<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові статті. Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/838" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/838</id>
<updated>2026-06-11T13:42:51Z</updated>
<dc:date>2026-06-11T13:42:51Z</dc:date>
<entry>
<title>Аналіз нормування кремнію у питній воді</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19772" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Мокієнко, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Дубовик, С. Л.</name>
</author>
<author>
<name>Рожнова, А. М.</name>
</author>
<author>
<name>Babienko, V. V.</name>
</author>
<author>
<name>Mokienko, A. V.</name>
</author>
<author>
<name>Dubovyk, S. L.</name>
</author>
<author>
<name>Rozhnova, A. M.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19772</id>
<updated>2026-06-10T06:06:07Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Аналіз нормування кремнію у питній воді
Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M.
Нормування кремнію у питній воді України обумовлено механічним&#13;
науково не обґрунтованим перенесенням нормативної величини кремнію із&#13;
радянських нормативних документів. За умови, що у більшості поверхневих&#13;
водних об'єктів України, як основних джерел водопостачання населення,&#13;
концентрація розчиненого кремнію не перевищує гранично допустиму для питної&#13;
води, призначеної для споживання населенням.; The analysis of the literature data allowed us to substantiate the inexpediency of&#13;
the domestic standard of the maximum permissible content of silicon in drinking water&#13;
as one that does not have sufficient experimental justification and should not apply to&#13;
silicon compounds of natural origin, which are constantly present in natural waters.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19771" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Мокієнко, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Дубовик, С. Л.</name>
</author>
<author>
<name>Рожнова, А. М.</name>
</author>
<author>
<name>Babienko, V. V.</name>
</author>
<author>
<name>Mokienko, A. V.</name>
</author>
<author>
<name>Dubovyk, S. L.</name>
</author>
<author>
<name>Rozhnova, A. M.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19771</id>
<updated>2026-06-10T09:27:02Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод
Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M.
У документі ВООЗ експерти в цій сфері констатують розробку багатьох&#13;
міжнародних та національних схем сертифікації рекреаційних вод. Міжнародні&#13;
приклади включають синій прапор (який є найпопулярнішим у Європі) та&#13;
програми узбережжя. Крім того, у багатьох країнах також є один або кілька&#13;
національних еквівалентів. Наприклад, Сполучене Королівство використовує&#13;
багато інших рейтингових схем, включаючи прибережні бонуси, хороший&#13;
пляжний путівник та пляжний годинник. Такий рейтинг має великий вплив на&#13;
туризм. Наприклад, у США [2], де такий підхід зазвичай вважається бажаним&#13;
місцевими органами влади та туристичними агенціями.; The article presents an analysis of current problems of regulating the quality of&#13;
recreational waters in various international documents and regulatory documents of&#13;
Ukraine. Attention is focused on the need for full harmonization of domestic hygiene&#13;
standards with the requirements of the relevant European directive.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Антропометрично орієнтовані підходи до виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19636" rel="alternate"/>
<author>
<name>Рожнова, А. М.</name>
</author>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19636</id>
<updated>2026-05-22T06:22:27Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Антропометрично орієнтовані підходи до виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей
Рожнова, А. М.; Бабієнко, В. В.
