https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/758 2026-06-16T01:53:13Z 2026-06-16T01:53:13Z Чуйкова, О. В. Chuikova, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19837 2026-06-15T14:39:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Час Діоніса: циклічність хаосу та порядку, трансвертабельність і цінності на прикладі філософії Ф. Ніцше Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. Мета статті – дослідити циклічність часу Діоніса з характерологічною трансвертабельністю і діонісійські хаотичні цінності; показати значущість для сьогодення факту відтворення циклічного часу діонісійських містерій як типологічної структури несамовитості, неврівноваженості, трагічності, внутрішніх вибухів суспільно-політичного устрою. Методами дослідження: герменевтичним – намагаємось зрозуміти приховані сенси містерій та концепцій, на прикладі текстів Ф. Ніцше, інтерпретативним – знаходимо сенси давніх подій та презентуємо їх нові, осучаснені версії, крізь низку синергетичних понять – ентропії, трансвертабельності, феноменологічним – розкриваємо досвід діонісійської свідомості у «чистому досвіді», що залишається таким «у собі» і сьогодні, історико-філософським – вивчаємо розвиток ідеї циклу діонісійських містерій та їх застосування у історичному контексті, на прикладі реформи Фукідіда, що подана у текстах Ф. Ніцше, структурно-типологічним – розкриваємо універсальні типологічні структури циклічного містеріального діонісійського часу як моделюючого демократичний тип суспільства. Ф. Ніцше вважав двоєдність хаосу та порядку нормою реального життя, що персоніфіковано у пару богів Діоніса та Аполлона. Фукідід перевів життя полісу на циклічний час діонісійських містерій, що структурно-типологічно властиве сучасним державам разом з атрибутами несамовитості, трагедії, загибелі людини. Сучасні теорії хаосу, трансвертабельності, стрімкість революцій, війн, злочинності, безумств корелюють з діонісійськими містеріями, що властиве для часу Діоніса. Типологія суспільно-політичного устрою базується на структурі циклічного часу діонісійських містерій; показано трансвертабельність хаотичного часу Діоніса як виток технологій масових внутрішніх вибухів у державах, цінностей несамовитості, неврівноваженості та трагічності.; The purpose of the article is to investigate the cyclicality of Dionysus’ time with characterological transvertibility; to show the significance for the present of the fact of reproducing the cyclical time of the Dionysian mysteries as a typological structure of frenzy, imbalance, tragedy, and internal explosions of the socio-political system. Research methods: hermeneutic – we try to understand the hidden meanings of mysteries and concepts, in the texts of F. Nietzsche, interpretative – we find the meaning of ancient events and present their new, modernized version, throught a number of synergistic concepts – entropy, transvertability, historical-philosophical – we study the development of the idea of the cycle of Dionysian mysteries and their application in a historical context, on Thucydides’ reform, which is presented in the texts of F. Nietzsche, phenomenological – we reveal the experience of Dionysian consciousness in “pure experience”, which remains so “in itself” today, structural-typological – we reveal the universal typological structures of cyclical mysterious Dionysian time as modeling a democratic type of society. Thucydides transferred the life of the polis to the cyclical time of the Dionysian mysteries, which is structurally and typologically characteristic of modern states, along with the attributes of frenzy, tragedy, and human death. Modern theories of chaos, transvertibility, the rapidity of revolutions, wars, crime, and madness show the relevance of the ancient Dionysian mysteries, that is, the time of Dionysus The typology of the socio-political system is based on the structure of the cyclical time of the Dionysian mysteries with the transvertibility of the chaotic time of Dionysus as the source of technologies of massive internal explosions, frenzy, imbalance and tragedy, which are values.

