https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/758 2026-07-06T04:44:42Z 2026-07-06T04:44:42Z Абрамович, В. Є. Самойленко, Т. О. Нетребчук, Л. М. Abramovych, V. Ye. Samoilenko, T. O. Netrebchuk, L. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19964 2026-06-29T05:42:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Роль класичних мов як інструменту формування цілісної моделі людини у професійній підготовці майбутніх лікарів Абрамович, В. Є.; Самойленко, Т. О.; Нетребчук, Л. М.; Abramovych, V. Ye.; Samoilenko, T. O.; Netrebchuk, L. M. Статтю присвячено обґрунтуванню методологічної та дидак тичної ролі класичних мов (латинської та давньогрецької) як ефективного інструменту формування холістичної моделі людини у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів. Актуальність дослідження зумовлена трансфор мацією сучасної медичної освіти в умовах постнекласичної наукової парадигми, що передбачає перехід від редукціоністського розуміння пацієнта до його цілісного сприйняття як складної біопсихосоціальної системи. У контексті міждисциплінарного напряму Medical Humanities доведено, що греко-латинський термінологічний субстрат виходить за межі суто номенклатурного опису та постає фундаментальною когнітивною матрицею професійного мислення медика. Розкрито потенціал діяльнісного підходу до навчання, що ґрунтується на використанні етимологічного аналізу, лінгвістич ного моделювання античних соматичних і психосоматичних метафор та інтерпретації історико-культурних джерел медичної термінології. Показано, що звернення до внутрішньої форми терміна сприяє розвитку клінічного мислення, міждисциплінарних компетентностей і довготривалому засвоєнню професійної лексики. Особливу увагу приділено проблемі термінологічної гібридизації, яка виникає внаслідок взаємодії греко-латинської теоретичної основи медицини з англомовним клінічним дискурсом. Для її подолання запропоновано авторську «Дидактичну матрицю навігації в гібридному дискурсі», що забезпечує концептуальний зв’язок між класичною медичною традицією та сучасними міжнародними стандартами професійної комунікації. Доведено, що інтеграція класичних мов та англійської мови за професійним спрямуванням у системі вищої медичної освіти сприяє формуванню термінологічної гнучкості, гуманітарної компетентності, здатності до інтерпретації медичних текстів і запобігає кризі технократизму в підготовці майбутніх фахівців.; The contemporary evolution of medical education within the post nonclassical paradigm demands a decisive shift from biomedical reductionism to a holistic view of the patient as a complex, self-organizing system. This epistemic transformation directly influences the linguistic and professional training of future physicians, positioning medical language not merely as a pragmatic tool for information transfer, but as a core cognitive matrix of clinical thinking. The research addresses a critical educational contradiction between the increasing technocratization of healthcare digital learning environments and the growing societal demand for humanization and person-centred medical practice. The study utilizes an integrative linguo-didactic framework based on the principles of Medical Humanities and narrative medicine. The research methodology includes etymological analysis, linguistic modelling of ancient somatic and psychosomatic metaphors, and conceptual mapping to bridge the structural components of different medical discourses. The paper substantiates that the Greek and Latin terminological substrate embodies the ancient philosophical ideal of kalokagathia (the inseparable unity of body and spirit). It introduces an active learning approach focused on decoding the inner form of anatomical and clinical terms (e.g., cochlea, patella, duodenum, and humoral temperaments), which significantly enhances students' retention and cognitive depth. To resolve the educational challenge of “terminological hybridization” – the cognitive gap experienced by students between classical Greek Latin nomenclature and the English-centred clinical pragmatics of modern guidelines (ESP) – the author has developed a “Didactic Matrix of Navigation in Hybrid Discourse.” This pedagogical tool builds a conceptual bridge using the ancient concept of physis, enabling medical students to perceive modern clinical concepts as a logical, organic extension of the classical medical universe. The integration of the classical linguistic tradition into the modern ESP educational environment fosters essential terminological flexibility and multidisciplinary competence. This active pedagogical approach prevents the formalization of clinical knowledge and counters the technocratic crisis in higher medical education by grounding future doctors in deep humanistic and patient-centred professional values.

