Наукові статті. Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом

2026-04-06T11:33:08Z

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом Постернак, Г. І.; Георгіянц, М. А.; Носенко, В. М.

Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції»

2025-10-30T13:34:21Z

Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції» Перепелиця, Д. В.; Буднюк, О. О.; Perepelytsia, D. V.; Budnyuk, O. O. The aim of the work was to study the severity of pain after laparoscopic cholecystectomy in patients using paracetamol, dexketoprofen, and nefopam during anesthesia. Laparoscopic cholecystectomy was performed in 136 patients with acute cholecystitis. Patients were randomized into 3 groups. The scheme of multimodal analgesia in patients of the 2nd and 3rd groups included paracetamol, dexketoprofen and nefopam with infiltration anaesthesia using bupivacaine and ropivacaine. The severity of postoperative pain in patients was determined within 2 days after surgery. The efficacy of multimodal analgesia scheme using paracetamol, dexketoprofen and nefopam hydrochloride during laparoscopic cholecystectomy was established. The efficacy of the applied multimodal analgesia scheme is confirmed by adequate primary and secondary treatment results and significant suppression of the severity of the pain syndrome. The authors consider the data obtained to be a clinical basis for the feasibility of further testing the clinical effects of the applied anesthetic management scheme during laparoscopic operations for acute gallbladder damage.; Мета роботи - дослідження вираженості больової реакції після перенесеної лапароскопічної холецистектомії у хворих шляхом застосування при анестезіологічному забезпеченні операції парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму. Лапароскопічну холецистектомію виконували у 136 хворих на гострий холецистит. Залежно від особливостей анестезіологічного забезпечення оперативного втручання хворі були рандомізовані на 3 групи. До складу мультимодальної аналгезії у хворих 2-ї та 3-їх груп включали введення парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму із інфільтраційною анестезією розчинами бупівакаїну та ропівакаїну. Протягом 2 діб після операції у пацієнтів визначали вираженість післяопераційного болю. Встановлено ефективність схеми мультимодальної аналгезії при вживанні парацетамолу, декскетопрофену і нефопаму гідрохлориду при виконанні лапароскопічної холецистектомії. Ефективність застосованої схеми мультимодальної аналгезії підтверджена адекватними первинними та вторинними результатами лікування та суттєвим пригніченням вираженості больового синдрому. Отримані дані автори вважають клінічним підґрунтям доцільності подальшого тестування клінічних ефектів застосованої схеми анестезіологічного менеджменту при лапароскопічних операціях з приводу гострого ураження жовчного міхура.

Публічні механізми трансформацій у формуванні кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я