2026-01-01T00:00:00Z Ільченко, А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19836 2026-06-15T12:24:46Z 2026-01-01T00:00:00Z

Кібербезпека та етичні аспекти використання ШІ в системі військової мовної освіти Ільченко, А. У статті розглянуто питання кібербезпеки та етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в системі військової мовної освіти. Проаналізовано можливості застосування інтелектуальних цифрових інструментів для вдосконалення процесу навчання іноземних мов військовослужбовців, підвищення ефективності мовної підготовки та персоналізації освітнього контенту. Особливу увагу приділено ризикам, пов’язаним із захистом конфіденційної інформації, обробкою персональних даних, інформаційною безпекою та можливими загрозами кіберпростору. Висвітлено етичні виклики, що виникають під час використання систем штучного інтелекту у військовому освітньому середовищі, зокрема питання академічної доброчесності, алгоритмічної упередженості, відповідальності за результати автоматизованих рішень та дотримання принципів прозорості. Обґрунтовано необхідність формування культури безпечного та відповідального використання технологій штучного інтелекту у процесі підготовки майбутніх військових фахівців.

2026-01-01T00:00:00Z Ханжи, В. Б. Khanzhy, V. B. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19819 2026-06-14T17:51:54Z 2026-01-01T00:00:00Z

Взаємодія науки і релігії: епістемологічний аспект. Частина друга Ханжи, В. Б.; Khanzhy, V. B. Тенденція трансдисциплінарності науки та пошук принципів об’єднання різних наукових дисциплін у цілісну систему, посилені прагненням до створення єдиної картини світу, в якій поєднувалися б раціональні та позараціональні компоненти, обумовили зростання актуальності досліджень, що спрямовуються на розробку способів узгодження наукових і релігійних пошукових русел у комплексній гносеолого-методологічній програмі. Це передбачає вивчення як тих особливостей науки і релігії, що сприяють епістемологічній інтеграції цих видів знання, так і тих, що через принципову специфічність завжди запобігатимуть повній монолітизації подібного плану. Мета статті – осмислення схильності науки і релігії до фундаментального оновлення, набуття нових властивостей (один з обраних для зіставлення критеріїв епістемологічного профілю) в загальному контексті обґрунтування можливості їхнього несуперечливого й продуктивного співрозвитку. Методи дослідження: компаративістський аналіз – як підстава дослідження такої властивості науки й релігії, як схильність/несхильність до принципового динамізму, розвитку, в контексті виявлення як суперечливих (одна щодо одної), так і спільних їхніх епістемологічних особливостей; епістемологічне моделювання – як базис розробки єдиного (комплексного) підходу, у якому було б враховано і органічно узгоджено гносеолого-методологічні потенції науки та релігії. Результати дослідження. Здійснене у статті зіставлення науки й релігії за критерієм схильності до динамізму, фундаментального оновлення, розвитку показало принципову специфічність однієї культурно-пізнавальної форми на тлі іншої. Релігійне знання, що ґрунтується на абсолютистському формулюванні метафізичних, антропологічних, морально-ціннісних принципів та імперативів, отримує таким чином консервативний (загалом) характер. Проте доктринальна перманентність не відкидає готовність релігії до помірного оновлення, викликаного суттєвими запитами соціально-культурного життя, що модернізується. Навпаки, наукове знання відрізняється принциповою динамічністю, новаційним характером. Фальсифікаційний (К. Поппер) спосіб демаркації наукового знання від ненаукового (використовується разом з верифікаційним) є орієнтованим на обґрунтування методологічної можливості спростування теорії (через пошук «аномалій»), виявлення меж її застосування, що, своєю чергою, виступає необхідною умовою її розвитку, вдосконалення. Попри зазначену відмінність науки і релігії висловлено гіпотезу, що у знанні комплексного плану концептуальні положення як стала компонента можуть узгоджуватися з динамічними інтерпретаційними елементами щодо структурних і субстратних рівнів епістемологічної системи.; The trend of transdisciplinarity of science and the search for principles of unifying various scientific disciplines into a holistic system, reinforced by the desire to create a unified picture of the world, in which rational and non-rational components would be combined, have led to an increase in the relevance of research aimed at developing ways to coordinate scientific and religious research trajectories in a comprehensive epistemological and methodological program. This involves the study of both those features of science and religion that contribute to the epistemological integration of these types of knowledge, and those that, due to their fundamental specificity, will always prevent the complete unification of such a plan. The purpose of the article is to examine the tendency of science and religion toward fundamental renewal and the acquisition of new properties (one of the criteria selected for comparing the epistemological profile) in the general context of substantiating the possibility of their noncontradictory and productive co-development. Research methods: comparative analysis – as the basis for studying such a property of science and religion as an inclination/resistance to fundamental dynamism, development, in the context of identifying both contradictory (in relation to each other) and common epistemological features; epistemological modelling – as a basis for developing a comprehensive (complex) approach, that would take into account and organically harmonize the epistemological and methodological potentials of science and religion. Research results. The comparison of science and religion carried out in the article according to the criterion of tendency to dynamism, fundamental renewal, development showed the fundamental specificity of one cultural and cognitive form against the background of another. Religious knowledge, based on the absolutist formulation of metaphysical, anthropological, moral-value principles and imperatives, thus acquires a conservative (in general) character. However, doctrinal permanence does not rule out the readiness of religion for moderate renewal caused by the essential demands of modernizing socio-cultural life. On the contrary, scientific knowledge is distinguished by its fundamental dynamism and innovative character. Popper’s falsification as a demarcation criterion between science and non-science (used together with verification) is oriented towards substantiating the methodological possibility of refuting a theory (through the search for «anomalies»), identifying the limits of its application, which, in turn, is a necessary condition for its development and improvement. Despite the above-mentioned difference between science and religion, the hypothesis is expressed that in the complex forms of knowledge, conceptual principles, as a stable component, can be combined with dynamic interpretative elements regarding the structural and substrate levels of the epistemological system.

