чи їхню констеляцію. Отже, ймовірність виникнення НМК за наявности ранкової скутости 57,14 %, нових висипань 54,55 %, задишки 60,47 %, погіршення пам’яти 75,0 %, ослаблення тонів серця 61,29 %, систолічного шуму над верхівкою серця 48,91 %, акценту другого тону над легеневою артерією 75,01 %, констеляції «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою» 93,75 %; ущільнення МК – нових висипань 66,67 %, набряків на нижніх кінцівках 57,14 %, задишки 54,76 %, відчуття перебоїв у роботі серця 52,73 %, болю у ділянці серця 63,64 %, ослаблення тонів серця 54,84 %, систолічного шуму над верхівкою серця 42,39 %, констеляції «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця» 69,23 %; перикардіяльного випоту – набряків на нижніх кінцівках 30,0 %, задишки 32,26 %, серцебиття 32,43 %, ослаблення тонів серця 32,56 %, констеляції «біль у суглобах + ослаблення тонів серця» 33,33 %; міокардиту – болю у м’язах 33,33 %, алопеції 45,45 %, набряків на нижніх кінцівках 40,0 %, задишки 34,88 %, серцебиття 48,65 %, систолічного шуму над верхівкою серця 28,26 %, констеляції «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця» 55,17 %; для ендокардиту – не виявлено. Висновки. Для кожного синтропійного ураження серця у хворих на системний червоний вовчак з’ясовано клінічні предиктори або їхні констеляції, які мають оптимальну прогнозну силу. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19615 Clinical Markers of the Heart and Blood Vessels Syntropic Lesions in Patients with Systemic Lupus Erythematosus, Their Diagnostic Value (Second Notice) Kobak, L.; Voloshyna, O.; Khukhlina, O.; Babinets, L.; Chmyr, N.; Guta, S.; Ivanochko, R.; Кобак, Л. О.; Волошинa, О. Б.; Хухліна, О. С.; Бабінець, Л. С.; Чмир, Н. В.; Гута, С. І.; Іваночко, Р. Б. Systemic lupus erythematosus (SLE) due to damage to numerous organs or systems still requires comprehensive study.The aim of the study. To find out the clinical markers of the blood vessels syntropic lesions in patients with systemic lupus erythematosus, their diagnostic value.Materials and methods. 118 patients with SLE with syntropic lesions of the circulatory system were examined (107 women (90.68 %) and 11 men (9.32 %) aged 18 to 74 years (average age 42.48 ±1.12 years)). The study included the identification of clinical markers of blood vessels syntropic lesions, determination of the diagnostic value of individual clinical markers and their constellations in terms of sensitivity, specificity and accuracy in patients with SLE, and the identification of one of them with the most reliable diagnostic value.Results. Clinical markers for detecting A. G. M. Raynaud’s syndrome in patients with SLE are morning stiffness, new rashes, paleness of the fingers and toes in the cold, chilliness of the extremities, memory problems, symptomatic hypertension - skin dryness, legs swelling, shortness of breath, palpitations, headache, increased blood pressure, displacement of the left border of the heart to the left, accent of the second tone on the aorta, livedo reticularis - skin dryness, chilliness of the extremities, shortness of breath, retinal angiopathy - morning stiffness, paleness of the fingers and toes in the cold, legs swelling, shortness of breath, palpitations, headache, increased blood pressure, displacement of the left border of the heart to the left, accent of the second tone on the aorta, pulmonary hypertension - morning stiffness, legs swelling, shortness of breath, palpitations, memory problems, accent of the second tone on the pulmonary artery, atherosclerosis - muscle ache, shortness of breath, memory problems, venous thrombosis - legs swelling, shortness of breath, palpitations, capillaritis - headache.The optimal value for the diagnosis of A. G. M. Raynaud’s syndrome in patients with systemic lupus erythematosus is the constellation of clinical markers "joint pain + chilliness of the extremities", symptomatic hypertension ­ a