2026-01-01T00:00:00Z Єршова-Бабенко, І. В. Жижко, Т. А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19963 2026-06-29T05:33:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Психомірність людини та її поведінки. Макромодель «лідер – управління – суспільство»: монографія Єршова-Бабенко, І. В.; Жижко, Т. А. Розглянуто гіпотезу про існування складного ефекту / явища, що виникає вна слідок спільної прижиттєвої активності (функціонування / діяльності) мозку та пси хіки людини. Явище позначено концептом «b-p (m/c, …)» («мозок – психіка (розум / свідомість, …)»). Діючим механізмом виникнення та існування чи руйнування явища «b-p (m/c, …)» є різновекторна петля нелінійного зворотного звʼязку, що притаманний середовищам / системам цього класу різної природи в дуже нерівноважному стані. Стверджується, що виникає така макро- / гіперцілісність цього продукту, яка розкри вається через безліч вимірів, що виражає різний ступінь активації мозку чи психіки, які фіксуються впродовж їхньої спільної прижиттєвої активності у відповідних формах та станах. Теоретико-методологічною підставою гіпотези є концептуальна модель (нова філософська категорія, принцип) «ціле-в-цілому», що містить макро- / гіперцілісніть «цілісність-у-цілісності». Позитивне дослідження цих питань здійснюється в контексті трансдисциплінарності наукового пізнання й поширюється як на блок природничих, так і на блок гуманітарних і соціогуманітарних наук, а також техніки та мистецтва. На цій підставі розроблено макромодель «лідер – управління – суспільство» та показано її практичний аспект. Це дає змогу досліджувати явище, виражене концептом «b-p(m/c, ...)», із загальних методологічних позицій як деяку гіперцілісність, що містить інші ціліс ності. Введено категорію «психомірність» як суттєву характеристику специфічності людини, що дозволяє по-новому трактувати межі пізнання людини та її поведінки через розуміння психомірності у створенні її як цілісного продукту мозком та психікою в про цесі їхньої спільної активності за життя людини в соціогуманітарних умовах. Показано актуальність нового теоретико-концептуального та метанаукового аспекту у філосо фії, зокрема соціальної філософії та теорії пізнання, у науці, у психології та педагогіці, в освіті, подальшому розвитку нової наукової галузі – альфалогії. Для філософів та методологів науки, вчених, аспірантів, медиків, психологів, полі тиків, педагогів, студентів, тобто всіх, хто цікавиться викладеними питаннями.

2026-01-01T00:00:00Z Ханжи, В. Б. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19961 2026-06-27T16:06:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Релігія та наука: схильність / несхильність до динамізму, докорінного оновлення, розвитку Ханжи, В. Б. У низці робіт, що вийшли у світ протягом останніх років, було висловлено гіпотезу про перспективність узгодження релігії та науки в епістемологічному русі, кінцевою метою якого могла б стати розробка єдиного комплексного знання про світ. В роботі, опублікованій у минулорічному збірнику матеріалів конференції, підставою зіставлення даних пізнавально-культурних форм було обрано критерій базової основи визнання та прийняття істини. Ці матеріали присвячені порівняльному аналізу релігії й науки за іншим епістемологічним критерієм – схильності / не схильності до фундаментального оновлення, розвитку, набуття якісно нових форм.

