<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові статті. Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/814" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/814</id>
<updated>2026-05-23T05:25:06Z</updated>
<dc:date>2026-05-23T05:25:06Z</dc:date>
<entry>
<title>Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури)</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19623" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тимчишин, Д. О.</name>
</author>
<author>
<name>Буднюк, О. О.</name>
</author>
<author>
<name>Tymchyshyn, D. O.</name>
</author>
<author>
<name>Budniuk, O. O.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19623</id>
<updated>2026-05-21T09:18:58Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури)
Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О.; Tymchyshyn, D. O.; Budniuk, O. O.
Лікування болю та контроль ефективності знеболення під час війни є невід’ємною частиною лікування та надання допомоги пораненим. Реґіонарні аналгетичні блокади вважаються корисним компонентом мультимодального знеболювання в боротьбі з болем. Мета. Огляд та аналіз наукових досліджень, щодо визначення застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, при наданні невідкладної медичної допомоги, а також під час проведення міжгоспітальної медичної евакуації. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були електроні вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації, які стосувались застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою&#13;
хірургічною травмою кінцівок. Результати. Проаналізовано сучасний стан та особливості знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів, а також під час послідуючого міжгоспітального транспортування. Наведено дані досліджень, щодо контролю над болем та ефективності тактики лікування болю у поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок на етапах медичної евакуації. Показано переваги мультимодальної аналгезії з застосуванням реґіонарного знеболення в лікуванні болю у поранених. Висновки. Досі дискутабельним є питання щодо уточнення показів, удосконалення методик та особливостей використання реґіонарних аналгетичних блокад, під час надання невідкладної медичної допомоги пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, що потребує подальших досліджень та спостережень.; Pain management and monitoring of pain relief effectiveness during wartime are an integral part of the treatment and care of the wounded. Regional analgesic blocks are considered a useful component of multimodal analgesia in the management of pain. Objective. Review and analysis of scientific studies on the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities, when providing emergency medical care, as well as during interhospital medical evacuation. Materials and methods. The study materials were electronic domestic and foreign sources of scientific information related to the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities. Results. The current state and features of pain relief for wounded with combat surgical trauma of the&#13;
extremities in frontline hospitals, as well as during subsequent interhospital transportation, are analyzed. Research data on pain control and the effectiveness of pain treatment tactics in wounded with combat surgical trauma of the extremities during the stages of medical evacuation are presented. The advantages of multimodal analgesia with the use of regional anesthesia in the treatment of pain in wounded are shown.&#13;
Conclusions. The issue of clarifying the indications, improving the methods and features of the use of regional analgesic blockades during the provision of emergency medical care to wounded with combat surgical trauma of the extremities is still debatable, which requires further research and observations.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19619" rel="alternate"/>
<author>
<name>Босенко, К. В.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19619</id>
<updated>2026-05-20T12:27:32Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях
Босенко, К. В.
Недостатнє контролювання поопераційного болю залишається проблемою дотепер. Результати двох великих досліджень, проведених у США, вказують на те, що 70–83% пацієнтів терпить біль протягом 2 тижнів після хірургічної операції. Мета роботи – порівняльна оцінка впливу двох методів анестезіологічного забезпечення при екстирпації матки з додатками у зв’язку з раком тіла матки, на характер післяопераційного знеболення та відчуття болю.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19597" rel="alternate"/>
<author>
<name>Буднюк, О. О.</name>
</author>
<author>
<name>Данилова, Г. О.</name>
</author>
<author>
<name>Тумачок, А. О.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19597</id>
<updated>2026-05-18T11:42:56Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини
Буднюк, О. О.; Данилова, Г. О.; Тумачок, А. О.