2025-07-04T09:12:11Z

Публічні механізми трансформацій у формуванні кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я Гавриченко, Д. Г.; Havrychenko, D. У статті обґрунтовано, що ефективне формування кадрового потенціалу та управління ним має вирішальне значення для досягнення кращих результатів і доступу до медичної допомоги в усьому світі. Метою статті є визначення стратегічних пріоритетів формування кадрового потенціалу системи охорони здоров’я для підвищення ефективності вітчизняної медичної галузі та досягнення сталого розвитку країни. Методичною базою для дослідження є прикладні дослідження ВООЗ, ОЕСР, Міжнародного економічного форуму, Міністерства охорони здоров’я. Визначено головні індикатори розвитку охорони здоров’я (громадське здоров’я, доступ до лікарських засобів, надання послуг в охороні здоров’я та фінансування, кадрові ресурси системи охорони здоров’я) та ключові проблеми громадського здоров’я. На основі оцінки показників розподілу дефіциту медичних кадрів за регіонами (лікарів, медсестер), співвідношення медичного персоналу, щільності лікарів в міських та сільських районах, міграційних процесів доведено, що формування та розвиток кадрового потенціалу галузі проводиться відповідно до особливостей та показників наукового, соціального, економічного і культурного розвитку кожного суспільства і на підставі нагальних потреб. Узагальнено публічні важелі, які використовуються для впливу на вибір місця практики лікарів. Досліджено проведені трансформації публічних механізмів країн світу в сфері забезпечення кадровими ресурсами системи охорони здоров’я. На основі аналізу світового та вітчизняного кадрового забезпечення медичної галузі визначено стратегічні напрямки вирішення глобальної нестачі медичних працівників: запровадження «Глобальний кодекс практики ВООЗ щодо міжнародного набору медичного персоналу», зміцнення міжнародне співробітництва; збільшення можливості підготовки кадрів у країнах, щоб зменшити внутрішній дефіцит та неправильний розподіл за географічними районами чи спеціальностями, щоб уникнути залежності від міжнародного найму; забезпечення медичним працівникам-мігрантам рівних умов праці; упорядкування процедури визнання іноземних кваліфікацій; посилення міжнародного співробітництва.; The article substantiates that the effective formation and management of human resources is crucial for achieving better results and access to health care worldwide. The purpose of the article is to determine the strategic priorities for the formation of human resources of the health care system to increase the efficiency of the domestic medical industry and achieve sustainable development of the country. The methodological basis for the study is applied research of the WHO, OECD, International Economic Forum, Ministry of Health. The main indicators of health development (public health, access to medicines, provision of health services and financing, human resources of the health care system) and key public health issues have been identified. Based on the assessment of the distribution of the shortage of medical staff by region (doctors, nurses), the ratio of medical staff the density of doctors in urban and rural areas, migration processes, it is proved that the formation and development of human resources in accordance with scientific, social, economic and cultural development of each society and on the basis of urgent needs. The public levers used to influence the choice of place of practice of doctors are generalized. The transformations of public mechanisms of the world countries in the field of providing human resources of the health care system are studied. Based on the analysis of global and domestic staffing of the medical sector, strategic directions for addressing the global shortage of health workers have been identified: introduction of the WHO Global Code of Practice on International Recruitment of Medical Personnel, strengthening international cooperation; increase training opportunities in countries to reduce domestic shortages and misallocations by geographical area or specialty to avoid reliance on international employment; providing equal working conditions for migrant health workers; streamlining the procedure for recognition of foreign qualifications; strengthening international cooperation.

Седація у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та процедурна седація: клінічні рекомендації й власна практика

2025-07-04T07:26:52Z

Седація у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та процедурна седація: клінічні рекомендації й власна практика Буднюк, О. О.; Йовенко, І. О.; Гавриченко, Д. Г.; Budniuk, O. O; Yovenko, I. O.; Havrychenko, D. H. У представленому огляді літератури описано ключові питання седації у пацієнтів ВІТ і процедурної седації при медичних обстеженнях і маніпуляціях. Приділено увагу питанням моніторингу глибини седації і вітальних функцій для забезпечення безпеки пацієнта. Проаналізовано сучасні клінічні рекомендації, які пропонують індивідуальний вибір для кожного пацієнта такої мінімальної глибини седації, щоб пацієнта було легко розбудити, він почував себе комфортно та добре контролював біль, якщо клінічна ситуація не потребує глибшої седації. Акцентовано, що ключовою сучасною концепцією седації є «спокійний, комфортний і готовий до співпраці» пацієнт. Розглянуто характеристику фармакологічних препаратів, які наразі найширше використовують для седації: дексмедетомідину, мідазоламу і пропофолу. Описано їхні переваги і недоліки, наведено порівняльний аналіз. Представлено інформацію щодо власного досвіду застосування різних схем седації у ВІТ і процедурної седації.; The presented literature review describes key issues of sedation in ICU patients and procedural sedation during medical examinations and manipulations. Attention is paid to issues of monitoring the depth of sedation and vital functions to ensure patient safety. Modern clinical guidelines are analyzed, emphasizing an individualized approach for each patient, selecting the minimal sedation that allows the patient to be easily awakened, feel comfortable, and have adequate pain control unless the clinical situation requires deeper sedation. The focus is placed on the contemporary concept of sedation: a "calm, comfortable, and cooperative" patient. The characteristics of pharmacological agents widely used for sedation — dexmedetomidine, midazolam, and propofol — are reviewed. Their advantages and disadvantages are described, along with a comparative analysis. Information on the authors' own experience with various sedation protocols in ICU and procedural sedation is also presented.

