https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/749 2026-06-17T07:43:21Z 2026-06-17T07:43:21Z Арефьєва, Н. Г. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19860 2026-06-16T11:08:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

До символіки меду в східнослов’янській фразеології Арефьєва, Н. Г. У сучасному мовознавстві на вістрі актуальності перебувають лінгвокультурологічні та етнолінгвістичні дослідження, здійснення яких нині неможливо без залучення фразеологічного матеріалу, загальнонародного й регіонального, як найінформативнішого банку даних, що закарбовує цінну лінгвокультурну інформацію. Мета роботи. Метою розвідки є виявлення лінгвокультурного змісту східнослов’янських фразеологізмів, що імпліцитно або експліцитно пов’язані із символікою меду.

2026-01-01T00:00:00Z Арефьєва, Н. Г. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19859 2026-06-16T10:48:30Z 2026-01-01T00:00:00Z

Мотив купівлі-продажу у весільній обрядовості (на матеріалі фразеології російських говірок Одещини) Арефьєва, Н. Г. Фразеологія, загальнонародна та, більшою мірою, діалектна – невичерпне джерело архаїчних культурних смислів, що віддзеркалюють глибини людської свідомості та світосприйняття етносу. Діалектна фразеологія принагідно – надійний матеріал для встановлення вихідної моделі фразеологічної одиниці, адже, як цілком слушно зауважує проф. В. М. Мокієнко, «пошуки вихідної моделі національного самобутнього звороту не можуть бути успішними без звернення до діалектного матеріалу, до просторічної лексики».

2026-01-01T00:00:00Z Арефьєва, Н. Г. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19858 2026-06-16T11:10:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Фразеологія українських говірок Одещини Арефьєва, Н. Г. Статтю присвячено дослідженню маловивченого питання – фразеології українських говірок Одещини – полілінгвального й полікультурного регіону, на теренах якого здавна мешкали представники різних національностей. На підставі наведених даних автор доходить висновку: фразеологія українських говірок Одещини, багата й різноманітна за своїм складом, потребує подальшої фіксації, верифікації, систематизації та фразеографічного опису, а її ґрунтовне вивчення залишається одним із найактуальніших завдань сучасної діалектології.; The article is devoted to the study of a little-studied issue – phraseology of Ukrainian dialects of Odessa region – a multilingual and multicultural region, in which territory representatives of different nationalities have been living for a long time. Based on the above data, the author concludes: phraseology of the Ukrainian dialects of Odessa region, rich and diverse in its composition, requires further fixation, verification, systematization and phraseographic description, and its thorough study remains one of the most urgent tasks of modern dialectology.

2025-01-01T00:00:00Z Арефьєва, Н. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19857 2026-06-16T11:11:12Z 2026-01-01T00:00:00Z

Вітер у діалектному мовленні Одещини Арефьєва, Н. Дослідження діалектного мовлення Одещини – унікального мультикультурного й мультилінгвального регіону – протягом тривалого часу залишається на вістрі актуальності, привертаючи увагу науковців виразністю і своєрідністю мовних засобів, самобутністю культурних традицій, про що свідчать ґрунтовні праці, видані в останні роки. Метою цієї розвідки стали назви вітру в діалектному мовленні Одещини, матеріалом – «Словник українських говірок Одещини» (далі СУГО), «Словарь русских говоров Одещины» (далі СРГО), «Фразеологічний словник російських говірок Одещини» (далі ФСРГО).

2026-01-01T00:00:00Z Арефьева, Н. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19856 2026-06-16T10:27:59Z 2024-01-01T00:00:00Z

Анималистический лингвокультурный код в русских говорах Одесщины (на материале фразеологии) Арефьева, Н. Анималистический (зоологический, зооморфный) код – один из важнейших кодов культуры. Исследованиям данного кода в русле славянской народной традиции посвящены работы польских этнографов Казимежа Мошиньского, Оскара Кольберга, Эразма Маевского; сербского этнографа Тихомира Джорджевича, хорватского – Драгутина Хирца, словенского – Винко Мёдерндорфера, болгарских – Димитра Маринова, Алеко Томова, украинских этнографов Николая Фёдоровича Сумцова, Степана Килимника и других учёных (обзор специальных исследований даёт Александр Викторович Гура в книге Символика животных в славянской народной традиции.