2026-01-01T00:00:00Z Ільченко, А. І. Ilchenko, A. I. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19918 2026-06-22T09:26:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Специфіка формування професійної іншомовної компетентності військових фахівців у контексті мовних стандартів НАТО Ільченко, А. І.; Ilchenko, A. I. У статті досліджується специфіка формування професійної іншомовної компетентності військових фахівців у контексті мовних стандартів НАТО. Розглянуто роль іншомовної підготовки як складової професійної компетентності військовослужбовців, здатних ефективно виконувати службові завдання в умовах міжнародної взаємодії та багатонаціональних операцій. Проаналізовано основні вимоги стандартів НАТО до рівня володіння іноземною мовою, зокрема відповідно до положень STANAG 6001. Визначено ключові компоненти професійної іншомовної компетентності військових фахівців та особливості їх формування в освітньому процесі закладів вищої військової освіти. Обґрунтовано необхідність використання компетентнісного, комунікативного та професійно орієнтованого підходів для забезпечення високого рівня мовної готовності майбутніх військових фахівців до виконання професійних обов’язків у міжнародному безпековому середовищі.; The article examines the specific features of developing professional foreign language competence among military specialists within the framework of NATO language standards. The study considers foreign language training as an essential component of military personnel's professional competence, enabling effective performance in international cooperation and multinational operations. Particular attention is paid to the requirements of NATO language standards, especially those outlined in STANAG 6001. The key components of professional foreign language competence and the peculiarities of their formation within the educational process of higher military educational institutions are analyzed. The paper substantiates the importance of competency-based, communicative, and professionally oriented approaches to ensuring a high level of language readiness among future military specialists for successful professional activity in an international security environment.

2026-01-01T00:00:00Z Ільченко, A. I. Бермас, О. М. Ilchenko, A. I. Bermas, O. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19898 2026-06-18T13:07:24Z 2026-01-01T00:00:00Z

Інтегрована модель професійної англомовної підготовки офіцерів: досвід термінологічно орієнтованого навчання у немовних ЗВО Ільченко, A. I.; Бермас, О. М.; Ilchenko, A. I.; Bermas, O. M. У статті представлено інтегровану модель професійної англомовної підготовки офіцерів у закладах вищої освіти немовного профілю. Автори розглядають досвід термінологічно орієнтованого навчання як один із ключових компонентів формування іншомовної професійної компетентності майбутніх військових фахівців. Обґрунтовано необхідність поєднання мовної, професійної та контекстуальної складових навчання з урахуванням специфіки військової термінології та комунікативних завдань. Запропонована модель спрямована на підвищення ефективності засвоєння фахової лексики, розвиток академічної та професійної комунікації англійською мовою, а також адаптацію навчального процесу до сучасних вимог військової освіти. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм мовної підготовки у військових та цивільних ЗВО.; The article presents an integrated model of professional English language training for officers in non-linguistic higher education institutions. The authors examine the experience of terminology-oriented instruction as a key component in developing foreign-language professional competence among future military specialists. The study substantiates the need to integrate linguistic, professional, and contextual elements of instruction, taking into account the specifics of military terminology and communicative tasks. The proposed model aims to enhance the acquisition of professional vocabulary, improve academic and professional communication in English, and adapt the learning process to the current requirements of military education. The findings may be applied to the improvement of language training programs in both military and civilian higher education institutions.

2026-01-01T00:00:00Z Бондар, К. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19896 2026-06-18T13:10:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Міжнародні відносини та психічне здоров’я військовослужбовців: роль мовної підготовки в умовах посттравматичного стресу Бондар, К. В. У статті розглядається взаємозв’язок між міжнародними відносинами, психічним здоров’ям військовослужбовців та роллю мовної підготовки в умовах посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Проаналізовано вплив сучасних геополітичних процесів на психологічний стан військових та їхню здатність до міжкультурної та професійної комунікації. Окреслено значення іншомовної підготовки як інструменту психологічної адаптації, соціальної інтеграції та підвищення ефективності міжнародної взаємодії у військовому середовищі. Особливу увагу приділено педагогічним і психолінгвістичним аспектам формування комунікативної стійкості в умовах стресових та травматичних ситуацій. Обґрунтовано доцільність інтеграції елементів психологічної підтримки у програми мовної підготовки військовослужбовців.; The article examines the interrelation between international relations, the mental health of military personnel, and the role of language training under conditions of post-traumatic stress disorder (PTSD). The influence of contemporary geopolitical processes on the psychological state of service members and their ability to engage in intercultural and professional communication is analyzed. The study highlights foreign language training as a tool for psychological adaptation, social integration, and improved effectiveness of international military cooperation. Special attention is given to pedagogical and psycholinguistic aspects of developing communicative resilience in stressful and traumatic conditions. The paper substantiates the integration of psychological support elements into military language training programs.

