Кафеда хірургії з післядипломною освітою

Коморбідність у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах

2026-07-10T05:44:31Z

Коморбідність у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах Савчук, Р. В.; Горовий, В. І.; Церковнюк, Р. Г.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.; Дмитришин, С. П.; Savchuk, R. V.; Horovyi, V. I.; Tserkovniuk, R. H.; Sosnin, M. D.; Moraru–Burlesku, R. P.; Chaika, O. M.; Dmytryshyn, S. P. Передопераційний фізичний стан хворих перед простатектомією традиційно оцінюють за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA) та індексом коморбідності Чарлсона, який дозволяє прогнозувати перебіг лікування та порівнювати результати у пацієнтів із різним рівнем супутньої патології. Мета. Визначити коморбідні захворювання та індекс Чарлсона у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах. Матеріали та методи. У 2021‑2025 рр. проведено 100 лапароскопічних екстраперитонеальних, 100 відкритих залобкових та 100 відкритих черезміхурових простатектомій. Передопераційну оцінку здійснювали за шкалою ASA та індексом Чарлсона. Післяопераційну урофлоуметрію виконували на урофлоуметрі «Потік-К». Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом, а ускладнення класифікували за Clavien–Dindo. Статистичний аналіз проводили методами варіаційної статистики. Результати. У 300 пацієнтів виявлено 333 супутні захворювання (≈1,1 на одного хворого). Індекс Чарлсона становив: при лапароскопічній простатектомії – 3,8 ± 1,9; відкритій залобковій – 4,0 ± 1,7; черезміхуровій – 3,9 ± 1,8. Частота коморбідності була однаковою незалежно від типу операції. До 90% супутньої патології становили ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Лапароскопічна простатектомія тривала найдовше (120,3 ± 12,7 хв), але супроводжувалась найменшою крововтратою (112,7 ± 23,2 мл), найнижчою частотою ускладнень (4%) і меншою кількістю післяопераційних ліжко днів (6,3 ± 1,9). Усі види простатектомій забезпечували однаково ефективне відновлення сечовипускання. Висновки. Перед простатектомією необхідно оцінювати пацієнтів за шкалою ASA та індексом Чарлсона. У більшості хворих виявляють щонайменше одне супутнє захворювання, найчастіше серцево-судинної природи. Лапароскопічна простатектомія характеризується меншою травматичністю та кращими післяопераційними показниками. Потрібні подальші дослідження для визначення впливу індексу Чарлсона на частоту ускладнень.; The preoperative physical status of patients undergoing prostatectomy is traditionally assessed using the American Society of Anesthesiologists (ASA) classification and the Charlson Comorbidity Index, which helps predict treatment outcomes and compare results among patients with different levels of comorbidity. Aim. To identify comorbid conditions and the Charlson Comorbidity Index in patients undergoing open and laparoscopic prostatectomies for benign prostatic hyperplasia in public medical institutions. Materials and methods. Between 2021 and 2025, 100 laparoscopic extraperitoneal prostatectomies, 100 open retropubic, and 100 open transvesical prostatectomies were performed. Preoperative assessment was conducted using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index. Postoperative uroflowmetry was performed using the «Potik-K» device. Intraoperative blood loss was measured by the gravimetric method. Complications were classified according to the Clavien–Dindo classification. Statistical analysis was performed using methods of variational statistics. Results. A total of 333 comorbid conditions were identified in 300 patients (≈1.1 per patient). The Charlson Index was 3.8 ± 1.9 for laparoscopic, 4.0 ± 1.7 for open retropubic, and 3.9 ± 1.8 for transvesical prostatectomy. The frequency of comorbidities was similar across groups. Up to 90% of comorbidities were cardiovascular diseases (ischemic heart disease and hypertension). Laparoscopic prostatectomy had the longest operative time (120.3 ± 12.7 min), but the lowest blood loss (112.7 ± 23.2 ml), complication rate (4%), and postoperative hospital stay (6.3 ± 1.9 days). All types of prostatectomy equally restored urination function. Conclusions: Preoperative evaluation using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index is essential. Most patients have at least one comorbid condition, predominantly cardiovascular. Laparoscopic prostatectomy is associated with lower surgical trauma and better postoperative outcomes. Further studies are required to assess the impact of the Charlson Index on postoperative complications.