У роботі проведено аналіз сучасних наукових даних (2024–2026 рр.) щодо ролі кишкового мікробіому та осі «кишечник–печінка–мозок» у патогенезі печінкової енцефалопатії. Показано, що печінкова енцефалопатія є мультифакторним нейрометаболічним і нейроімунним розладом, у розвитку якого ключову роль відіграють дисбіоз кишкової мікробіоти, гіперамоніємія та системне запалення. Особливу увагу приділено механізмам порушення кишкового бар’єра, бактеріальної транслокації, нейрозапалення та дисфункції гематоенцефалічного бар’єра. Розглянуто клінічні особливості перебігу печінкової енцефалопатії у пацієнтів відділення інтенсивної терапії, включаючи вплив сепсису, поліорганної недостатності та&#13;
медикаментозної седації. Висвітлено сучасні мікробіом-орієнтовані підходи до лікування як перспективний напрям оптимізації терапії.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19451" rel="alternate"/>
<author>
<name>Самойленко, Г. Є.</name>
</author>
<author>
<name>Носенко, В. М.</name>
</author>
<author>
<name>Самойленко, І. Г.</name>
</author>
<author>
<name>Носенко, О. М.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19451</id>
<updated>2026-04-20T09:24:25Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму
Самойленко, Г. Є.; Носенко, В. М.; Самойленко, І. Г.; Носенко, О. М.
Мета дослідження – вивчити особливості змін гемоглобіну та еритроцитів у пацієнтів після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, а також оцінити ефективність внутрішньовенного введення карбоксимальтози заліза для корекції післяопераційної анемії. Матеріал та методи: у ретроспективному дослідженні брали участь 173 пацієнти з тумесцентною ліпосакцією. У 62 пацієнтів було проведено лише онтурування тіла і переливання крові знадобилася 6 (9,7%) особам (група &#13;
1). 111 пацієнтам, разом з тумесцентною ліпосакцією були проведені симультанні операції,  серед цих осіб переливання крові проводилися у 17 (15,3 %) пацієнтів (група 2). Були  ретроспективно досліджені записи про переливання крові та медичні записи для узагальнення демографічних характеристик, клінічних даних, лабораторних аналізів (рівень гемоглобіну (Hb), еритроцитів (RBC) до та після операції) та інформації, пов'язаної з хірургічним втручанням (об'єм рідини під час операції, втрата тканин та рідини, тривалість операції та об'єм хірургічних втручань). Результати. Переливання крові загалом здійснено 13,3 % пацієнтів. Середня тривалість операції була (321,3 ± 113,1) хв. Середній Hb до операції дорівнював (12,80 ± 0,77) г/дл, а після операції знижувався до (6,40 ± 0,66) г/дл. &#13;
Об’єм інфільтрації був суттєво більший у групі 1 (7 117 ± 1 715) мл проти (4 571 ± 2 435) мл, p = 0,02). Різниця між групами за Hb, RBC, об’ємом аспірації була статистично незначуща (p &gt; 0,05). Спостерігалася негативна кореляція (r = –0,61, p &lt; 0,05) між часом операції та рівнем Hb. Післяопераційне введення карбоксимальтози заліза призвело до: підвищення Hb у середньому з 6,40 ± 0,66 до (8,06 ± 0,76) г/дл та зростання RBC з 2,27 ± 0,39 до (3,31 ± 0,29) Т/л (χ² = 12,63; p = 0,0038). Пацієнти без парентеральної антианемічної терапії мали нижчі показники Hb ((7,82 ± 1,53) г/дл) та RBC ((2,74 ± 0,32) Т/л). Висновок: Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза ефективно прискорює гематологічне відновлення після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, зменшує потребу в переливанні крові та покращує післяопераційні результати.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19219" rel="alternate"/>
<author>
<name>Постернак, Г.  І.</name>
</author>
<author>
<name>Георгіянц, М. А.</name>
</author>
<author>
<name>Носенко, В. М.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19219</id>
<updated>2026-04-06T11:33:08Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом
Постернак, Г.  І.; Георгіянц, М. А.; Носенко, В. М.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції»</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18594" rel="alternate"/>
<author>
<name>Перепелиця, Д. В.</name>
</author>
<author>
<name>Буднюк, О. О.</name>
</author>
<author>
<name>Perepelytsia, D. V.</name>
</author>
<author>
<name>Budnyuk, O. O.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18594</id>
<updated>2025-10-30T13:34:21Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції»
Перепелиця, Д. В.; Буднюк, О. О.; Perepelytsia, D. V.; Budnyuk, O. O.
