Наукові статті. Кафедра акушерства та гінекології

Актуальність стратегії розвитку закладів охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції

2026-07-10T12:46:04Z

Актуальність стратегії розвитку закладів охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції Волянська, А. Г.; Ковальчук, Т. А. Українська система охорони здоров’я перебуває у точці найвищої історичної відповідальності. З одного боку, вона є «тиловим фронтом», що тримає удар повномасштабної війни, з іншого – готується до фундаментальної трансформації у межах вступу України до Європейського Союзу. У січні 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яка стала базовим вектором руху для кожного закладу. В умовах війни та на етапі реформи щодо створення спроможної мережі медичних закладів: кластеризації, стратегія кожного закладу перестала бути формальністю. Вона стала інструментом резильєнтності (стійкості). Адаптація до викликів війни полягає в стратегії автономності (енергонезалежність, підземні операційні, запаси медикаментів).

Сексуально-репродуктивне здоров’я підлітків у практиці сімейного лікаря: інтегрований підхід до профілактики, маршрутизації та сталого громадського здоров’я

2026-07-10T06:03:53Z

Сексуально-репродуктивне здоров’я підлітків у практиці сімейного лікаря: інтегрований підхід до профілактики, маршрутизації та сталого громадського здоров’я Марічереда, В. Г. Сексуально-репродуктивне здоров’я підлітків є важливою складовою громадського здоров’я, оскільки безпосередньо впливає на якість життя молодого покоління, репродуктивний потенціал населення, демографічну стійкість і довгострокові показники здоров’я суспільства. Підлітковий вік є критичним періодом фізичного, психоемоційного та соціального розвитку, упродовж якого формуються моделі ставлення до власного тіла, сексуальної поведінки, міжособистісних стосунків, відповідального прийняття рішень і звернення по медичну допомогу.

Гемостатичний ефект мізопростолу при консервативній міомектомії

2026-07-01T08:03:55Z

Гемостатичний ефект мізопростолу при консервативній міомектомії Нестеренко, Є. С.; Попова, Л. М. Неконтрольована інтраопераційна кровотеча під час консервативної міомектомії потребує пошуку ефективних методів її зменшення. Серед фармакологічних засобів перспективними є простагландини E1 завдяки їх утеротонічній та вазоконстрикторній дії. Мета роботи. Оцінити ефективність та безпеку використання мізопростолу при лапароскопічній консервативній міомектомії з метою зниження інтраопераційної крововтрати.

Чи можливо передбачити розвиток ранньої форми затримки розвитку плода?

2026-07-01T07:53:34Z

Чи можливо передбачити розвиток ранньої форми затримки розвитку плода? Надворна, О. М.; Лавриненко, Г. Л.; Шевченко, О. І. В основі ранніх втрат вагітності має місце плацентарна дисфункція. Для попередження виникнення будь-яких втрат вагітності або формування затримки розвитку плода, необхідно провести вивчення функціонального стану плаценти з використанням біомаркерів крові вагітної жінки з групи ризику та проведення їй фізікальних, клініколабораторних та інших методів дослідження. Метою дослідження було виявлення діагностичної цінності ранніх маркерів дисфункції плаценти (ДП) у вагітних з прееклампсією.

Вісфатин як біомаркер метаболізму та запалення при патології ендометрія у жінок з ожирінням

2026-07-01T07:40:31Z

Вісфатин як біомаркер метаболізму та запалення при патології ендометрія у жінок з ожирінням Марічереда, В. Г.; Дробот, Д. І. Ожиріння є однією з провідних медико-соціальних проблем сучасності, що суттєво впливає на репродуктивне здоров’я жінок та асоціюється з порушенням гормонального гомеостазу і розвитком гіперпластичних процесів ендометрія. Важливу роль у цьому відіграють адипокіни – біологічно активні речовини жирової тканини, які в умовах ожиріння формують хронічне запальне мікрооточення, сприяють гіперестрогенемії та інсулінорезистентності. Особливу увагу привертає вісфатин (PBEF1), що бере участь у регуляції енергетичного обміну, запалення та клітинної проліферації. Мета. Оцінити прогностичну значущість і метаболічну асоціацію рівня вісфатину у жінок із патологією ендометрія на тлі ожиріння у порівнянні з жінками з нормальним індексом маси тіла (ІМТ).

