https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/730 2026-08-14T13:26:52Z 2026-08-14T13:26:52Z Пухлік, С. М. Тітаренко, О. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20243 2026-08-13T07:39:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Цифровізація освіти в оториноларингології Пухлік, С. М.; Тітаренко, О. В. Швидка цифрова трансформація вищої медичної освіти суттєво змінила педагогічний ландшафт клінічних дисциплін, створюючи нові можливості для покращення як теоретичного навчання, так і формування практичної компетентності. Засвоєння курсу оториноларингології вимагає інноваційних навчальних стратегій, що забезпечують розвиток практичних компетенцій поряд з теоретичними знаннями. Практична підготовка включає складні діагностичні та процедурні навички, які засновані на симуляції та компетентності. Розробка форматів дистанційного навчання з включенням презентацій для практичних занять, відеофільмів з засвоєння практичних навичок, проведення візуального контролю виконання ендоскопічних методів дослідження ЛОР-органів є особливим завданням.

2026-01-01T00:00:00Z Rusakova, M. Gushcha, S. Sierpińska, L. Koieva, Kh. Andreev, A. Yamborko, G. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20201 2026-07-31T09:53:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Impact of sodium bicarbonate, boric, medium mineralization highly carbonated water and ciprofloxacin combination on the some upper respiratory tract microbiota biofilm architecture Rusakova, M.; Gushcha, S.; Sierpińska, L.; Koieva, Kh.; Andreev, A.; Yamborko, G. The use of irrigation therapy as an adjunctive treatment for upper respiratory tract infections is attracting interest. This is particularly notable when the effectiveness of conventional antibiotic therapy is reduced. The aim of this study is investigation of effects of sodium bicarbonate, boric, medium mineralization highly carbonated water, alone and in combination with Ciprofloxacin, on the architecture and intensity of biofilm formation by representative upper respiratory tract microbiota. Materials and Method. Multispecies biofilms consisting of Lactobacillus sporogenes co-cultured with Escherichia coli ATCC 25922 or Staphylococcus aureus ATCC 25923 were used as experimental models. Biofilm formation was quantified using crystal violet staining and spectrophotometric analysis, while structural characteristics were assessed by light microscopy and morphometric image analysis. Results. Ciprofloxacin at minimum inhibitory concentrations significantly increased biofilm biomass and coverage in both microbial consortia, indicating antibiotic-induced biofilm enhancement. Treatment with mineral water alone reduced total biofilm area and coverage, but promoted fragmentation into a greater number of discrete microcolonies. Conclusions. Mineral water modulates biofilm cohesion and spatial organization rather than solely reducing microbial viability. The study demonstrates the potential of mineral water as an adjunctive agent to enhance antibiofilm efficacy in the management of antibiotics in upper respiratory tract infection.

2026-01-01T00:00:00Z Pukhlik, S. Andreev, A. Tagunova, I. Plakida, A. Gushcha, S. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20091 2026-07-13T12:21:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Successful treatment of recurrent ear keloid with intrascar cryosurgery Pukhlik, S.; Andreev, A.; Tagunova, I.; Plakida, A.; Gushcha, S. Keloid scars are pathological fibroproliferative lesions characterized by excessive collagen deposition and abnormal wound healing. Auricular and postauricular keloids represent a particularly challenging clinical problem because of their high recurrence rates, cosmetic significance, and the tendency toward progressive enlargement following repeated surgical interventions. Intralesional cryosurgery has emerged as a tissue-preserving therapeutic option aimed at selective destruction of pathological scar tissue while minimizing damage to surrounding structures.

2026-01-01T00:00:00Z Щелкунов, А. П. Пухлік, С. М. Маринова, І. О. Іскандерян, М. Л. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20039 2026-07-08T06:01:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Чи є можливість поліпшити роботу мукоциліарного апарату носа? Щелкунов, А. П.; Пухлік, С. М.; Маринова, І. О.; Іскандерян, М. Л. Мета: дослідити МЦК у нормі індивідуально для кожного добровольця за допомогою розроблених діагностичних розчинних плівок, а також дослідити зміни МЦК при введенні в ніс фармакологічних препаратів із задекларованою виробником дією у вигляді посилення МЦК (Снотті).