2026-01-01T00:00:00Z Ханжи, В. Б. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19818 2026-06-14T17:59:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

П’єр Теяр де Шарден: рефлексійність – ноосфера – Божественне Середовище Ханжи, В. Б. Еволюціоністська думка, що розвивається вже протягом декількох століть, являє собою величезне розмаїття інтерпретацій проблематики становлення живої природи. Тим не менш, у всій цій різноманітності яскраво виділяються й спільні стрижневі положення, зокрема ті, в яких виокремлюються і обґрунтовуються два ключові «стрибки» у розвитку природи: від неорганічної до органічної матерії, а також від стадії життя до стадії розуму. У цих тезах представлено осмислення даного питання в теїстично-еволюціоністській концепції французького теолога й філософа П’єра Теяра де Шардена.

2026-01-01T00:00:00Z Ilchenko, A. Ільченко, А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19785 2026-06-10T13:17:24Z 2026-01-01T00:00:00Z

Immersive STANAG 6001 English Training Model for Zero-Beginner Military Personnel Quasi-Experimental Study Ilchenko, A.; Ільченко, А. The aim of this quasi-experimental study is to evaluate the effectiveness of the Intensive Context-Immersive Learning Model (ICILM) in preparing military personnel with an absolute zero baseline in English for the standardized STANAG 6001 examination. Emergency language training in the context of an ongoing armed conflict faces two critical barriers: cognitive resistance among adult learners to a different linguistic structure and a high level of psycho-emotional stress caused by combat-related trauma and command pressure. The experiment, conducted at the Naval Forces Institute (Odesa), involved 11 servicemen of diverse specializations (ranging from combat divers and explosive ordnance specialists to investigators) and military ranks. Training was delivered in an extreme intensive format (36 classroom hours per week over four months). To bypass the “affective filter,” principles of horizontal pedagogy were applied, along with inductive grammar acquisition through memorization of lexical tactical matrices. The results of independent testing confirmed the high validity of the proposed didactic construct, with a complete absence of attrition (0%). The entire group successfully overcame the language barrier: 45.5% of servicemen (n=5) achieved a significant cognitive leap, reaching STANAG 6001 Level 1 (Survival), while 54.5% (n=6) demonstrated a confident transitional Level 0+ (Memorized Proficiency). The empirical findings indicate that a humanistic approach and partner-based communication, combined with subject immersion, constitute a more effective tool for the emergency training of combatants than traditional directive military pedagogy. This approach ensures not only formal compliance with NATO standards but also the development of autonomous self-learning skills.; Мета даного квазіекспериментального дослідження — оцінка ефективності Інтенсивної моделі контекстно-іммерсивного навчання (ICILM) при підготовці військовослужбовців з абсолютно нульовим стартовим рівнем англійської мови до складання стандартизованого іспиту STANAG 6001. Екстрена мовна підготовка в умовах тривалого збройного конфлікту стикається з двома критичними бар’єрами: когнітивним опором дорослих здобувачів до іншої лінгвістичної структури та високим рівнем психоемоційного напруження, спричиненого бойовими травмами і тиском командування. В