https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1046 2026-07-22T09:38:13Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20068 Коморбідність у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах Савчук, Р. В.; Горовий, В. І.; Церковнюк, Р. Г.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.; Дмитришин, С. П.; Savchuk, R. V.; Horovyi, V. I.; Tserkovniuk, R. H.; Sosnin, M. D.; Moraru–Burlesku, R. P.; Chaika, O. M.; Dmytryshyn, S. P. Передопераційний фізичний стан хворих перед простатектомією традиційно оцінюють за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA) та індексом коморбідності Чарлсона, який дозволяє прогнозувати перебіг лікування та порівнювати результати у пацієнтів із різним рівнем супутньої патології. Мета. Визначити коморбідні захворювання та індекс Чарлсона у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах. Матеріали та методи. У 2021‑2025 рр. проведено 100 лапароскопічних екстраперитонеальних, 100 відкритих залобкових та 100 відкритих черезміхурових простатектомій. Передопераційну оцінку здійснювали за шкалою ASA та індексом Чарлсона. Післяопераційну урофлоуметрію виконували на урофлоуметрі «Потік-К». Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом, а ускладнення класифікували за Clavien–Dindo. Статистичний аналіз проводили методами варіаційної статистики. Результати. У 300 пацієнтів виявлено 333 супутні захворювання (≈1,1 на одного хворого). Індекс Чарлсона становив: при лапароскопічній простатектомії – 3,8 ± 1,9; відкритій залобковій – 4,0 ± 1,7; черезміхуровій – 3,9 ± 1,8. Частота коморбідності була однаковою незалежно від типу операції. До 90% супутньої патології становили ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Лапароскопічна простатектомія тривала найдовше (120,3 ± 12,7 хв), але супроводжувалась найменшою крововтратою (112,7 ± 23,2 мл), найнижчою частотою ускладнень (4%) і меншою кількістю післяопераційних ліжко днів (6,3 ± 1,9). Усі види простатектомій забезпечували однаково ефективне відновлення сечовипускання. Висновки. Перед простатектомією необхідно оцінювати пацієнтів за шкалою ASA та індексом Чарлсона. У більшості хворих виявляють щонайменше одне супутнє захворювання, найчастіше серцево-судинної природи. Лапароскопічна простатектомія характеризується меншою травматичністю та кращими післяопераційними показниками. Потрібні подальші дослідження для визначення впливу індексу Чарлсона на частоту ускладнень.; The preoperative physical status of patients undergoing prostatectomy is traditionally assessed using the American Society of Anesthesiologists (ASA) classification and the Charlson Comorbidity Index, which helps predict treatment outcomes and compare results among patients with different levels of comorbidity. Aim. To identify comorbid conditions and the Charlson Comorbidity Index in patients undergoing open and laparoscopic prostatectomies for benign prostatic hyperplasia in public medical institutions. Materials and methods. Between 2021 and 2025, 100 laparoscopic extraperitoneal prostatectomies, 100 open retropubic, and 100 open transvesical prostatectomies were performed. Preoperative assessment was conducted using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index. Postoperative uroflowmetry was performed using the «Potik-K» device. Intraoperative blood loss was measured by the gravimetric method. Complications were classified according to the Clavien–Dindo classification. Statistical analysis was performed using methods of variational statistics. Results. A total of 333 comorbid conditions were identified in 300 patients (≈1.1 per patient). The Charlson Index was 3.8 ± 1.9 for laparoscopic, 4.0 ± 1.7 for open retropubic, and 3.9 ± 1.8 for transvesical prostatectomy. The frequency of comorbidities was similar across groups. Up to 90% of comorbidities were cardiovascular diseases (ischemic heart disease and hypertension). Laparoscopic prostatectomy had the longest operative time (120.3 ± 12.7 min), but the lowest blood loss (112.7 ± 23.2 ml), complication rate (4%), and postoperative hospital stay (6.3 ± 1.9 days). All types of prostatectomy equally restored urination function. Conclusions: Preoperative evaluation using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index is essential. Most patients have at least one comorbid condition, predominantly cardiovascular. Laparoscopic prostatectomy is associated with lower surgical trauma and better postoperative outcomes. Further studies are required to assess the impact of the Charlson Index on postoperative complications. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20020 Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. H.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Verba, M. A. У статті розглянуто історію розвитку біопсії передміхурової залози як основного методу діагностики раку простати. Висвітлено основні етапи становлення методики: від відкритої промежинної біопсії до сучасних трансректальних і трансперинеальних способів забору тканини під ультразвуковим контролем. Наведено внесок провідних дослідників у вдосконалення техніки біопсії та розвиток спеціалізованих пункційних голок. Описано створення шкали Gleason для гістологічної оцінки аденокарциноми простати та впровадження визначення простат специфічного антигену, що дало змогу значно покращити ранню діагностику захворювання. Розглянуто еволюцію схем біопсії — від секстантної до розширеної та сатураційної, які підвищили точність виявлення пухлин. Особливу увагу приділено розвитку трансректального ультразвукового дослідження та впровадженню мультипараметрич ної МРТ простати зі шкалою PI-RADS для стандартизованої оцінки підозрілих вогнищ. Зазначено, що сучасним золотим стандартом діагностики локалізованого раку простати є таргетна МРТ/УЗД fusion-біопсія, яка поєднує дані магнітно-резонансної томографії та ультразвукової навігації для максимально точного забору матеріалу. Стаття демонструє, як більш ніж за століття біопсія простати пройшла шлях від простих інвазивних процедур до високотехнологічних методів сучасної онкоурології.; The article reviews the history of prostate biopsy as the main method for diagnosing prostate cancer. The main stages of the development of the technique are highlighted: from open perineal biopsy to modern transrectal and transperineal methods of tissue sampling under ultrasound control. The contribution of leading researchers to the improvement of biopsy techniques and the development of specialized puncture needles is presented. The creation of the Gleason scale for the histological assessment of prostate adenocarcinoma and the introduction of prostate-specific antigen determination are described, which made it possible to significantly improve early diagnosis of the disease. The evolution of biopsy schemes is considered — from sextant to extended and saturation, which increased the accuracy of tumor detection. Special attention is paid to the development of transrectal ultrasound and the introduction of multiparametric prostate MRI with the PI-RADS scale for standardized assessment of suspicious lesions. It is noted that the current gold standard for diagnosing localized prostate cancer is targeted MRI/US fusion biopsy, which combines magnetic resonance imaging and ultrasound navigation for the most accurate sampling of material. The article demonstrates how prostate biopsy has evolved over more than a century from simple invasive procedures to high-tech methods of modern oncourology. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19835 Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 2) Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Вознюк, Т. О.; Тагеєв, В. Р.; Кваша, О. М.; Horovy, V. I.; Sosnin, M. D.; Shaprynsky, V. O.; Tserkovnyuk, R. G.; Moraru-Burlesku, R. P.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Voznyuk, T. O.; Tageev, V. R.; Kvasha, O. M. Радикальна простатектомія при раці передміхурової залози має більш, ніж 120-річну історію, пройшла шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної і роботизованої техніки (багатопортової та однопортової). Мета дослідження – представити етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії промежинним та залобковим доступом, а також етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії при хірургічному лікуванні раку простати виконують із використанням багатопортових та однопортових методик, які характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними та функціональними результатами у порівнянні із відкритими втручаннями. Висновок. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії необхідно впроваджувати в практичну роботу урологів як малоінвазивні втручання при хірургічному лікуванні локалізованого та місцево-поширеного раку простати.; Aim of the research. To present the stages of the implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. Materials and methods of research. The stages of implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are presented. Research results and their discussion. Laparoscopic and robotassisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are performed by multiport and single-port techniques, which are characterized by less invasiveness and morbidity, as well as better oncological and functional results compared to open interventions. Conclusions. Laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy should be introduced into the practical work of urologists as minimally invasive interventions in the surgical treatment of localized and locally advanced prostate cancer. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19829 Порівняння результатів гольмієвої лазерної енуклеації простати та відкритої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози Кравченко, А. М.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Тагеєв, В. Р.; Галуган, А. М.; Kravchenko, A. M.; Gorovyi, V. I.; Shapryns’kyi, V. O.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Tageev, V. R.; Halugan, A. M. Доброякісна гіперплазія простати (ДГП) є одним із найбільш частих причин симптомів нижніх сечових шляхів (обструктивних та іритативних), а також обструкції шийки сечового міхура з необхідністю хірургічного лікування. Згідно із рекомендаціями Європейської асоціації урологів (EAU, 2025) при ДГП великих розмірів (більше 80 мл) операцією першого вибору є відкрита простатектомія за відсутністю оснащення для виконання лазерної енуклеації простати. Відкриті простатектомії є травматичним втручанням для пацієнтів і супроводжуються значним відсотком інтра- та післяопераційних кровотеч, ускладнень, великим післяопераційним ліжко-днем. Для зменшення та уникнення ускладнень була впроваджена в практику урологів гольмієва лазерна енуклеація простати. Мета дослідження: оцінити та порівняти безпосередні (стаціонарні) результати одномоментної відкритої трансцервікальної простатектомії та одномоментної гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 см3).; Benign prostatic hyperplasia (BPH) is one of the most common causes of lower urinary tract symptoms (both obstructive and irritative), as well as bladder outlet obstruction requiring surgical treatment. According to the European Association of Urology guidelines (EAU, 2025), for large-volume BPH (greater than 80 mL), open prostatectomy remains the procedure of first choice in the absence of equipment for laser prostate enucleation. Open prostatectomy is a traumatic intervention for patients and is associated with a significant rate of intra- and postoperative bleeding, complications, and prolonged hospital stay. To reduce and prevent complications, holmium laser enucleation of the prostate has been introduced into urological practice. Aim of the study: To evaluate and compare the immediate (in-hospital) outcomes of single-stage open transcervical prostatectomy and single-stage holmium laser enucleation of the prostate in the surgical treatment of large-volume BPH (greater than 80 cm³). 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19755 Вульнерологічний моніторинг загоєння хронічних ран при застосуванні LiDAR-технології у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи Муравйов, П.; Шаханов, О.; Васильєв, О.; Кравець, К.; Muraviov, P.; Shakhanov, O.; Vasyliev, O.; Kravets, K. Мета роботи: оцінити діагностичну точність та відтворюваність LiDAR- технології у вульнерологічному моніторингу хронічних ран у хворих із синдромом діабетичної стопи. Матеріали і методи. Обстежено 50 пацієнтів із хронічними ранами (тривалість понад 4 тижні), класифікованими за Wagner та Texas. Морфометрію виконували за допомогою чотирьох методів: лінійні вимірювання, планіметрія, цифрова фотограмметрія та LiDAR-сканування. Оцінювали площу, об’єм і рельєф рани; аналізували міждослідницьке узгодження (ICC), систематичні похибки та динаміку загоєння протягом 4 тижнів. Результати. LiDAR-технологія забезпечила найвищу точність та відтворюваність (ICC=0,972), перевищивши фотограмметрію (0,914), планіметрію (0,853) та лінійні вимірювання (0,781). Лінійний метод мав найбільше систематичне завищення площі (-1,45 см² порівняно з LiDAR). Через 4 тижні середня площа рани за LiDAR зменшилася з 11,42 до 7,86 см², тоді як фотограмметрія зафіксувала 8,31 см², а лінійні