separate clinical marker accent of the second tone on the aorta, livedo reticularis ­ "joint pain + new rash + shortness of breath", retinal angiopathy ­ "joint pain + increased blood pressure", pulmonary hypertension ­ a separate clinical marker accent of the second tone on the pulmonary artery or the constellation "joint pain + accent of the second tone on the pulmonary artery", atherosclerosis - a separate clinical marker shortness of breath or the constellation "joint pain + shortness of breath", venous thrombosis ­ "joint pain + photosensitivity + shortness of breath", capillaritis ­ "palpitations + headache + increased blood pressure".Conclusions. In patients with systemic lupus erythematosus the optimal diagnostic value among clinical monomarkers and their constellations for the detecting of A. G. M. Raynaud’s syndrome have chilliness of the extremities, "joint pain + chilliness of the extremities" with an advantage in the constellation, symptomatic hypertension ­ accent of the second tone on the aorta, "joint pain + accent of the second tone on the aorta" with an advantage in the monomarker, livedo reticularis ­ shortness of breath, "joint pain + new rash + shortness of breath" with an advantage in the constellation, retinal angiopathy ­ increased blood pressure, "joint pain + increased blood pressure" with an advantage in the constellation, pulmonary hypertension - accent of the second tone on the pulmonary artery or the constellation "joint pain + accent of the second tone on the pulmonary artery", atherosclerosis ­ shortness of breath or the constellation "joint pain + shortness of breath", venous thrombosis ­ legs swelling, "joint pain + photosensitivity + shortness of breath" with an advantage in the constellation, capillaritis ­ headache, "palpitations + headache + increased blood pressure" with an advantage in the constellation.; Системний червоний вовчак (СЧВ) через ураження численних органів або систем досі потребує всебічного вивчення. Підвищення ефективності курації хворих на СЧВ із синтропічними ураженнями судин вимагає від клініциста пошуку нових, ефективних, малозатратних способів виявлення цих уражень, володіння інформацією про діягностичну цінність клінічних маркерів.Мета. З’ясувати клінічні маркери синтропічних уражень судин у хворих на системний червоний вовчак, іхню діягностичну цінність. Матеріяли й методи. Обстежено 118 хворих на СЧВ із синтропічними ураженнями органів системи кровообігу (107 жінок (90,68 %) і 11 чоловіків (9,32 %) віком від 18 до 74 років (середній вік 42,48 ± 1,12 року)). Виявляли клінічні маркери синтропічних уражень судин у хворих на СЧВ, визначали діягностичну цінність окремих клінічних маркерів та їхніх констеляцій за чутливістю, специфічністю й точністю із виокремленням одного з них із найдостовірнішою діягностичною цінністю. Результати. Клінічними маркерами у хворих на СЧВ для виявлення синдрому А. Г. М. Рейно є ранкова скутість, нові висипання, збліднення пальців рук і ніг на холоді, мерзлякуватість кінцівок, погіршення пам’яті, симптоматійної артеріяльної гіпертензії (АГ) – сухість шкіри, набряки на нижніх кінцівках, задишка, серцебиття, біль голови, підвищення артеріяльного тиску (АТ), зміщення лівої межі серця ліворуч, наявність акценту другого тону над аортою, ретикулярного ліведо – сухість шкіри, мерзлякуватість кінцівок, задишка, ангіопатії сітківки – ранкова скутість, збліднення пальців рук і ніг на холоді, набряки на нижніх кінцівках, задишка, серцебиття, біль голови, підвищення АТ, зміщення лівої межі серця ліворуч, акцент другого тону над аортою, легеневої гіпертензії – ранкова скутість, набряки на нижніх кінцівках, задишка, серцебиття, погіршення пам’яти, акцент другого тону над легеневою артерією, атеросклерозу – біль у м’язах, задишка, погіршення пам’яти, тромбозу вен – набряки на нижніх кінцівках, задишка, серцебиття, капіляриту – біль голови. Найбільшу діягностичну цінність для діягностики синдрому