Наукові статті. Кафедра хірургії з післядипломною освітою

Досвід застосування інтраопераційного нейромоніторингу при втручаннях на щитоподібній залозі

2025-01-01T00:00:00Z

Досвід застосування інтраопераційного нейромоніторингу при втручаннях на щитоподібній залозі Шалашний, М. О.; Парфентьєв, Р. С.; Shalashnyi, M. O.; Parfentiev, R. S. У межах проспективного рандомізованого дослідження (2020–2023 рр.) проаналізовано доцільність використання інтраопераційного нейромоніторингу (ІОНМ) під час тиреоїдектомії. Дослідження охопило 74 пацієнтів, з яких 19 прооперовано із застосуванням ІОНМ, 55 – без нього. У групі ІОНМ частота двосторонньої візуалізації зворотного гортанного нерва (ЗГН) становила 89,5% порівняно з 47,3% у контрольній групі. Відносна частота післяопераційного парезу голосових зв’язок була нижчою у групі ІОНМ (10,5% проти 29,1%), однак ця різниця не досягла статистичної значущості (p=0,10); більшість порушень мали транзиторний характер. Через 12 місяців якість життя, оцінена за шкалою V-RQOL, не відрізнялась між групами. Отримані результати свідчать про клінічну ефективність ІОНМ як засобу підвищення безпечності оперативних втручань на щитоподібній залозі та обґрунтовують доцільність його широкого впровадження у вітчизняну хірургічну практику.; Intraoperative injury to the recurrent laryngeal nerve (RLN) remains a significant complication of thyroid surgery, potentially leading to voice disorders and reduced quality of life. Visual identification of the RLN is considered the gold standard, though its limitations in complex cases have prompted the use of intraoperative neuromonitoring (IONM). Despite international endorsement, IONM remains underutilized in Ukraine. Objective – to evaluate the initial experience and clinical feasibility of IONM during thyroid surgeries at Odesa National Medical University, and its potential benefits for surgical outcomes and nerve preservation. Materials and Methods. A prospective randomized cohort study was conducted from 2020 to 2023, including 74 patients undergoing thyroidectomy. Nineteen patients were operated on using IONM (main group), and 55 without it (control group). The ASA classification was used to assess perioperative risk. Voice-related quality of life was measured using the V-RQOL questionnaire at baseline and up to 12 months postoperatively. Nerve identification, postoperative vocal cord paresis, and quality-of-life scores were statistically analyzed. Results. Bilateral RLN identification was achieved in 89.5% of the IONM group versus 47.3% in the control group. Vocal cord paresis occurred in 10.5% of IONM cases and 29.1% without IONM, though the difference was not statistically significant (p=0.10). Most cases were transient. By 12 months, quality-of-life scores showed no significant difference between groups. However, IONM proved most useful in reoperations and inflammatory thyroid disease. Conclusions. IONM improves RLN visualization and functional assessment during thyroid surgery, reducing nerve injury risk and enhancing surgical safety, particularly in high-risk cases. These findings support broader implementation of IONM in Ukrainian surgical practice.

Первинний тиреотоксикоз у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії: хірургічні аспекти