2026-01-01T00:00:00Z Пухлік, С. М. Запорожченко, П. О. Левіна, О. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20027 2026-07-06T07:33:39Z 2026-01-01T00:00:00Z

Клініко-імунологічна оцінка результатів лікування різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту звикористанням мукозальної вакцини Пухлік, С. М.; Запорожченко, П. О.; Левіна, О. О. Клініко-імунологічна оцінка результатів лікування різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту з використанням мукозальної вакцини. Мета роботи. Підвищити ефективність консервативного лікування хронічного назофарингіту (ХНФ) у пацієнтів з гіпертрофією глоткового мигдалика (ГГМ) та без неї шляхом розробки методики імуномодулюючої обґрунтованої фармакотерапії різних етіопатогенетичних варіантів запалення глоткового мигдалика залежно від асоційованих станів назофарингеальної зони з використанням мукозальної вакцини Лантіген Б

2026-01-01T00:00:00Z Pukhlik, S. M. Yevchev, F. D. Diedykova, I. V. Titarenko, O. V. Hruzevskyi, O. A. Levina O.O. Пухлік, С. М. Євчев, Ф. Д. Дєдикова, І. В. Тітаренко, О. В. Грузевський, О. А. Левіна, О. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20026 2026-07-06T07:17:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Role of nasopharyngeal status in the treatment of type 2 primary diffuse chronic rhinosinusitis in adult patients Pukhlik, S. M.; Yevchev, F. D.; Diedykova, I. V.; Titarenko, O. V.; Hruzevskyi, O. A.; Levina O.O.; Пухлік, С. М.; Євчев, Ф. Д.; Дєдикова, І. В.; Тітаренко, О. В.; Грузевський, О. А.; Левіна, О. О. The study was devoted to evaluating the role of the nasopharyngeal zone in the course and treatment of type 2 primary diffuse chronic rhinosinusitis in adults. A total of 339 patients were examined, of whom 68 (20.06 %) had concomitant chronic nasopharyngitis. At the second stage, 58 patients with chronic nasopharyngitis and 91 patients without it received standard therapy supplemented with the mucosal bacterial vaccine Lantigen B, whereas 36 control patients received standard treatment alone. Clinical, videoendoscopic, functional, microbiological, and immunological assessments were performed. Patients with chronic nasopharyngitis more frequently demonstrated grade I adenoid vegetations, greater clinical severity, pronounced nasopharyngeal dysbiosis, and middle-ear involvement. The addition of Lantigen B resulted in a significantly greater reduction in symptoms, normalization of the nasopharyngeal microbiome and secretory IgA levels in oropharyngeal secretions, and a lower incidence of acute otitis media and otitis media with effusion, particularly in patients with concomitant chronic nasopharyngitis; Дослідження було присвячене оцінці ролі стану назофарингеальної зони у перебігу та лікуванні первинного дифузного хронічного риносинуситу типу 2 у дорослих. Обстежено 339 пацієнтів, серед яких у 68 (20,06 %) діагностовано супутній хронічний назофарингіт. На другому етапі 58 пацієнтів із хронічним назофарингітом та 91 пацієнт без нього отримували стандартну терапію з додаванням мукозальної бактеріальної вакцини Лантіген Б; 36 пацієнтів контрольної групи отримували лише стандартне лікування. Застосовували клінічне, відеоендоскопічне, функціональне, мікробіологічне та імунологічне дослідження. У пацієнтів із хронічним назофарингітом частіше виявляли аденоїдні вегетації І ступеня, тяжчі клінічні прояви, виражений дисбіоз та ураження середнього вуха. Додавання Лантігену Б забезпечувало достовірніше зменшення симптомів, нормалізацію мікробіому назофарингеальної зони і рівня секреторного IgA у ротоглотковому секреті та зниження частоти гострого середнього і секреторного отиту