У статті наведено аналітичний огляд основних методів виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей з позицій їхньої придатності для побудови системи гігієнічного моніторингу. Актуальність теми визначається високою поширеністю зниженого вітамін-D-статусу в дитячій популяції, обмеженою доцільністю суцільного лабораторного скринінгу та потребою у створенні поетапних моделей адресного відбору дітей для біохімічного обстеження. Мета статті: обґрунтування доцільності використання антропометричних, анкетних, харчових і біохімічних методів у виявленні ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей та визначення їхнього місця в системі гігієнічного моніторингу. Огляд виконано як структурований аналітичний наративний огляд. Проаналізовано сучасні міжнародні та українські праці, присвячені антропометричним індикаторам ожиріння, соціально-гігієнічним чинникам, оцінці фактичного харчування, лабораторній верифікації 25-гідроксивітаміну D та інтеграції цих блоків у ступеневі моделі скринінгу. Узагальнення літератури показало, що антропометричні показники є доцільним первинним скринінговим інструментом, анкети та харчова оцінка уточнюють поведінкові і нутрієнтні ризики, а лабораторне визначення 25-гідроксивітаміну D має виконувати функцію підтверджувального етапу в групах підвищеного ризику. Найбільш обґрунтованою для дитячої популяції є поетапна модель моніторингу, яка поєднує доступні непрямі показники з адресною біохімічною верифіка­цією. Отримані результати можуть бути використані як методична основа для побудови регіональних програм гігієнічного моніторингу вітамін-D-статусу у дітей.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Дослідження ставлення до здорового способу життя студентів-медиків в умовах війни</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19611" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гірщук, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Шанигін, А. В.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19611</id>
<updated>2026-05-19T13:26:17Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Дослідження ставлення до здорового способу життя студентів-медиків в умовах війни
Гірщук, А. В.; Шанигін, А. В.
Дослідження присвячене аналізу ставлення студентів-медиків&#13;
до здорового способу життя в умовах війни. За допомогою анонімного&#13;
онлайн-опитування було отримано дані про стан здоров’я студентів, їхні&#13;
харчові звички та рівень фізичної активності. Результати показали, що студенти&#13;
загалом позитивно оцінюють своє здоров’я і намагаються підтримувати&#13;
здоровий спосіб життя, незважаючи на непостійність харчових звичок.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Актуальні проблеми безпеки рекреаційних вод</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19504" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Мокієнко, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Дубовик, С. Л.</name>
</author>
<author>
<name>Рожнова, А. М.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19504</id>
<updated>2026-04-28T06:34:51Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Актуальні проблеми безпеки рекреаційних вод
Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.
Керівні принципи безпечного рекреаційного водного середовища&#13;
призначені для використання як основа для розробки міжнародних та&#13;
національних підходів (включаючи стандарти та нормативи) до контролю&#13;
ризиків для здоров'я від небезпек, що можуть виникнути в рекреаційних водах, а&#13;
також для прийняття рішень на місцевому рівні. Керівні принципи можуть бути&#13;
використані як довідник для промисловості та операторів, які готують проекти&#13;
розвитку в рекреаційних водних зонах, як контрольний список для розуміння та&#13;
оцінки потенційного впливу рекреаційних проектів на здоров'я.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Кремній у природі і житті</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19503" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Мокієнко, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Дубовик, С. Л.</name>
</author>
<author>
<name>Рожнова, А. М.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19503</id>
<updated>2026-04-28T06:25:37Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Кремній у природі і житті
Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.
Аналіз даних літератури дозволив сформулювати основні гігієнічні та&#13;
медико-біологічні аспекти кремнію, який широко поширений у природі і є&#13;
невід'ємним елементом біоти різних рівнів організації. Це включало дані про&#13;
вміст кремнію в літосфері, гідросфері, питних та мінеральних водах України;&#13;
точки зору щодо біологічної ролі кремнію в живій природі; різні аспекти&#13;
медичного застосування кремнію та його сполук. Окремо розглянуто&#13;
нормування кремнію у питній воді.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Щодо проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID19</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19502" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Babienko, V. V.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19502</id>
<updated>2026-04-28T06:11:55Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Щодо проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID19
Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V.
