Наукові статті. Кафедра хірургії № 1 з післядипломною підготовкою

Юридико-психологічні та медичні аспекти комунікативної готовності слідчого під час допиту

2020-01-01T00:00:00Z

Юридико-психологічні та медичні аспекти комунікативної готовності слідчого під час допиту Пасько, О. М.; Нікітенко, Р. П.; Pasko, O. M.; Nikitenko, R. P. Авторами розглянуто комунікативну готовність слідчого під час допиту. Від уміння вести бесіду із співрозмовником залежить подальше ставлення до слідчого. Особливості спілкування є необхідними не тільки для встановлення психологічного контакту з асоціальною групою суспільства, але й для відносин із колегами, що дасть змогу своєчасно скоординувати професійні зусилля і попередити злочин. Наголошується, що допит – це складна слідча дія, що зумовлена певними труднощами, з якими стикаються слідчі підрозділи органів Національної поліції, оскільки він пов’язаний із процесом встановлення психологічного контакту з учасниками кримінального провадження, за результатом проведення якого необхідно отримати важливу інформацію. Визначено, що психологічними особливостями проведення допиту є чітка регламентація, невизначеність плину комунікативного процесу, конфліктність, необхідність високого ступеня концентрації слідчого на процесі допиту, необхідність ґрунтовної підготовки до проведення допиту, можливість зміни інформації, наявність недовіри до представників правоохоронних органів та небажання у зв’язку із цим давати правдиву інформацію, звертання уваги на обмовки та дрібниці, які можуть бути корисними для розслідування матеріалів кримінального провадження та ін. Фізіологічною основою особистості є тип вищої нервової діяльності людини, який відображає силу та динаміку нервових процесів у мозку. Специфіку психоемоційного стресу особи, до якої не завжди застосовуються закономірності процесу розвитку, є ступінь прояву ознак стресу. І тут буде залежати від низки факторів та психічних станів (мотивація, установка, очікування). Якщо свідомість оцінує ситуацію як небезпечну, то відбувається емоційна оцінка події. Важливим є врахування фізіологічного та медичного аспектів під час спілкування слідчого з підозрюваним. Оскільки мозок знає правду і вербально може сказати недостовірну інформацію, невербальне тіло видає себе у зв’язку з фізіологічними процесами, які відбуваються в організмі на фоні дії гормонів адреналіну та кортизолу.; The article deals with the communication readiness of the investigator during interrogation. The skills of making conversation with a partner predispose the further attitude to the investigator. Peculiarities of communication are necessary not only to interrelate with antisocial elements, but also for good relationships with colleagues, which will allow to coordinate timely professional efforts and prevent crime. The authors underline that interrogation is a complex investigative measure which is caused by certain difficulties faced by the investigative units of the National Police, as it is associated with the process of making psychological contact with the criminal proceedings participants, as a result of which important information must be obtained. It is determined that the psychological features of the interrogation are as follows: clear regulation, uncertainty of the communicative process course, proneness to conflict, the need for a high degree of the investigator’s fixation at the the interrogation, the need for thorough preparation for the interrogation making, the possibility of changing information, distrust of the law enforcement officials and as a result the reluctance to give truthful information, paying attention to reservations and trifles which can be useful for criminal case files investigation, etc. The physiological basis of personality is the type of higher nervous activity of a man, which reflects the strength and dynamics of nerve processes in the brain. Psycho-emotional stress of a person manifests in different degree. This situation will depend on a number of factors and mental states (motivation, attitude, expectations). If the consciousness evaluates the situation as dangerous, emotional assessment of the event takes place. It is important to take into account the physiological and medical aspects during communication of the investigator with a suspect. As the brain knows the truth and can verbally tell false information, the nonverbal body betrays itself due to physiological processes that take place in the body against a background of the hormones adrenaline and cortisol.