2026-01-01T00:00:00Z Євчева, А. Ф. Євчев, Ф. Д. Самойленко, С. С. Чернишева, І. Е. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20024 2026-07-06T07:31:01Z 2026-01-01T00:00:00Z

Немеланомний рак шкіри обличчя: клінічні та організаційні аспекти Євчева, А. Ф.; Євчев, Ф. Д.; Самойленко, С. С.; Чернишева, І. Е. Немеланомний рак шкіри (НМРШ) обличчя становить актуальну медико-соціальну проблему через високу поширеність, локальну агресивність і значний вплив на якість життя пацієнтів. Особливу складність створює визначення меж пухлинного ураження, що безпосередньо впливає на радикальність хірургічного втручання та естетичний результат. У цьому контексті перспективним є використання фотосенсибілізатора Хлорин Е6, який поєднує властивос- ті флуоресцентної навігації й фотодинамічної дії. Мета дослідження: оцінити ефективність комбінованого підходу до хірургічного лікування НМРШ обличчя з використанням фотосенсибілізатора Хлорин Е6, що поєднує флуоресцентну навігацію і фотодинамічну дію. Також додатково визначити роль первинної ланки в ранньому виявленні патології та маршрутизації пацієнтів.

2026-01-01T00:00:00Z Пухлік, С. М. Андрєєв, О. В. Тагунова, І. К. Плакіда, О. Л. Гуща, С. Г. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20022 2026-07-06T07:06:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Постназальне затікання. Профілактика за допомогою фітотерапії Пухлік, С. М.; Андрєєв, О. В.; Тагунова, І. К.; Плакіда, О. Л.; Гуща, С. Г. Носоглотка є перехрестям фізіологічних, мікробіологічних потоків. В адаптивних цілях келихоподібними клітинами, залозами порожнині носа та носоглотковій поверхні м'якого піднебіння, виробляється мукозальний секрет, продукування якого є природною відповіддю імунної системи. При зміні кількості продукції секрету, виникає низка симптомів, які прийнято поєднувати в синдром постназального затікання слизу (ПНС). Цей стан розвивається на тлі гострих або загостренні хронічних риносинуситів, назофарингитів. Ключовим моментом усунення проявів ПНС є лікування основного захворювання. Найчастіше для лікування застосовується тривалий прийом антибіотиків, стероїдів, судинозвужувальних препаратів, але через некоректний вибір лікарських засобів, зростає колонізація та резистентність патогенної флори, сенсибілізація препаратами хімічного походження. Односпрямованість дії монопрепаратів, пояснює підвищений інтерес до використання лікарських засобів природного походження, які надають комплексний вплив на численні ланки патологічного процесу. Метою дослідження було підвищення ефективності санації хворих з ПНС шляхом впливу на патогенний осередок спреєм Хьюмер Деконгестант та препаратом Синус Гербал. Дослідження проведено у 60 пацієнтів з запальними захворюваннями дихальних шляхів, які супроводжувалися ПНС. Ефективність терапії оцінювали за динамікою інтенсивності ПНС за 5-бальною шкалою на початку та на 7-й день лікування. Безпеку оцінювали шляхом аналізу побічних реакцій. Отримані дані свідчать, що комплексна терапія фітопрепаратом Синус Гербал та Хьюмер Деконгестант є ефективним та безпечним методом полегшення проявів ПНС, яка забезпечує високу комплаєнтність та задоволеність пацієнтів.