COVID-19 викрив та загострив нерівність у сфері охорони здоров’я в державах-членах Європейського Союзу та між ними. Він також підвищив престиж політики ЄС у сфері охорони здоров’я та підкреслив цінність європейської співпраці в цій галузі. Аналіз літератури показав брак досліджень потенціалу постпандемічної політики ЄС у сфері охорони здоров’я. Мета. Bизначення проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Бібліомет ричні, аналітичні. Результати. Показано, що нерівність у сфері охорони здоров’я в Європейському Союзі (ЄС) існує як в державах-членах, так і між ними. Пандемія COVID-19 та підвищена увага до ролі ЄС у сфері охорони здоров’я, що виникла після неї, надали можливість вирішити цю проблему та підняти питання нерівності у сфері охорони здоров’я на чільне місце в порядку денному ЄС. Досліджено ефективність цієї політики для подолання нерівності у сфері охорони здоров’я. Це включало формулювання основи для розуміння нерівності у сфері охорони здоров’я та її детермінант, характеристику механізмів впливу на ці детермінанти, опис змін після COVID-19, включаючи програму EU4Health, ініціативу Європейського союзу охорони здоров’я, переосмислення вимог щодо охорони здоров’я згідно з законодавством ЄС та інформацію щодо пакету відновлення Next Generation EU (NGEU). В рамках цих заходів визначено можливості та потенційні шляхи, за допомогою яких ЄС міг би краще боротися з нерівністю у сфері охорони здоров’я. Констатовано, що невизначеності та виклики залишаються. Це стосується довгострокових структурних реформ на національному рівні із врахуванням спектру основних пріоритетів, підвищення здатності урядів регулювати охорону здоров’я, рівність та доступ до медичної допомоги. Обгрунтовано необхідність цілісного підходу до державно-економічного розвитку як основи боротьби з нерівністю у сфері охорони здоров’я.; COVID-19 has exposed and exacerbated health inequalities within and&#13;
between Member States of the European Union. It has also raised the profile of EU health&#13;
policy and highlighted the value of European cooperation in this area. A literature review&#13;
has shown a lack of research on the potential of post-pandemic EU health policy. Objective.&#13;
To identify the problems of health inequalities in Europe after the COVID-19 pandemic.&#13;
Materials and methods. Bibliometric, analytical. Results. It is shown that health inequalities&#13;
in the European Union (EU) exist both within and between Member States. The COVID-19&#13;
pandemic and the increased focus on the EU’s role in health that followed have provided&#13;
an opportunity to address this issue and to put health inequalities high on the EU agenda.&#13;
The effectiveness of these policies in addressing health inequalities has been examined.&#13;
This included establishing a framework for understanding health inequalities and their&#13;
determinants, characterising the mechanisms influencing these determinants, describing&#13;
the changes following COVID-19, including the EU4Health programme, the European Health&#13;
Union initiative, the rethinking of health requirements under EU law and information on the&#13;
Next Generation EU (NGEU) recovery package. These activities have identified opportunities&#13;
and potential ways in which the EU could better address health inequalities. It has been&#13;
found that uncertainties and challenges remain. This concerns long-term structural reforms&#13;
at the national level, taking into account a range of key priorities, increasing the ability of&#13;
governments to regulate health care, equity and access to health care. The need for a&#13;
holistic approach to state-economic development is justified as the basis for combating&#13;
health inequalities.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Поширеність та детермінанти стресу серед студентів медичних спеціальностей</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19470" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стьопкіна, К. С.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19470</id>
<updated>2026-04-22T10:07:00Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Поширеність та детермінанти стресу серед студентів медичних спеціальностей
Стьопкіна, К. С.
Період навчання у закладах вищої освіти супроводжується значним психоемоційним та когнітивним навантаженням, що особливо посилюється під час екзаменаційних сесій, коли формується так званий «екзаменаційний стрес». Його розвитку сприяють підвищений&#13;
обсяг навчального матеріалу, обмежений час для підготовки, зміни режиму праці та відпочинку, порушення сну та високий рівень тривожності. Додатковим чинником психоемоційного навантаження для української студентської молоді є умови воєнного стану, що супроводжуються постійним інформаційним та безпековим стресом.
Науковий керівник - доцент Шанигін А.В.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Засоби ранньої діагностики залізодефіцитної анемії на основі лабораторних показників</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19469" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шепелєва, М. М.</name>
</author>
<author>
<name>Ратушненко Д. В.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19469</id>
<updated>2026-04-22T09:51:18Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Засоби ранньої діагностики залізодефіцитної анемії на основі лабораторних показників
Шепелєва, М. М.; Ратушненко Д. В.