2026-01-01T00:00:00Z Бермас, О. Bermas, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19895 2026-06-18T13:09:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Від антропології мови до адаптивної лінгводидактики: еволюція підходів до іншомовної підготовки в медичній, військовій та професійній освіті Бермас, О.; Bermas, O. У статті досліджується еволюція підходів до іншомовної підготовки в умовах сучасної професійної освіти крізь призму антропологічного підходу до мови та навчання. Розглянуто трансформацію лінгводидактичних концепцій від традиційного мовоцентричного підходу до адаптивної лінгводидактики, орієнтованої на потреби особистості, професійний контекст і соціокультурні виклики сучасності. Проаналізовано особливості реалізації адаптивних стратегій у медичній, військовій та професійній освіті, де іншомовна підготовка набуває міждисциплінарного та компетентнісного характеру. Обґрунтовано необхідність урахування індивідуальних освітніх потреб здобувачів, професійної специфіки та умов цифровізації освітнього середовища. Визначено перспективи розвитку адаптивної лінгводидактики як інструменту підвищення ефективності іншомовної підготовки в умовах глобалізації та професійної мобільності.; The article examines the evolution of approaches to foreign language training within contemporary professional education through the lens of the anthropological approach to language and learning. The transformation of linguodidactic concepts from traditional language-centered models to adaptive linguodidactics focused on learners’ needs, professional contexts, and sociocultural challenges is analyzed. Particular attention is paid to the implementation of adaptive strategies in medical, military, and professional education, where foreign language training acquires an interdisciplinary and competency-based character. The study substantiates the importance of considering individual educational needs, professional specificity, and the digitalization of the educational environment. Prospects for the further development of adaptive linguodidactics as a means of improving the effectiveness of foreign language training in the context of globalization and professional mobility are outlined.

