https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1026 2022-03-20T08:29:02Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10739 Гостра токсичність октенідину гексафторосилікату Шишкін, І. О.; Анісімов, В. Ю.; Нікітін, О. В.; Гельмбольдт, В. О.; Shyshkin, I. O.; Anisimov, V. Yu.; Nikitin, O. V.; Helmboldt, V. O. Вивчено токсикометричні характеристики октенідину гексафторосилікату в експерименті з визначення гострої токсичності на щурах при пероральному шляху введення водних розчинів солі різної концентрації. Значення ЛД50 октенідину гексафторосилікату становило 555,05 мг/кг, що дозволяє зарахувати його до малотоксичних сполук (IV клас токсичності за класифікацією К. К. Сидорова). Екстраполяція отриманих даних на людину привела до значення ЛД50 132,15 мг/кг. З урахуванням показника варіабельності летальних доз октенідину гексафторосилікату можна включити до сполук, використання яких не супроводжується високою потенційною небезпекою виникнення та розвитку отруєнь. Токсикометричні показники октенідину гексафторосилікату близькі до відповідних значень для раніше вивчених гексафторосилікатів.; The aim of the work. Determination of toxicometric characteristics of octenidine hexafluorosilicate (OHFS), characterized by significant pharmaceutical potential, in an acute experiment on rats by oral administration. Materials and Methods. A study of the acute toxicity of octenidine hexafluorosilicate was carry out on 42 male Wistar rats weighing 180–200 grams. The main criterion for quantifying the toxicity of octenidine hexafluorosilicate was LD 50, which was determined using the least squares method. In addition, the following hazard indicators were calculated: 1/LD50 — the median lethal dose (absolute toxicity), LD84/LD16 — the range of lethal doses (zone of acute toxic effect), 1/(LD50-S) — the total toxicity index and the S-function angle of inclination (variability of lethal doses). Statistical processing of the results was carry out using the “StatPlus 2009” software (AnalystSoft, USA, 2009). Results and Discussion. The results of the acute toxicity determination of octenidine hexafluorosilicate show that this compound, in the oral route of administration, belongs to the III class of toxicity for the human (slightly hazardous) and to the IV class of toxicity for the animals (white rats). Based on the variability of lethal doses, the studied hexafluorosilicate can be attribute to compounds that do not pose a high potential risk of the onset and development of poisoning. The calculated toxicity and hazard values of octenidine hexafluorosilicate show that it does not pose a particular danger to humans. Extrapolation to humans of acute toxicity parameters obtained in animals was determined using the coefficient of resistance to the species and is 132.15 mg/kg body weight. Conclusions. The results of determining the toxicometric characteristics of octenidine hexafluorosilicate in rats by oral administration allow to classify this compound as moderately toxic substances (LD50 = 555.05 mg/kg, toxicity class IV). The determined parameter of acute toxicity of OHFS is close to the LD 50 values of other hexafluorosilicates known from the literature; relative safety and high caries-prophylactic and periodontal-protective efficacies of OHFS indicate the prospects for further studies of this compound. 2021-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10522 Вплив різних доз октенідину гексафторсилікату на ураженість зубів карієсом у щурів Анісімов, В. Ю.; Гельмбольдт, В. О. Як відомо, карієс зубів є одним з найбільш поширених захворювань, а для дитячого віку ця патологія посідає перше місце серед хронічних захворювань і має характер пандемії. У сучасному арсеналі засобів лікування і профілактики карієсу лідируючі позиції займають фторидні препарати – натрію, калію фториди, олова дифторид, натрію монофторфосфат, діамінсрібла фторид. В останнє десятиліття в якості перспективних антикарієсних та гіпосенситивних агентів активно вивчаються амонію гексафторосилікат і гексафторосилікати органічних амонієвих катіонів, що володіють певними перевагами в порівнянні з традиційними фторидними препаратами. Мета дослідження. Раніше нами було отримано октенідину гексафторосилікат моногідрат (ОГФС), вивчено його вплив на стан пародонту у щурів за експериментальною патологією карієсу. Продовженням цих досліджень стало вивчення впливу різних доз ОГФС на ураженість зубів карієсом у щурів, які отримували карієсогенний раціон. 