Наукові та навчально-методичні видання. Кафедра симуляційних медичних технологій

Дистоція плечиків плода: методичні рекомендації

2024-12-17T13:29:56Z

Дистоція плечиків плода: методичні рекомендації Щурко, Д. М.; Малюк, В. В.; Щурко, М. І.; Головатюк-Юзефпольська, І. Л.; Рогачевський, О. П. Методичні рекомендації присвячені сучасному стану проблеми дистоції плечиків плода, як одного із не передбачених моментів ускладнених пологів. Розглянуті питання діагностики, тактики та методів надання екстреного завершення пологів, алгоритм та прийоми виконання невідкладної допомоги. В рекомендаціях представлений симуляційний сценарій для роботи в симуляційних центрах. Рекомендації передбачені для лікарів акушер-гінекологів, інтернів, курсантів, клінічних ординаторів, магістрів.

Вакуум-екстракція плода: методичні рекомендації

2024-12-17T13:30:45Z

Вакуум-екстракція плода: методичні рекомендації Малюк, В. В.; Щурко, Д. М.; Щурко, М. І.; Головатюк-Юзефпольська, І. Л.; Рогачевський, О. П. Методичні рекомендації присвячені застосуванню вакуум екстракції плода в пологах: показання та протипоказання, умови виконання, анестезіологічне забезпечення, техніка та ускладнення під час виконання операції. В рекомендаціях представлений покроковий алгоритм оволодіння технікою накладання вакуум екстрактора модифікації Kiwi та особливості виконання операції. В рекомендаціях представлений стимуляційний сценарій для роботи в стимуляційних центрах. Рекомендації призначенні для лікарів акушер-гінекологів, інтернів, курсантів, клінічних ординаторів та магістрів.

Вихідні (типові) акушерські щипці: методичні рекомендації

2024-12-17T13:31:44Z

Вихідні (типові) акушерські щипці: методичні рекомендації Щурко, Д. М.; Малюк, В. В.; Щурко, М. І.; Головатюк-Юзефпольська, І. Л.; Рогачевський, О. П. Методичні рекомендації присвячені застосуванню акушерських щипців. Методикою цієї операції повинен володіти кожен лікар акушер-гінеколог при наданні невідкладної акушерської допомоги. В методичних рекомендаціях висвітленні питання класифікації, показання та протипоказання, умови виконання, техніки виконання та ускладнень під час виконання операції накладання акушерських (типових) щипців. В рекомендаціях також представлений власний авторський алгоритм оволодіння технікою накладання акушерських щипців та симуляційний сценарій для роботи в симуляційному центрі. Рекомендації призначенні для лікарів акушер-гінекологів, інтернів, курсантів, клінічних ординаторів та магістрів.

Професійна комунікація. Протоколи спілкування «лікар – пацієнт»: навчальний посібник

2024-05-20T10:50:13Z

Професійна комунікація. Протоколи спілкування «лікар – пацієнт»: навчальний посібник Рогачевський, О. П.; Опря, Є. В.; Белозерцева-Баранова, Ю. Є.; Єгоренко, О. С.; Онищенко, В. І.; Первак, М. П. У навчальному посібнику висвітлено основні принципи й методики спілкування лікаря з пацієнтом у різноманітних ситуаціях. Для здобувачів вищої освіти, інтернів, лікарів усіх спеціальностей.

Симуляційне навчання. Сонографія в невідкладних станах: еFAST-протокол: навчальний посібник

2023-12-12T11:27:55Z

Симуляційне навчання. Сонографія в невідкладних станах: еFAST-протокол: навчальний посібник Рогачевський, О. П.; Первак, М. П.; Онищенко, В. І.; Єгоренко, О. С.; Гладчук, В. І. У навчальному посібнику висвітлено основні принципи й методику проведення еFASTдослідження у пацієнтів з травматичними ушкодженнями, включаючи технічні аспекти та інтерпретацію результатів. Матеріали та симуляційні завдання з використанням моделей симуляційних пацієнтів, викладені в навчальному посібнику, сприятимуть процесу навчання та закріплення теоретичних знань. Для студентів середніх і вищих медичних закладів освіти, лікарів-інтернів, практикуючих лікарів та навчально-педагогічного складу медичних закладів освіти.