вимірювання – 8,92 см². Тижневий регрес площі був максимальним за LiDAR (5,3 %), у фотограмметрії становив 4,8 %, у лінійних вимірюваннях – 3,2 %. LiDAR- технологія продемонструвала найменшу похибку, високу стабільність результатів та найбільшу чутливість до мінімальних змін геометрії рани, що робить її ефективним інструментом для раннього виявлення як покращення, так і погіршення перебігу ранового процесу. Традиційні методи виявилися менш точними через контактність, варіабельність та низьку відтворюваність. Висновки. LiDAR-сканування є високоточним, відтворюваним та клінічно значущим методом моніторингу хронічних ран, що може бути інтегрованим до стандартизованих алгоритмів лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи.; The aim of the work: to evaluate the diagnostic accuracy and reproducibility of LiDAR technology in wound monitoring among patients with diabetic foot-associated chronic ulcers. Materials and Methods. 50 patients with chronic wounds (lasting more than 4 weeks), classified according to the Wagner and Texas systems, were examined. Wound morphometry was performed using four methods: linear measurement, planimetry, digital photogrammetry, and LiDAR scanning. Wound area, volume, and surface topography were assessed; inter-observer agreement (ICC), systematic measurement bias, and 4-week healing dynamics were analyzed. Results. LiDAR demonstrated the highest accuracy and reproducibility (ICC=0.972), outperforming photogrammetry (0.914), planimetry (0.853), and linear measurements (0.781). Linear measurement showed the greatest systematic overestimation of wound area (-1.45 cm² compared to LiDAR). After 4 weeks, the mean wound area measured by LiDAR decreased from 11.42 to 7.86 cm², while photogrammetry recorded 8.31 cm² and linear measurement 8.92 cm². Weekly wound-area regression was highest with LiDAR (5.3 %), compared with 4.8 % for photogrammetry and 3.2 % for linear measurement. LiDAR demonstrated the lowest measurement error, highest stability, and greatest sensitivity to minimal geometric changes, making it a valuable tool for early detection of both improvement and deterioration in chronic wound healing. Traditional contact-based methods proved less accurate due to variability, operator dependence, and limited reproducibility. Conclusions. LiDAR is a highly accurate, reproducible, and clinically meaningful method for chronic wound monitoring and may be integrated into standardized management algorithms for diabetic foot ulcers. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19754 Найближчі й віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінка їх якості життя Бородаєв, І.; Станко, О.; Качанов, В.; Borodaiev, I.; Stanko, O.; Kachanov, V. Мета роботи: вивчити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінити їх якість життя. Матеріали і методи. У хірургічному відділені лікарні Святої Катерини та клініці хірургії Одеського національного медичного університету проліковано у період з 2020 р. до 2025 р. 195 хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС). Враховували перевагу тієї чи іншої форми патології за видами: ішемічна форма – 54 (27,7 %) пацієнти, нейропатична – 72 (36,9 %) хворих і нейроішемічна (змішана) – 69 (35,4 %) пацієнтів. Результати. Було розроблено схему вибору методу операційного втручання у геронтологічних хворих із діабетичною ангіопатією залежно від рівня ураження магістральних артерій нижніх кінцівок, стадії ішемії кінцівки та тяжкості супутньої патології і методики визначення якості життя у даної категорії пацієнтів. Доведено, що після реконструктивних операцій результати якості життя значно кращі, ніж після консервативної терапії та ампутацій. Зниження рівня ампутацій у пацієнтів із діабетичною ангіопатією та критичною ішемією внаслідок реконструктивних операцій покращує якість життя. Висновки. Віддалені результати комплексного лікування гнійно-некротичних ускладнень СДС стають сприятливими, коли хірургічна обробка завершиться загоєнням на кшталт первинного натягу, настає компенсація ішемії, глікемії, стабілізація полінейропатії та пом'якшуються умови виразковоутворення. Виконання цих умов залежить від якості спеціалізованого хірургічного та міждисциплінарного лікування.; The aim of the work: to reveal the immediate and long-term results of surgical treatment of diabetic foot syndrome with the quality of life assessment. Materials and Methods. In the