Діагностичний алгоритм оцінки стану рубця при синдромі оперованої матки

2026-07-01T07:24:57Z

Діагностичний алгоритм оцінки стану рубця при синдромі оперованої матки Жовтенко, О. В. Частота кесаревого розтину (КР) у світі значно перевищує рекомендовані ВООЗ 10–15%, в окремих країнах показники перевищують 50%. Зростання частоти КР призводить до формування синдрому оперованої матки і підвищення ризиків розрива матки, вагітності у рубці, а також спектру патологічного прикріплення плаценти. Це зумовлює необхідність стандартизації візуалізаційних методів, зокрема ультразвукової оцінки стану рубця. Мета. Вивчити стандартизовані методи оцінювання стану рубця на матці для своєчасної діагностики істмоцеде (ніші у зоні рубця), неспроможності рубця та прогнозування ризиків розриву матки у наступних вагітностях.

Оцінка впливу хірургічного лікування на оваріальний резерв у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям

2026-07-01T07:12:16Z

Оцінка впливу хірургічного лікування на оваріальний резерв у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям Волянська, А. Г.; Кормілець, О. Ю. Хірургічне лікування відіграє провідну роль у комплексному лікуванні пацієнток з тяжкими формами ендометріозу, особливо в поєднанні з ендометріомами яєчників. Водночас оперативне втручання чинить негативний вплив на оваріальний резерв (ОР), сприяючи його зниженню внаслідок ушкодження функціональної тканини яєчника. Тому оцінка впливу хірургічного лікування на ОР у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям є актуальним питанням в сучасній репродуктології. Мета. Оцінити ОР у безплідних пацієнток з ендометріомами яєчників після хіпургічного лікування.

Роль клінічних досліджень у розвитку фармацевтичної науки

2026-06-24T06:34:39Z

Роль клінічних досліджень у розвитку фармацевтичної науки Зайченко, Г. В.; Посохова, С. П.; Zaychenko, G. V.; Posohova, S. P. Мета дослідження: аналіз впливу сучасних клінічних досліджень (КД) на розвиток фармацевтичної науки для забезпечення пацієнтів ефективними та безпечними лікарськими засобами. Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний метод для аналізу стандартизації функцій міжнародних регуляторних органів, зокрема Food and Drug Administration та European Medicines Agency, які вимагають суворого дотримання принципів Good Clinical Practice та настанов International Council for Harmonisation, що гарантує етичність, достовірність і відтворюваність КД. Сучасна методологія КД ґрунтується на використанні рандомізації, подвійного сліпого контролю, визначенні контрольних груп і забезпеченні достатньої статистичної потужності. Такі підходи дають змогу мінімізувати систематичні похибки та забезпечити валідність результатів. Результати. У статті наведено аналітичні дані щодо КД як базової складової фармацевтичної науки, що сприяє трансформації фундаментальних наукових ідей у практичні терапевтичні рішення, висвітлено сучасну методологію КД, охарактеризовано інноваційні процеси формування дизайну КД, зокрема адаптивні та цифрові підходи. Висновки. КД відіграють центральну роль у розвитку сучасної фармацевтичної науки, забезпечуючи перехід від фундаментальних досліджень до створення ефективних і безпечних лікарських засобів. У сучасних умовах їх еволюція визначається впровадженням штучного інтелекту, персоналізованої медицини, децентралізованих підходів та цифрових технологій моніторингу. Інтеграція інноваційних методів, адаптивних дизайнів досліджень, а також забезпечення прозорості даних і дотримання високих етичних стандартів формують нову парадигму клінічних випробувань і сприяють сталому, технологічно орієнтованому розвитку фармацевтичної галузі.; The objective: to analyze the impact of modern clinical trials (CTs) on the development of pharmaceutical science to provide patients with effective and safe medicines. Materials and methods. The bibliosemantic method was used to standardize the functions of international regulatory institutions, in particular the Food and Drug Administration and European Medicines Agency, which require strict adherence to the principles of Good Clinical Practice and International Council for Harmonisation guidelines, which guarantees the ethics, reliability and reproducibility of CTs. Modern CT methodology is based on the use of randomization, double-blind control, the definition of control groups and ensuring sufficient statistical significance. Such approaches allow to minimize the systematic errors and ensure the validity of the results. Results. The article presents analytical data on CTs as a basic component of pharmaceutical science, which contributes to the transformation of fundamental scientific ideas into practical therapeutic solutions. The modern methodology of CTs is highlighted, innovative processes for forming the design of CTs are shown, including adaptive and digital approaches. Conclusions. CTs play a central role in the development of modern pharmaceutical science, facilitating the transition from basic research to the creation of effective and safe medicines. In modern conditions, their evolution is determined by the introduction of artificial intelligence, personalized medicine, decentralized approaches and digital monitoring technologies. The integration of innovative methods, adaptive research designs, as well as ensuring data transparency and adherence to high ethical standards form a new paradigm of clinical studies and contribute to the sustainable, technology-driven development of the pharmaceutical industry.