А. Г. М. Рейно у хворих на СЧВ має констеляція клінічних маркерів «біль у суглобах + мерзлякуватість кінцівок», симптоматійної АГ – окремий клінічний маркер акцент другого тону над аортою, ретикулярного ліведо – «біль у суглобах + нові висипан-ня + задишка», ангіопатії сітківки – «біль у суглобах + підвищення АТ», легеневої гіпертензії – окремий маркер акцент другого тону над легеневою артерією або констеляція «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією», атеросклерозу – окремий маркер задишка або констеляція «біль у суглобах + за-дишка», тромбозу вен – «біль у суглобах + фотосенсибілізація + задишка», капіляриту – «серцебиття + біль голови + підвищення АТ».Висновки. У хворих на системний червоний вовчак оптимальну діягностичну цінність серед клінічних мономаркерів і їхніх констеляцій для виявлення синдрому А. Г. М. Рейно мають мерзлякуватість кінцівок, «біль у суглобах + мерзлякуватість кінцівок» з перевагою у констеляції, симптоматійної артеріяльної гіпертензії – наявність акценту другого тону над аортою, «біль у суглобах + акцент другого тону над аортою» з перевагою у мономаркера, ретикулярного ліведо – задишка, «біль у суглобах + нові висипання + задишка» з перевагою у констеляції, ангіопатії сітківки – підвищення артеріяльного тиску, «біль у суглобах + підви-щення артеріяльного тиску» з перевагою у констеляції, легеневої гіпертензії – акцент другого тону над легеневою артерією або «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією», атеросклерозу – задишка або «біль у суглобах + задишка», тромбозу вен – набряки на нижніх кінцівках, «біль у суглобах + фотосенсибілізація + задишка» з перевагою у констеляції, капіляриту – біль голови, «серцебиття + біль голо-ви + підвищення артеріяльного тиску» з перевагою у констеляції. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19614 Сhanges in Blood Pressure in Patients with Breast Cancer during Polychemotherapywith Anthracyclines Busel, S.; Voloshyna, O.; Abrahamovych, M.; Kuznetsova, O.; Aliieva, S.; Бусел, С. В.; Волошина, О. Б.; Абрагамович, М. О.; Кузнецова, О. В.; Алієва, С. О. Elevated blood pressure (BP) during treatment with anthracyclines, which include doxorubicin and epirubicin, may be a factor in polychemotherapy (PCT)-related cardiotoxicity, which necessitates monitoring and adjustment of BP in these patients. The aim of the study. The principal objective of this research was to investigate fluctuations in blood pressure levels during multi-agent chemotherapy incorporating anthracyclines, cyclophosphamide, and paclitaxel in individuals diagnosed with mammary carcinoma.Materials and methods. The investigation enrolled 86 female patients diagnosed with breast cancer (T2-4, N0-1, M0). These individuals were subsequently randomized and underwent a neoadjuvant PCT. The treatment involved the administration of anthracyclines in conjunction with cyclophosphamide, delivered 3-weekly for 4 cycles. Upon the conclusion of this twelve-week anthracycline-based therapeutic course, participants proceeded to receive weekly infusions of paclitaxel.Results. Blood pressure monitoring during PCT showed that the subjects had a significant increase in mean systolic blood pressure after infusions in the doxorubicin group (from 123.1 + 1.8 to132.3 + 2.4 mmHg,p < 0.001) and the epirubicin group (from122.7 + 2.7 to135.6 + 2.3 mmHg,p = 0.002). Diastolic blood pressure in the doxo-rubicin group increased by an average of 4.4 mm Hg (95.0 % CI: 0.5-15.1 mm Hg) and by 3.8 mm Hg (95.0 % CI: 1.8-12.4 mm Hg) in the epirubicin group. Paclitaxel treatment procedures did not lead to a significant increase in blood pressure in patients in either group. Non-pharmacological measures did not significantly affect changes in blood pressure during PCT with anthracyclines in combination with cyclophosphamide and paclitaxel in the majori-ty of patients.Conclusions. The administration of combination chemotherapy, specifically involving anthracyclines and cyclophosphamide, is associated with a substantial post-procedural elevation in mean blood pressure. Paclitaxel infusions were not accompanied by significant changes in mean blood pressure during procedures.; Підвищений артерійний тиск (АТ) під час лікування антрациклінами, до яких відносять доксорубіцин і епірубіцин, може бути чинником кардіотоксичностиполіхімієтерапії (ПХТ), що зумовлює необхідність моніторування і коригування АТ. Мета.