Успішне лікування важкого гнійного перитоніту, ускладненого синдромом інтраабдомінальної гіпертензії (клінічний випадок)

2021-01-01T00:00:00Z

Успішне лікування важкого гнійного перитоніту, ускладненого синдромом інтраабдомінальної гіпертензії (клінічний випадок) Грубник, В. В.; Косован, В. М.; Койчев, Є. А.; Чернов, М. М.; Grubnik, V. V.; Kosovan, V. M.; Koychev, Е. А.; Chernov, M. M. Широко використовувана традиційна методика хірургічного лікування хворих з поширеним гнійним перитонітом не змогла зарекомендувати себе як універсальна і має велику кількість недоліків, що спонукає до використання в хірургічній практиці нових способів ведення пацієнтів в післяопераційному періоді. Описаний у роботі випадок ілюструє можливості успішного комплексного підходу в лікуванні розлитого гнійного перитоніту, що включає в себе методику «Open abdomen» у поєднанні із «VAC-terapy», використання яких призводить до стійкого зниження як ВЧТ, так і до купування явищ гнійного запалення в черевній порожнині. Висновки. Використання VAC-терапії в поєднанні з методикою «Open abdomen» призводить до стійкого зниження як ВЧТ, так і до купування явищ гнійного запалення в черевній порожнині.; The widely used traditional method of surgical treatment of patients with widespread purulent peritonitis failed to establish itself as universal and has a large number of disadvantages, which prompts the use of new methods of managing patients in the postoperative period in surgical practice. The case described in the work illustrates the possibilities of a successful integrated approach in the treatment of diffuse purulent peritonitis against the background of Abdominal Compartment Syndrome, which includes the «Open abdomen» and «VAC-therapy» techniques, the use of which leads to a persistent decrease in both IАP and relief of the phenomena of purulent inflammation in the abdominal cavity. Conclusions. The use of VAC-therapy in combination with the «Open abdomen» technique leads to a persistent decrease in both ICP and relief of the phenomena of purulent inflammation in the abdominal cavity.

Форми контролю та критерії оцінювання знань англомовних студентів VI курсу міжнародного факультету на кафедрі хірургії № 1 ОНМедУ

2018-01-01T00:00:00Z

Форми контролю та критерії оцінювання знань англомовних студентів VI курсу міжнародного факультету на кафедрі хірургії № 1 ОНМедУ Грубнiк, В. В.; Кошель, Ю. М.; Мiщенко, В. В.; Парфентьєв, Р. С. Контрольні заходи та моніторинг якості освітнього процесу в університеті є необхідним елементом зворотного зв'язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність засвоєння рівня набутих знань, умінь та навичок вимогам освітньої професійної програми підготовки спеціаліста. Контроль знань студентів здійснюється при оцінюванні поточної навчальної діяльності (поточна успішність) ректорським і підсумковим контрольними заходами. Ціллю роботи є оцінювання форм контролю навчання студентів міжнародного факультету на VI курсі на кафедрі хірургії № 1 з післядипломною підготовкою.

Вплив споживання високоолеїнової соняшникової макухи на біохімічні показники запальних і захисних процесів в сироватці крові щурів з експериментальним дисбіозом

