Для НРАТ

Досвід навчання підлітків навичкам невідкладної допомоги при масивній кровотечі із застосуванням сучасних методик

2024-01-01T00:00:00Z

Досвід навчання підлітків навичкам невідкладної допомоги при масивній кровотечі із застосуванням сучасних методик Вєлікова, М. Д.; Моргунова, Є. О.; Пирогова, А. С.; Оверчук, А. С.; науковий керівник: Хіменко, Т. М. В умовах активних військових дій вкрай актуальним постає питання заохочення до опанування навичок з надання домедичної допомоги не тільки дорослих, але і підлітків. Ми взяли за мету підвищити рівень обізнаності підлітків у питаннях надання само / взаємодопомоги при масивній кровотечі та рівню власного комфорту і готовності надати допомогу.

Епібульбарні ботріоїдні саркоми

2025-01-01T00:00:00Z

Епібульбарні ботріоїдні саркоми Артьомов, О. В.; Литвиненко, М. В.; Мурзін, В. М. Під ботріоїдною саркомоюприйнято розглядати один із гістологічних варіантів рабдоміосаркоми, що локалізуються в слизових оболонках зазвичай поза зв'язком зі скелетною мускулатурою. Однак спочатку термін "ботріоїд" відноситься не до гістологічним особливостям, а до зовнішнього вигляду, який нагадує поліпоподібні вирости або грони винограду. Найбільш відомими локалізаціями ботріоїдної саркоми є слизова оболонка піхви, сечового міхура та уро-генітального тракту. Разом з тим практично відсутня інформація про те, що подібна саркома може вражати слизові оболонки повік та очного яблука. Є лише поодинокі публікації та майже відсутня інформація у літературі навчально-довідкового характеру. Водночас область голови та шиї є улюбленою для рабдоміосаркоми, охоплюючи до чверті всіх пухлин даного виду, з яких до 5% посідає орбіту. У зв'язку з цим в очної онкології непогано обізнані з клінічними особливостями та гістологічними варіантами рабдоміосаркоми орбіти. Навпаки, є певні труднощі діагностики даних сарком у разі виникнення у кон'юнктиві повік чи очного яблука. Це зумовлено нетиповою для онкологічної патології картиною, яка більшою мірою нагадує запальні процеси. При цьому гістоморфологічна діагностика зазвичай стикається з початковими стадіями розвитку пухлини, в якій можуть бути відсутні або згладженіпатерни неопластичного процесу. Мета. Мета даної роботи показати гістоморфологічні особливості ботріоїдних сарком кон’юнктиви повік та очного яблука, враховуючи при цьому те, що в офтальмологічній практиці дана патологія представлена ранніми стадіями, вкрай важкими для клінічної діагностики.

Морфофункціональний стан тканин печінки, мозку та серця за умов формування хронічного епілептичного синдрому і застосування рапаміцину з піоглітазоном