2026-01-01T00:00:00Z

Первинний тиреотоксикоз у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії: хірургічні аспекти Парфентьєв, Р. С.; Слєпов, В. В.; Parfentiev, R. S.; Sliepov, V. V. Мета. Оцінити особливості перебігу та результати лікування первинного тиреотоксикозу у ВІЛ–інфікованих пацієнтів з ознаками запального синдрому відновлення імунітету після початку антиретровірусної терапії. Матеріали і методи. До ретроспективного аналізу залучено 33 пацієнти з первинним тиреотоксикозом, що розвинувся після початку антиретровірусної терапії на тлі запального синдрому відновлення імунітету. У 16 пацієнтів виконано тиреоїдектомію (у 11 – на ранніх, у 5 – на пізніх етапах), решта 17 пацієнтів отримувала консервативне лікування. Оцінювали динаміку рівнів тиреотропного гормону, вільного тироксину, імунний статус (кількість клітин CD4+, вірусне навантаження), частоту ускладнень і рецидиву тиреотоксикозу. Результати. Після ранньої тиреоїдектомії нормалізувався тиреоїдний профіль у 81,8% пацієнтів, після пізньої – у 20%, після медикаментозної терапії – у 29% (p<0,05). Частота рецидиву тиреотоксикозу становила 9,1% після ран-ньої операції, 60% – після пізньої і 70,6% – після медикаментозної терапії. Побічні реакції на тиреостатики виникли у 9,1% оперованих пацієнтів і у понад 50% пацієнтів, які отримували консервативне лікування. Висновки. Перебіг тиреотоксикозу на тлі запального синдрому відновлення імунітету агресивніший, ніж «звичай-ного» тиреотоксикозу, а після раннього хірургічного лікування швидше нормалізується функціонування щитоподібної залози та знижується ризик ускладнень.; Objective. To evaluate the characteristics of the course and results of treatment of primary thyrotoxicosis in HIVinfected patients with signs of immune reconstitution inflammatory syndrome after initiation of antiretroviral therapy. Materials and methods. A retrospective analysis was performed on 33 patients with primary thyrotoxicosis that developed after the initiation of antiretroviral therapy against the background of inflammatory syndrome of immune restoration. Thyroidectomy was performed in 16 patients (11 in the early stages and 5 in the late stages), while the remaining 17 patients received conservative treatment. The dynamics of thyrotropin, free thyroxine, and immune status (CD4+ cell count, viral load) were assessed, as well as the frequency of complications and recurrence of thyrotoxicosis. Results. After early thyroidectomy, the thyroid profile normalized in 81.8% of patients, after late thyroidectomy – in 20%, after drug therapy – in 29% (p<0.05). The recurrence rate of thyrotoxicosis was 9.1% after early surgery, 60% after late surgery, and 70.6% after drug therapy. Adverse reactions to thyreostatics occurred in 9.1% of operated patients and in more than 50% of patients who received conservative treatment. Conclusions. The course of thyrotoxicosis against the background of inflammatory syndrome of immune restoration is more aggressive than that of "ordinary" thyrotoxicosis, and after early surgical treatment, thyroid function normalizes more quickly and the risk of complications decreases.

Лапароскопічна біліодуоденостомія при доброякісних захворюваннях жовчних проток

2026-01-01T00:00:00Z

Лапароскопічна біліодуоденостомія при доброякісних захворюваннях жовчних проток Грубнік, В. В.; Грубнік, М. Ю.; Ільяшенко, В. В.; Іщенко, В. С.; Grubnik, V. V.; Grubnik, M. Yu.; Ilyashenko, V. V.; Ishchenko, V. S. Мета. З’ясувати можливості формування лапароскопічних співусть жовчних проток із дванадцятипалою кишкою при їх доброякісній патології.Матеріали і методи. До ретроспективного аналізу включено 36 пацієнтів, оперованих лапароскопічно у 2014 – 2024 роках. Кісти спільної жовчної протоки мали 4 пацієнти, доброякісні стриктури жовчних проток після холецистектомії – 5 пацієнтів, ускладнений холедохолітіаз – 27 пацієнтів. Усім пацієнтам виконані інтраопераційна холангіографія та мобілізація дванадцятипалої кишки для зменшення натягу анастомоза.Результати. Всі операції завершені лапароскопічно. Неспроможності швів анастомозів не було, лише у 1 пацієнта із високою стриктурою відмічено тимчасове підтікання жовчі. Тривалість операції становила від 130 до 190 хв, об’єм крововтрати не перевищував 120 мл, середня тривалість госпіталізації – 8 діб. У 11,9% пацієнтів виник помірний рефлюкс–гастрит, консервативне лікування було успішним. Тривалість спостереження становила до 6 років, стриктур жовчних проток чи рецидиву жовтяниці не зафіксовано.Висновки. Лапароскопічні гепатикодуоденостомія та холедоходуоденостомія безпечні, технічно здійсненні, мінімально травматичні й ефективні варіанти реконструкції при доброякісній патології жовчних проток із стійкими довгостроковими результатами.; Objective. To determine the possibility of forming laparoscopic anastomoses of the bile ducts with the duodenum in cases of benign pathology.Materials and methods. A retrospective analysis included 36 patients who underwent laparoscopic surgery in 2014–2024. Four patients had cysts of the common bile duct, five patients had benign strictures of the bile ducts after cholecystectomy, and 27 patients had complicated choledocholithiasis. All patients underwent intraoperative cholangiography and duodenal mobilization to reduce anastomotic tension.Results. All operations were performed laparoscopically. There were no failures of anastomotic sutures, only one patient with severe stricture had temporary bile leakage. The duration of the operation ranged from 130 to 190 minutes, blood loss did not exceed 120 ml, and the average length of hospital stay was 8 days. Moderate reflux gastritis developed in 11.9% of patients, and conservative treatment was successful. The duration of observation was up to 6 years, with no strictures of the bile ducts or recurrence of jaundice recorded.Conclusions. Laparoscopic hepatico-duodenostomy and choledochoduodenostomy are safe, technically feasible, minimally traumatic, and effective options for reconstruction in benign bile duct pathology with stable long-term results.