2021-01-01T00:00:00Z

Вплив споживання високоолеїнової соняшникової макухи на біохімічні показники запальних і захисних процесів в сироватці крові щурів з експериментальним дисбіозом Левицький, А. П.; Величко, В. В.; Селіванська, І. О.; Лапінська, А. П.; Levitsky, A. P.; Velichko, V. V.; Selivanskaya, I. A.; Lapinskaya, A. P.; Левицкий, А. П.; Величко, В. В.; Селиванская, И. А.; Лапинская, А. П. Мета роботи: визначити лікувально-профілактичну ефективність високоолеїнової соняшникової макухи у щурів з експериментальним дисбіозом. Матеріали і методи: використовували макуху з насіння високоолеїнового соняшнику і макуху з насіння звичайного (високолінолевого) соняшнику. Експериментальний дисбіоз відтворювали у щурів за допомогою лінкоміцину. Макуху вводили до складу комбікорму в кількості 10 %. Тривалість годівлі становила 18 днів. В сироватці крові визначали наступні біохімічні показники: активність уреази, еластази, лізоцима, каталази, вміст МДА. Розраховували за показниками каталази і МДА антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ, а за співвідношенням відносних активностей уреази і лізоцима розраховували ступінь дисбіозу. Патогенну дію дисбіозу визначали за сумою відхилень (в %) біохімічних показників від показників контролю, а лікувальну дію – по сумі відхилень цих показників від показників у щурів з дисбіозом. Результати: встановлено підвищення рівня уреази, еластази, МДА та зниження рівня лізоцима і каталази у щурів з дисбіозом. Споживання високоолеїнової макухи знижувало рівень уреази, еластази, МДА та підвищувало рівень лізоцима і каталази. Макуха з насіння звичайного соняшнику впливає на ці показники в значно меншій мірі. Заключення: введення в організм лінкоміцину викликає розвиток дисбіотичного синдрому, який можна в значній міріпопередити споживанням високоолеїнової соняшникової макухи.; The aim: to determine the therapeutic and prophylactic efficacy of high oleic sunflower oilcake in rats with experimental dysbiosis. Materials and methods: oilcake from seeds of high oleic sunflower and oilcake from seeds of ordinary (high linoleic) sunflower were used. Experimental dysbiosis was reproduced in rats using the antibiotic lincomycin. Oilcakes were added to the composition of mixed fodders in the amount of 10%. The duration of feeding was 18 days. In the blood serum, the activity of urease, elastase, lysozyme, catalase and the content of MDA were determined. The antioxidant-prooxidant index of API was calculated from the indicators of catalase activity and MDA content, and the degree of dysbiosis was calculated from the ratio of the relative activities of urease and lysozyme. The pathogenic effect of dysbiosis was determined by the sum of the deviations (in %) of the markers from the control indicators. The therapeutic effect was determined (in %) by the sum of deviations from the indicators in rats with dysbiosis. Results: there was an increase in the level of urease, elastase, MDA and a decrease in the level of lysozyme and catalase in animals with dysbiosis. Consumption of high oleic oilcake reduced the level of urease, elastase, MDA and increased the level of lysozyme and catalase. Consumption of oilcake from ordinary sunflower seeds had little effect on biochemical parameters. Conclusion: the introduction of lincomycin into the body causes the development of a dysbiotic syndrome, which can be largely prevented by the consumption of high oleic sunflower oilcake.; Цель: определить лечебнопрофилактическую эффективность высокоолеинового подсолнечного жмыха у крыс с экспериментальным дисбиозом. Материалы и методы: использовали жмых из семян высокоолеинового подсолнечника и жмых из семян обычного (высоколинолевого) подсолнечника. Экспериментальный дисбиоз воспроизводили у крыс с помощью антибиотика линкомицина. Жмыхи вводили в состав комбикормов в количестве 10 %. Продолжительность кормления составила 18 дней. В сыворотке крови определяли активность уреазы, эластазы, лизоцима, каталазы и содержание МДА. По показателям активности каталазы и содержания МДА рассчитывали антиоксидантно-прооксидантный индекс АПИ, а по соотношению относительных активностей уреазы и лизоцима рассчитывали степень дисбиоза. Патогенное действие дисбиоза определяли по сумме отклонений (в %) показателей маркеров от показателей контроля. Лечебное действие определяли (в %) по сумме отклонений от показателей у крыс с дисбиозом. Результаты: установлено повышение уровня уреазы, эластазы, МДА и снижение уровня лизоцима и каталазы у животных с дисбиозом. Потребление высокоолеинового жмыха снижало уровень уреазы, эластазы, МДА и повысило уровень лизоцима и каталазы. Потребление жмыха из семян обычного подсолнечника мало влияло на биохимические показатели. Заключение: введение в организм линкомицина вызывает развитие дисбиотического синдрома, который можно в значительной степени предупредить потреблением высокоолеинового подсолнечного жмыха.

Помилки та небезпеки в лапароскопічній хірургії

2020-01-01T00:00:00Z

Помилки та небезпеки в лапароскопічній хірургії Грубник, В. В.; Hrubnyk, V. V.; Грубник, В. В. Щороку лише в США проводиться близько 46,5 млн хірургічних процедур і 5 млн ендоскопій шлунково-кишкового тракту. Кожна процедура передбачає контакт медичного обладнання зі стерильними тканинами пацієнта, тому головний ризик таких процедур полягає в передачі інфекції. Мета роботи: охарактеризувати основні помилки та небезпеки в лапароскопічній хірургії.; About 46.5 million of surgical procedures and 5 million of gastrointestinal endoscopies are performed annually in the United States alone. Each procedure involves contact of the medical equipment with sterile tissues of the patient, so transmission of infection is the main risk of such procedures. Objective. To describe the main errors and dangers in laparoscopic surgery.; Ежегодно только в США проводится около 46,5 млн хирургических процедур и 5 млн эндоскопий желудочно-кишечного тракта. Каждая процедура предполагает контакт медицинского оборудования со стерильными тканями пациента, поэтому главный риск таких процедур заключается в передаче инфекции. Цель работы: охарактеризовать основные ошибки и опасности в лапароскопической хирургии.