2026-01-01T00:00:00Z Пухлік, С. М. Тітаренко, О. В. Дєдикова, І. В. Гапонюк, А. В. Pukhlyk, S. M. Titarenko, O. V. Diedykova, I. V. Haponyuk, А. V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20008 2026-07-02T08:42:23Z 2025-01-01T00:00:00Z

Номенклатура нюхових розладів. Чи потрібно це нашій країні? Пухлік, С. М.; Тітаренко, О. В.; Дєдикова, І. В.; Гапонюк, А. В.; Pukhlyk, S. M.; Titarenko, O. V.; Diedykova, I. V.; Haponyuk, А. V. Визначення забезпечують спільні знання та загальне розуміння теми. Узгоджена термінологія необхідна для комунікації та взаємопов'язаної діяльності. Це актуально, коли ми говоримо, пишемо чи читаємо про науку. Надаючи або однозначний опис явлення, або обґрунтоване тлумачення його основних причин, кожне визначення повинно дозволяти чітку ідентифікацію та класифікацію референтних об'єктів. Сучасні терміни, що описують нюхову дисфункцію, є розпливчастими та дублюють одне одного. Мета дослідження: з метою чіткого однозначного визначення, тлумачення найпоширеніших термінів пов'язаним з нюхом, а саме: дизосмія, аносмія, гіпосмія, нормосмія, гіперосмія, нюхова непереносимість, паросмія та фантосмія (також відома як «нюхова галюцинація») написали цю статтю для українських лікарів та науковців. Це дозволить авторам та читачам літератури, пов'язаної з нюхом, мати спільне розуміння того, що мають на увазі, коли використовуються ці терміни. Результати: кількісно визначену нюхову функцію часто асоціюють з термінами, які пов'язані з кількісною нюховою дисфункцією (тобто «аносмія», «гіпосмія» та «нормосмія»). Слово «суб'єктивний» стосується самооцінки нюхової функції людини. Якісна нюхова дисфункція (тобто паросмія, фантосмія) часто розглядається як «суб'єктивна», враховуючи, що валідні психофізичні тести для оцінки цих станів наразі недоступні. Однак слово «суб'єктивний» також може бути додано до кількісних термінів (тобто аносмія, гіпосмія або нормосмія) для позначення самооцінки нюхової функції або дисфункції, яка не підтверджена психофізичним нюховим тестуванням. Незважаючи на те, що виміряна нюхова функція часто є основою для лікування пацієнтів з нюховими скаргами, суб'єктивна нюхова функція іноді може краще відображати якість життя. Висновки: пропонуємо стандартизацію використання термінів «дизосмія», «аносмія», «гіпосмія», «нормосмія», «гіперосмія», «нюхова непереносимість», «паросмія» та «фантосмія» або «нюхові галюцинації» в комунікації, пов'язаній з нюхом. Подальша уточнення як «виміряний» або «суб'єктивний» при позначенні нюхової функції є корисним у клінічних умовах. Точне використання цих термінів покращить наукову комунікацію в галузі, яка має намір розвиватися і далі.; Definitions provide shared knowledge and a common understanding of a topic. Agreed terminology is essential for communication and interconnected activities. This is important when we talk, write, or read about science. By providing either an unambiguous description of the phenomenon or a reasonable interpretation of its underlying causes, each definition should allow for the clear identification and classification of referent objects. Current terms describing olfactory dysfunction are vague and overlapping. Objective: In order to clearly and unambiguously define and interpret the most common terms related to smell, namely: dysosmia, anosmia, hyposmia, normosmia, hyperosmia, olfactory intolerance, parosmia, and phantosmia (also known as "olfactory hallucination"), we wrote this article for Ukrainian doctors and scientists. This will allow authors and readers of olfaction-related literature to have a common understanding of what is meant when these terms are used. Results: Quantitative olfactory function is often associated with terms related to quantitative olfactory dysfunction (i.e., "anosmia," "hyposmia," and "normosmia"). The word "subjective" refers to a person's selfassessment of olfactory function. Qualitative olfactory dysfunction (i.e., parosmia, phantosmia) is often considered “subjective,” given that validated psychophysical tests to assess these conditions are currently unavailable. However, the word “subjective” can also be added to quantitative terms (i.e., anosmia, hyposmia, or normosmia) to denote a self-reported olfactory function or dysfunction that is not confirmed by psychophysical olfactory testing. Although measured olfactory function is often the basis for treatment of patients with olfactory complaints, subjective olfactory function may sometimes better reflect quality of life. Conclusions: We propose standardizing the use of the terms "dysosmia", "anosmia", "hyposmia", "normosmia", "hyperosmia", "olfactory intolerance", "parosmia" and "phantosmia" or "olfactory hallucinations" in communication related to smell. Further clarification of whether olfactory function is “measured” or “subjective” is useful in clinical settings. The precise use of these terms will improve scientific communication in a field that is poised to continue to evolve.