Інтеграція штучного інтелекту в клінічне мислення та хірургічну практику: трансформація підходів у добу цифрових технологій

2025-01-01T00:00:00Z

Інтеграція штучного інтелекту в клінічне мислення та хірургічну практику: трансформація підходів у добу цифрових технологій Шевченко, В. Г.; Муравйов, П. Т.; Колодій, В. В.; Shevchenko, V. H.; Muraviov, P. T.; Kolodiy, V. V. У статті розглядається трансформація клінічного мислення хірурга в умовах стрімкого розвитку штуч ного інтелекту (ШІ) та зростання його ролі в діагностичних і лікувальних процесах. Детально проаналізовано сучасні рівні інтеграції ШІ в хірургічну практику – від допоміжних алгоритмів підтримки рішень до автономних систем, здат них виконувати окремі етапи оперативного втручання. Особливу увагу приділено тому, як такі технології змінюють когнітивну модель ухвалення клінічних рішень, перерозподіляючи фокус від суто інтуїтивного та досвідного підходу до комбінованого, у якому поєднуються знання хірурга та аналітичні можливості машинного навчання. У роботі також висвітлено ключові етичні виклики, пов’язані з опорою на алгоритмічні рекомендації, питання відповідальності за результати лікування, прозорості роботи цифрових систем та необхідності збереження автоном- ності лікаря. Окремо проаналізовано освітні аспекти, зокрема зміну компетентнісних вимог до майбутніх хірургів, важливість розвитку цифрової грамотності, критичного мислення та здатності до інтерпретації даних, що генерує ШІ. На основі проведеного аналізу запропоновано комплекс рекомендацій щодо адаптації освітнього процесу, удо сконалення підготовки хірургів і формування етичних стандартів доброчесного використання ШІ. Підкреслено необ хідність гармонійного поєднання технологічних інновацій із фундаментальними принципами клінічної медицини для забезпечення безпеки пацієнтів та підвищення якості хірургічної допомоги.; The article examines the transformation of a surgeon’s clinical thinking amid the rapid development of artificial intelligence (AI) and the growing role of AI tools in diagnostic and therapeutic processes. It provides a detailed analysis of the current levels of AI integration into surgical practice – from auxiliary decision-support algorithms to autonomous systems capable of performing individual stages of surgical procedures. Particular attention is given to how these technologies modify the cognitive model of clinical decision-making, shifting the focus from a purely intuitive and experience-based approach to a combined one that integrates the surgeon’s expertise with the analytical capabilities of machine learning. The article also highlights key ethical challenges associated with reliance on algorithmic recommendations, including issues of responsibility for treatment outcomes, transparency of digital systems, and the need to preserve the physician’s autonomy. Educational aspects are examined separately, emphasizing evolving competency requirements for future surgeons, the importance of digital literacy, critical thinking, and the ability to interpret AI-generated data. Based on the analysis, the article proposes a set of recommendations for adapting the educational process, improving surgical training, and shaping ethical standards for the responsible use of AI. It underscores the necessity of harmonizing technological innovation with the fundamental principles of clinical medicine to ensure patient safety and enhance the quality of surgical care.