Використання когнітивно-поведінкової терапії в комплексі психологічної підтримки військовослужбовців із ПТСР

2025-06-11T07:20:11Z

Використання когнітивно-поведінкової терапії в комплексі психологічної підтримки військовослужбовців із ПТСР Гіга, В. І.; наук. керівник: Єрмуракі, П. П. Сучасні тенденції прискореного ритму життя чинять значний тиск на людину провокуючи зростання рівня психічних захворювань у суспільстві в цілому. Але більш гостро ця проблема постає у регіонах, де відбуваються збройні конфлікти. Українці, як ніхто інший, розуміють, що означає жити в умовах війни. Зокрема, військовослужбовці, здобувачі бойового досвіду, стикаються з травматичними подіями: постійною загрозою життю, полону, фізичними травмами, пораненнями, втратою побратимів, а також з постійним психологічним тиском, викликаним негативними емоціями та переживаннями. У ході бойової діяльності деякі військовослужбовці змушені прийняти думку про неминучість смерті, що може призводити до емоційного відсторонення, ускладнюючи процес реабілітації та адаптації після повернення до мирного життя. Комплекс факторів спричиняє ускладнення у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожних розладів, спалахів гніву, порушення самоконтролю, депресії та інших психічних розладів. У зв’язку з цим надання допомоги військовослужбовцям, які зазнали серйозних психологічних травм, набуває особливої актуальності.

Публічне управління у сфері охорони здоров’я на регіональному та місцевому рівнях

2025-06-03T08:35:11Z

Публічне управління у сфері охорони здоров’я на регіональному та місцевому рівнях Гавриченко, Д. Г. З початку 2021 року внаслідок реформи децентралізації змінився адміністративний устрій України, метою якої стало створення та розвиток повноцінного середовища для мешканців громад, що не можливо без соціальної складової – охорони здоров’я. У звіті НСЗУ за 2020 рік було зазначено, що каталізаторами змін у медичній сфері є дві складові за 2018-2020 рр. По-перше, це договір про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, який укладають заклади охорони здоров’я з НСЗУ. Він спирається на механізм оплати за результат і тим самим забезпечує справедливий розподіл фінансів у сфері охорони здоров’я та формує передумови для сталого розвитку тих надавачів медичних послуг, які працюють в інтересах пацієнта і створюють можливості для підтримки і розвитку власних співробітників По-друге, це відкриті дані електронної системи охорони здоров’я.

Сучасні підходи до реформування публічних механізмів у сфері охорони здоров’я у зарубіжних країнах