2024-01-01T00:00:00Z Арефьєва, Н. Г. Arefieva, N. G. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19855 2026-06-16T11:12:47Z 2023-01-01T00:00:00Z

Просторовий лінгвокультурний код у російських говірках Одещини (на матеріалі фразеології) Арефьєва, Н. Г.; Arefieva, N. G. Простір і час, будучи засадничими, пов’язаними між собою категоріями розчленовування та освоєння людиною навколишньої дійсності, пронизують мовну і, отже, фразеологічну картини світу. З урахуванням того, що сьогодні регіональна та загальнонаціональна фраземіка як потужний транслятор культурної інформації активно досліджується на фоні лінгво- й етнолінгвокультурного кодування, вивчення просторового коду на матеріалі фразеології російських переселенських говірок Одещини можна вважати актуальним і перспективним. Простір у «мові» народної фразеології осмислюється за допомогою реалій сільської місцевості, в якій мешкають діалектоносії. Ці реалії легко впізнаються не лише представниками старшого покоління, але й людьми молодого та середнього віку і без зусиль семантизуються селянами. При уважному розгляді виявляється, що основу подібних фразем становлять ключові слова-локуси, що є об’єктами матеріального світу зі стійкою культурною символікою: двор, калитка, ворота, вода, путь / дорога. В основі значної кількості фразем, що групуються усередині просторового лінгвокультурного коду, лежить давня архетипічна опозиція «своє / чуже». Такими локусами, що розмежовують простір на «своє» і «чуже», виконують у багатьох випадках апотропейну функцію і наділені внаслідок цього ритуальною семантикою, є локуси ворота, хвіртка, вода, двір. Шлях, дорога посідають значне місце в регіональній та загальнонаціональній картинах світу, набуваючи нових культурних значень і функціонуючи в російському лінгвокультурному просторі у функуцї культурного знаку. Культурно значущим концептом просторового лінгвокультурного коду є також концепт рука, широко представлений у фразеологічному фонді російських переселенців.; The phraseology of Russian immigrant dialects of Odessa region – of southern Russian origin, mainly Kursk –Orel – constitutes a unique not sufficient studied linguistic and cultural layer. Space and time, being fundamental, interconnected categories of dividing and mastering the surrounding reality by person, permeate linguistic and, therefore, phraseological picture of the world. Taking into consideration that the current regional and nation-wide phrasemics as a powerful translator of cultural information is actively investigated in the light of linguistic and ethnolinguocultural codification, studying of the spatial code based on phrasemics of the Russian immigrant dialects of Odessa region can be actual and perspective. The space in the «language» of folk phraseology is understood based on realities of the countryside, where dialect speakers live. These realities are easily recognizable not only by older generation, but also by young and middle-aged people and are easily semantized by peasants. A closer look reveals that such phrasemes are based on locus keywords that are the objects of the material world with strong cultural symbolics: калитка, ворота, вода, путь / дорога. At the heart of a significant number of phrasemes grouped within the spatial linguocultural code is the ancient archetypical opposition «own / foreign». Such loci, which delimit space into «own» and «foreign», perform in many cases an apotropaic function and are endowed with ritual semantics, include gate, wicket, water, yard. Way and road occupy a significant place in the regional and national picture of the world, acquiring new cultural meanings and functioning in the Russian linguistic and cultural space as a cultural sign. The concept «рука», widely represented in the phraseological fund of Russian immigrants, is also a culturally significant concept of the spatial linguistic and cultural code.

2023-01-01T00:00:00Z Арефьєва, Н. Г. Arefieva, N. G. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19854 2026-06-16T11:14:16Z 2026-01-01T00:00:00Z

Не заманити калачем: до символіки калача у слов’янській фразеології Арефьєва, Н. Г.; Arefieva, N. G. У статті із залученням багатого мовного матеріалу досліджено слов’янські фразеологізми, що віддзеркалюють символіку калача. Описано потужну культурну символіку калача як архаїчного культурного символу, виразно представленого у слов’янській фразеології. Автор доходить висновку, що сакральна символіка калача, закріплена переважно регіональною фразеологією, його апотропейні та продукувальні функції, винятково важлива роль у хрестильній та весільній обрядності має глибинне міфологічне підґрунтя і співвіднесена з культом сонця – давнім сакральним символом, джерелом життєдайної сили, величності і щастя, кругла форма якого закодована в таких усталених у народній культурі символах, як калач, коровай, вінок, обручка та інших. Саме тому в слов’янській фразеології калач постає символом достатку, добробуту, щасливої долі. Функціональна роль калача, його онтологічні властивості осмислені у слов’янській фразеології в межах семіотичних опозицій та висвітлюють різноманітні сторони людської особистості, життєвого досвіду тощо. Калач постає в центрі низки усталених у культурі прескрипцій. Яскраве і багатоаспектне представлення калача у слов’янській фразеології, насамперед російській, українській, болгарській, свідчить про виняткову культурну навантаженість цього терміна, виводячи його в розряд потужних культурних символів. У процесі дослідження залучено багатий фразеологічний матеріал, застосовано методику етнолінгвокультурологічного аналізу, семіотичного аналізу, метод структурно-семантичного моделювання, прийом субституції; The article, drawing on a wealth of linguistic material, explores Slavic phraseological units that reflect the symbolics of kalach. The powerful cultural symbolics of kalach as an archaic cultural symbol, clearly represented in Slavic phraseology, is described. The author concludes that the sacred symbolics of kalach, fixed mainly by regional phraseology, its protective and productive functions, and its exceptionally important role in baptismal and wedding rituals, has a deep mythodological basis and is assosiated with the cult of the sun – an ancient sacred symbol, a source of life-given force, sublimity and happiness, the round shape of wich is encoded in such symbols established in folk culture as the kalach, korovay, vinok, wedding ring and others. That is why in Slavic phraseology, the kalach appears as a symbol of abundance, well-being and good fortune. The functional role of kalach, its ontological properties are understood in Slavic phraseology within the framework of semiotic oppositions and highlight various aspects of the human personality, life experience, etc. Kalach appears in the center of a number of prescriptions established in culture. The vivid and multifaceted representation of kalach in Slavic phraseology, primarily Russian, Ukrainian and Bulgarian, indicates the exceptional cultural load of this term, placing it in the category of powerful cultural symbols. In the process of research, a rich phraseological material was involved, the methodology of ethnolinguistic and cultural analysis, semiotic analysis, the method of structural and semantic modeling and the substitution technique were applied.