Досвід застосування гідролізатів колагену як засобу впливу на загоєння вогнепальних ран

2025-01-01T00:00:00Z

Досвід застосування гідролізатів колагену як засобу впливу на загоєння вогнепальних ран Беспалько, М. Г.; Муравйов, П. Т.; Васильєв, О. А.; Шаханов, О. Г.; Холодов, І. Г.; Bespalko, M. H.; Muraviov, P. T.; Shakhanov, O. H.; Vasyl’ev, O. A.; Holodov, I. G. Актуальність. Вогнепальні поранення залишаються однією з найскладніших проблем військово-польової хірургії, супроводжуючись значними дефектами м’яких тканин, тривалим запаленням та високою частотою інфекційних ускладнень. У цьому контексті актуальним є пошук засобів нутритивної підтримки, здатних прискорювати репаративні процеси. Мета. Оцінити клінічну ефективність застосування гідролізатів коллагену у комплексному лікуванні військово-службовців із вогнепальними пораненнями. Матеріали і методи. Обстежено 80 пацієнтів віком 20–59 років, розподілених на основну групу (n=38, додатково пероральний гідролізат колагену протягом 45–60 діб) та групу порівняння (n=42, стандартна терапія). Оцінювали терміни очищення ран, формування грануляційної тканини, епітелізації, частоту інфекційних ускладнень та клітинний склад мазків-відбитків. Результати. У групі порівняння на 7-му добу переважав дегенеративно-запальний тип цитограми з деструкцією нейтрофілів понад 90% та високою мікробною контамінацією (3,5×100 мікробних тіл/100 лейкоцитів). В основній групі деструкція знижувалася до 63,5% (p<0,01), а частка макрофагів і фібробластів на 14-ту добу була удвічі вищою (18,5% і 12,8% проти 8,5% і 5,9%; p<0,01). На 21-шу добу рівень деструктивних клітин становив 31,5% проти 62,5% у групі порівняння (p<0,01), що відображало формування зрілої грануляційної тканини. Обговорення. Історичний досвід застосування страві з високим вмістом колагену (холодець, шурпа) підтверджує патогенетичну доцільність такої підтримки, однак сучасні гідролізати є більш ефективними завдяки високій біодоступності та стандартизованому складу. Висновки. Додавання гідролізатів коллагену до стандартної терапії достовірно прискорює перехід від запалення до регенерації, знижує частоту ускладнень і покращує якість рубцювання.; Background. Gunshot injuries remain one of the most challenging issues in military surgery, being associated with severe soft tissue defects, prolonged inflammation, and high rates of infectious complications. Nutritional support aimed at accelerating tissue repair is of particular importance. Objective. To evaluate the clinical effectiveness of collagen hydrolysates in the comprehensive treatment of servicemen with gunshot wounds. Materials and Methods. A total of 80 patients aged 20–59 years were enrolled and randomized into two groups: comparison group (n=42, standard therapy) and the study group (n=38, standard therapy plus oral collagen hydrolysate for 45–60 days). Outcomes included wound cleansing, granulation and epithelialization rates, frequency of infectious complications, and cytological profiles of imprint smears. Results. In the comparison group, by day 7, a degenerativeinflammatory cytogram type predominated with neutrophil destruction exceeding 90% and high microbial contamination (3.5×100 microbial bodies/100 leukocytes). In the study group, neutrophil destruction decreased to 63.5% (p<0.01), while macrophage and fibroblast count on day 14 were nearly twice as high (18.5% and 12.8% vs. 8.5% and 5.9%; p<0.01). By day 21, the proportion of destructive cells was 31.5% compared to 62.5% in comparison group (p<0.01), indicating mature granulation tissue formation. Discussion. Historical use of collagen-rich meals (jellied meat, shurpa) highlights the rationale of collagen supplementation, but modern hydrolysates provide superior bioavailability, standardized dosing, and more predictable clinical outcomes. Conclusions. Collagen hydrolysates added to standard therapy significantly accelerate the transition from inflammation to regeneration, reduce complications, and improve scar quality.