Симульований пацієнт: навчально-методичний посібник

2023-12-07T09:35:50Z

Симульований пацієнт: навчально-методичний посібник Марічереда, В. Г.; Рогачевський, О. П.; Первак, М. П.; Єгоренко, О. С.; Белозерцева-Баранова, Ю. Є.; Онищенко, В. І.; Караконстантин, Д. Ф.; Добровольський, А. Л.; Кривцова, Н. В. У навчальному посібнику висвітлено основні принципи й методику організації освітнього процесу із задіянням стандартизованих пацієнтів. Для керівників середніх і вищих медичних закладів освіти, навчально-педагогічного персоналу та робочих груп з впровадження методики «Симульований пацієнт».

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов транскраніального подразнення постійним струмом (експериментальне дослідження): дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

2024-05-22T11:45:55Z

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов транскраніального подразнення постійним струмом (експериментальне дослідження): дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Первак, М. П.; Pervak, M. P. У дисертаційній роботі дано новий розв’язок актуального наукового завдання – визначення патогенетичних механізмів епілептичного синдрому на тлі ТППС мозочка та обґрунтування умов досягнення виразного протисудомного впливу. Дисертаційне дослідження виконано з використанням наступних методів: патофізіологічні (моделювання хронічного та гострого епілептичного синдрому), біофізичні (вплив електродами постійного струму на структури мозку), хірургічні (стереотаксичне вживлення електродів в структури мозку), нейропатофізологічні (запис та аналіз електричної активності структур мозку), нейрофармакологічні (застосування нейротропних фармакологічних засобів – блокаторів нейромодуляторних систем мозку) та статистичні. Новизна одержаних результатів. Вперше на моделі ПТЗ-викликаного кіндлінгу встановлено, що ТППС (600 мкА, 15,0 хв, електрод на зоні проекції мозочка на поверхні черепа) незалежно від полярності електрода викликало зростання латентного періоду судом, провокованих застосуванням ПТЗ (30,0 мг/кг/ в/очер) – на 38,8 % - 47,5 % (р<0,05) порівняно до кіндлінгових псевдостимульованих щурів, а також блокувало виникнення генералізованих клоніко-тонічних судомних нападів та зменшувало тривалість іктальної епілептиформної активності в структурах мозку – на 42,1 % (р<0,02). Визначено, що хоча ТППС фронтальних відділів кори мозку достовірно зменшувало число щурів із судомними генералізованими нападами (р<0,05), тяжкість судом залишалась більш високою у порівнянні до ТППС мозочка (P<0,02). На моделі гострих ПТЗ-індукованих судом (60,0 мг/кг, в/очер) встановлено подовження латентного періоду перших судом при ТППС мозочка на 33,5 % - 44,4 % (p<0,05) порівняно до контролю. Вперше на моделі максимальних електрошокових судом встановлено, що протисудомні впливи ТППС мозочка за допомогою анода виникають протягом перших двох годин з моменту подразнення, в той час як протисудомні впливи катоду реєструвались через годину і утримувались до десятої години післястимуляційного періоду. Найбільш виразним чином скорочувалась тривалість чесального рефлексу, яка під час впливу анодом була в 2,7 разів меншою, а при ТППС катодом – на 48,1 % меншою, ніж в контролі (p<0,05). Визначено протилежну спрямованість впливів аноду та катоду на прояви гострих судом протягом перших півгодини післястимуляційної години спостереження. Так, тривалість чесального рефлексу через 0,25 г з моменту ТППС катодом перевищувала таку при застосуванні аноду в 3,81 разу (p<0,05) і через 0,5 г відмінності зберігались на рівні 2,83 разу (p<0,05).; Thesis for the degree of a Candidate of Medical Sciences in specialty 14.03.04 – «Pathological Physiology». Odessa National Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2020. Epilepsy prevalence is estimated at the level from 1,0 up to 6,38 per 1000 % and the incidence - 61,44 cases per 100,000 of population in the world. First – line treatment of newly diagnosed patients is confined to the prescription of antiepileptic drags (AED). But despite more than 20 AED are at disposal of epileptologists, one third of patients demonstrate pharmacological resistance to the treatment and continue to suffer from uncontrollable epileptic manifestations. The high effectiveness of brain structures stimulations as a treatment of pharmacologically resistant forms of epilepsy has been proved today. The earliest diagnostics of resistant epilepsy is now considered as an indication for brain structures stimulation exploring. Among others cerebellar stimulations are considered as perspective approach for the resistant epilepsy treatment. Such stimulations are possible to deliver not – invasively, and broad spectrums of neuropathological syndromes are possible to alleviate via cerebellar stimulations with constant current. Hence, further investigations of pathophysiological mechanisms which are realized in the course of epileptic syndrome development under conditions of transcranial direct current stimulations (tDCS) of the cerebellum are quite justified. The new solution of actual research problem is delivered in the dissertation – identification of new pathophysiological mechanisms of epileptic syndrome development under conditions of cerebellar tDCS, which serve as the ground for pronounced antiepileptic effects precipitation. The dissertation was performed using the next methodics: pathophysiological (chronic and acute epileptic syndrome modeling), biophysical (influence with constant current electrodes), surgical (stereotaxic electrodes implantation into brain structures), neuroelectrophysiological (registration and analysis of brain structures electrical activity), neuropharmacological (neurotropic pharmacological agents – blockers of neuromodulatory systems of the brain), and statistical ones.