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати

2026-07-06T06:02:56Z

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. H.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Verba, M. A. У статті розглянуто історію розвитку біопсії передміхурової залози як основного методу діагностики раку простати. Висвітлено основні етапи становлення методики: від відкритої промежинної біопсії до сучасних трансректальних і трансперинеальних способів забору тканини під ультразвуковим контролем. Наведено внесок провідних дослідників у вдосконалення техніки біопсії та розвиток спеціалізованих пункційних голок. Описано створення шкали Gleason для гістологічної оцінки аденокарциноми простати та впровадження визначення простат специфічного антигену, що дало змогу значно покращити ранню діагностику захворювання. Розглянуто еволюцію схем біопсії — від секстантної до розширеної та сатураційної, які підвищили точність виявлення пухлин. Особливу увагу приділено розвитку трансректального ультразвукового дослідження та впровадженню мультипараметрич ної МРТ простати зі шкалою PI-RADS для стандартизованої оцінки підозрілих вогнищ. Зазначено, що сучасним золотим стандартом діагностики локалізованого раку простати є таргетна МРТ/УЗД fusion-біопсія, яка поєднує дані магнітно-резонансної томографії та ультразвукової навігації для максимально точного забору матеріалу. Стаття демонструє, як більш ніж за століття біопсія простати пройшла шлях від простих інвазивних процедур до високотехнологічних методів сучасної онкоурології.; The article reviews the history of prostate biopsy as the main method for diagnosing prostate cancer. The main stages of the development of the technique are highlighted: from open perineal biopsy to modern transrectal and transperineal methods of tissue sampling under ultrasound control. The contribution of leading researchers to the improvement of biopsy techniques and the development of specialized puncture needles is presented. The creation of the Gleason scale for the histological assessment of prostate adenocarcinoma and the introduction of prostate-specific antigen determination are described, which made it possible to significantly improve early diagnosis of the disease. The evolution of biopsy schemes is considered — from sextant to extended and saturation, which increased the accuracy of tumor detection. Special attention is paid to the development of transrectal ultrasound and the introduction of multiparametric prostate MRI with the PI-RADS scale for standardized assessment of suspicious lesions. It is noted that the current gold standard for diagnosing localized prostate cancer is targeted MRI/US fusion biopsy, which combines magnetic resonance imaging and ultrasound navigation for the most accurate sampling of material. The article demonstrates how prostate biopsy has evolved over more than a century from simple invasive procedures to high-tech methods of modern oncourology.

The Role of Intraoperative Neuromonitoring in Preventing Recurrent Laryngeal Nerve Injury During Thyroidectomy

2026-06-22T08:19:20Z

The Role of Intraoperative Neuromonitoring in Preventing Recurrent Laryngeal Nerve Injury During Thyroidectomy Parfentiev, R. S.; Shalashnyi, M. O.; Sliepov, V. V.; Grubnik, V. V.; Парфентьєв, Р. С.; Шалашний, М. О.; Слєпов, В. В.; Грубник, В. В. Objective. To evaluate the impact of intraoperative neuromonitoring on the identifi cation of the recurrent laryngeal nerve and the incidence of its postoperative paresis/paralysis.Materials and Methods. Data from 100 patients were analyzed: 50 underwent surgery using intraoperative neuromonitoring, and 50 using visual identifi cation of the recurrent laryngeal nerve. Recurrent laryngeal nerve function was assessed laryngoscopically; nerve motility impairment was considered transient if recovery took less than 6 months.Results. Bilateral identifi cation of the recurrent laryngeal nerve was achieved in 100% of patients who underwent intraoperative neuromonitoring and in 74% of patients who underwent visual identifi cation (p < 0.001). Transient nerve palsy/paralysis occurred in 8% and 16% of patients, respectively. In patients who underwent intraoperative neuromonitoring, no permanent paresis was recorded, whereas 6% of patients who underwent visual identifi cation developed permanent paresis, and 1 patient experienced bilateral paralysis requiring tracheostomy.Conclusions. Intraoperative neuromonitoring during thyroidectomy improves identifi cation of the recurrent laryngeal nerve and is associated with a lower incidence of postoperative complications; in particular, it makes it possible to avoid permanentparalysis and potentially prevent bilateral nerve damage.; Мета. Оцінити вплив інтраопераційного нейромоніторингу на ідентифікацію зворотного гортанного нерва і частоту його післяопераційного парезу/паралічу.Матеріали і методи. Проаналізовано дані 100 пацієнтів: 50 оперовано з використанням інтраопераційного нейромоніторингу, 50 – з використанням візуальної ідентифікації зворотного гортанного нерва. Функцію зворотного гортанного нерва оцінювали ларингоскопічно; порушення рухомості нерва вважали транзиторним, якщо відновлення тривало менше 6 міс.Результати. Двобічної ідентифікації зворотного гортанного нерва досягнуто у 100% пацієнтів, у яких використовували інтраопераційний нейромоніторинг, та у 74% пацієнтів, у яких використовували візуальну ідентифікації (p < 0,001). Транзиторний парез/параліч нерва виник у 8 та 16% пацієнтів відповідно. У пацієнтів, у яких використовували інтраопера-ційний нейромоніторинг, постійного парезу не зафіксовано, тоді як 6% пацієнтів, у яких використовуваа візуальну іден-тифікацію, виник перманентний парез, а у 1 пацієнта відмічено двобічний параліч з потребою виконання трахеостомії. Висновки. Інтраопераційний нейромоніторинг під час тиреоїдектомії покращує ідентифікацію зворотного гортанного нерва і асоціюється з нижчою частотою післяопераційних ускладнень, зокрема уможливлює уникнення постійного парезу та потенційне попередження двобічного ушкодження нерва.

Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 2)

2026-06-15T11:47:30Z

Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 2) Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Вознюк, Т. О.; Тагеєв, В. Р.; Кваша, О. М.; Horovy, V. I.; Sosnin, M. D.; Shaprynsky, V. O.; Tserkovnyuk, R. G.; Moraru-Burlesku, R. P.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Voznyuk, T. O.; Tageev, V. R.; Kvasha, O. M. Радикальна простатектомія при раці передміхурової залози має більш, ніж 120-річну історію, пройшла шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної і роботизованої техніки (багатопортової та однопортової). Мета дослідження – представити етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії промежинним та залобковим доступом, а також етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії при хірургічному лікуванні раку простати виконують із використанням багатопортових та однопортових методик, які характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними та функціональними результатами у порівнянні із відкритими втручаннями. Висновок. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії необхідно впроваджувати в практичну роботу урологів як малоінвазивні втручання при хірургічному лікуванні локалізованого та місцево-поширеного раку простати.; Aim of the research. To present the stages of the implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. Materials and methods of research. The stages of implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are presented. Research results and their discussion. Laparoscopic and robotassisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are performed by multiport and single-port techniques, which are characterized by less invasiveness and morbidity, as well as better oncological and functional results compared to open interventions. Conclusions. Laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy should be introduced into the practical work of urologists as minimally invasive interventions in the surgical treatment of localized and locally advanced prostate cancer.

Порівняння результатів гольмієвої лазерної енуклеації простати та відкритої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози

2026-06-15T12:15:36Z

Порівняння результатів гольмієвої лазерної енуклеації простати та відкритої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози Кравченко, А. М.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Тагеєв, В. Р.; Галуган, А. М.; Kravchenko, A. M.; Gorovyi, V. I.; Shapryns’kyi, V. O.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Tageev, V. R.; Halugan, A. M. Доброякісна гіперплазія простати (ДГП) є одним із найбільш частих причин симптомів нижніх сечових шляхів (обструктивних та іритативних), а також обструкції шийки сечового міхура з необхідністю хірургічного лікування. Згідно із рекомендаціями Європейської асоціації урологів (EAU, 2025) при ДГП великих розмірів (більше 80 мл) операцією першого вибору є відкрита простатектомія за відсутністю оснащення для виконання лазерної енуклеації простати. Відкриті простатектомії є травматичним втручанням для пацієнтів і супроводжуються значним відсотком інтра- та післяопераційних кровотеч, ускладнень, великим післяопераційним ліжко-днем. Для зменшення та уникнення ускладнень була впроваджена в практику урологів гольмієва лазерна енуклеація простати. Мета дослідження: оцінити та порівняти безпосередні (стаціонарні) результати одномоментної відкритої трансцервікальної простатектомії та одномоментної гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 см3).; Benign prostatic hyperplasia (BPH) is one of the most common causes of lower urinary tract symptoms (both obstructive and irritative), as well as bladder outlet obstruction requiring surgical treatment. According to the European Association of Urology guidelines (EAU, 2025), for large-volume BPH (greater than 80 mL), open prostatectomy remains the procedure of first choice in the absence of equipment for laser prostate enucleation. Open prostatectomy is a traumatic intervention for patients and is associated with a significant rate of intra- and postoperative bleeding, complications, and prolonged hospital stay. To reduce and prevent complications, holmium laser enucleation of the prostate has been introduced into urological practice. Aim of the study: To evaluate and compare the immediate (in-hospital) outcomes of single-stage open transcervical prostatectomy and single-stage holmium laser enucleation of the prostate in the surgical treatment of large-volume BPH (greater than 80 cm³).