2025-01-01T00:00:00Z

Морфофункціональний стан тканин печінки, мозку та серця за умов формування хронічного епілептичного синдрому і застосування рапаміцину з піоглітазоном Первак, М. П.; Pervak, M. Хронічний епілептичний синдром є складним патологічним станом, що супроводжується не лише судомними нападами, але й системними метаболічними та морфологічними змінами в організмі. Важливими є дослідження системних змін з боку печінки, міокарда та головного мозку в патогенезі цього синдрому задля патогенетичного обґрунтування нових методів фармакологічної корекції. Ми приділили особливу увагу коморбідним станам, поді-бним до метаболічного синдрому, та пошуку ефективних шляхів їх усунення за допомогою комбінованої терапії. Мета дослідження полягала у вивченні показників оксидативного стресу, ферментативної активності (аміно-трансфераз та лужної фосфатази), а також гістоморфологічних характеристик печінкової тканини та міо-карда у щурів на моделі пентиленететразолового (ПТЗ) кіндлінгу та оцінці ефективності сумісного застосуван-ня рапаміцину та піоглітазону. Експериментальне дослідження проведено на 38 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Кіндлінг відтво-рювали за допомогою тритижневого внутрішньоочеревинного введення ПТЗ у дозі 35,0 мг/кг. Терапевтичне вве-дення рапаміцину (1,0 мг/кг) та піоглітазону (50,0 мг/кг) здійснювали протягом останніх 10 діб формування кіндлінгу. Оцінювали рівень малонового діальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), аланін- та аспартатамінотрансфераз (АЛТ, АСТ), лужної фосфатази, рівень глюкози та проводили гістологічний аналіз тканин. Встановлено, що у щурів із сформованим кіндлінг-синдромом спостерігається системний оксидативний стрес: зростання вмісту МДА в тканині печінки на 38,4% та в головному мозку на 41,6% (р < 0,05), а також зниження активності СОД на 47,6% та 48,0% відповідно. Біохімічний аналіз крові показав підвищення актив-ності АСТ на 42,4%, АЛТ на 40,8% та лужної фосфатази на 33,0% (р < 0,05) порівняно з контролем. У тесті толерантності до глюкози виявлено гіперглікемію (підвищення на 34,9% на 90-й хвилині). Гістоморфологічно у печінці виявлено порушення балкової структури, появу двоядерних гепатоцитів, перивенулярний фіброз та інфільтрацію мононуклеарами. У міокарді зареєстровано мікрокрововиливи та потовщення кардіоміоцитів на 32,9% (р < 0,001). Комбіноване застосування рапаміцину та піоглітазону ефективно попереджало розвиток зазначених функціональних та морфологічних порушень, демонструючи синергічний ефект. Отримані результати свідчать про наявність виразних системних порушень функціонування печінки, міо-карда та мозку за умов ПТЗ-індукованого кіндлінгу. Сумісне застосування рапаміцину та піоглітазону виявляє виражений гепато-, нейро- та кардіопротекторний вплив, що обґрунтовує доцільність подальшого вивчення цієї комбінації.; Chronic epileptic syndrome represents a complex pathological condition accompanied not only by seizures but also by systemic metabolic and morphological alterations within the organism. Research into systemic changes in the liver, myocardium, and brain during the pathogenesis of this syndrome is crucial for the pathogenetic development of novel pharmacological correction methods. Particular attention is paid to comorbid conditions resembling metabolic syndrome and the search for effective ways to alleviate them through combination therapy. The aim of the study was to investigate the markers of oxidative stress, enzymatic activity of aminotransferases and alkaline phosphatase, as well as the histomorphological characteristics of liver tissue and myocardium in rats using a pentylenetetrazol (PTZ) kindling model, and to evaluate the efficacy of combined rapamycin and pioglitazone administration. We conducted the experimental study on 38 mature male Wistar rats. We modeled kindling by intraperitoneal administration of PTZ at a dose of 35.0 mg/kg for three weeks. We administered rapamycin (1.0 mg/kg) and pioglitazone (50.0 mg/kg) during the last 10 days of kindling formation. We assessed Malondialdehyde (MDA) levels, superoxide dismutase (SOD) activity, alanine and aspartate aminotransferase (ALT, AST) activity, alkaline phosphatase, and glucose levels, followed by histological analysis of tissues. Our results show that rats with developed kindling syndrome exhibit systemic oxidative stress: MDA content increased in liver tissue by 38.4% and in the brain by 41.6% (p < 0.05), while SOD activity decreased by 47.6% and 48.0%, respectively. Biochemical blood analysis showed an increase in AST activity by 42.4%, ALT by 40.8%, and alkaline phosphatase by 33.0% (p < 0.05) compared to controls. The glucose tolerance test revealed hyperglycemia (a 34.9% increase at the 90th minute). Histomorphologically, the liver showed disruption of the trabecular structure, appearance of binuclear hepatocytes, perivenular fibrosis, and mononuclear infiltration. Microhemorrhages and cardiomyocyte thickening by 32.9% (p < 0.001) were recorded in the myocardium. The combined use of rapamycin and pioglitazone effectively prevented the development of these functional and morphological disorders, demonstrating a synergistic effect.The obtained results indicate significant systemic disorders in the functioning of the liver, myocardium, and brain under conditions of PTZ-induced kindling. The combined use of rapamycin and pioglitazone exerts a pronounced hepato-, neuro-, and cardioprotective effect, justifying further investigation of this combination.