2026-01-01T00:00:00Z Чуйкова, О. В. Chuikova, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19837 2026-06-15T14:39:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Час Діоніса: циклічність хаосу та порядку, трансвертабельність і цінності на прикладі філософії Ф. Ніцше Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. Мета статті – дослідити циклічність часу Діоніса з характерологічною трансвертабельністю і діонісійські хаотичні цінності; показати значущість для сьогодення факту відтворення циклічного часу діонісійських містерій як типологічної структури несамовитості, неврівноваженості, трагічності, внутрішніх вибухів суспільно-політичного устрою. Методами дослідження: герменевтичним – намагаємось зрозуміти приховані сенси містерій та концепцій, на прикладі текстів Ф. Ніцше, інтерпретативним – знаходимо сенси давніх подій та презентуємо їх нові, осучаснені версії, крізь низку синергетичних понять – ентропії, трансвертабельності, феноменологічним – розкриваємо досвід діонісійської свідомості у «чистому досвіді», що залишається таким «у собі» і сьогодні, історико-філософським – вивчаємо розвиток ідеї циклу діонісійських містерій та їх застосування у історичному контексті, на прикладі реформи Фукідіда, що подана у текстах Ф. Ніцше, структурно-типологічним – розкриваємо універсальні типологічні структури циклічного містеріального діонісійського часу як моделюючого демократичний тип суспільства. Ф. Ніцше вважав двоєдність хаосу та порядку нормою реального життя, що персоніфіковано у пару богів Діоніса та Аполлона. Фукідід перевів життя полісу на циклічний час діонісійських містерій, що структурно-типологічно властиве сучасним державам разом з атрибутами несамовитості, трагедії, загибелі людини. Сучасні теорії хаосу, трансвертабельності, стрімкість революцій, війн, злочинності, безумств корелюють з діонісійськими містеріями, що властиве для часу Діоніса. Типологія суспільно-політичного устрою базується на структурі циклічного часу діонісійських містерій; показано трансвертабельність хаотичного часу Діоніса як виток технологій масових внутрішніх вибухів у державах, цінностей несамовитості, неврівноваженості та трагічності.; The purpose of the article is to investigate the cyclicality of Dionysus’ time with characterological transvertibility; to show the significance for the present of the fact of reproducing the cyclical time of the Dionysian mysteries as a typological structure of frenzy, imbalance, tragedy, and internal explosions of the socio-political system. Research methods: hermeneutic – we try to understand the hidden meanings of mysteries and concepts, in the texts of F. Nietzsche, interpretative – we find the meaning of ancient events and present their new, modernized version, throught a number of synergistic concepts – entropy, transvertability, historical-philosophical – we study the development of the idea of the cycle of Dionysian mysteries and their application in a historical context, on Thucydides’ reform, which is presented in the texts of F. Nietzsche, phenomenological – we reveal the experience of Dionysian consciousness in “pure experience”, which remains so “in itself” today, structural-typological – we reveal the universal typological structures of cyclical mysterious Dionysian time as modeling a democratic type of society. Thucydides transferred the life of the polis to the cyclical time of the Dionysian mysteries, which is structurally and typologically characteristic of modern states, along with the attributes of frenzy, tragedy, and human death. Modern theories of chaos, transvertibility, the rapidity of revolutions, wars, crime, and madness show the relevance of the ancient Dionysian mysteries, that is, the time of Dionysus The typology of the socio-political system is based on the structure of the cyclical time of the Dionysian mysteries with the transvertibility of the chaotic time of Dionysus as the source of technologies of massive internal explosions, frenzy, imbalance and tragedy, which are values.

2026-01-01T00:00:00Z Ільченко, А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19836 2026-06-15T12:24:46Z 2026-01-01T00:00:00Z

Кібербезпека та етичні аспекти використання ШІ в системі військової мовної освіти Ільченко, А. У статті розглянуто питання кібербезпеки та етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в системі військової мовної освіти. Проаналізовано можливості застосування інтелектуальних цифрових інструментів для вдосконалення процесу навчання іноземних мов військовослужбовців, підвищення ефективності мовної підготовки та персоналізації освітнього контенту. Особливу увагу приділено ризикам, пов’язаним із захистом конфіденційної інформації, обробкою персональних даних, інформаційною безпекою та можливими загрозами кіберпростору. Висвітлено етичні виклики, що виникають під час використання систем штучного інтелекту у військовому освітньому середовищі, зокрема питання академічної доброчесності, алгоритмічної упередженості, відповідальності за результати автоматизованих рішень та дотримання принципів прозорості. Обґрунтовано необхідність формування культури безпечного та відповідального використання технологій штучного інтелекту у процесі підготовки майбутніх військових фахівців.

2026-01-01T00:00:00Z Ханжи, В. Б. Khanzhy, V. B. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19819 2026-06-14T17:51:54Z 2026-01-01T00:00:00Z