The aim of the work was to study the severity of pain after&#13;
laparoscopic cholecystectomy in patients using paracetamol, dexketoprofen, and nefopam during&#13;
anesthesia. Laparoscopic cholecystectomy was performed in 136 patients with acute cholecystitis.&#13;
Patients were randomized into 3 groups. The scheme of multimodal analgesia in patients of the 2nd&#13;
and 3rd groups included paracetamol, dexketoprofen and nefopam with infiltration anaesthesia&#13;
using bupivacaine and ropivacaine. The severity of postoperative pain in patients was determined&#13;
within 2 days after surgery. The efficacy of multimodal analgesia scheme using paracetamol,&#13;
dexketoprofen and nefopam hydrochloride during laparoscopic cholecystectomy was established.&#13;
The efficacy of the applied multimodal analgesia scheme is confirmed by adequate primary and&#13;
secondary treatment results and significant suppression of the severity of the pain syndrome. The&#13;
authors consider the data obtained to be a clinical basis for the feasibility of further testing the&#13;
clinical effects of the applied anesthetic management scheme during laparoscopic operations for&#13;
acute gallbladder damage.; Мета роботи - дослідження вираженості больової&#13;
реакції після перенесеної лапароскопічної холецистектомії у хворих шляхом застосування&#13;
при анестезіологічному забезпеченні операції парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму.&#13;
Лапароскопічну холецистектомію виконували у 136 хворих на гострий холецистит. Залежно&#13;
від особливостей анестезіологічного забезпечення оперативного втручання хворі були&#13;
рандомізовані на 3 групи. До складу мультимодальної аналгезії у хворих 2-ї та 3-їх груп&#13;
включали введення парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму із інфільтраційною&#13;
анестезією розчинами бупівакаїну та ропівакаїну. Протягом 2 діб після операції у пацієнтів&#13;
визначали вираженість післяопераційного болю. Встановлено ефективність схеми&#13;
мультимодальної аналгезії при вживанні парацетамолу, декскетопрофену і нефопаму&#13;
гідрохлориду при виконанні лапароскопічної холецистектомії. Ефективність застосованої схеми мультимодальної аналгезії підтверджена адекватними первинними та вторинними&#13;
результатами лікування та суттєвим пригніченням вираженості больового синдрому.&#13;
Отримані дані автори вважають клінічним підґрунтям доцільності подальшого тестування&#13;
клінічних ефектів застосованої схеми анестезіологічного менеджменту при&#13;
лапароскопічних операціях з приводу гострого ураження жовчного міхура.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Публічні механізми трансформацій у формуванні кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17913" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гавриченко, Д. Г.</name>
</author>
<author>
<name>Havrychenko, D.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17913</id>
<updated>2025-07-04T09:12:11Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Публічні механізми трансформацій у формуванні кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я
Гавриченко, Д. Г.; Havrychenko, D.
У статті обґрунтовано, що ефективне формування кадрового&#13;
потенціалу та управління ним має вирішальне значення для&#13;
досягнення кращих результатів і доступу до медичної допомоги&#13;
в усьому світі. Метою статті є визначення стратегічних&#13;
пріоритетів формування кадрового потенціалу системи охорони&#13;
здоров’я для підвищення ефективності вітчизняної медичної галузі&#13;
та досягнення сталого розвитку країни. Методичною базою для&#13;
дослідження є прикладні дослідження ВООЗ, ОЕСР, Міжнародного&#13;
економічного форуму, Міністерства охорони здоров’я. Визначено&#13;
головні індикатори розвитку охорони здоров’я (громадське&#13;
здоров’я, доступ до лікарських засобів, надання послуг в охороні&#13;
здоров’я та фінансування, кадрові ресурси системи охорони&#13;
здоров’я) та ключові проблеми громадського здоров’я. На основі&#13;
оцінки показників розподілу дефіциту медичних кадрів за регіонами&#13;
(лікарів, медсестер), співвідношення медичного персоналу,&#13;
щільності лікарів в міських та сільських районах, міграційних&#13;
процесів доведено, що формування та розвиток кадрового&#13;