Нутріціологічна підтримка у лікуванні вогнепальних поранень: роль гідролізатів колагену

2025-01-01T00:00:00Z

Нутріціологічна підтримка у лікуванні вогнепальних поранень: роль гідролізатів колагену Муравйов, П. Т.; Безпалькo, М. Г.; Колодій, В. В.; Шевченко, В. Г.; Muraviov, P. T.; Bezpalko, M. H.; Kolodiy, V. V.; Shevchenko, V. H. Мета роботи: оцінити ефективність призначення гідролізатів колагену в комплексному лікуванні вогнепальних поранень кінцівок у військовослужбовців. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 80 військовослужбовців віком 20–59 років із вогнепальними пораненнями кінцівок, яких поділили на дві групи: групу порівняння (контрольна, стандартне лікування, n=42) та основну (n=38; стандартне лікування + гідролізат колагену перорально протягом 45–60 діб). Групи не відрізнялися за віком ((33,4±1,2) та (34,1±1,4) року), індексом маси тіла ((27,7±3,2) проти (28,3±2,7) кг/м²; p>0,05), тяжкістю травм та частотою супутньої патології. Найбільш поширеними були уламкові поранення (72,5 %), частіше нижніх кінцівок (61,3 %), що відображало умови бойових дій. Оцінювали клінічні та лабораторні показники: динаміку очищення ран, формування грануляційної тканини, рівень мікробної контамінації, цитологічні характеристики мазків, інтенсивність запалення та маркери інтоксикації. Результати. У контрольній групі загоєння відбувалося типовим шляхом із вираженою лейкоцитарною інфільтрацією ((130,5±7,5) клітин у полі зору на 7-му добу), високим рівнем деструкції ((96,5±2,0) %) та тривалою мікробною контамінацією ((3,5±0,8×100 МТ/100) лейкоцитів). У пацієнтів, які отримували гідролізат колагену, на 7-му добу кількість лейкоцитів була достовірно нижчою (101,5±6,8; p<0,05), а частка їх деструктивних форм зменшилася майже у 1,5 раза ((63,5±4,2) % проти ((92,4±3,1) %; p<0,01). На 14-ту добу мікробна контамінація знижувалася до 0,4±0,1 (проти 1,3±0,4 – у контрольній групі; p<0,05). Цитологічний аналіз показав швидший перехід від дегенеративно-запальних до регенераторних цитограм: кількість макрофагів і фібробластів в основній групі на 14-ту добу перевищувала значення у контрольній групі майже удвічі ((18,5±1,4) % та (12,8±0,9) % проти (8,5±0,7) % та (5,9±0,6) %; p<0,01). До 21-ї доби цитограма основної групи відповідала стадії зрілого грануляційного процесу, тоді як у пацієнтів із контрольної групи зберігалися ознаки уповільненого запалення. Висновки. Включення гідролізатів колагену до комплексної терапії вогнепальних поранень забезпечує протективний ефект: знижує вираження запальної деструкції, пришвидшує санацію ран від патогенної флори та стимулює раннє формування макрофагально-фібробластичного компонента, необхідного для якісної регенерації. Метод має перспективи для широкого застосування у військовій медицині, оскільки сприяє скороченню термінів лікування, зниженню ризику інфекційних ускладнень та підвищенню ефективності відновлення у поранених.; Materials and Methods. The study included 80 servicemen aged 20–59 years with gunshot injuries of the limbs, who were divided into two groups: control (n=42; standard treatment) and main (n=38; standard treatment plus oral collagen hydrolysate for 45–60 days). The groups did not differ in age (33.4±1.2 vs. 34.1±1.4 years), body mass index (27.7±3.2 vs. 28.3±2.7 kg/m²; p>0.05), severity of injuries, or frequency of comorbidities. The most common were shrapnel wounds (72.5%), more often affecting the lower limbs (61.3%), reflecting the conditions of combat operations. Clinical and laboratory parameters were assessed: wound cleansing dynamics, granulation tissue formation, microbial contamination level, cytological smear characteristics, inflammation intensity, and markers of intoxication. Results. In the control group, wound healing followed the typical course with marked leukocyte infiltration (130.5±7.5 cells per field of view on day 7), high levels of leukocyte destruction (96.5±2.0 %), and prolonged microbial contamination (3.5±0.8×100 microbial bodies per 100 leukocytes). In patients receiving collagen hydrolysate, the leukocyte count on day 7 was significantly lower (101.5±6.8; p<0.05), while the proportion of destroyed cells decreased nearly 1.5-fold (63.5±4.2 % vs. 92.4±3.1%; p<0.01). By day 14, microbial contamination decreased to 0.4±0.1 (vs. 1.3±0.4 in the control group; p<0.05). Cytological analysis showed a faster transition from degenerativeinflammatory to regenerative cytograms: the number of macrophages and fibroblasts in the experimental group on day 14 was nearly twice as high as in controls (18.5±1.4 % and 12.8±0.9 % vs. 8.5±0.7 % and 5.9±0.6 %; p<0.01). By day 21, the cytogram of the main group corresponded to the stage of mature granulation, while in control patients signs of delayed inflammation persisted. Conclusions. The inclusion of collagen hydrolysates in the comprehensive therapy of gunshot wounds provides a protective effect: it reduces the severity of inflammatory destruction, accelerates wound sanitation from pathogenic flora, and stimulates early formation of the macrophage–fibroblast component necessary for effective regeneration. The method has prospects for wide use in military medicine, as it shortens healing time, lowers the risk of infectious complications, and increases recovery efficiency in wounded servicemen.