Взаємодія науки і релігії: епістемологічний аспект. Частина друга Ханжи, В. Б.; Khanzhy, V. B. Тенденція трансдисциплінарності науки та пошук принципів об’єднання різних наукових дисциплін у цілісну систему, посилені прагненням до створення єдиної картини світу, в якій поєднувалися б раціональні та позараціональні компоненти, обумовили зростання актуальності досліджень, що спрямовуються на розробку способів узгодження наукових і релігійних пошукових русел у комплексній гносеолого-методологічній програмі. Це передбачає вивчення як тих особливостей науки і релігії, що сприяють епістемологічній інтеграції цих видів знання, так і тих, що через принципову специфічність завжди запобігатимуть повній монолітизації подібного плану. Мета статті – осмислення схильності науки і релігії до фундаментального оновлення, набуття нових властивостей (один з обраних для зіставлення критеріїв епістемологічного профілю) в загальному контексті обґрунтування можливості їхнього несуперечливого й продуктивного співрозвитку. Методи дослідження: компаративістський аналіз – як підстава дослідження такої властивості науки й релігії, як схильність/несхильність до принципового динамізму, розвитку, в контексті виявлення як суперечливих (одна щодо одної), так і спільних їхніх епістемологічних особливостей; епістемологічне моделювання – як базис розробки єдиного (комплексного) підходу, у якому було б враховано і органічно узгоджено гносеолого-методологічні потенції науки та релігії. Результати дослідження. Здійснене у статті зіставлення науки й релігії за критерієм схильності до динамізму, фундаментального оновлення, розвитку показало принципову специфічність однієї культурно-пізнавальної форми на тлі іншої. Релігійне знання, що ґрунтується на абсолютистському формулюванні метафізичних, антропологічних, морально-ціннісних принципів та імперативів, отримує таким чином консервативний (загалом) характер. Проте доктринальна перманентність не відкидає готовність релігії до помірного оновлення, викликаного суттєвими запитами соціально-культурного життя, що модернізується. Навпаки, наукове знання відрізняється принциповою динамічністю, новаційним характером. Фальсифікаційний (К. Поппер) спосіб демаркації наукового знання від ненаукового (використовується разом з верифікаційним) є орієнтованим на обґрунтування методологічної можливості спростування теорії (через пошук «аномалій»), виявлення меж її застосування, що, своєю чергою, виступає необхідною умовою її розвитку, вдосконалення. Попри зазначену відмінність науки і релігії висловлено гіпотезу, що у знанні комплексного плану концептуальні положення як стала компонента можуть узгоджуватися з динамічними інтерпретаційними елементами щодо структурних і субстратних рівнів епістемологічної системи.; The trend of transdisciplinarity of science and the search for principles of unifying various scientific disciplines into a holistic system, reinforced by the desire to create a unified picture of the world, in which rational and non-rational components would be combined, have led to an increase in the relevance of research aimed at developing ways to coordinate scientific and religious research trajectories in a comprehensive epistemological and methodological program. This involves the study of both those features of science and religion that contribute to the epistemological integration of these types of knowledge, and those that, due to their fundamental specificity, will always prevent the complete unification of such a plan. The purpose of the article is to examine the tendency of science and religion toward fundamental renewal and the acquisition of new properties (one of the criteria selected for comparing the epistemological profile) in the general context of substantiating the possibility of their noncontradictory and productive co-development. Research methods: comparative analysis – as the basis for studying such a property of science and religion as an inclination/resistance to fundamental dynamism, development, in the context of identifying both contradictory (in relation to each other) and common epistemological features; epistemological modelling – as a basis for developing a comprehensive (complex) approach, that would take into account and organically harmonize the epistemological and methodological potentials of science and religion. Research results. The comparison of science and religion carried out in the article according to the criterion of tendency to dynamism, fundamental renewal, development showed the fundamental specificity of one cultural and cognitive form against the background of another. Religious knowledge, based on the absolutist formulation of metaphysical, anthropological, moral-value principles and imperatives, thus acquires a conservative (in general) character. However, doctrinal permanence does not rule out the readiness of religion for moderate renewal caused by the essential demands of modernizing socio-cultural life. On the contrary, scientific knowledge is distinguished by its fundamental dynamism and innovative character. Popper’s falsification as a demarcation criterion between science and non-science (used together with verification) is oriented towards substantiating the methodological possibility of refuting a theory (through the search for «anomalies»), identifying the limits of its application, which, in turn, is a necessary condition for its development and improvement. Despite the above-mentioned difference between science and religion, the hypothesis is expressed that in the complex forms of knowledge, conceptual principles, as a stable component, can be combined with dynamic interpretative elements regarding the structural and substrate levels of the epistemological system.

2026-01-01T00:00:00Z