Повторные лапароскопические антирефлюксные операции у пациентов с грыжами пищеводного отверстия диафрагмы

2021-01-01T00:00:00Z

Повторные лапароскопические антирефлюксные операции у пациентов с грыжами пищеводного отверстия диафрагмы Грубник, В.; Мищенко, В.; Фердохлеб, А.; Грубник, В.; Параняк, Н. . Лапароскопическая фундопликация считается “золотым стандартом” окончательного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. У 85–96% пациентов отмечаются хорошие ближайшие и отдалённые результаты, а у 5–8% больных возникает необходимость в выполнении повторных лапароскопических антирефлюксных операций. Целью настоящего исследования было изучение особенностей и результатов повторных лапароскопических антирефлюксных вмешательств в нашей клинике. Материалы и методы. За период с 2008 по 2020, лапароскопические антирефлюксные операции были выполнены у 1274 больных. 62 пациента подверглись лапароскопической повторной операции в течение периода исследования по поводу рецидива грыжи пищеводного отверстия диафрагмы (n=37), выраженного гастростаза (n=3), рецидива рефлюкса (n=8), дисфагии (n=8), выраженного болевого синдрома (n=6). Все больные проходили повторные обследования в нашей клинике, были проведены телефонные интервью, рассылки специальных анкет. У пациентов фиксировались все жалобы, определялось качество жизни по опроснику GERD-HRQL. Результаты. Все повторные вмешательства были выполнены лапароскопически, без конверсии в лапаротомию. Интраоперационные осложнения наблюдались у 11,11% больных. Отдалённые результаты в сроке от 6 месяцев до 6 лет прослежены у 90,74% больных. Ка- чество жизни больных согласно с опросником GERD-HRQL достоверно улучшилось в отдалённые сроки наблюдения (р<0,001). Хорошие и отличные результаты были отмечены у 90,3% пациентов после повторных операций. Третья операция понадобилась 8,6% больным. Выводы. Повторные лапароскопические антирефлюксные операции являются сложными оперативными вмешательствами в техническом плане и должны выполняться хирургами с большим опытом в сфере антирефлюксной хирургии. Лапароскопические антирефлюксные операции дают хорошие отдалённые результаты у 90% больных.; Laparoscopic fundoplication is considered the “gold standard” for definitive treatment of gastroesophageal reflux disease. In 85-96% of patients, good short-term and long-term results are noted, andб in 5-8% of patients, it becomes necessary to perform repeated laparoscopic antireflux operations. The purpose was to study the features and results of redo laparoscopic antireflux surgery in our clinic. Materials and methods. For the period from 2008 to 2020 laparoscopic antireflux operations were performed in 1274 patients. 62 patients underwent laparoscopic reoperation during the study period based on the following indications: recurrence of hiatal hernia (n=37), gastric stasis (n=3) recurrent reflux (n=8), dysphagia (n=8), severe pain (n=6). All patients underwent repeated examinations in our clinic, telephone interviews, mailing of special questionnaires. All complaints were recorded, the quality of life was determined according to the GERD-HRQL questionnaire. Results. All redo operations were performed laparoscopically without conversion to laparotomy. Intraoperative complications were observed in 11.11% of patients. Long-term follow up from 6 months to 6 years was observed in 90.74% of patients. The quality of life of patients according to the GERD-HRQL questionnaire significantly improved in long-term follow-up (p<0.001). Good and excellent results were observed in 90,3% of patients after redo operations. The third operation was needed in 8.06% of patients. Conclusion. Redo laparoscopic antireflux operations are technically difficult surgical interventions, and should be performed by surgeons with big experience in the antireflux surgery. Laparoscopic antireflux surgery provide good long-term results in 90% of patients.