Клініко-лабораторні особливості перебігу першої половини вагітності в період війни в Україні

2025-01-01T00:00:00Z

Клініко-лабораторні особливості перебігу першої половини вагітності в період війни в Україні Міщенко, В. П.; Міщенко, В. В.; Mishchenko, V. P.; Mishchenko, V. V. Досліджено особливості перебігу першої половини вагітності під час війни в Україні та запропоновано персоніфікований алгоритм ведення жінок. Обстежено 30 жінок у терміні вагітності від 5 до 20 тижнів. Психоемоційний стан обстежених жінок оцінено як високий, виявлено підвищений рівень специфічних сумарних антитіл до Helicobacter pilory, біль у попереку, захворювання щитоподібної залози, гіпертонус матки, часткове відшарування хоріона, аномальні вагінальні виділення, дисплазію шийки матки. Визначено низький вміст і дефіцит вітаміну D. Особливості перебігу вагітності: висока психоемоційна напруга, хроніострес, гіповітаміноз вітаміну D, дисбаланс вмісту магнію, кортизолу, що потребує своєчасної персоніфікованої корекції.; Chronic stress is a violation of the stress modulation system – a neuro-endocrine-metabolic reaction experienced by most young women today, which is associated with the war in Ukraine. The purpose of the study was to determine the features of the first half of pregnancy during the full-scale war in Ukraine and a personalized algorithm for managing women. Materials and methods. We observed 30 women of reproductive age in the period of pregnancy from 5 to 20 weeks from the number of residents of the city of Odessa and the region, internally displaced persons. Research results and discussion. The psycho-emotional state of the examined women was considered high. The patients were found to have high levels of specific total antibodies to the Helicobacter pillory antigen, pain in the lower back, thyroid disease. Late menarche was in 16.7%, early – in 13.3%, irregular menstrual cycle – in 23.3% of the examined women. Pregnant women were found to have uterine hypertonicity, partial detachment of the chorion, colpitis, cervical erosion. Low content and deficiency of vitamin D were determined. Conclusions. During the full-scale war in Ukraine, every woman makes maximum efforts to preserve pregnancy. During the war years, artificial abortion is a negative trend. The frequency of stillbirths in the first trimester remains high. The features of pregnancy in the first half include: high psycho-emotional stress, chronic stress on the background of vitamin D hypovitaminosis, imbalance of the content of the trace element magnesium, cortisol, which requires timely personalized correction. We consider it appropriate to recommend determining the assessment of the psycho-emotional state of women at the stage of pregnancy planning and by trimesters, the levels of vitamin D, trace element magnesium, cortisol, progesterone and correction of their content using personalized micronutrient and drug therapy.