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов транскраніального подразнення постійним струмом (експериментальне дослідження): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

2024-06-19T06:38:37Z

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов транскраніального подразнення постійним струмом (експериментальне дослідження): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук Первак, М. П.; Pervak, M. P.; Первак, М. П. Дисертаційна робота присвячена визначенню патогенетичних механізмів епілептичного синдрому на тлі транскраніального подразнення постійним струмом (ТППС) мозочка та кори мозку та обґрунтуванню умов досягнення виразного протисудомного впливу. Встановлено, що ТППС мозочка незалежно від полярності електрода викликає протисудомні впливи на моделі пентиленететразол (ПТЗ)-індукованого кіндлінгу, які є більш виразними порівняно до ТППС фронтальної кори. На моделі максимальних електрошокових судом встановлено відмінності динаміки розвитку протисудомних впливів за умов застосування катоду та аноду. Визначено роль старої кори мозочка (долька VI) у реалізації протисудомних впливів та потенціювання їх акситинібом – блокатором тирозин-кінази В. Визначено проепілептогенну дію наночастинок срібла, яка блокується акситинібом та ТППС мозочка. Встановлено роль γ-рецепторів, які активує пероксисомний проліфератор (PPARγ), у розвитку протиепілептичних ефектів та відсутність їх посилення за умов блокування NMDA рецепторів кетаміном. Визначено відновлення порушень показників циклу неспання-спання викликаних кіндлінгом під впливом ТППС мозочка.; Thesis for the degree of a Candidate in Medical Sciences in specialty 14.03.04 – Pathological Physiology. – Sumy State University MES of Ukraine, Sumy 2020. Transcranial direct current stimulation (tDCS) (600 mcA, 15,0min) induced the latency of seizures increase, which were produced via i.p. pentyelenetetrazol (PTZ) administration (30,0 mg/kg) – by 38,8 % - 47,5 % pertained to the control data (p<0,05). The prevention of generalized seizure fits along with the reduction of ictal seizure discharges by 42,1 % were registered as well (p<0,02). It was established that tDCS of the frontal cortex significantly reduced the number of rats with generalized seizure fits (p<0,05), while their averaged severity remained to be higher when compared with cerebellar tDCS rats (p<0,02). The increase of the seizures latency by 33,5 % - 44,4 % (p<0,05) caused by cerebellar tDCS was established on the model of acute PTZ-induced (60,0 mg/kg, i.p.) seizures. It was established that anode – induced antiseizure effects are observed in 0,25- 2,0 h after tDCS, while cathode – induced antiseizure effects are registered appeared at the end of the first poststimulative hour and were clearly defined up to the 10th hour on the model of maximal electroshock seizures. For the first time the heightening of antiseizure effects of cerebellar tDCS with axitinib, which blocks tyrosine – kinase B activity, have been established. Thus, the latency of kindled seizures after axitinib administration (10,0 mg/kg) and cerebellar tDCS exceeded such one in the control by 2,5 times (p<0,05) and was significantly differ from