2025-01-01T00:00:00Z Пухлік, С. М. Тітаренко, О. В. Pukhlik, S. M. Titarenko, O. V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20007 2026-07-02T08:43:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Еозинофільний середній отит. Що це за захворювання? Пухлік, С. М.; Тітаренко, О. В.; Pukhlik, S. M.; Titarenko, O. V. Мета дослідження: У сучасній медицині алергологи, імунологи та оториноларингологи активно обговорюють питання включення в перелік алергічних захворювань людини «Еозинофільний середній отит», як окрему нозоформу, оскільки він значно відрізняється від інших алергічних уражень вуха за етіологією, клінічними проявами, а насамперед – тактикою лікування. Матеріали і методи: Проведений ретельний аналіз літературних даних, а також власні спостереження з приводу специфічних ознак еозинофільного середнього отиту, визначені основні діагностичні, клінічні, лабораторні критерії. Представлено клінічний випадок ЕСО. Результати: Виявлено, що ЕСО зустрічається у хворих на бронхіальну астму та назальний поліпоз. IgE-опосредкована алергія виявляється у частинах хворих, але не є універсальним механізмом. Ця патологія розглядається як еозинофільне запальне захворювання, а не як типовий секреторний середній отит. Лікування базується на застосуванні місцевих і системних глюкокортикостероїдів. Розроблений та наданий щодо обговорення алгоритм діагностичних та лікувальних підходів. Висновки: Еозинофільний середній отит є окремою нозологічною формою, яка має тісний зв'язок з еозинофільними запальними захворюваннями дихальних шляхів. ЕСО вважається запальним захворюванням типу Th2, оскільки секрет середнього вуха містить багаточисельні еозинофіли і високу концентрацію біомаркерів запалення типу 2, таких як IgE, еозинофільний катіонний білок та IL5. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на уточнення різних фенотипів і ендотипів ЕСО і на розробку стратегій лікування, включаючи використання біологічних препаратів.; Purpose of the study: Allergists, immunologists, and otorhinolaryngologists are actively discussing about inclusion "Eosinophilic otitis media" in the list of human allergic diseases as a separate nosoform, since it differs significantly from other allergic ear lesions in etiology, clinical manifestations, and, above all, treatment tactics. Materials and methods: A probing analysis of literature data, as well as our own observations regarding the specific signs of eosinophilic otitis media, was conducted, and the main diagnostic, clinical, and laboratory criteria were determined. A clinical case of ESO is provided. Results: It has been found that eosinophilic otitis media occurs in patients with bronchial asthma and nasal polyposis. IgE-mediated allergy is found in some patients, but is not a universal mechanism. This pathology is considered as an eosinophilic inflammatory disease, and not as a typical secretory otitis media. Treatment is based on the use of local and systemic glucocorticosteroids. An algorithm of diagnostic and therapeutic approaches has been developed and provided for discussion. Conclusions: Eosinophilic otitis media is a distinct nosological form that is closely related to eosinophilic inflammatory diseases of the respiratory tract. It is considered a Th2 inflammatory disease because middle ear secretions contain numerous eosinophils and high concentrations of type 2 inflammatory biomarkers such as IgE, eosinophilic cationic protein, and IL-5. Further studies should be aimed at clarifying the different phenotypes and endotypes of eosinophilic otitis media and at developing treatment strategies, including the use of biologics medicines.

2025-01-01T00:00:00Z