потенціалу галузі проводиться відповідно до особливостей та&#13;
показників наукового, соціального, економічного і культурного&#13;
розвитку кожного суспільства і на підставі нагальних потреб.&#13;
Узагальнено публічні важелі, які використовуються для впливу на&#13;
вибір місця практики лікарів. Досліджено проведені трансформації&#13;
публічних механізмів країн світу в сфері забезпечення кадровими ресурсами системи охорони здоров’я. На основі аналізу світового&#13;
та вітчизняного кадрового забезпечення медичної галузі визначено&#13;
стратегічні напрямки вирішення глобальної нестачі медичних&#13;
працівників: запровадження «Глобальний кодекс практики&#13;
ВООЗ щодо міжнародного набору медичного персоналу»,&#13;
зміцнення міжнародне співробітництва; збільшення можливості&#13;
підготовки кадрів у країнах, щоб зменшити внутрішній дефіцит&#13;
та неправильний розподіл за географічними районами чи&#13;
спеціальностями, щоб уникнути залежності від міжнародного&#13;
найму; забезпечення медичним працівникам-мігрантам рівних умов&#13;
праці; упорядкування процедури визнання іноземних кваліфікацій;&#13;
посилення міжнародного співробітництва.; The article substantiates that the effective formation and management&#13;
of human resources is crucial for achieving better results and access to&#13;
health care worldwide. The purpose of the article is to determine the&#13;
strategic priorities for the formation of human resources of the health&#13;
care system to increase the efficiency of the domestic medical industry&#13;
and achieve sustainable development of the country. The methodological&#13;
basis for the study is applied research of the WHO, OECD, International&#13;
Economic Forum, Ministry of Health.&#13;
The main indicators of health development (public health, access to&#13;
medicines, provision of health services and financing, human resources&#13;
of the health care system) and key public health issues have been&#13;
identified. Based on the assessment of the distribution of the shortage&#13;
of medical staff by region (doctors, nurses), the ratio of medical staff the density of doctors in urban and rural areas, migration processes,&#13;
it is proved that the formation and development of human resources in&#13;
accordance with scientific, social, economic and cultural development of&#13;
each society and on the basis of urgent needs. The public levers used to&#13;
influence the choice of place of practice of doctors are generalized. The&#13;
transformations of public mechanisms of the world countries in the field&#13;
of providing human resources of the health care system are studied. Based&#13;
on the analysis of global and domestic staffing of the medical sector,&#13;
strategic directions for addressing the global shortage of health workers&#13;
have been identified: introduction of the WHO Global Code of Practice&#13;
on International Recruitment of Medical Personnel, strengthening&#13;
international cooperation; increase training opportunities in countries&#13;
to reduce domestic shortages and misallocations by geographical area&#13;
or specialty to avoid reliance on international employment; providing&#13;
equal working conditions for migrant health workers; streamlining&#13;
the procedure for recognition of foreign qualifications; strengthening&#13;
international cooperation.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Седація у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та процедурна седація: клінічні рекомендації й власна практика</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17909" rel="alternate"/>
<author>
<name>Буднюк, О. О.</name>
</author>
<author>
<name>Йовенко, І. О.</name>
</author>
<author>
<name>Гавриченко, Д. Г.</name>
</author>
<author>
<name>Budniuk, O. O</name>
</author>
<author>
<name>Yovenko, I. O.</name>
</author>
<author>
<name>Havrychenko, D. H.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17909</id>
<updated>2025-07-04T07:26:52Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Седація у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та процедурна седація: клінічні рекомендації й власна практика
Буднюк, О. О.; Йовенко, І. О.; Гавриченко, Д. Г.; Budniuk, O. O; Yovenko, I. O.; Havrychenko, D. H.