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia: certificate

2026-06-13T09:22:03Z

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia

2026-06-13T09:20:33Z

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia Shaprynskyi, V.; Horovyi, V.; Moraru-Burlesku, R.; Tserkovniuk, R.; Sosnin, M.; Chaika, O.; Kravchenko, A.; Taheiev, V. Aim. To compare perioperative outcomes of simultaneous surgical treatment of large benign prostatic hyperplasia and unilateral inguinal hernia using open, laparoscopic, and robot-assisted approaches.

Clinical and diagnostic aspects of the treatment of patients with Mirizzi syndrome

2026-06-12T06:49:42Z

Clinical and diagnostic aspects of the treatment of patients with Mirizzi syndrome Kolodiy, V. V.; Pidmazko, S. I.; Muraviov, P. T.; Davydov, D. M.; Kolomiichenko, Yu. V.; Колодій, В. В.; Підмазко, С. І.; Муравйов, П. Т.; Давидов, Д. М.; Коломійченко, Ю. В. Mirizzi syndrome (MS) is a rare but clinically significant complication of gallstone disease that complicates diagnosis and increases the risk of iatrogenic bile-duct injury. Aim. Improving treatment for patients with MS by retrospectively analyzing diagnostic approaches and surgical outcomes in patients treated in 2014–2024. Materials and methods. We reviewed 1189 records of patients with gallstone cholecystitis; MS was identified in 72 cases (6.05 %). Patients were classified by Csendes (1989): type I 58(80.55 %), type II 11(15.27 %), type III 2(2.77 %), type IV 1(1.38 %). Ultrasound was mandatory for all patients; MRCP (31; 43.05 %), MSCT (6; 8.33 %) and ERCP (1; 1.38 %) were used for diagnostic clarification and operative planning. Results and Discussion. Ultrasound enabled initial suspicion (dilated cystic duct with a stone in 48; 66.66 %) but was insufficient for accurate typing. ERCP was complicated by post-procedural pancreatitis in one case. Type I MS was managed with laparoscopic cholecystectomy, whereas types II–IV required open reconstructive biliary procedures. Postoperative complications occurred in 28 patients (38.88 %); no deaths were recorded. Conclusions. MS management should be type-guided. Routine ultrasound should be complemented – particularly by MRCP – to improve preoperative classification and support safer, individualized surgery.; Синдром Міріззі – рідкісне ускладнення ЖКХ, що ускладнює діагностику та підвищує ризик ушкодження жовчних проток. Мета – оцінити діагностику й результати хірургії за наявності СМ (2014–2024). Матеріали та методи: проведено ретроспективний аналіз 1189 випадків ЖКХ; СМ виявлено у 72(6.05 %), типування за Csendes. Результати та обговорення. УЗД – базовий метод; для уточнення використовували МРХПГ 43,05 %, МСКТ 8,33 %, ЕРХПГ 1,38 %. у разі I типу переважала ЛХЕ, у разі II–IV – відкриті реконструктивні втручання. Ускладнення – 38,88 %, летальності не було. Висновки. Тактика має залежати від типу; УЗД слід доповнювати насамперед МРХПГ для безпечного планування операції.

Методика реконструкції та відновлення міхурово-уретрального сегмента при виконанні лапароскопічної екстраперитонеальної транскапсулярної простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати великих розмірів (більше 80 см3): свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 145490

2026-06-10T06:44:47Z

Методика реконструкції та відновлення міхурово-уретрального сегмента при виконанні лапароскопічної екстраперитонеальної транскапсулярної простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати великих розмірів (більше 80 см3): свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 145490 Кравченко, A. М.; Горовий, B. І.; Шапринський, В. О.; Чайка, О. М.; Mopapy-Бурлеску, Р. П.; Соснін, М. Д.; Церковнюк, Р. Г.; Омелянчук, С. А.; Балацький, О. Р.; Вознюк, Т. О.; Ліваковський, С. К.; Галуган, А. М.

Методика виконання гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати: свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 145458

2026-06-13T05:43:34Z

Методика виконання гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати: свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 145458 Кравченко, А. М.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Чайка, О. М.; Mopapy-Бурлеску, Р. П.; Церковнюк, Р. Г.; Омелянчук, С. А.; Балацький, О. Р.; Вознюк, Т. О.; Галуган, А. М.