surgical department of St. Catherine's Hospital and ONMedU surgery clinic, 195 patients with DS syndrome were under treatment from 2020 till 2025. There was encountered the predominance of ischemic form – 54 (27.7 %) patients; neuropathic form – 72 (36.9 %) patients; and neuroischemic (mixed) form – 69 (35.4 %) patients pathology by type. Results. A scheme for choosing the method of surgical intervention in gerontological patients with diabetic angiopathy was based on the level of injury to the main arteries of the lower extremities, the stage of limb ischemia and the severity of concomitant pathology and a method for determining the quality of life for such category of patients. We have proved that as the result of reconstructive operations, the quality of life has increased significantly better than after conservative therapy and amputations. Reducing the level of amputations among patients with diabetic angiopathy and critical ischemia as the result of reconstructive surgery improves the quality of life drastically. Conclusions. Long-term results of complex treatment of purulent-necrotic complications of VDS become preferable when surgical treatment is implemented using primary tension healing, ischemia compensation; stabilization of polyneuropathy, glycemia and conditions of ulceration are alleviated. Following these conditions affects the quality of specialized surgical and interdisciplinary treatment. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19681 Алгоритм діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні Міщенко, В. В.; Пономаренко, А. В.; Міщенко, В. П.; Mishchenko, V. V.; Ponomarenko, A. V.; Mishchenko, V. P. Під час повномасштабної війни в нашій країні відбувається посилення патологічних емоційних процесів, які впливають на перебіг жовчнокам’яної хвороби і гострого калькульозного холециститу. Актуальним залишається питання вивчення лабораторних показників до діагностики та вибору лікувальної тактики при гострому калькульозному холециститі в умовах повномасштабної війни в Україні. Питання терміновості виконання операції при гострому калькульозному холециститі при цьому не відпрацьовані, застосування інфузійної і антибактеріальної терапії є не завжди позитивними. Вирішення проблеми діагностики, лікування, профілактики можливих ускладнень ГКХ з урахуванням реалій сьогодення в умовах повномасштабної війни в Україні не задовольняють ані пацієнтів, ані хірургів. Мета: розробка алгоритму діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні. Матеріали та методи. Проліковано 58 хворих та проведено ретроспективний аналіз 62 історій хвороб хворих на гострий калькульозний холецистит. Розроблено алгоритм діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні. Результати. Частота деструктивних форм запалення жовчного міхура була у 1,8 рази більшою ніж у передвоєнний час. Порушення психоемоційного стану характерна для хворих на гострий калькульозний холецистит. Рівень ШОЕ, кількість лейкоцитів, моноцитів були вищими, еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, лімфоцитів – меншими. Дані коагулограми свідчили про гіперкоагуляцію. Встановлена гіпопротеїнемія, гіперхолестиринемія, гіперкортизолемія, порушення функціональних проб печінки, високий рівень D-dimer, прокальцитоніна, позитивне визначення СРБ, низькі рівні феритина, мікроелемента магнію, вітаміну D (загального). Висновки. Розроблений алгоритм діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні слід застосовувати в практиці.; During the full-scale war in our country, pathological emotional processes are increasing, which affect the course of gallstone disease and GKH. The issue of studying laboratory indicators for diagnosis and choosing treatment tactics for acute calculous cholecystitis in the conditions of a full-scale war in Ukraine remains relevant. The issue of the urgency of performing surgery for acute calculous cholecystitis has not been worked out, the use of infusion and antibacterial therapy is not always positive. Solving the problem of diagnosis, treatment, and prevention of possible complications of GKH, taking into account the realities of today in the conditions of a full-scale war in Ukraine, does not satisfy either patients or surgeons. Aim. Development of an algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in conditions of full-scale war in Ukraine. Materials and methods. 