2021-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10516 Розчинність і фармакологiчна активність 3-, 4-гідроксиметилпіридинію гексафторосилікатів Шишкін, І. О.; Анісімов, В. Ю.; Гельмбольд, В. О. На сьогодні захворюваність карієсом зубів має характер пандемії, особливо для дитячого віку. Це можна пов’язати з соціальною безграмотністю щодо гігієни порожнини рота та недостатньою ефективністю традиційних засобів лікування і профілактики карієсу. Мета дослідження. Метою роботи є дослідження розчинності і фармакологічної активності 3-,4-гідроксиметилпіридинію гексафторосилікатів складу(L1H)2SiF6·H2O (I, L1 = 3-гідроксиметилпіридин) і (L2H)2SiF6 (II, L2 = 4-гідроксиметилпіридин) як потенційних антикарієсних агентів нового типу. 2021-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10514 Оцінка розчинності, карієспрофілактичної та пародонтопротекторної ефективності 2-, 3-, 4-карбоксиетилпіридинію гексафторосилікатів Литвинчук, І. В.; Шишкін, І. О.; Гельмбольдт, В. О. Карієс – дуже поширене захворювання. На початкових стадіях розвитку карієсу при його лікуванні використовується ремінералізуюча терапія, зокрема, фторидна терапія. Місцеве застосування фторидів є ключовим елементом успішної профілактики і лікування карієсу. Наявні дані свідчать про те, що високий каріостатичний ефект досягається при використанні амонієвих гексафторосилікатів, які активно вивчаються останніми роками як перспективні антикарієсни і пародонтопротекторні агенти. Мета дослідження. Визначення розчинності, карієспрофілактичної ефективності (КПЕ) та пародонтопротекторної ефективності (ППЕ) 2-, 3-, 4-карбоксиетилпіридинію гексафторосилікатів (I-III, відповідно) як нових антикарієсних агентів. 2021-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10330 Партнерство з роботодавцями як стратегічний ресурс розвитку фармацевтичної освіти Анісімов, В.; Унгурян, Л. Сучасні реалії висувають до провізора низку компетенцій. Це фахівець, який здатен приймати рішення та нести за них відповідальність, мати економічне мислення, володіти навичками управлінської роботи. Провізор повинен мати ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку, вміти користуватися інформаційними технологіями, знати мови. Що стосується стандартів вищої фармацевтичної освіти, то наразі цьому напрямку триває активна робота, яку очолив лідер фармацевтичного освітнього простору – Національний фармацевтичний університет. ЗВО має здійснювати маркетингові дослідження ринку праці щодо визначення потреб у фахівцях та будувати партнерські стосунки з роботодавцями методом підготовки спеціалістів з урахуванням побажань та рекомендацій роботодавців. 2018-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10287 Характеристики полиакриламида, синтезированного в системе SO2 – акриламид – вода Ложичевская, Т. В.; Хома, Р. Е.; Гельмбольдт, В. О. Начиная с 70-х годов XX века, полимерные материалы на основе полиакриламида (ПАА) широко используются в различных областях медицины: диагностические препараты, терапевтические препараты, противоожоговая терапия, хирургия. В этой связи актуален поиск путей направленного регулирования свойств материалов на основе ПАА. Показано, что продуктом взаимодействия в системе "оксид серы (IV) – акриламид – вода" является ПАА, строение и физико-химические характеристики которого зависят от условий синтеза. В частности, добавка гидрокарбоната натрия (калия) к реакционной смеси сопровождается существенным уменьшением степени полимеризации. Полученные образцы ПАА охарактеризованы данными элементного анализа, Ик-спектрометрии и вискозиметрии. 2016-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10231 Особенности взаимодействия в системе диоксид серы – трибензиламин–вода–бензол. Ван-дер-ваальсов комплекс [(C6H5CH2)3N]X∙(SO2)Y и продукт его сольволиза – трибензиламмония этилсульфат. Новый полиморф трибензиламина Хома, Р. Е.; Баумер, В. Н.; Гельмбольдт, В. О.; Эннан, А.А.-A.; Цапко, М. Д.; Длубовский, Р. М.; Khoma, R. E.; Baumer, V. N.; Gelmboldt, V. O.; Ennan, A.A.