експерименті, проведеному на базі Інституту Військово-морських сил (м. Одеса), взяли участь 11 військовослужбовців різного профілю (від водолазів-міношукачів до слідчих) і військових звань. Навчання проходило у форматі екстремального інтенсиву (36 аудиторних годин на тиждень протягом чотирьох місяців). Для подолання «афективного фільтра» застосовувалися принципи горизонтальної педагогіки та індуктивне засвоєння граматики через заучування лексичних тактичних матриць. Результати незалежного тестування підтвердили високу валідність запропонованого дидактичного конструкту за повної відсутності відсіву слухачів (0%). Уся група успішно подолала мовний бар’єр: 45,5% військовослужбовців (n=5) здійснили суттєвий когнітивний стрибок, досягнувши рівня STANAG 6001 Level 1 (Survival), а 54,5% (n=6) підтвердили впевнений перехідний рівень 0+ (Memorized Proficiency). Отримані емпіричні дані доводять, що гуманістичний підхід і партнерська комунікація в поєднанні з предметним зануренням є ефективнішим інструментом екстреної підготовки комбатантів, ніж традиційна директивна військова педагогіка, забезпечуючи не лише формальну відповідність стандартам НАТО, а й розвиток навичок автономного самонавчання.

2026-01-01T00:00:00Z Ilchenko, A. Ільченко, А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19784 2026-06-10T11:58:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

NATO Standards in Focus: The Military Glossary Ilchenko, A.; Ільченко, А. Пропоноване довідкове видання становить собою систематизований англо-український глосарій, спрямований на уніфікацію понятійного апарату у сфері оборони та безпеки. Праця охоплює понад 2500 спеціалізованих термінів, дефініцій та стандартизованих абревіатур, що регламентують оперативно-тактичну діяльність, адміністративно-штабні процедури, технічну експлуатацію озброєння, а також специфіку військово-морських операцій і навігації. Структурна організація глосарію базується на тематичному принципі інтеграції лексичних масивів, що забезпечує семантичну точність інтерпретації англомовної професійної лексики відповідно до стандартів НАТО та протоколів міжнародного співробітництва. Видання має високу практичну значущість для забезпечення лінгвістичної інтероперабельності та призначене для командного складу Збройних Сил, слухачів військових академій, штабних офіцерів, військових перекладачів, а також фахівців із матеріально-технічного забезпечення.; The proposed reference publication is a systematically organized English–Ukrainian glossary designed to standardize the conceptual and terminological framework within the fields of defense and security. The work encompasses more than 2,500 specialized terms, definitions, and standardized acronyms governing operational and tactical activities, administrative and staff procedures, technical maintenance and operation of military equipment, as well as the specificities of naval operations and navigation. The glossary is structured according to a thematic principle of lexical integration, ensuring semantic precision in the interpretation of English-language professional terminology in accordance with NATO standards and international cooperation protocols. The publication possesses significant practical value in promoting linguistic interoperability and is intended for military commanders, cadets and students of military academies, staff officers, military interpreters and translators, as well as logistics and technical support specialists.