У представленому огляді літератури описано ключові питання седації у пацієнтів ВІТ і процедурної седації при медичних обстеженнях і маніпуляціях. Приділено увагу питанням моніторингу глибини седації і вітальних функцій&#13;
для забезпечення безпеки пацієнта. Проаналізовано сучасні клінічні рекомендації, які пропонують індивідуальний вибір для кожного пацієнта такої мінімальної глибини седації, щоб пацієнта було легко розбудити, він почував себе комфортно та добре контролював біль, якщо клінічна ситуація не потребує глибшої седації. Акцентовано, що ключовою&#13;
сучасною концепцією седації є «спокійний, комфортний і готовий до співпраці» пацієнт. Розглянуто характеристику фармакологічних препаратів, які наразі найширше використовують для седації: дексмедетомідину, мідазоламу&#13;
і пропофолу. Описано їхні переваги і недоліки, наведено порівняльний аналіз. Представлено інформацію щодо власного&#13;
досвіду застосування різних схем седації у ВІТ і процедурної седації.; The presented literature review describes key issues of sedation in ICU patients and procedural sedation during&#13;
medical examinations and manipulations. Attention is paid to issues of monitoring the depth of sedation and vital functions to ensure patient safety. Modern clinical guidelines are analyzed, emphasizing an individualized approach for each&#13;
patient, selecting the minimal sedation that allows the patient to be easily awakened, feel comfortable, and have adequate pain control unless the clinical situation requires deeper sedation. The focus is placed on the contemporary concept of sedation: a "calm, comfortable, and cooperative" patient. The characteristics of pharmacological agents widely&#13;
used for sedation — dexmedetomidine, midazolam, and propofol — are reviewed. Their advantages and disadvantages&#13;
are described, along with a comparative analysis. Information on the authors' own experience with various sedation protocols in ICU and procedural sedation is also presented.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Використання когнітивно-поведінкової терапії в комплексі психологічної підтримки військовослужбовців із ПТСР</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17711" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гіга, В. І.</name>
</author>
<author>
<name>наук. керівник:  Єрмуракі, П. П.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17711</id>
<updated>2025-06-11T07:20:11Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Використання когнітивно-поведінкової терапії в комплексі психологічної підтримки військовослужбовців із ПТСР
Гіга, В. І.; наук. керівник:  Єрмуракі, П. П.
Сучасні тенденції прискореного ритму життя чинять значний тиск&#13;
на людину провокуючи зростання рівня психічних захворювань у&#13;
суспільстві в цілому. Але більш гостро ця проблема постає у регіонах, де&#13;
відбуваються збройні конфлікти. Українці, як ніхто інший, розуміють, що&#13;
означає жити в умовах війни. Зокрема, військовослужбовці, здобувачі&#13;
бойового досвіду, стикаються з травматичними подіями: постійною&#13;
загрозою життю, полону, фізичними травмами, пораненнями, втратою&#13;
побратимів, а також з постійним психологічним тиском, викликаним&#13;
негативними емоціями та переживаннями. У ході бойової діяльності&#13;
деякі військовослужбовці змушені прийняти думку про неминучість&#13;
смерті, що може призводити до емоційного відсторонення, ускладнюючи&#13;
процес реабілітації та адаптації після повернення до мирного життя.&#13;
Комплекс факторів спричиняє ускладнення у вигляді посттравматичного&#13;
стресового розладу (ПТСР), тривожних розладів, спалахів гніву,&#13;
порушення самоконтролю, депресії та інших психічних розладів. У&#13;
зв’язку з цим надання допомоги військовослужбовцям, які зазнали&#13;
серйозних психологічних травм, набуває особливої актуальності.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Публічне управління у сфері охорони здоров’я на регіональному та місцевому рівнях</title>
<link href="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17661" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гавриченко, Д. Г.</name>
</author>
<id>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17661</id>
<updated>2025-06-03T08:35:11Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Публічне управління у сфері охорони здоров’я на регіональному та місцевому рівнях
Гавриченко, Д. Г.
З початку 2021 року внаслідок реформи децентралізації змінився&#13;
адміністративний устрій України, метою якої стало створення та розвиток&#13;
повноцінного середовища для мешканців громад, що не можливо без соціальної&#13;
складової – охорони здоров’я.&#13;
У звіті НСЗУ за 2020 рік було зазначено, що каталізаторами змін у&#13;
медичній сфері є дві складові за 2018-2020 рр. По-перше, це договір про&#13;
медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, який&#13;
укладають заклади охорони здоров’я з НСЗУ. Він спирається на механізм&#13;
оплати за результат і тим самим забезпечує справедливий розподіл фінансів у&#13;
сфері охорони здоров’я та формує передумови для сталого розвитку тих&#13;
надавачів медичних послуг, які працюють в інтересах пацієнта і створюють&#13;
можливості для підтримки і розвитку власних співробітників По-друге, це&#13;
відкриті дані електронної системи охорони здоров’я.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