corresponded data in groups with separate usage of tDCS and axitinib - by 30,2 %-47,4 %, (p<0,05). The combined usage of five trial of electric stimulation (100 Hz) of paleocerebellar lobule VI and axitinib (5,0 mg/kg), which were separately not effective, reduced the severity of PTZ-induced seizures by 38,7 % (p<0,05) when compared with the control. This fact points on the role of lobule VI as a mediator of antiseizure effects of cerebellar tDCS. Administration of silver nanoparticles (30,0 nm) to rats with ―submaximal‖ kindling induced the shortening of the seizure latency by 35,4 % (p<0,05) along with the increasing of their severity by 18,2 % (p<0,05). Such facilitation of seizures was blocked with axitinib (5,0 mg/kg, i.p., 7 days), or with cerebellar tDCS performed with cathode. The development of antiseizure effects was established under conditions of tDCS (5,0 min) performed after blocking of NMDA receptors with ketamine (75,0 mg/kg, i.p.). The blockade of peroxisomal proliferator-activated γ-receptors (PPARγ) with bisphenol A diglycidyl ether (2,2’-[(1-methylethylidene) bis (4,1-phenyleneoxymethylene)] bisoxirane, (BADGE, 100 mg/kg, i.p.) abolished the antiseizure effects of cerebellar tDCS on kindled seizures. For the first time it was established that anode cerebellar tDCS increased the duration of paradoxal sleep by 41,2 %, (p<0,05), decreased it fragmentation by 34,5 %, (p<0,05), as well as prolonged the latency of paradoxal sleep by 57,1 %, (p<0,05) in kindled rats. Cerebellar tDCS with cathode increased the latency of paradoxal sleep by 46,7 %, (p<0,05) and reduced it fragmentation by 23,7 % (p<0,05). It was established that cathode cerebellar tDCS reduced the power of alpha-band oscillations in the frontal brain cortex by 30,6 % (p<0,05), while anode tDCS reduced the power of both delta- and alphaband power by 26,2 % (p<0,05) and by 38,6 % (p<0,05) correspondently. Anode tDCS also increased the power of beta- by 37,4 % (p<0,05) and gamma oscillations by 1,51 times (p<0,05).; Диссертация посвящена определению патогенетических механизмов эпилептического синдрома на фоне транскраниального раздражения постоянным током (ТРПТ) мозжечка и коры мозга и обоснованию условий достижения выразительного противосудорожного действия. Установлено, что ТРПТ мозжечка независимо от полярности электрода вызывает противосудорожные влияния на модели пентиленететразол (ПТЗ) – индуцированного киндлинга, которые являются более выразительными по сравнению с ТРПТ фронтальной коры. На модели максимальных электрошоковых судорог установлены различия динамики развития противосудорожных воздействий в условиях применения катода и анода. Определена роль старой коры мозжечка (долька VI) в реализации противосудорожных воздействий и потенцирование их акситинибом - блокатором тирозин-киназы В. Определено проепилептогенное действие наночастиц серебра, которое блокируется акситинибом и ТРПТ мозжечка. Установлена роль PPARγ, в развитии противоэпилептических эффектов и отсутствие их усиления в условиях блокирования NMDA рецепторов кетамином. Определены восстановления нарушений показателей цикла бодрствование-сна вызванных киндлингом под влиянием ТРПТ мозжечка.