Кишечний ендометріоз у клінічній практиці: аналіз локалізацій та поєднань з іншими формами та субтипами ендометріозу за #ENZIAN (2021)

2026-06-22T09:25:02Z

Кишечний ендометріоз у клінічній практиці: аналіз локалізацій та поєднань з іншими формами та субтипами ендометріозу за #ENZIAN (2021) Очеретна, Ю. С.; Шевченко, О. І.; Шитова, Г. В.; Гладчук, І. З.; Ocheretna, Yu. S.; Shevchenko, O. I.; Shytova, H. V.; Hladchuk, I. Z. Кишечний ендометріоз (КЕ) є однією з найтяжчих форм глибокого ендометріозу. У сучасній літературі наявні обмежені дані щодо частоти його виявлення, анатомічних локалізацій та поєднання з іншими формами ендометріозу. Аналіз цих особливостей є важливим для покращення діагностики й планування лікування. Мета дослідження: аналіз частоти, анатомічних локалізацій та форм КЕ, а також його поєднання з іншими формами й субтипами ендометріозу відповідно до класифікації #ENZIAN (2021). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 420 історій хвороб пацієнток, які пройшли лапароскопічне лікування з приводу ендометріозу на базі університетської клініки Одеського національного медичного університету у 2019–2023 рр. Для подальшого аналізу відібрано 135 пацієнток із КЕ. Оцінювали анатомічні характеристики уражень та їх поєднання з іншими формами ендометріозу за класифікацією #ENZIAN (2021). Результати. КЕ встановлено у 135 (32,1%) прооперованих пацієнток. Найчастіше уражався ректосигмоїдний відділ (45,9%) та пряма кишка (37,8%) – компартмент С #ENZIAN. Ураження компартменту FI #ENZIAN виявлено у 24,4% пацієнток: ураження сигмоподібної кишки – у 14,1%, апендикса і сліпої кишки – по 3,7%, ободової кишки – у 2,2%, тонкої кишки – у 0,7%. Мультифокальні ураження виявлено у 30,4% випадків, мультицентричні – у 8,1%. Найчастіше КЕ поєднувався з перитонеальним ендометріозом (компартмент P) – 90,4%, ураженнями крижовоматкових зв’язок і латеральних стінок таза (компартмент B) – 80,0%, а також оваріальним ендометріозом (компартмент O) – 79,2%. Ізольований КЕ встановлено у 3,7% випадків. У 94,8% пацієнток відзначено злуковий процес. Висновки. КЕ виявляється у третини пацієнток із лапароскопічно підтвердженим ендометріозом і найчастіше локалізується у ректосигмоїдному відділі та прямій кишці (компартмент С #ENZIAN). У більшості випадків він поєднується з іншими формами ендометріозу й супроводжується вираженим злуковим процесом.; Bowel endometriosis (BE) is one of the most severe manifestations of deep infiltrating endometriosis. The current literature provides limited data regarding its prevalence, anatomical localization, and associations with other forms of endometriosis. Understanding these features is important for improving diagnosis and treatment planning. The objective: to analyze the frequency, anatomical localizations, and forms of BE, as well as its associations with other forms and subtypes of endometriosis according to the #ENZIAN (2021) classification. Materials and methods. A retrospective analysis of 420 medical records of patients who underwent laparoscopic surgery for endometriosis at the University Clinic of Odesa National Medical University in 2019–2023 was conducted. 135 patients with BE were selected for further analysis. The anatomical characteristics of lesions and their associations with other forms of endometriosis were evaluated according to the #ENZIAN (2021) classification. Results. BE was identified in 135 (32.1%) patients who underwent surgery for endometriosis. The most common localizations were the rectosigmoid junction (45.9%) and the rectum (37.8%) – compartment C #ENZIAN. Involvement of compartment FI #ENZIAN was observed in 24.4% of patients: the sigmoid colon – in 14.1%, appendix and cecum – 3.7% each, colon – 2.2%, small intestine – 0.7%. Multifocal lesions were detected in 30.4% of cases, multicentric lesions – in 8.1%. BE most frequently coexisted with peritoneal endometriosis (compartment P) – 90.4%, involvement of the uterosacral ligaments and lateral pelvic wall (compartment B) – 80.0%, and ovarian endometriosis (compartment O) – 79.2%. Isolated BE was found in 3.7% of cases. Adhesions were present in 94.8% of patients. Conclusions. BE is present in one-third of patients with laparoscopically confirmed endometriosis and most commonly involves the rectosigmoid segment and rectum (compartment C #ENZIAN). In the majority of cases, it is associated with other forms of endometriosis and accompanied by significant adhesions.