Особливості перебігу гестаційних процесів у жінок з аденоміозом

2025-01-01T00:00:00Z

Особливості перебігу гестаційних процесів у жінок з аденоміозом Міщенко, В. П.; Міщенко, В. В.; Mishchenko, V. P.; Mishchenko, V. V. Обґрунтування. Актуальність дослідження особливостей перебігу гестаційних процесів у жінок з аденоміозом зумовлена високою частотою в практичній медицині випадків безпліддя, невиношування, гестаційних ускладнень за триместрами гестації, акушерських кровотеч у пологах. Аденоміоз у жінок здебільшого клінічно перебігає паралельно із супутніми гінекологічними й соматичними захворюваннями, негативно позначається на психоемоційному стані жінок. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу гестаційних процесів у жінок з аденоміозом І–ІІ ступенів. Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 51 жінку репродуктивного віку. З них 34 жінки з аденоміозом І–ІІ ступенів тяжкості були розподілені на підгрупи залежно від алгоритму ведення. Решта 17 вагітних без гінекологічної патології увійшли до групи контролю. Результати. Середній термін захворювання на аденоміоз становив 5–7 років. Понад 80% учасниць дослідження з аденоміозом проходили лікування впродовж останніх трьох років. У цих пацієнток виявлена висока частота соматичної і гінекологічної патології, високий рівень гестаційних ускладнень, серед яких відшарування хоріона / плаценти, гіпотонічні кровотечі в пологах. Вірогідно кращими були показники в групі жінок, які отримували передконцепційну підготовку. Висновки. Жінки з аденоміозом і репродуктивними планами потребують систематичного диспансерного нагляду, зокрема із застосуванням етіопатогенетичної терапії, та своєчасної комплексної етапної персоніфікованої передконцепційної підготовки до вагітності. Алгоритм ведення вагітних з аденоміозом має бути виключно персоніфікованим і ґрунтуватися на клінічному загальному стані матері й плода та даних апаратно-лабораторного обстеження в динаміці спостереження. Ведення пологів має відбуватися з акушерською настороженістю щодо можливого виникнення кровотеч. Жінки з аденоміозом потребують передконцепційної підготовки за 4–6 місяців до вагітності, яка охоплює гормонотерапію (мікронізований прогестерон), вітамін D у комплексі з мікроелементом магнієм, фолати у фізіологічних дозах, макро-, мікроелементні комплекси для вагітних, нутрієнтну підтримку, збереження ментального здоров’я.; Background. The relevance of the topic of the features of gestational processes in women with adenomyosis lies in the high frequency of occurrence in practical medicine of infertility, miscarriage, gestational complications by trimesters of gestation, obstetric bleeding in childbirth, etc. Adenomyosis in the vast majority of women clinically occurs in parallel with concomitant gynecological, somatic diseases, negatively affects the psycho-emotional state of women. Objective of the study: determination of the features of the course of gestational processes in women with adenomyosis of I–II degree. Materials and methods. We observed 51 women of reproductive age. Of these, 34 had adenomyosis of the I-II degree of severity, who were divided into subgroups depending on the management algorithm. The remaining 17 pregnant women without gynecological pathology were included in the control group. Results. The average duration of the adenomyosis was 5–7 years. More than 80% of the participants with adenomyosis underwent treatment within the last three years. These patients had a high frequency of somatic and gynecological pathology, a high level of gestational complications, including chorionic/placental abruption, hypotonic bleeding during childbirth. The indicators were significantly better in the group of women who received preconception preparation. Conclusions. Women with adenomyosis and reproductive plans are subject to systematic dispensary supervision, including the use of etiopathogenetic therapy and timely complex stage-by-stage personalized preconception preparation for pregnancy. The algorithm for managing pregnant women with adenomyosis should be exclusively personalized depending on the clinical general condition of the mother and fetus, data from instrumental and laboratory examinations in the dynamics of observation. Delivery must take place under obstetric supervision due to the risk of bleeding. Women with adenomyosis should undergo preconception preparation 4–6 months before pregnancy, which includes hormone therapy (micronized progesterone), vitamin D in combination with the trace element magnesium, folate in physiological doses, macro- and microelement complexes for pregnant women, nutritional support, and measures to maintain mental health.