2026-01-01T00:00:00Z Ільченко, А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19783 2026-06-10T12:15:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Фаховий переклад як інструмент засвоєння професійного англомовного дискурсу старшим офіцерським складом Ільченко, А. The article explores professional translation as a didactic tool for senior officers to master English military discourse during NATO integration. It highlights the specifics of general and naval terminology, emphasizing the necessity of absolute accuracy. The author argues that compiling bilingual glossaries and analyzing authentic NATO documents (STANAGs, OPORDs) develops analytical thinking and ensures operational interoperability. Special attention is given to the critical evaluation and post-editing of AI machine translations. Ultimately, translation skills guarantee commanders' professional autonomy in multinational missions

2026-01-01T00:00:00Z Чуйкова, О. В. Chuikova, O. V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19770 2026-06-10T09:29:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Концепт «ressentiment» філософії Ф. Ніцше у реалізації «плебеєм» та «аристократом»: міф, містерія, час Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. V. Сучасна соціальна ситуація занурена у глобальний хаос з інтенціями ес- хатології, що потребує її осмислення у історико-філософському та антропологічному зламі з акцентом на особистісно-відповідальному «ressentiment» історичних діячів. Мета: дослідити концепт Ф. Ніцше «ressentiment» у історико-філософському та антропо- логічному контекстах доби Давньої Еллади, що втілено у таких особах, як Фукідід, Геракліт, Сократ, згідно філософії Ф. Ніцше; винайти історичне підґрунтя містеріальної циклічності хаосу «часу Діоніса», що актуалізовано у сучасності. Методи: історико-філософський, компаративний, герменевтичний, структурно-типоло- гічний. Результат. Ф. Ніцше вважає, що «ressentiment» властивий людям низького походження, і яскравим прикладом слугує Сократ, якого німецький філософ осмислює як однозначно не- гативного персонажа. Фукідід та Геракліт вважаються зразком аристократизму, реаліс- тичності, що доводять їх соціальні та філософські позиції. Проте ми досліджуємо вказаних представників двох верств населення як носіїв двох протилежних міфологем, що протистоять одна одній, але обидві визначили майбутнє суспільства. Висновки. Досліджено концепт «ressentiment» Ф. Ніцше у історико-філософському та ан- тропологічному контекстах. З’ясовано, що «ressentiment» є однаковим підґрунтям філософ- ських і соціальних позицій Фукідіда, Геракліта, Сократа, незалежно від різниці у верствах суспільства та у ідеологемах, якими вони структурували устрій полісів. Способом «помсти» аристократам було знищення їх родових міфів та пропонування глобального міфічного устрою, шляхом маніпуляцій емоціями, невротичним базіканням. «Помстою» демократичному устрою полісу стало структурування виборів керівників полісів відповідно до хаотичного, ритуального, циклічного «часу Діоніса».; The modern social situation is immersed in global chaos with eschatological intentions, which requires its understanding in a historical-philosophical and anthropological context with an emphasis on the personal and responsible “ressentiment” of historical figures. The purpose: to explore F. Nietzsche’s concept of “ressentiment” in the historical, philosophical and anthropological contexts of the era of Ancient Greece, which is embodied in such figures as Thucydides, Heraclitus, Socrates, according to the philosophy of F. Nietzsche; to discover the historical basis for the mysterious cyclicality of the chaos of the “time of Dionysus”, which is actualized in modern times. Methods: comparative, historical-philosophical, structural-typological, hermeneutic. Results of research. F. Nietzsche believes that “ressentiment” is characteristic of people of low origin, and a vivid example is Socrates, whom the German philosopher interprets as a clearly negative character. Thucydides and Heraclitus are considered examples of aristocratism and realism, as evidenced by their social and philosophical position. However, we examine the aforementioned representatives of the population as carriers of two opposing mythologies that oppose each other, but both determined the future of society. Conclusions. It has been researched and found that “ressentiment” is the same basis for the social, philosophical position of Thucydides, Heraclitus, Socrates, regardless of the differences in the social strata and ideologemes which they structured the system of the polis. The way to “take revenge” on the aristocrats was to destroy the ancestral myths and propose a global mythical order, through manipulation of emotions and neurotic chatter. The “revenge” of the democratic system of the polis was the structuring of elections of the leaders of the polis according to the chaotic, ritual, cyclical “time of Dionysus”.