Патогенетичні фактори прееклампсії та маніфестація деяких клінічних форм

2026-06-17T07:06:33Z

Патогенетичні фактори прееклампсії та маніфестація деяких клінічних форм Берлінська, Л. І.; Berlinskaya, L. I. Мета: визначити найвагоміші материнські фактори ризику в залежності від клінічних форм перебігу прееклампсії (ПЕ) та проаналізувати рівні сироваткового цистатину С на доклінічному етапі її розвитку в клінічних групах. Матеріали та методи. До проспективного когортного дослідження було включено 91 вагітна жінка у першому триместрі гестації. Впродовж вагітності прееклампсія розвилась у 26 (28,57%) паціенток. В когорті вагітних з ПЕ було виділено 3 групи за ведучим клінічним синдромом перебігу: до I-ї групи віднесено 16 (17.58%) вагітних з гострою нирковою недостатністю, до II-ї – 5 (5.49%) жінок з печінковою недостатністю та III-я група склала 5 (5.49%) вагітних з матково-плацентарною дисфункцією. Результати дослідження та їх обговорення. Середнє значення артеріального тиску (САТ) в преекламптичній групі (n =26) становили 114,9 мм. рт. ст, середні значення протеїнурії – 0,99±1,67 (95% ДІ: 0,35 – 1,64). Найвищі середні значення САТ спостерігалися при клінічній формі печінкової недостатності (117,4 мм. рт. ст) а найменші – при клінічній маніфестації матково-плацентарної дисфункції (112,4 мм. рт. ст.). Рівні протеїнурії були вище при нирковій недостатності – 1,29±1,96 (95% ДІ: 0,33 – 2,25) та найнижче при плацентарній дисфункції – 0,18±0,11 (95% ДІ: 0,09 – 0,28). Найвагоміші фактори, що призвели до ПЕ за клінічними формами при ведучому синдромі ниркової недостатності: розташування плаценти по передній стінці матки (75%), перша вагітність (46,15%), вік вагітної 35 років або більше (37,5%), хронічні захворювання нирок в анамнезі (31,25%), ПЕ при попередніх пологах (20%) та інтервал між вагітностями <10 років (20%), ІМТ<30 кг/м2 (18,75%), ЄКЗ (12,5%), хронічна гіпертензія (12,5%), АФС (6,25%). При ведучому синдромі ПЕ з печінковою недостатністю: ПЕ при попередніх пологах (100%), перша вагітність (80%), розташування плаценти по передній стінці матки (40%) та ПЕ у матері (40%), хронічні захворювання нирок (20%). При ведучому синдромі ПЕ з матково-плацентарною дисфункцією: розташування плаценти по передній стінці матки (100%), перша вагітність (60%) та ІМТ<30 кг/м2 (60%), вік вагітної 35 років або більше (40%), ПЕ у матері (20%) та багатоплідна вагітність (20%). Незалежно від розподілу за клінічними формами ПЕ значення біомаркера гострого пошкодження нирок цистатину С на доклінічному етапі реалізації ПЕ перевищували референтні показники (1.0 мг/л) здорових жінок. Середні показники цистатину С в групі з ПЕ були 1,46±0,06 (95% ДІ: 1,35 - 1,57) та знаходилися в діапазоні 1,08 - 2,08 мг/л, p<0,001. Висновки. В усіх клінічних групах прееклампсії найвагоміші є переднє розташування плаценти та перша вагітність; рівні сироваткового цистатину С перевищували референтні значення здорових жінок. При гострої ниркової недостатності найвагомішими факторами ризику відзначено наявність у вагітних хронічних захворювань нирок та вік вагітної від 35 років та більше. При синдромі печінкової недостатності превалює наявність ПЕ у матері при попередніх пологах. Вплив на розвиток матково-плацентарного синдрому ПЕ відзначено при ІМТ< 30 кг/м2 та вік вагітної 35 років або більше.; The objective: to determine the most important maternal risk factors depending on the clinical forms of the course of preeclampsia (PE) and to analyze the levels of serum cystatin C at the preclinical stage of the development of preeclampsia in clinical groups. Materials and methods. 