Первинний тиреотоксикоз у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії: хірургічні аспекти

2026-01-01T00:00:00Z

Первинний тиреотоксикоз у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії: хірургічні аспекти Парфентьєв, Р. С.; Слєпов, В. В.; Parfentiev, R. S.; Sliepov, V. V. Мета. Оцінити особливості перебігу та результати лікування первинного тиреотоксикозу у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії. Матеріали і методи. До ретроспективного аналізу залучено 33 пацієнти з первинним тиреотоксикозом, що розвинувся після початку антиретровірусної терапії на тлі запального синдрому відновлення імунітету. У 16 пацієнтів виконано тиреоїдектомію (у 11 – на ранніх, у 5 – на пізніх етапах), решта 17 пацієнтів отримувала консервативне лікування. Оцінювали динаміку рівнів тиреотропного гормону, вільного тироксину, імунний статус (кількість клітин CD4+, вірусне навантаження), частоту ускладнень і рецидиву тиреотоксикозу. Результати. Після ранньої тиреоїдектомії нормалізувався тиреоїдний профіль у 81,8% пацієнтів, після пізньої – у 20%, після медикаментозної терапії – у 29% (p<0,05). Частота рецидиву тиреотоксикозу становила 9,1% після ран-ньої операції, 60% – після пізньої і 70,6% – після медикаментозної терапії. Побічні реакції на тиреостатики виникли у 9,1% оперованих пацієнтів і у понад 50% пацієнтів, які отримували консервативне лікування. Висновки. Перебіг тиреотоксикозу на тлі запального синдрому відновлення імунітету агресивніший, ніж «звичай-ного» тиреотоксикозу, а після раннього хірургічного лікування швидше нормалізується функціонування щитоподібної залози та знижується ризик ускладнень.; Objective. To evaluate the characteristics of the course and results of treatment of primary thyrotoxicosis in HIVinfected patients with signs of immune reconstitution inflammatory syndrome after initiation of antiretroviral therapy. Materials and methods. A retrospective analysis was performed on 33 patients with primary thyrotoxicosis that developed after the initiation of antiretroviral therapy against the background of inflammatory syndrome of immune restoration. Thyroidectomy was performed in 16 patients (11 in the early stages and 5 in the late stages), while the remaining 17 patients received conservative treatment. The dynamics of thyrotropin, free thyroxine, and immune status (CD4+ cell count, viral load) were assessed, as well as the frequency of complications and recurrence of thyrotoxicosis. Results. After early thyroidectomy, the thyroid profile normalized in 81.8% of patients, after late thyroidectomy – in 20%, after drug therapy – in 29% (p<0.05). The recurrence rate of thyrotoxicosis was 9.1% after early surgery, 60% after late surgery, and 70.6% after drug therapy. Adverse reactions to thyreostatics occurred in 9.1% of operated patients and in more than 50% of patients who received conservative treatment. Conclusions. The course of thyrotoxicosis against the background of inflammatory syndrome of immune restoration is more aggressive than that of "ordinary" thyrotoxicosis, and after early surgical treatment, thyroid function normalizes more quickly and the risk of complications decreases.

Лапароскопічна біліодуоденостомія при доброякісних захворюваннях жовчних проток

2026-01-01T00:00:00Z

Лапароскопічна біліодуоденостомія при доброякісних захворюваннях жовчних проток Грубнік, В. В.; Грубнік, М. Ю.; Ільяшенко, В. В.; Іщенко, В. С.; Grubnik, V. V.; Grubnik, M. Yu.; Ilyashenko, V. V.; Ishchenko, V. S. Мета. З’ясувати можливості формування лапароскопічних співусть жовчних проток із дванадцятипалою кишкою при їх доброякісній патології.Матеріали і методи. До ретроспективного аналізу включено 36 пацієнтів, оперованих лапароскопічно у 2014 – 2024 роках. Кісти спільної жовчної протоки мали 4 пацієнти, доброякісні стриктури жовчних проток після холецистектомії – 5 пацієнтів, ускладнений холедохолітіаз – 27 пацієнтів. Усім пацієнтам виконані інтраопераційна холангіографія та мобілізація дванадцятипалої кишки для зменшення натягу анастомоза.Результати. Всі операції завершені лапароскопічно. Неспроможності швів анастомозів не було, лише у 1 пацієнта із високою стриктурою відмічено тимчасове підтікання жовчі. Тривалість операції становила від 130 до 190 хв, об’єм крововтрати не перевищував 120 мл, середня тривалість госпіталізації – 8 діб. У 11,9% пацієнтів виник помірний рефлюкс–гастрит, консервативне лікування було успішним. Тривалість спостереження становила до 6 років, стриктур жовчних проток чи рецидиву жовтяниці не зафіксовано.Висновки. Лапароскопічні гепатикодуоденостомія та холедоходуоденостомія безпечні, технічно здійсненні, мінімально травматичні й ефективні варіанти реконструкції при доброякісній патології жовчних проток із стійкими довгостроковими результатами.; Objective. To determine the possibility of forming laparoscopic anastomoses of the bile ducts with the duodenum in cases of benign pathology.Materials and methods. A retrospective analysis included 36 patients who underwent laparoscopic surgery in 2014–2024. Four patients had cysts of the common bile duct, five patients had benign strictures of the bile ducts after cholecystectomy, and 27 patients had complicated choledocholithiasis. All patients underwent intraoperative cholangiography and duodenal mobilization to reduce anastomotic tension.Results. All operations were performed laparoscopically. There were no failures of anastomotic sutures, only one patient with severe stricture had temporary bile leakage. The duration of the operation ranged from 130 to 190 minutes, blood loss did not exceed 120 ml, and the average length of hospital stay was 8 days. Moderate reflux gastritis developed in 11.9% of patients, and conservative treatment was successful. The duration of observation was up to 6 years, with no strictures of the bile ducts or recurrence of jaundice recorded.Conclusions. Laparoscopic hepatico-duodenostomy and choledochoduodenostomy are safe, technically feasible, minimally traumatic, and effective options for reconstruction in benign bile duct pathology with stable long-term results.