Випадок лапароскопічної трансперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії, цистолітотомії та дивертикулектомії у хворого із доброякісною гіперплазією простати, каменями і дивертикулом сечового міхура

2025-01-01T00:00:00Z

Випадок лапароскопічної трансперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії, цистолітотомії та дивертикулектомії у хворого із доброякісною гіперплазією простати, каменями і дивертикулом сечового міхура Морару-Бурлеску, Р. П.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Савчук, Р. В.; Капшук, О. М.; Соснін, М. Д.; Церковнюк, Р. Г.; Чайка, О. М.; Тагеєв, В. Р.; Ліваковський, С. К.; Moraru-Burlescu, R. P.; Horovyi, V. I.; Shaprynskyi, V. O.; Savchuk, R. V.; Kapshuk, O. M.; Sosnin, M. D.; Tserkovniuk, R. H.; Chaika, O. M.; Taheiev, V. R.; Livakovskyi, S. K. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урологів (EAU, 2025) операцією першого вибору при доброякісній гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 мл) є відкрита простатектомія (черезміхурова, залобкова) за відсутності оснащення для виконання малоінвазивної простатектомії. Через велику кількість ускладнень альтернативою відкритій простатектомії сьогодні стає малоінвазивна простатектомія (лапароскопічна та робот-асистована). Мета дослідження – представити випадок лапароскопічної трансперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії, цистолітотомії та дивертикулектомії у хворого із доброякісною гіперплазією простати, каменями та дивертикулом сечового міхура.; According to the recommendations of the European Association of Urologists (EAU, 2025), the first-choice operation for large benign prostatic hyperplasia (more than 80 ml) is open prostatectomy (transvesical, transurethral) in the absence of equipment for minimally invasive prostatectomy. Due to the large number of complications, minimally invasive prostatectomy (laparo scopic and robot-assisted) is becoming an alternative to open prosta tectomy today. Aim. The aim of the study is to present a case of laparoscopic trans peritoneal retropubic (transcapsular) prostatectomy, cystolithotomy, and diverticulectomy in a patient with benign prostatic hyperplasia, bladder stones, and bladder diverticulum.

Методики симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики під час виконання відкритих, лапароскопічних і робот-асистованих операцій на простаті з приводу доброякісної гіперплазії та раку передміхурової залози

2025-01-01T00:00:00Z

Методики симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики під час виконання відкритих, лапароскопічних і робот-асистованих операцій на простаті з приводу доброякісної гіперплазії та раку передміхурової залози Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Савчук, Р. В.; Капшук, О. М.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Тагеєв, В. Р.; Ліваковський, С. К.; Horovyi, V. I.; Shaprynskyi, V. O.; Sosnin, M. D.; Tserkovniuk, R. H.; Moraru-Burlescu, R. P.; Savchuk, R. V.; Kapshuk, O. M.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Taheiev, V. R.; Livakovskyi, S. K. У хворих на доброякісну гіперплазію та рак простати у 5–20% випадків виявляють супутню пахвинну грижу. Виконання симультанної пахвинної герніопластики при виконанні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії та раку простати є актуальним питанням як урології, так і абдомінальної хірургії. Мета дослідження – представити методики симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики при виконанні відкритих, лапароскопічних та робот-асистованих операцій на простаті з приводу доброякісної гіперплазії та раку перед міхурової залози.; In 5–20% of patients with benign prostatic hyperplasia (BPH) or prostate cancer, a concomi tant inguinal hernia is detected. Performing simultaneous ingui nal hernioplasty during prostatectomy for BPH or prostate can cer is an important issue in both urology and abdominal surgery. Aim. To present techniques of simultaneous preperitoneal inguinal hernioplasty during open, laparoscopic, and robot-assisted prostate surgeries for benign prostatic hyperplasia and prostate cancer. Materials and methods. The paper presents techniques of simulta neous preperitoneal inguinal hernioplasty during open, laparoscopic, and robot-assisted prostate surgeries for benign prostatic hyperplasia and prostate cancer, based on literature data and the authors’ own experience.