2025-06-03T08:10:40Z

Сучасні підходи до реформування публічних механізмів у сфері охорони здоров’я у зарубіжних країнах Гавриченко, Д. Г.; Havrychenko, D. G. Стаття присвячена дослідженню різних напрямів реформування сфери охорони здоров’я у зарубіжних країнах іноземними науковцями. У статті обґрунтовано актуальність обраної теми та доведено доцільність обраної теми виходячи з сучасного стану сфери охорони здоров’я в Україні та потребу в удосконаленні та розвитку публічних механізмів управління. Метою статті є аналіз сучасних зарубіжних підходів щодо розвитку публічних механізмів управління у сфері охорони здоров’я для подальшої їх імплементації за різними напрямами реформування цієї галузі. в Україні. Визначено основні напрями реформування охорони здоров’я в Україні, а також зазначено головні завдання медичної реформи (забезпечення фінансування системи охорони здоров’я, створення ефективної системи контролю якості надання медичної допомоги, розробка та оновлення національних галузевих стандартів та протоколів лікування, впровадження державної оцінки медичних технологій, створення конкурентного середовища для медичних закладів, розвиток добровільного медичного страхування, державно-приватного партнерства, телемедицини, eHealth, забезпечення розвитку медичної освіти і науки та ін.). Аналіз сучасних зарубіжних вчених надав змогу виділити основні публічні механізми у сфері охорони здоров’я, які вже розвинуто чи трансформовано у процесі впровадження реформ Румунії, Канади, США, Чилі та Швеції: фінансовий, інформаційний, інституційний, організаційний механізми. Треба зазначити, що багато уваги науковців приділено фінансовому механізму публічному управління у всіх наведених країнах, який потребує постійних трансформацій. Сучасний погляд зарубіжних науковців фокусую увагу на важливих напрямах та інструментах публічних трансформацій у сфері охорони здоров’я: технологія блокчейн та інші інформаційно-комунікаційні інструменти, розвиток первинної медичної допомоги, організаційний механізм надання медичних послуг, поєднання державно-приватного забезпечення та медичного страхування. Тому, у висновках визначено можливості розвитку системи охорони здоров’я України, враховуючи зарубіжний досвід та міжнародні соціальні стандарти: ефективна і доступна система охорони здоров'я, підвищення рівня і якості життя населення, підвищення якості та безпеки медичної допомоги. Реалізація зазначених заходів можлива завдяки комплексній державній стратегії розвитку сфери охорони здоров’я та впровадження ефективних публічних механізмів у галузь, враховуючи глобальні виклики.; The article is devoted to the study of various areas of health care reform in foreign countries by foreign scholars. The article substantiates the relevance of the chosen topic and proves the feasibility of the chosen topic based on the current state of health care in Ukraine and the need to improve and develop public governance mechanisms. The aim of the article is to analyze the current foreign approaches to the development of public governance mechanisms in the field of health care for their further implementation in various areas of reform in this area. in Ukraine. The main directions of health care reform in Ukraine are identified, as well as the main tasks of health care reform (financing the health care system, creating an effective quality control system for health care, development and updating of national industry standards and treatment protocols, implementation of state assessment of health care). technologies, creation of a competitive environment for medical institutions, development of voluntary health insurance, public-private partnership, telemedicine, eHealth, ensuring the development of medical education and science, etc.). The analysis of modern foreign scholars has made it possible to identify the main public mechanisms in the field of health care that have already been developed or transformed in the process of implementing reforms in Romania, Canada, USA, Chile and Sweden: financial, informational, institutional, organizational mechanisms. It should be noted that much attention of scholars is paid to the financial mechanism of public administration in all these countries, which requires constant transformation. The current view of foreign scholars focuses on important areas and tools of public transformation in health care: blockchain technology and other information and communication tools, the development of primary care, the organizational mechanism of medical services, a combination of public and private health insurance. Therefore, the conclusions identify opportunities for the development of Ukraine’s health care system, taking into account foreign experience and international social standards: an effective and affordable health care system, improving the standard and quality of life, improving the quality and safety of health care. The implementation of these measures is possible thanks to a comprehensive government strategy for the development of health care and the introduction of effective public mechanisms in the industry, taking into account global challenges.

Роль визначення перекисного окислення ліпідів при опіковій хворобі

2025-06-02T07:30:29Z

Роль визначення перекисного окислення ліпідів при опіковій хворобі Носенко, В. М.; Носенко, О. М. Посилення реакцій перекисного окислення ліпідів, що спостерігається при опіковій хворобі, часто пов'язане з розвитком гіпоксії (відбувається збій у системах утилізації кисню по оксидазному та оксигеназному шляхах). В результаті збільшується кількість активних форм кисню, які є ініціаторами перекисного окислення ліпідів. Перекисне окислення ліпідів також обумовлено функціонуванням фагоцитуючих клітин крові та тканин (нейтрофілів, моноцитів, макрофагів). Посилення їхньої активності супроводжується значним зростанням числа вільних радикалів, які можуть розглядатися як медіатори запалення. Активація перекисного окислення ліпідів відбувається і на тлі зміни активності антиоксидантної системи клітин.

Поліпшення функціональності інтраопераційного моніторингу нервів під час операції на щитоподібній залозі: чи є лідокаїн альтернативою?