Дефіцит заліза залишається однією з найпоширеніших причин анемічного синдрому, однак у значної частини пацієнтів виснаження запасів заліза тривалий час не супроводжується вираженим зниженням гемоглобіну, що ускладнює своєчасну діагностику. Особливі труднощі виникають при інтерпретації феритину за наявності запального компонента, оскільки він є не лише маркером депо заліза, а й білком гострої фази.
Науковий керівник - доцент Шанигін А.В.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров’я</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19452" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бабієнко, В. В.</name>
</author>
<author>
<name>Babienko, V. V.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19452</id>
<updated>2026-04-20T09:38:37Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров’я
Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V.
Аналіз впливу штучного інтелекту на громадське здоров'я, зокрема ризиків та потенційних переваг використання штучного інтелекту у вигляді LLM (large language models), зокрема ChatGPT, разом із медичними працівниками, може допомогти у правильному використанні ChatGPT для його інтеграції в охорону здоров’я. Мета. Аналіз інформації про використання для питань охорони здоров'я з акцентом на критичних проблемах та перевагах, а також визначенні деяких рекомендацій&#13;
для використання населенням загалом. Матеріали та методи. Бібліометричні, аналітичні. Результати. Досліджено сучасні досягнення в таких сферах, як роль ChatGPT у розширенні доступу громадськості до медичної інформації, ризики дезінформації, заходи щодо забезпечення точності та надійності медичної інформації, що надається штучним &#13;
інтелектом, вплив на відносини між пацієнтом та постачальником медичних послуг, а також ширші суспільні наслідки інтеграції штучного інтелекту в охорону здоров'я. Результати огляду свідчать про те, що використання LLM в охороні здоров'я являє собою значний зсув у тому, як пацієнти отримують доступ до медичної інформації та інтерпретують її. Хоча їхній потенціал для покращення доступу є значним, він супроводжується критичними ризиками та обмеженнями, до яких слід підходити обережно. Впровадження надійних запобіжних заходів та залучення клініцистів до нагляду за цими технологіями буде важливим для використання їхніх переваг, одночасно пом'якшуючи ризики та забезпечуючи&#13;
безпеку пацієнтів, етичні стандарти та збереження основних цінностей відносин між лікарем і пацієнтом. Збалансований, орієнтований на пацієнта підхід, інтегрує LLM як додатковий інструмент, а не як заміну людського досвіду, що важливо для їх інтеграції в екосистему охорони здоров'я.; Relevance. Analyzing the impact of artificial intelligence on public health, in particular the risks&#13;
and potential benefits of using artificial intelligence in the form of LLM (large language models),&#13;
in particular ChatGPT, together with healthcare professionals, can help in the proper use of&#13;
ChatGPT for its integration into healthcare. Purpose. Analyzing information on the use for&#13;
healthcare issues with a focus on critical problems and benefits, as well as identifying some&#13;
recommendations for use by the general population. Materials and methods. Bibliometric,&#13;
analytical. Results. Current developments in areas such as the role of ChatGPT in expanding&#13;
public access to health information, the risks of misinformation, measures to ensure the accuracy&#13;
and reliability of health information provided by AI, the impact on the patient-provider&#13;
relationship, and the broader societal implications of integrating AI into healthcare are examined.&#13;
The review findings suggest that the use of LLMs in healthcare represents a significant shift in&#13;
how patients access and interpret health information. While their potential to improve access is&#13;
significant, they come with critical risks and limitations that must be approached with caution.&#13;
Implementing robust safeguards and involving clinicians in oversight of these technologies will be&#13;
essential to harnessing their benefits while mitigating risks and ensuring patient safety, ethical&#13;
standards, and the preservation of the core values of the doctor-patient relationship. A balanced,&#13;
patient-centered approach integrates LLM as a complementary tool, not a replacement for human&#13;
expertise, which is important for their integration into the healthcare ecosystem.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