Применение радиочастотной термоабляции в лечении опухолевых стенозов трахеи и бронхов

2016-01-01T00:00:00Z

Применение радиочастотной термоабляции в лечении опухолевых стенозов трахеи и бронхов Севергин, В. Е.; Шипулин, П. П.; Аграхари, А.; Кирилюк, А. А.; Агеев, С. В.; Тронина, Е. Ю.; Душко, Н. Е.; Severgin, V. E.; Shipulin, P. P.; Agrahari, A.; Kirilyk, O. O.; Ageev, S. V.; Tronina, E. Yu.; Dyshko, N. E. Эндоскопические операции при лечении опухолевых стенозов трахеи и бронхов стали широко применяться с 80-х годов прошлого века. Обычно для реканализации опухолевых стенозов трахеобронхиального дерева использовали лазерное излучение, реже диатермокоагуляцию, криовоздействие и аргон-плазменную коагуляцию, методика применения которых достаточно хорошо разработана. Нами предложена методика радиочастотной термоабляции. Радиочастотная абляция (РЧА) – метод локальной деструкции, который в настоящее время нашел наиболее широкое применение в лечении онкологических больных. Метод радиочастотной абляции подразумевает деструкцию биологической ткани посредством немодулированной синусоидальной электронной волны, частота которой соответствует радиочастотному диапазону – около 500 Кгц. В отличие от прямого теплового воздействия источником тепла при радиочастотной деструкции является сама ткань, которая нагревается за счет фрикционного тепла до 100°С при прохождении по ней тока высокой частоты. (РЧА) опухолей позволила с успехом использовать его в различных областях хирургии, однако применение его в эндобронхиальной хирургии ограничено отдельными сообщениями. Накопленный значительный опыт эндоскопических операций на трахее и бронхах с использованием лазерного излучения и диатермокоагуляции позволил применить методику РЧА при подобных вмешательствах, что и послужило поводом настоящего сообщения.; The experience of the use of endobronchial radiofrequency ablation (RFA) in 98 patients with malignant tumors of the trachea and bronchi complicated by stenosis of respiratory tract and bleeding. In most patients, this method is used for palliation aim in inoperable forms of lung cancer. The technique of recanalization of tumor stenoses via bronchoscopy. Because of endoscopic surgery complete restoration of bronchial patency and hemostasis was achieved in 65 patients (66.3%), partial recanalization – in 33 patients (33.7%). The possibility of RFA of the respiratory tract recanalization as a stage of preparation for the radical surgery. Complications of the method were observed in 4 (4%) patients. Lethal outcome occurred in 1 (1%) patient.

Автоматизована експертна система кількісної оцінки операційного ризику при реконструктивно-відновних операціях на товстій кишці

2013-01-01T00:00:00Z

Автоматизована експертна система кількісної оцінки операційного ризику при реконструктивно-відновних операціях на товстій кишці Косован, В. М.; Kosovan, V. M. Запропоновано алгоритм кількісної оцінки операційного ризику під час реконструктивно-відновних операцій на товстій кишці. Встановлено високу чутливість і специфічність кількісної оцінки операційного ризику з використанням нейромережевих моделей, особливо у разі застосування нейромережі з двома вихідними нейронами. Під час оцінки операційного ризику з застосуванням нейромереж частота помилкових відповідей, як і нерозпізнаних станів, є припустимо малою, що дозволяє рекомендувати метод для широкого застосування.; The algorithm of quantitative estimation of operative risk while performing reconstructive–restoration colonic surgery was proposed. There was established high sensitivity and specificity of quantitative estimation of operative risk while application of a neuronet models, especially in usage of a neuronet owing two output neurons. While doing the operative risk estimation, using neuronets, the fault answers rate, as well as of unrecognized states, is trustworthy small, what permits to recommend the method for wide application.

Реконструктивні операції з приводу превентивних колостом у хворих з У-подібним анастомозом