2025-05-09T09:04:07Z

Поліпшення функціональності інтраопераційного моніторингу нервів під час операції на щитоподібній залозі: чи є лідокаїн альтернативою? Босенко, К. В.; Bosenko, K. V. Роль інтраопераційного нервового моніторингу (ІОНМ) у хірургії щитоподібної залози залишається суперечливим питанням для хірургів незалежно від хірургічної підготовки та досвіду. Цей метод моніторингу призначений не для візуалізації зворотного гортанного нерва (ЗГН), а для інтраопераційної оцінки функції ЗГН, а також для уточнення прогнозу у пацієнтів, у яких розвивається параліч ЗГН. Через простоту конструкції й економічну ефективність запис електроміографії (ЕМГ) голосових зв’язок за допомогою поверхневих електродів, інтегрованих або прикріплених до ендотрахеальної трубки (ЕТТ), є, мабуть, найпоширенішим методом ІОНМ. Повна функціональність ІОНМ залежить від майже повного розслаблення гортані та пригнічення рефлексу без використання нейром’язових блокаторів. Глибина анестезії, необхідна для відповідності цим критеріям, часто призводить до гемодинамічної нестабільності. Під час нашого дослідження ми використовували внутрішньовенну (в/в) інфузію лідокаїну, що дозволило забезпечити хороші умови роботи та моніторингу без значних гемодинамічних коливань. Мета: оцінити вплив лідокаїну, введеного в/в у розрахункових дозах, на ІОНМ та ларинготрахеальні рефлекси під час оперативних втручань на щитоподібній і паращитоподібній залозах. Матеріали та методи. Сорок шість пацієнтів були випадковим чином розподілені на групу 1, де призначався лідокаїн, і 2, де він не застосовувався. Усі хворі були знеболені наркотичним аналгетиком та інгаляційним анестетиком. Навантажувальну дозу лідокаїну вводили з розрахунку 1 мг/кг в/в, а підтримувальну дозу розраховували 1,5 мг/кг/год. Для ІОНМ під час операції використовували одноканальний гортанний поверхневий електрод Dragonfly (Electrode LSE 500Ms; Neurovision Medical Products, Вентура, Каліфорнія, США), прикріплений до ЕТТ № 7 із манжетою (MEDICARE, Китай) відповідно до інструкцій виробника. Результати. Кількість пацієнтів, яким знадобилася сила StMC при 0,5 мА (рекомендована виробником сила становить 1,5 мА), була значно вищою у групі, де використовувався лідокаїн (P = 0,001), ніж у групі, де лідокаїн не призначався (P = 0,00006). Подібним чином частка пацієнтів із DAIL < 50 % наприкінці операції була значно вищою у групі 1, ніж 2. Крім того, частка пацієнтів з епізодами гіпотензії та потребами у препаратах для корекції артеріального тиску більше ніж двічі під час операції була значно нижчою у групі 1, ніж 2 (P < 0,05). Висновки. Хворі, яким призначався лідокаїн внутрішньовенно, були стійкіші до ларинготрахеального подразнення під час операції, це дало можливість при використанні ІОНМ підтримувати такий стан гортані, який був необхідний для забезпечення посиленого розслаблення гортані та пригнічення рефлексів. Наша здатність викликати позитивний сигнал за допомогою StMC 0,5 мА протягом операції та забезпечити DAIL < 50 % до завершення операції була статистично значущою у групі 1, де призначався лідокаїн внутрішньовенно.; The role of intraoperative nerve monitoring (IONM) in thyroid surgery remains a controversial issue for surgeons regardless of their training and experience. This monitoring method is not intended to visualize the recurrent laryngeal nerve, but rather to assess its function intraoperatively and to help make a prognosis in patients who develop recurrent laryngeal nerve paralysis. Because of its simplicity and cost-effectiveness, electromyography recording of the vocal cords using surface electrodes integrated into or attached to the endotracheal tube is probably the most commonly used IONM method. Full functionality of IONM depends on near-complete laryngeal relaxation and reflex inhibition without the use of neuromuscular blocking agents. The depth of anesthesia required to meet these criteria often results in hemodynamic instability. During our study, we used intravenous lidocaine infusion, which allowed for good operating and monitoring conditions without significant hemodynamic fluctuations. The purpose of the study is to evaluate the effect of lidocaine administered intravenously in estimated doses on the IONM and laryngotracheal reflexes during surgical interventions on the thyroid and parathyroid glands. Materials and methods. Forty-six patients were randomly assigned to group 1 where lidocaine was administered and group 2 with no lidocaine was used. All patients were anesthetized with a narcotic analgesic and inhalation anesthetic. The loading dose of lidocaine was administered at the rate of 1 mg/kg intravenously, and the maintenance dose was calculated at 1.5 mg/kg/hour. For IONM, a Dragonfly single-channel laryngeal surface electrode (Electrode LSE 500Ms; Neurovision Medical Products, Ventura, CA, USA) attached to a cuffed endotracheal tube 7.0 (Medicare, China) was used during surgery according to the manufacturer’s instructions. Results. The number of patients who required stimulating current at 0.5 mA (the manufacturer’s recommended strength is 1.5 mA) was significantly higher in the lidocaine group (P = 0.001) than in the no lidocaine group (P = 0.00006). Similarly, the proportion of patients with < 50 % drop in aggregate impedance level at the end of surgery was significantly higher in group 1 than in group 2. In addition, the proportion of patients with hypotensive episodes and need to correct blood pressure with medications more than twice during surgery was significantly lower in group 1 than in group 2 (P < 0.05). Conclusions. Patients who were prescribed lidocaine intravenously were more resistant to laryngotracheal irritation during surgery, and this made it possible to maintain such a condition of the larynx, which was necessary to ensure its increased relaxation and suppression of reflexes when using IONM. Our ability to elicit a positive signal with stimulating current of 0.5 mA intraoperatively and provide a drop in aggregate impedance level < 50 % before the end of surgery was statistically significant in the intravenous lidocaine group.