-A.; Tsapko, M. D.; Dlubovskii, R. M. Взаимодействие диоксида серы с трибензиламином (TBzA) в водно-бензольной среде приводит к продукту І, представляющему собой смесь рентгеноаморфного ван-дер-ваальсового комплекса [(C6H5 CH2 )3 N]x∙(SO2)y и двух полиморфных модификаций TBzA. Продукт І охарактеризован данными элементного анализа, ИК-, ЯМР- и масс-спектрометрии, РФА. Попытка перекристаллизации І из 96 % этанола сопровождалась окислительным сольволизом комплекса [(C6H5CH2 )3N]x∙(SO2 )y с образованием этилсульфата трибензиламмония [(C6 H5CH2 )3 NH+][C2 H5 OSO3–], структура которого установлена методом РСА. Впервые описана структура ромбической модификации TBzA.; The interaction of sulfur dioxide with tribenzylamine (TBzA) in a water-benzene medium leads to product I, which is a mixture of the X-ray amorphous van der Waals complex [(C6 H5 CH2 )3 N]x∙(SO2 )y and two polymorphic TBzA modifications. Product I was characterized by IR, NMR and mass spectrometry, and XRD. The obtained compound was characterized by elemental analysis, X-ray diffraction, IR, NMR and mass spectrometry. The structures of TBzA rhombic modification and product of recrystallization [(C6 H5 CH2 )3 N]x∙(SO2 )y from 96 % ethanol – tribenzylammonium ethylsulfate of the composition [(C6H5CH2 )3NH+] [C2 H5 OSO3–] are described for the first time. 2021-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10226 Кариеспротекторная активность «ониевых» гексафторосиликатов Лепский, В. В.; Продан, О. В.; Анисимов, В. Ю.; Деньга, О. В.; Гельмбольдт, В. О. В последние годы благодаря исследованиям главным образом японских авторов были продемонстрированы определенные преимущества использования в качестве кариеспротекторного агента гексафторосиликата аммония (NH4)2SіF6 (I) по сравнению с традиционными средствами фторидной терапии кариеса. Нами изучено кариеспротекторное действие I и недавно синтезированных гексафторосиликатов хлоргексидина (C22H32Cl2N10)SіF6 (II), полигексаметиленгуанидиния (C21H45N9)(SiF6)1.5 (III), пиридоксина (C8H12N2O3)2SiF6 (IV) и цетилпиридиния (C21H38N)2SіF6 (V). 2015-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10211 Особливості впровадження дистанційної форми навчання на кафедрі фармацевтичної хімії та технології лікарських засобів Одеського національного медичного університету Литвинчук, І. В.; Ложичевська, Т. В.; Осійчук, О. В.; Гельмбольдт, В. О. Фармацевтичний сектор займає значне місце в економіці України, оскільки є важливим сегментом національного ринку, значною мірою визначає національну й оборонну безпеку країни, відрізняється великою наукоємністю. Забезпечення українських громадян якісними та доступними лікарськими засобами є одним з першочергових соціальних завданнь, розв`язання якого не можливе без стабільного та прогресивного розвитку фармації. Як у будь-якій галузі пріоритетною ланкою для розвитку всього сектора є фармацевтична освіта. Фармацевтична освіта України сьогодні представлена потужними та авторитетними вищими навчальними закладами, що посідають високі місця у рейтингах України та Європи. Професія провізора на теперішній час в нашій країні є однією з найбільш затребуваних. 2015-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10117 Роль неорганічних фторидів у лікуванні і профілактиці карієсу Нікогосян, Л. Р.; Анісімов, В. Ю.; Корольов, М. В.; Вербицький, О. А.; Бевза, О. В. На даний час широкого поширення набули такі топічні фторовмісні засоби, як зубні пасти, фторовмісні ополіскувачі, лаки, гелі, розчини для глибокого фторування та електрофорезу, з’являються принципово нові пристосування для пролонгованої місцевої дії фторидів на емаль (фторовмісні диски, фіксовані на зубах елементи тощо). Карієс профілактичний ефект місцевого застосування фторидів не викликає сумніву, проте досі тривають дискусії стосовно оптимальної концентрації фториду в даних засобах, оптимальних схем та кратності їх використання, проте навіть місцева фториста профілактика не може забезпечити повного контролю над каріозним процесом, що спонукало і спонукає до продовження досліджень в даній області. Ефективна аплікаційна ремінералізуюча терапія за Є.В. Боровським включає: використання 10 % розчин кальцію глюконату і 2 % розчин натрію фториду. Поверхню зубів очищають від зубного нальоту, висушують повітрям і накладають тампони, змочені 10 % розчином кальцію глюконату на 15–20 хв, кожні 3 хв змінюючи тампон. Після цього накладають тампони з 2–4 % розчином натрію фториду на 2–3 хв. Рекомендують дитині не пити і не їсти протягом 2 год (15–20 аплікацій на курс лікування, щодня чи через день). 2021-01-01T00:00:00Z