Дослідити зміни підвищеного артерійного тиску під час лікування антрациклінами у комплексній терапії з циклофосфамідом і паклітакселом у хворих на рак молочної залози.Матеріяли й методи. У дослідженні обстежено й рандомізовано 86жіноквіком 46–71 рікіз діягнозом рак молочної залози Т2-3-4, N0-1, M0, якихлікували неоадʼювантною або адʼювантною ПХТантрациклінами(доксорубіцин або епірубіцин) у поєднанні з циклофосфамідом кожних три тижні, чотири процедури на курс. Після завершення курсу лікування антрациклінами упродовж 12 тижнів пацієнтки щотижня отриму-вали інфузії паклітакселу.Результати.Моніторинг АТ під час ПХТ показав, що у пацієнток спостерігали достовірне підвищення середнього показника систолічного АТ після інфузій у групі доксорубіцину (зі 123,1 + 1,8 до 132,3 + 2,4 мм рт. ст. р < 0,001) та епірубіцину (зі 122,7 + 2,7 до 135,6 + 2,3 мм рт. ст., р = 0,002). Показники діястолічного АТ в групі доксорубіцинузросли в середньому на 4,4 мм рт. ст. (із 82,3 + 1,3 до 86,7 + 1,5 мм рт. ст., р=0,04) і на 3,8 мм рт. ст. (із 81,9 + 1,7 до 85,7 + 1,8 мм рт. ст., р=0,13) – в групі епірубіцину. Лікування паклітакселом не призводило до достовірного підвищення АТ у пацієнток обох груп.Немедикаментні заходи суттєво не впливали на зміни АТ під час ПХТантрациклінами в комплексі з циклофосфамідом у більшости обстежених.Висновки. Поліхімієтерапіяантрациклінами у поєднанні з циклофосфамідом супроводжується достовірним підвищенням середніх показників артерійного тиску після процедур. Інфузіїпаклітакселу не супроводжувались достовірними змінами середніх показників артерійного тиску під час процедур. Немедикаментних заходів замало для корекції підвищеного артерійного тискупід час поліхімієтерпії у більшости пацієнток. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19613 Ефективність триметазидину тривалої дії (80 мг) у комплексній антиангінальній фармакотерапії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та стабільною стенокардією, за результатами українського дослідження GO-OD Коваль, О. А.; Пархоменко, О. М.; Колесник, М. Ю.; Тихонова, С. А.; Koval, O. A.; Parkhomenko, O. M.; Kolesnyk, M. Yu.; Tykhonova, S. A. Мета роботи – оцінити клінічні особливості популяції пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та стабільною стенокардією (СС), вивчити склад та ефективність антиангінальної терапії, у тому числі комбінацій із триметазидином ОД 80 мг (ТМЗ 80). Матеріали і методи. GO-OD – тримісячне, неінтервенційне, обсерваційне багатоцентрове проспективне дослідження. Дослідники продовжували фармакотерапію відповідно до сучасних рекомендацій щодо оптимальної медикаментозної терапії (ОМТ). Під час спостереження пацієнтів не виконували додаткові діагностичні або моніторингові процедури. Результати. Серед 1529 пацієнтів 10,5 % мали ФК I, 60,0 % – ФК II, 29,5 % – ФК III; один антиангінальний препарат отримували 28,5 % хворих, два – 35,7 %, три – 28,9 %. Класичні симптоми стенокардії зафіксовано у 68,3 %, еквіваленти – у 80,3 %. Третина пацієнтів залишалась симптомною (32,5 %) попри реваскуляризацію. Артеріальний тиск понад 140/90 мм рт. ст. зафіксовано у 67,6 % обстежених. Ефективність змін терапії оцінювали у таких групах лікування: 1 – без ТМЗ раніше, вперше призначено ТМЗ 80 (n = 956); 2 – раніше отримували ТМЗ (20 мг чи 35 мг), переведені на ТМЗ 80 (n = 328); 3 – монотерапія бета-блокаторами (ББ), додано ТМЗ 80 (n = 309); 4 – без ББ і ТМЗ (n = 211), одночасне призначення ББ і ТМЗ 80; 5 – приймали молсидомін у будь-яких