2026-01-01T00:00:00Z Чуйкова, О. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19769 2026-06-10T09:29:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Метафізика Платона versus реалізм Фукідіда у філософії Ф. Ніцше Чуйкова, О. В. Метоюдослідження є порівняльний аналіз протиставлення у філософії Ф. Ніцше метафізики Платона та реалізму Фукідіда, а також особливостей реалістичного бачення життя, що виходить з неупередженого, всеохоплюючого бачення усієї палітри полісного життя. Все зазначене можна віднести до так званої «філософії життя» Ф. Ніцше та самого Фукідіда вважати протопредставником «філософіїжиття».

2026-01-01T00:00:00Z Нагачевська, С. А. Nagachevska, S. A. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19757 2026-06-05T08:57:45Z 2026-01-01T00:00:00Z

Латинська мова як когнітивний інструмент формування клінічного мислення: людиноцентричний підхід у медичній освіті Нагачевська, С. А.; Nagachevska, S. A. У статті досліджується проблема трансформації викладання латинської мови в медичних закладах вищої освіти крізь призму людиноцентричного підходу. Вихідною є суперечність між традиційною формально-граматичною моделлю навчання та сучасними вимогами до професійного мислення лікаря, що передбачає системність, інтерпретаційність і здатність до клінічного аналізу. Обґрунтовується, що латинська мова має розглядатися не як ізольована дисципліна, а як когнітивний інструмент, інтегрований у процес формування професійної компетентності. Показано, що медична термінологія функціонує як складна семантична система, у межах якої кожен термін виступає носієм певної моделі клінічного мислення. На основі аналізу дериваційних і семантичних зв’язків демонструється, що засвоєння термінології є процесом концептуалізації, а не механічного запам’ятовування. Особлива увага приділяється когнітивним механізмам навчання — схематизації, асоціативному структуруванню та метафоризації, які забезпечують глибоке розуміння терміносистеми та її зв’язок із тілесним і клінічним досвідом. Розкривається значення греко-латинської гібридності медичної мови як чинника формування гнучкого термінологічного мислення, а також роль помилки як індикатора когнітивних процесів у навчанні. Доводиться, що людиноцентричний підхід змінює характер навчальної діяльності, орієнтуючи її на конструювання, інтерпретацію та аналіз термінів у професійному контексті. У підсумку латинська мова постає як засіб формування професійної мовної особистості медика і фундамент його клінічного мислення. Її ефективне викладання можливе лише за умов інтеграції мовного і фахового компонентів навчання.; The article examines the problem of transformation of Latin language teaching in medical institutions of higher education through the prism of a human-centered approach. The starting point is the contradiction between the traditional formal-grammatical model of education and the modern requirements for the professional thinking of a doctor, which involves systematicity, interpretability and the ability for clinical analysis. It is justified that the Latin language should not be considered as an isolated discipline, but as a cognitive tool integrated into the process of formation of professional competence. It is shown that medical terminology functions as a complex semantic system, within which each term acts as a carrier of a certain model of clinical thinking. On the basis of the analysis of derivational and semantic relations, it is demonstrated that the acquisition of terminology is a process of conceptualization rather than mechanical memorization. Special attention is paid to the cognitive mechanisms of learning - schematization, associative structuring and metaphorization, which provide a deep understanding of the terminology and its connection with bodily and clinical experience. The significance of the Greek-Latin hybridity of the medical language as a factor in the formation of flexible terminological thinking is revealed, as well as the role of error as an indicator of cognitive processes in education. It is proven that a human-centered approach changes the nature of educational activity, focusing it on the construction, interpretation and analysis of terms in a professional context. As a result, the Latin language appears as a means of forming the professional linguistic personality of a doctor and the foundation of his clinical thinking. Its effective teaching is possible only under conditions of integration of language and professional components of education.

2026-01-01T00:00:00Z