2026-01-01T00:00:00Z Подкупко, Т. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19792 2026-06-11T10:27:30Z 2026-01-01T00:00:00Z

Козацькі клейноди XVI–XVIII ст. як культурні та репрезентаційні артефакти Подкупко, Т. Козацькі клейноди XVI–XVIII століть є не лише історичними пам’ятками, а й ключем до розуміння української державності, ідентичності та культурної тяглості. Їхня символіка й функції розкривають світогляд козацької доби – уявлення про владу, справедливість і спільноту. Дослідження та збереження цих артефактів має важливе значення як для історичної науки, так і для сучасної України, оскільки козацькі символи продовжують жити в геральдиці, військових традиціях і культурних практиках

2026-01-01T00:00:00Z Uvarova, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19756 2026-06-10T06:08:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Escaped by Sea: Greek Refugees in Odesa in the Early 1820s Uvarova, O. The Greek Revolution, which broke out in 1821, not only contributed to the outbreak and progression of the so-called Eastern Crisis of the 1820s, but also provoked a new wave of Greek emigration. The persecution endured by Ottoman Greeks forced them to flee and settle in the south of the Russian Empire. Many refugees from Constantinople and the Greek islands arrived in Odesa after crossing the sea. During the years of the Greek Revolution, several institutions were established to address the challenges of settlement and the provision of financial support for these displaced populations. In the initial stages, responsibility for assisting the refugees was assumed by a specially created body, the Committee for Assistance to the Constantinopolitan Greeks Arriving in Odesa. Although its existence was short-lived–lasting only about four months–its activities nonetheless fulfilled the essential task of providing financial aid to Greeks from Constantinople who had arrived in Odesa spontaneously.

2026-01-01T00:00:00Z Уварова, О. Uvarova, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19639 2026-05-29T17:05:36Z 2026-01-01T00:00:00Z

Відкриття вищих жіночих медичних курсів в Одесі та підсумки першого навчального року: урочистості та труднощі Уварова, О.; Uvarova, O. У статті висвітлено відкриття у 1910 р. Одеських вищих жіночих медичних курсів, а також проаналізовано труднощі, з якими зіткнулися як адміністрація закладу, так і слухачки протягом першого року навчання. Подано відомості про урочистості з нагоди відкриття курсів 26 вересня 1910 р., охарактеризовано кількісний склад і конфесійний розподіл першого набору слухачок, розглянуто їхнє матеріальне становище та проблеми фінансового забезпечення курсів. Звернуто увагу на те, що однією з причин фінансових труднощів було дотримання 10 %- ої норми щодо прийому осіб юдейського віросповідання, якої змушена була дотримуватися Педагогічна рада під час прийому курсисток. Окремо проаналізовано стан навчального процесу в період студентських хвилювань восени–взимку 1910–1911 рр. та заходи, ужиті викладацьким складом для запобігання можливим страйкам і порушенням громадського порядку. Наведені цитати дають змогу простежити рефлексію осіб, причетних до заснування курсів. Представлені факти доповнюють краєзнавчі дослідження з історії освіти в Одесі, а також загалом історії вищої жіночої медичної освіти на українських землях у добу імперії.; This article examines the opening of the Odesa Higher Women’s Medical Courses in 1910 and analyses the difficulties faced by both the institution’s administration and the female students during their first year of study. It provides details of the opening ceremony held on 26 September 1910, describes the numbers and religious composition of the first cohort of students, and examines their financial circumstances and the challenges of funding the courses. Attention is drawn to the fact that one of the causes of financial difficulties was the requirement to adhere to a 10% quota for the admission of female students of the Jewish faith, which the Pedagogical Council was obliged to observe when admitting students. A separate analysis is provided of the state of the educational process during the period of student protests in the autumn–winter of 1910–1911, and the measures taken by the teaching staff to prevent possible strikes and disturbances of public order. The citations provided allow us to trace the reflections of those involved in the establishment of the courses. The facts presented supplement local history research on the history of education in Odesa, as well as the broader history of higher women’s medical education in the Ukrainian lands during the imperial era. New materials from fond No. 62, ‘Odesa Higher Women’s Medical Courses’, of the State Archives of the Odesa Region have been introduced into academic circulation.

2026-01-01T00:00:00Z