комбінаціях, продовжено лікування без обов’язкового додавання ББ або ТМЗ 80 (n = 306). Через 3 місяці в групах 1 і 2 (р < 0,001), починаючи вже з другого візиту, встановлено, що частота нападів СС за тиждень знизилася в 3,72 раза та 3,33 раза відповідно. У 3 групі – в 3,29 раза, в 4 – в 4,5 раза. Зменшилася частота приймання нітратів короткої дії (НКД): у групі 1 – в 4,96 раза, 2 – у 4,62 раза; 3 – в 4,24 раза, 4 – в 6,93 раза. У групі 5 частота нападів СС знизилася в 4,22 раза, але повільніше, ніж в інших групах; потреба в НКД – в 5,3 раза, але на фоні майже тотальних змін у терапії (90,2 %) та виключення молсидоміну (28,4 %) за рішенням лікаря. Збільшилася частка пацієнтів із високою прихильністю до лікування: від 1 до 4 групи наприкінці спостереження – до 48,0 %, 43,9 %, 46,6 % та 46,2 % відповідно. Висновки. Популяція хворих на ІХС, СС залишається симптомною, незважаючи на попередню реваскуляризацію та приймання монотерапії чи комбінацій антиангінальних препаратів гемодинамічної дії. Тому доцільно переглянути схему антиангінальної терапії для досягнення ОМТ. Додавання ТМЗ 80 до будь-якої попередньої комбінації антиангінальних препаратів або перехід із приймання інших форм ТМЗ на форму ТМЗ 80 сприяє статистично вірогідному покращенню клінічного стану хворих. Максимальний позитивний ефект від додавання ТМЗ 80 до терапії зафіксовано в групі з одночасним початком терапії ББ.; The aim of the study was to evaluate the clinical characteristics of patients’ population with coronary artery disease (CAD), stable angina, the composition and effectiveness of antianginal therapy, including combinations with trimetazidine OD 80 mg (TMZ 80). Materials and methods. GO-OD was a 3-month, non-interventional, observational, multicentre prospective study. Pharmacotherapy was continued in accordance with current recommendations for optimal medical therapy (OMT). No additional diagnostic or monitoring procedures were performed on patients. Results.Among 1,529 patients, 10.5 % had ССS I, 60.0 % – CCS II, and 29.5 % – CCS III; 28.5 % received one antianginal drug, 35.7 % received two, and 28.9 % received three. Classic symptoms of angina pectoris were present in 68.3 % of patients, while 80.3% reported angina equivalents. One third remained symptomatic despite revascularisation (32.5 %). BP above 140/90 mmHg was observed in 67.6 % of patients. The effectiveness of therapy optimisation was assessed in the following treatment change groups: 1 – without TMZ, TMZ 80 prescribed for the first time (n = 956); 2 – previously taking TMZ (20 mg or 35 mg), switched to TMZ 80 (n = 328); 3 – beta-blockers (BB) monotherapy, TMZ 80 added (n = 309); 4 – without BB and TMZ, simultaneous prescription of BB + TMZ 80 (n = 211); 5 – had molisodomine in any combination, continued treatment without mandatory addition of BB or TMZ 80 (n = 306). After 3 months in groups 1 and 2 (p < 0.001), starting from the second visit: the frequency of angina attacks per week decreased by 3.72 times and 3.33 times, respectively. In group 3: by 3.29 times and in group 4 by 4.5 times. The frequency of short acting nitrates (SAN) consumption decreased: in group 1 by 4.96 times, in group 2 by 4.62 times; in group 3 by 4.24 times and in group 4 by 6.93 times. In group 5, the frequency of angina attacks decreased by 4.22 times, but slower than in other groups, and the need for SAN decreased by 5.3 times, but against the backdrop of almost total changes in therapy (90.2 %), as well as the exclusion of molisodine (28.4 %) by the doctor’s decision. The proportion of patients with high adherence to treatment (from groups 1 to 4 at the end of follow-up) increased to 48.0 %, 43.9 %, 46.6 % and 46.2 %, respectively. Conclusions. The population of CAD, angina patients remains symptomatic despite previous revascularisation and the use of monotherapy or combinations of haemodynamic antianginal drugs, which requires a review of antianginal therapy to achieve OMT. The inclusion of TMZ 80 in addition to any previous combination of antianginal drugs or the transition from other forms of TMZ to TMZ 80 is accompanied by a statistically significant improvement in the clinical condition of patients. The maximum positive effect of including TMZ 80 in therapy is observed in the group with simultaneous initiation of BB therapy. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19593 The Significance of the Triglyceride-to-High-Density Lipoprotein Cholesterol Ratio in the Assessment of Cardiovascular Risk Perepeliuk, M.; Zbitnieva, V.; Overchuk, A.; Перепелюк, М. М.; Збітнєва, В. О.; Оверчук, А. С. Вступ. Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертности, що потребує вдосконалення методів оцінювання ризику. Шкала Systematic Coronary Risk Evaluation 2 (SCORE2) не завжди уможливлює виявити приховані метаболічні порушення, що вимагає уточнення за рахунок додаткових інформативних показників. Мета. З’ясувати клінічне значення співвідношення тригліцеридів до ліпопротеїнів високої щільности як додаткового критерію оцінювання серцево-судинного ризику, дослідити його кореляцію з традиційними клінічними й лабораторними показниками у пацієнтів із артерійною гіпертензією. Матеріяли й методи. Проаналізовано результати клінічно-лабораторного обстеження 152 пацієнтів (100 чоловіків і 52 жінки) віком 40–69 років (середній вік 56 ± 2,3 року). Усі пацієнти проходили обстеження і лікування в поліклінічному відділі Університетської клініки Одеського національного медичного університету впродовж 2024 р. Показник серцево-судинного ризику (ССР) визначали за шкалою SCORE2. Додатково оцінювали індекс маси тіла, обвід талії, вміст глюкози в крови натще, креатинін, активність аланінамінотрансферази (АлТ), аспартатамінотрансферази (АсТ), а також визначали співвідношення тригліцеридів до ліпопротеїнів високої щільности (ТГ/ЛПВЩ). Перш ніж провести кореляційній аналіз, оцінювали характер розподілу даних; із огляду на відхилення від нормального розподілу застосовували коефіцієнт рангової кореляції Ч. Е. Спірмена. Результати. У пацієнтів із високими й дуже високими показниками SCORE2 констатовано достовірний позитивний кореляційний зв’язок між показником ТГ/ЛПВЩ і обводом талії (ρ = 0,43; p = 0,01), а також між ТГ/ЛПВЩ і вмістом глюкози натще (ρ = 0,31; p = 0,04). Виявлено слабку, проте статистично значущу кореляцію з індексом маси тіла (ρ = 0,2; p = 0,015), що свідчить про тісніший зв’язок показника з абдомінальним ожирінням, ніж зі загальною масою тіла. Кореляція між ТГ/ЛПВЩ і активністю АлТ (ρ = 0,132; p = 0,1) і АсТ (ρ = 0,06; p = 0,45) була недостовірною. Не виявлено взаємозв’язку з показником креатиніну й онкологічним анамнезом. Висновки. Співвідношення тригліцеридів до ліпопротеїнів високої щільности є інформативним маркером прихованих метаболічних порушень. Його використання може підвищити інформативність стратифікації серцево-судинного ризику за шкалою SCORE2 та сприяти точнішій ідентифікації пацієнтів із метаболічно несприятливим профілем, особливо в групах високого й дуже високого ризику.; Introduction. Despite the leading role of cardiovascular diseases in mortality, the use of the Systematic Coronary Risk Evaluation 2 (SCORE2) scale does not always allow timely identification of latent metabolic changes, highlighting the need to improve risk stratification approaches. The aim of the study. To evaluate the value of the triglyceride-to-high-density lipoprotein cholesterol ratio in assessing cardiovascular risk and to determine its correlation with traditional clinical and laboratory parameters. Materials and methods. A total of 152 patients aged 40-69 years (100 men, 52 women) were examined. Cardiovascular risk (CVR) was assessed using the SCORE2 scale. Additionally, body mass index (BMI), waist circumference, fasting blood glucose, creatinine, alanine aminotransferase (ALT) and aspartate aminotransferase (AST) activities, and the