Синдром червоного вуха при тракційному ураженні шийного сплетення

2026-01-01T00:00:00Z

Синдром червоного вуха при тракційному ураженні шийного сплетення Солодовнікова, Ю. О.; Саражина, К. С.; Сербін, І. В.; Добровольський, В. В.; Перькова, Г. В.; Лебідь, О. П.; Solodovnikova, Y. O.; Sarazhyna, K. S.; Serbin, I. V.; Dobrovolskyi, V. V.; Perkova, H. V.; Lebid, O. P. Синдром червоного вуха є рідкісним клінічним феноменом, що характеризується епізодами однобічної гіперемії вушної раковини, яка поєднуються з локальним пекучим болем різної інтенсивності. Етіологія синдрому червоного вуха залишається гетерогенною та включає як первинні ідіопатичні форми, так і вторинні варіанти, асоційовані з мігренню, вегетативними тригемінальними цефалгіями, патологією скронево-нижньощелепного суглоба, а також ураженням шийних спинномозкових корінців. Патогенез синдрому червоного вуха поєднує периферичні нейрогенні механізми та автономну дизрегуляцію, зокрема порушення симпатичної іннервації судин зовнішнього вуха, антидромне вивільнення вазоактивних нейропептидів та залучення трійчасто-автономних кіл. Особливу роль у вторинних формах синдрому може відігравати ураження корінців C2–C3 та великого вушного нерва, що призводить до локальної вазодилатації та больового синдрому. Незважаючи на наявність поодиноких описів у науковій літературі, синдром червоноговуха все ще залишається недостатньо вивчений, а обмежена кількість клінічних спостережень ускладнює розуміння патофізіологічних механізмів розвитку синдрому та формування стандартизованих діагностичних та терапевтичних підходів. Метадослідження–представлення клінічного випадку синдрому червоного вуха, асоційованого з C3-радикулопатією при тракційному ураженні шийного сплетення, а також аналіз можливих механізмів розвитку синдрому, клінічних особливостей перебігу та ефективності застосованої терапії. ВисновкиПредставлений клінічний випадок демонструє можливість розвитку синдрому червоного вуха після механічного впливу на шийний відділ хребта з подальшим формуванням C3-радикулопатії. Отримані клінічні дані підтверджують важливу роль у патогенезі синдрому ураження великого вушного нерва та механізмів автономної дизрегуляції. Застосування нестероїдних протизапальних засобів супроводжувалося лише частковим зменшенням больового синдрому та не впливало на вираженість гіперемії вушної раковини, тоді як системна кортикостероїдна терапія призвела до повного регресу больового синдрому та вегетативних проявів у короткі терміни. Обмежена кількість подібних повідомлень у літературі підкреслює необхідність подальших досліджень патофізіології синдромучервоного вуха та оптимізації терапевтичних підходів до його лікування при первинних і вторинних формах.; Red ear syndrome is a rare clinical phenomenon characterised by episodes of unilateral hyperaemiaof the auricle accompanied by local burning pain of varying intensity. The aetiology of red ear syndrome remains heterogeneous and includes both primary idiopathic forms and secondary variants associated with migraine, trigeminal autonomic cephalalgias, temporomandibular joint disorders, and cervical spinal nerve root pathology. The pathogenesis of red ear syndrome involves a combination of peripheral neurogenic mechanisms and autonomic dysregulation, including impaired sympathetic innervation of the external ear vasculature, antidromic release of vasoactive neuropeptides, and involvement of trigeminal–autonomic circuits. In secondary forms of the syndrome, particular importance may be attributed to lesions of the C2–C3 nerve roots and the great auricular nerve, leading to local vasodilation and pain. Despite being reported in the literature, red ear syndrome remains poorly understood, and the limited number of clinical observations hinders clarification of its pathophysiological mechanisms and the development of standardised diagnostic and therapeutic approaches. The aimof this article is to present a clinical case of red ear syndrome associated with C3 radiculopathy due to traction injury of the cervical plexus, and to analyse the possible mechanisms of syndrome development, clinical features of its course, and the effectiveness of the applied therapy.ConclusionsThe presented clinical case demonstrates the possibility of red ear syndrome developing after mechanical impact on the cervical spine, with subsequent formation of C3 radiculopathy. The obtained clinical data support the important role of great auricular nerve involvement and mechanisms of autonomic dysregulation in the pathogenesis of the syndrome. The use of non-steroidal anti-inflammatory drugs was associated with only partial reduction of pain and did not affect the severity of auricular hyperaemia, whereas systemic corticosteroid therapy resulted in complete and rapid regression of both pain and autonomic manifestations. The limited number of similar reports in the literature highlights the need for further investigation of the pathophysiology of red ear syndrome and for optimisation of therapeutic approaches to its management in both primary and secondary forms.