Менеджмент болю у покращеному відновленні після операції

2025-04-21T08:49:02Z

Менеджмент болю у покращеному відновленні після операції Босенко, К. В.; Bosenko, K. V. Контроль болю є невід’ємною частиною протоколів ERAS. Хоча призначення опіоїдів залишається основною методикою знеболення післяопераційного болю, вони мають небажані побічні ефекти, такі як уповільнене відновлення функції кишечника, пригнічення дихання та післяопераційну нудоту та блювання. Підходи в яких використовують неопіоїдні анальгетики, регіональні та нейроаксіальні блокади - покращують контроль болю при одночасному зниженні використання опіоїдів. Мета огляду э всебічний аналіз різних підходів щодо менеджменту болю та впливу протоколів ERAS на післяопераційні результати в хірургії. У базах даних Pubmed, Cochrane, Embase і MEDLINE проводився пошук в англомовних публікаціях для елементів ERAS і відповідних конкретних тем за допомогою ключових слів «colorectal хірургія», «мультимодальна аналгезія», «швидка вантажівка», «прискорене відновлення після операції», «ERAS». За результатами проведеного пошуку літературних наукових джерел та його аналізу автор наголошує, що мультимодальна аналгезія як частина протоколу ERAS покращує контроль післяопераційного болю, одночасно зменшуючи використання опіоїдів. Рання та ефективна аналгезія є невід’ємною частиною ERAS, що зменшує лікарняні LOS та післяопераційні ускладнення.; Pain management is an integral part of enhanced recovery protocols (ERAS) after surgery. Although opioids remain the mainstay of postoperative pain management, opioids have mild side effects, including complete recovery of bowel function, respiratory depression, and postoperative nausea and vomiting. A variety of treatments lacking non-opioid analgesics, as well as regional and neuraxial blockades, have been described as improving pain control while reducing opioid use. The purpose is a systematic review and comprehensive analysis of different pain management approaches and the impact of ERAS protocols on postoperative outcomes in colorectal surgery. Pubmed, Cochrane, Embase, and MEDLINE databases were searched in English-language publications for ERAS items and relevant specific topics using the keywords “colorectal surgery”, “multimodal analgesia”, “fast-truck”, “accelerated recovery after surgery”, “ERAS”. Multimodal analgesia as part of an ERAS protocol improves postoperative pain control while reducing opiate use. Early and effective analgesia is an integral part of ERAS, decreasing hospital LOS and postoperative complications.