91 pregnant women in the first trimester of pregnancy were included in the analysis of a prospective cohort study. Of them, during pregnancy, preeclampsia developed in 26 (28.57%) women. In the cohort of pregnant women with PE, 3 groups were distinguished according to the clinical syndrome of the course: 16 (17.58%) pregnant women with acute renal failure were assigned to group I, 5 (5.49%) women with liver failure to group II, and group III there were 5 (5.49%) pregnant women with uteroplacental dysfunction. Results and discussion. The mean values of mean arterial pressure (MBP) in the preeclamptic group, which included 26 pregnant women, were equal to 114.9, the mean values of proteinuria in the group – 0.99±1.67 (95% CI: 0.35 – 1.64). The highest mean SBP values were observed in the clinical form of liver failure (117.4) and the lowest in the clinical manifestation of uteroplacental dysfunction (112.4). Proteinuria levels were higher in renal failure - 1.29±1.96 (95% CI: 0.33 - 2.25) and lowest in placental dysfunction - 0.18±0.11 (95% CI: 0.09 - 0.28). The most important factors that led to PE according to clinical forms with the leading syndrome of renal failure: the location of the placenta on the front wall of the uterus (75%), the first pregnancy (46.15%), the age of the pregnant woman 35 years or more (37.5%), chronic history of kidney disease (31.25%), PE during previous births (20%) and interval between pregnancies <10 years (20%), BMI <30 kg/m2 (18.75%), IVF (12.5%) and chronic hypertension (12.5%), APS (6.25%). In the leading syndrome of PE with liver failure: PE in previous childbirth (100%), first pregnancy (80%), location of the placenta on the front wall of the uterus (40%) and PE in the mother (40%), chronic kidney disease (20%). In the leading syndrome of PE with uteroplacental dysfunction: the location of the placenta on the front wall of the uterus (100%), the first pregnancy (60%) and BMI <30 kg/m2 (60%), the age of the pregnant woman is 35 years or more (40%), PE in the mother (20%) and multiple pregnancy (20%). Regardless of the distribution by clinical forms of PE, the values of cystatin C, a biomarker of acute kidney damage, at the preclinical stage of PE implementation exceeded the reference indicators (1.0 mg/l) of healthy women. The average values of cystatin C in the group with PE were 1.46±0.06 (95% CI: 1.35 - 1.57) and were in the range of 1.08 - 2.08 mg/l, p<0.001. Conclusions. In all pre-eclampsia clinical groups the most important risk factors are anterior location of the placenta and the first pregnancy, the levels of serum cystatin C exceeding healthy women reference values. In the case of acute renal failure the presence of chronic kidney diseases in a pregnant woman and her age over 35 years and more has a key role. With liver failure syndrome, the presence of preeclampsia at previous births prevails. The impact on the development of the uteroplacental syndrome of preeclampsia was noted at BMI <30 kg/m2 as well as the age over 35 y. o.