2012-01-01T00:00:00Z

Реконструктивні операції з приводу превентивних колостом у хворих з У-подібним анастомозом Косован, В. М.; Kosovan, V. M. Проведено аналіз та порівняння результатів реконструктивно-відновних операцій у 35 (52,24 %) хворих з У-подібним анастомозом і превентивною колостомою і в 32 (47,76 %) хворих з обструктивною резекцією лівої половини товстої кишки. Післяопераційні ускладнення при ліквідації одностовбурових колостом залишаються досить високими і виникли у 13 (39,57 %) хворих. Внутрішньоочеревинні ускладнення виникли у 4 (12,5 %) пацієнтів і мали місце тільки у хворих контрольної групи. Ці ускладнення були представлені неспроможністю швів анастомозу в 1 (3,125 %) хворого, післяопераційної кишкової непрохідності в 1 (3,125 %) пацієнта, внутрішньоочеревинною кровотечею – в 1 (3,125 %) і кровотечею з лінії анастомозу – в 1 (3,125 %) хворого. Оперативні втручання з ліквідації превентивної колостоми у хворих з У-подібним анастомозом технічно менш складні при проведенні відновного етапу лікування. Проведення відновного етапу у хворих з У-подібним анастомозом дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень із 28,13 % при проведенні обструктивних резекцій до 11,44 % (c2=11,0, р<0,05). Позаочеревинні втручання при ліквідації превентивної колостоми дозволяють уникнути цілого ряду життєво небезпечних внутрішньоочеревинних ускладнень та уникнути релапаротомії, спрямованої на усунення цих ускладнень.; The analysis and compared the results of reconstructive operations in 35 (52,24 %) patients with a Y-shaped anastomosis and preventive colostomy and 32 (47,76 %) patients with obstructive resection of the left half of the colon. Postoperative complications in the elimination of single-barreled colostomy remain relatively high and appeared in 13 (39,57 %) patients. Intraperitoneal complications occurred in 4 (12,5 %) patients and occurred only in patients in the control group. These complications were represented by failure of the anastomosis sutures in 1 (3,125 %) patients, postoperative intestinal obstruction in 1 (3,125 %) patients, bleeding in the intra-abdominal 1 (3,125 %) and bleeding from the anastomotic line in 1 (3,125 %) patients. Surgeries on the Elimination of preventive colostomy in patients with Y-shaped anastomosis technically less demanding during the recovery phase of treatment. Carrying out rehabilitation of patients with stage Y-shaped anastomosis to reduce the number of postoperative complications from 28,13 % during obstructive resections up to 11,44 % of cases (c2=11,0, р<0,05). Extraperitoneal interference with the elimination of preventive colostomy avoids a number of life-threatening intra-abdominal complications and avoid relaparotomy to address these complications.

Алопластика дефекту черевневої стінки у місці видалення колостоми

2012-01-01T00:00:00Z

Алопластика дефекту черевневої стінки у місці видалення колостоми Косован, В. М.; Kosovan, V. M.; Косован, В. М. Запропонована методика пластики дефекту передньої черевневої стінки при проведенні реконструктивно-відновних операцій на товстій кишці, що дозволила запобігти виникненню післяопераційних вентральних гриж в місці видаленої колостоми. Ускладнення в ранньому післяопераційному періоді виникли в 1 (2,78 %) випадків основної та у 9 (25,71 %) контрольної груп (χ2=3,9 p<0,05) і проявлялись у вигляді сером у 2 (5,71 %), гематом у 2 (5,71 %), інфільтратів у 4 (11,43 %) та нагноєння рани в 1 (2,86 %) випадках. При застосуванні традиційних підходів до пластики дефекту черевневої стінки у місці видаленої колостоми рецидиви гриж виникли на протязі 12 місяців у 13 (37,14 %) пацієнтів, в основній групі рецидивів грижі встановлено не було.; The proposed method of plastic defect of the anterior abdominal wall during reconstructive operations on the colon can prevent the occurrence of postoperative ventral hernia at the site of a remote colostomy. Complications in the early postoperative period occurred in 1 (2,78 %) cases of primary and in 9 (25,71 %) control groups (χ2 = 3,9 p <0,05) and presented as gray in 2 (5,71 %), hematoma in 2 (5,71 %), infiltrates in 4 (11,43 %), and festering wounds in 1 (2,86 %) cases. In the application of traditional approaches to sculpture defect of the abdominal wall in a place remote colostomy hernia recurrences occurred within 12 months in 13 (37,14 %) patients in the study group, recurrence of hernia is not installed.; Предложенная методика пластики дефекта передней брюшной стенки при проведении реконструктивно-восстановительных операций на толстой кишке позволяет предотвратить возникновение послеоперационных вентральных грыж в месте удаленной колостомы. Осложнения в раннем послеоперационном периоде возникли у 1 (2,78 %) случаев основной и у 9 (25,71 %) контрольной групп (χ2=3,9 p<0,05) и проявлялись в виде сером в 2 (5,71 %), гематом у 2 (5,71 %), инфильтратов в 4 (11,43 %) и нагноение раны в 1 (2,86 %) случаях. При применении традиционных подходов к пластике дефекта брюшной стенки в месте удаленной колостомы рецидивы грыж возникли в течение 12 месяцев у 13 (37,14 %) больных, в основной группе рецидивов грыжи не установлено.