triglyceride-to-high-density lipoprotein cholesterol (TG/HDL-C) ratio were determined. Associations between the TG/HDL-C ratio and other investigated parameters were analysed using Spearman’s rank correlation coefficient. Results. In patients with high and very high CVR, an elevated TG/HDL-C ratio was significantly correlated with waist circumference (ρ = 0.43; p = 0.01) and fasting glucose (ρ = 0.31; p = 0.04). A weak but statistically significant correlation was observed with BMI (ρ = 0.2; p = 0.015). No associations were found with creatinine, ALT, or AST. Conclusions. The triglyceride-to-high-density lipoprotein cholesterol ratio reflects the presence of subclinical metabolic disturbances and may complement the Systematic Coronary Risk Evaluation 2 scale in cardiovascular risk stratification, particularly in patients with an unfavourable metabolic profile. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19487 Клінічні профілі та ефективність контролю артеріального тиску в амбулаторній практиці у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ожирінням та надлишковою масою тіла Тихонова, С. А.; Яблонська, В. Б.; Ясиновська, В. В. Вплив надлишкової маси тіла (НМТ) та ожиріння на ефективність контролю артеріального тиску (АТ) та розвиток резистентної артеріальної гіпертензії (АГ) останнім часом став предметом особливої уваги клініцистів у зв’язку з глобальним зростанням поширеності цих станів в останні десятиліття. Мета – оцінити ефективність контролю АТ в міській популяції пацієнтів молодого та середнього віку із НМТ та ожирінням в амбулаторній практиці кардіолога. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19435 Аналіз результатів комплексного практичного іспиту та шляхи покращення організації проведення виробничої поліклінічної лікарської практики Яблонська, В. Б.; Холопов, Л. С.; Хижняк, О. В.; Перепелюк, М. М. Вступ. В сучасних реаліях питання пошуку нових підходів до організації та проведення занять з Виробничої поліклінічної лікарської практики (ВПЛП) для здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) стають все більш актуальними. В умовах воєнного стану у медичної галузі велике значення має збереження якості освітнього процесу за рахунок засвоєння практичних навичок, набуття спеціальних компетентностей. Крім того, не менш актуальним є питання покращення контролю за отриманими навичками під час проведення комплексного практичного іспиту (КПІ) [1]. Мета. Поширення досвіду кафедри внутрішньої медицини No 2 з післядипломною освітою Одеського національного медичного університету (ОНМедУ) щодо організації процесу навчання під час проведення ВПЛП «Внутрішня медицина» та методів оцінювання результатів практики під час КПІ здобувачів ВМО 5 курсу медичного та міжнародного факультетів за 2023-2026 навчальні роки. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19434 Проблемні аспекти використання штучного інтелекту в процесі викладання внутрішньої медицини та шляхи їх корекції Перепелюк, М. М.; Яблонська, В. Б.; Холопов, Л. С.; Хижняк, О. В. Проблема використання СШІ у навчальному процесі стосується авторів безпосередньо, оскільки, викладаючи ревматологію, пульмонологію, нефрологію і гастроентерологію студентам 5-го курсу ми стикаємося з тим, що студенти часто механічно копіюють відповіді, недостатньо аналізують клінічні ситуації, передовіряючи цю розумову роботу СШІ. У зв’язку з цим виникає необхідність розробки методичних підходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу таких технологій без відмови від їх використання. Метою роботи є визначення проблемних аспектів використання штучного інтелекту студентами 5-го курсу при вивченні внутрішньої медицини та обґрунтування шляхів їх корекції. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19433 Scientific evolution and global trends in the study of morbid obesity and mental health interconnections Migenko, L. M.; Kuleshko, I. I.; Kholopov, L. S.; Riabokon, S. S.; Migenko, B. O.; Dzhyvak, V. H.; Мігенько, Л. М.; Кулешко, І. І.; Холопов, Л. С.; Рябоконь, С. С.; Мігенько, Б. О.; Дживак, В. Г. The purpose of the study was to conduct a bibliometric analysis of the world catalogue of scientific literature, which was indexed in leading scientific databases in order to identify the time dynamics of the issue, its structure, and the most common research vectors of the comorbidity of morbid obesity and affective pathology. The quantitative and structural-analytical method was chosen and a specialised search query used that combined terms relevant to severe obesity and anxiety-depressive disorders. The year of publication, type of document, industry membership, geographic and institutional distribution and funding profiles were reviewed. The findings showed a steady interest increase to this scientific field and that original clinical studies and systematic reviews were the most common. The United States and Chinese research centres were the most productive contributors in terms of the number of publications, which is based on the globalisation of interdisciplinary enquiry in the fields of bariatric medicine and psychiatry. The thematic distribution validates the collaboration of the clinical, neurobiological, and immunometabolic approaches. According to a synthesis of existing research, there is a bidirectional pathophysiological connection between morbid obesity and anxiety-depressive disorders, with the key roles being played by chronic low-grade inflammation, neuroinflammation, hypothalamic-pituitary-adrenal axis dysregulation, insulin resistance, and neuroplasticity losses. The tendency of linking the severity of obesity to psychological distress proves the importance of including psychiatric screening into the management regimes of the severely obese patients. These findings support the development of this field as an independent interdisciplinary area and shed light on the opportunities to create individualized treatment approaches in consideration of immunometabolic phenotype and the impact of chronic stress.; Метою дослідження було проведення бібліометричного аналізу світового каталогу наукової літератури, індексованої у провідних науко метричних базах даних, з метою виявлення часової динаміки проблеми, її структури та найпоширеніших векторів досліджень коморбідності морбідного ожиріння та афективної патології. Було обрано кількісно-структурно- аналітичний метод та використано спеціалізований пошуковий запит, що поєднував терміни, пов'язані з тяжким ожирінням та тривожно-депресивними розладами. Було проаналізовано рік публікації, тип документа, галузеву приналежність, географічний та інституційний розподіл і профілі фінансування. Результати показали постійне зростання інтересу до цієї наукової галузі, і найпоширенішими були оригінальні клінічні дослідження та систематичні огляди. Найбільш продуктивними з точки зору кількості публікацій були дослідницькі центри США та Китаю, що базуються на глобалізації міждисциплінарних досліджень у галузі баріатричної медицини та психіатрії. Тематичний розподіл підтверджує взаємодію клінічних, нейробіологічних та імунометаболічних підходів. Згідно з узагальненням існуючих досліджень, між морбідним ожирінням та тривожно- депресивними розладами існує двосторонній патофізіологічний зв'язок, в якому ключову роль відіграють хронічне слабке запалення, нейрозапалення, порушення регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної осі, інсулінорезистентність та втрата нейропластичності. Тенденція пов'язувати тяжкість ожиріння з психологічним дистресом доводить важливість включення психіатричного скринінгу в схеми лікування пацієнтів з тяжким ожирінням. Ці висновки підтримують розвиток цієї галузі як незалежної міждисциплінарної сфери та проливають світло на можливості створення індивідуалізованих підходів до лікування з урахуванням імунометаболічного фенотипу та впливу хронічного стресу. 2026-01-01T00:00:00Z