Трансформація гендерних стереотипів у науковому середовищі в контексті медичної освіти

2026-01-01T00:00:00Z

Трансформація гендерних стереотипів у науковому середовищі в контексті медичної освіти Дружкова, І. Сучасний науковий простір перебуває у стані глибоких трансформацій, зумовлених як глобальними соціокультурними змінами, так і внутрішніми процесами модернізації освітньо-наукових систем. Одним із ключових маркерів цих змін є переосмислення ролі жінки у науці та поступова трансформація гендерних стереотипів, що тривалий час визначали доступ до академічних ресурсів, кар’єрного зростання та лідерських позицій. Актуальність теми посилюється в умовах воєнних викликів, коли жінки-науковиці не лише зберігають наукову продуктивність, а й виконують функції психологічної, освітньої та соціальної стабілізації суспільства.

Фармакогностичний аналіз фітозбору для лікування хронічного некалькульозного холециститу

2026-01-01T00:00:00Z

Фармакогностичний аналіз фітозбору для лікування хронічного некалькульозного холециститу Таха, А. О.; Богату, С. І. Хронічний некалькульозний холецистит є поширеним захворюванням гепатобіліарної системи, що характеризується тривалим запальним процесом у стінці жовчного міхура без утворення конкрементів. В основі патогенезу захворювання лежить комплекс порушень, зокрема дискінезія жовчовивідних шляхів, застій жовчі, зміна її колоїдної рівноваги, порушення мікробіоценозу біліарного тракту та хронічне асептичне або інфекційне запалення. Значну роль у розвитку та прогресуванні хвороби відіграють функціональні розлади шлунково-кишкового тракту, нейрогуморальні порушення, а також супутні метаболічні та соматичні захворювання, що зумовлює рецидивуючий перебіг і зниження якості життя пацієнтів.

Цифрова грамотність лікарів у сучасному навчальному процесі

2026-01-01T00:00:00Z

Цифрова грамотність лікарів у сучасному навчальному процесі Колотвіна, Л. І.; Синенко, В. І.; Колотвін, А. О.; Квасневський, Є. А. Швидкий прогрес протягом останніх років комунікаційно-інформаційних технологій, програмного забезпечення, необхідність в оцінці медичних послуг у цілому та комунікації між медичними працівниками, в тому числі різних лікувально-профілактичних закладів, диктують необхідність підвищення рівня цифрової грамотності як у майбутніх, так і у практикуючих лікарів. В Україні цифровізація охорони здоров’я активно розвивається. Відбувся запуск ряду нових цифрових сервісів в охороні здоров'я. Зокрема, вперше в Україні впроваджено електронний рейтинговий розподіл студентів в інтернатуру, відбулася реформа МСЕК, впроваджено електронну чергу з безоплатного ендопротезування пацієнтів.

Особливості латерального мислення у медичній практиці

2025-01-01T00:00:00Z

Особливості латерального мислення у медичній практиці Бірюков, В. С. У статті розглядається характер впливу методу латерального мислення на результативність засвоєння матеріалу фармакотерапії магістрами медичного університету при вивченні клінічних дисциплін. Введення в педагогічний процес ігрового компонента достовірно посилило увагу магістрів до досконалих помилок.