58 patients were treated and a retrospective analysis of 62 case histories of patients with acute calculous cholecystitis was conducted. An algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in conditions of full-scale war in Ukraine was developed. Results. The frequency of destructive forms of gallbladder inflammation was 1.8 times higher than in pre-war times. Violation of the psychoemotional state is characteristic of patients with acute calculous cholecystitis. The level of of erythrocyte sedimentation rate, the number of leukocytes, monocytes were higher, erythrocytes, hemoglobin, hematocrit, lymphocytes - lower. Coagulogram data indicated hypercoagulation. Hypoproteinemia, hypercholesterolemia, hypercortisolemia, impaired liver function tests, high levels of D-dimer, procalcitonin, positive determination of CRP, low levels of ferritin, trace element magnesium, vitamin D (total). Conclusions. The developed algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in the conditions of a full-scale war in Ukraine should be applied in practice. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19678 Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 1) Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Вознюк, Т. О.; Тагеєв, В. Р.; Кваша, О. М.; Horovy, V. I.; Sosnin, M. D.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. G.; Moraru-Burlesku, R. P.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Vozniuk, T. O.; Tageev, V. R.; Kvasha, O. M. Радикальна простатектомія при раці передміхурової залози має більш, ніж 120-річну історію, пройшла шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної і роботизованої техніки (багатопортової та однопортової). У роботі представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії промежинним та залобковим доступом, а також етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії при хірургічному лікуванні раку простати виконують багатопортовими та однопортовими методиками, які характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними та функціональними результатами у порівнянні із відкритими втручаннями. Зроблено заключення, що лапароскопічні та роботасистовані радикальні простатектомії необхідно впроваджувати в практичну роботу урологів як малоінвазивні втручання при хірургічному лікуванні локалізованого та місцево-поширеного раку простати. Мета дослідження – провести аналіз джерел літератури та зазначити етапи впровадження лапароскопічної та роботасистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати.; Radical prostatectomy for prostate cancer has a history of more than 120 years, having gone from open perineal and lobular intervention to laparoscopic and robotic techniques (multiport and single-port). The paper presents an analysis of open radical prostatectomy techniques using perineal and lobular access, as well as the stages of implementing laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. Laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer is performed using multiport and single-port techniques, which are characterized by less invasiveness and morbidity, as well as better oncological and functional results compared to open interventions. It is concluded that laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy should be introduced into the practical work of urologists as minimally invasive interventions in the surgical treatment of localized and locally advanced prostate cancer. The purpose of the study is to analyze the literature sources and identify the stages of implementation of laparoscopic and robotassisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19652 Історія впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомії при хірургічному лікуванні раку передміхурової залози Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М. Радикальна простатектомія при раку передміхурової залози (РПЗ) має більш ніж 120-річну історію, пройшла шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної та роботизованої техніки (одноі багатопортової). У статті представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії, а також етапи впровадження їх при хірургічному лікуванні РПЗ. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними й функціональними результатами порівняно з відкритими втручаннями. Підкреслено необхідність впровадження лапароскопічної і робот-асистованої радикальної простатектомії в рутинну практику урологів України як малоінвазивних та ефективних втручань при хірургічному лікуванні локалізованого РПЗ. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19651 Порівняння результатів виконання відкритої та лапароскопічної робот-асистованої черезміхурової простатектомії у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози Церковнюк, Р. Г.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Ліваковський, С. К.; Верба, М. А.; Tserkovniuk, R. G.; Horovyi, V. I.; Shaprynskyi, V. O.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Livakovskyi, S. K.; Verba, M. A. Лапароскопічна робот-асистована простатектомія (ЛРАП) при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) запроваджена як малоінвазивна альтернатива відкритим операціям, які супроводжуються великою крововтратою та ускладненнями. Вона дозволяє зменшити ризик післяопераційної кровотечі й скоротити час перебування пацієнтів у стаціонарі. Мета дослідження: порівняти результати виконання одномоментної черезміхурової відкритої та ЛРАП у хворих із ДГПЗ великих розмірів (> 80 см3 ). Матеріали та методи. Оцінено ранні та віддалені результати ЛРАП у 60 хворих, оперованих системами da Vinci S та da Vinci Si у 2019–2025 рр. у медичному центрі «ІННОМЕД-ЦЕНТР ЕНДОХІРУРГІЇ». Групу порівняння становили 150 пацієнтів, яким виконано відкриту простатектомію у Вінницькій обласній лікарні. Інтраопераційну крововтрату вимірювали ваговим методом, ускладнення оцінювали за Clavien – Dindo, сечовипускання – за допомогою урофлоуметрії. Результати. Середня тривалість ЛРАП становила 208,3 ± 27,6 хв, крововтрата – 120,6 ± 32,5 мл, післяопераційні ліжко-дні – 5,3 ± 1,2, ранні ускладнення – 5%. Відкрита операція: тривалість – 66,6 ± 14,2 хв, крововтрата – 310,5 ± 51,4 мл, ліжко-дні – 14,1 ± 2,8, ранні ускладнення – 29,3%. Максимальна швидкість потоку сечі після ЛРАП – 25,2 ± 2,6 мл/с, після відкритої операції – 24,9 ± 2,9 мл/с. Віддалені ускладнення: 2,2% та 7,3% відповідно. Висновки. ЛРАП характеризується більшою тривалістю, але меншою крововтратою, коротшим післяопераційним періодом і меншою кількістю ускладнень порівняно з відкритою простатектомією. Одномоментні черезміхурова відкрита простатектомія та ЛРАП дозволяють відновити нормальний акт сечовипускання у хворих із ДГПЗ великих розмірів. Результати підтверджують, що ЛРАП є безпечною та ефективною малоінвазивною альтернативою для хворих із великими об’ємами передміхурової залози.; Laparoscopic robot-assisted prostatectomy (LRAP) for benign prostatic hyperplasia (BPH) was introduced as a minimally invasive alternative to open surgery, which were accompanied with significant blood loss and postoperative complications. It reduces the risk of postoperative bleeding and shortens the length of the patients’ hospital stay. The objective: to compare the outcomes of one-stage transvesical open and LRAP in patients with large BPH (> 80 cm3 ). Materials and methods. The immediate and long-term results of LRAP in 60 patients, who were operated on with the da Vinci S and da Vinci Si at the medical centre “INNOMED-ENDOSURGERY CENTRE” from 2019 to 2025 were assessed. The comparison group consisted of 150 patients, who underwent one-stage transvesical open prostatectomy in the Vinnytsya Regional Clinical Hospital. Intraoperative blood loss was measured by the weight method. Surgical complications after prostatectomies were determined by Clavien–Dindo. The act of urination was assessed using uroflowmetry. Results. The average duration of LRAP was 208.3 ± 27.6 minutes, blood loss was 120.6 ± 32.5 mL, number of postoperative bed-days was 5.3 ± 1.2, early complications were 5%. The open surgery: the average duration was 66.6 ± 14.2 minutes, blood loss was 310.5 ± 51.4 mL, number of postoperative bed-days was 14.1 ± 2.8, early complications were 29.3%. The maximum urine flow rate after LRAP was 25.2 ± 2.6 mL/s, after the open surgery it was 24.9 ± 2.9 mL/s. Long-term postoperative complications: 2.2% and 7.3%, respectively Conclusions. LRAP is characterized by a longer duration of the operation, but less intraoperative blood loss, fewer postoperative bed-days and minimal postoperative complications compared with open prostatectomy. One-stage open and LRAP allow restoring the act of urination in patients with large BPH to normal parameters. The results confirm that LRAP is a safe and effective minimally invasive alternative for patients with enlarged prostates. 2026-01-01T00:00:00Z