https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/726 2026-08-31T18:20:58Z 2026-08-31T18:20:58Z Стоянов, О. М. Наніш, І. І. Кугель, Я. І. Вастьянов, Р. С. Опря, Є. В. Калашніков, В. Й. Мельник, Ю. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20309 2026-08-27T06:34:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

Системна вегетативна дисфункція при алкогольній залежності: багаторівнева інтегративна модель нейровісцеральної дисрегуляції Стоянов, О. М.; Наніш, І. І.; Кугель, Я. І.; Вастьянов, Р. С.; Опря, Є. В.; Калашніков, В. Й.; Мельник, Ю. В. Дисфункція вегетативної нервової системи (ВНС) є важливим, але недостатньо інтегрованим компонентом патогенезу алкогольної залежності. Більшість існуючих досліджень зосереджені на ізольованих системах органів, зокрема серцевосудинній системі, що обмежує розуміння системної та інтегративної природи вегетативних порушень. Мета: систематизувати сучасні дані про участь ВНС в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дисрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Хронічний вплив алкоголю викликає системну вегетативну дисфункцію з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації ВНС — центральному (в межах центральної вегетативної мережі), периферичному, інтрамуральному та ефекторному — і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дисрегуляції. Останній визначає клінічну гетерогенність, органоспецифічні прояви та прогресування захворювання. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Висновки. Хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, яка виходить за межі ізольованого порушення функції органів і відображає генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативні порушення розвиваються як багаторівневий процес, що включає центральні, периферичні та ефекторні компоненти, що сприяє клінічній гетерогенності. Порушення інтеграції в межах центральної вегетативної мережі є ключовим механізмом, що пов'язує нейровегетативні, нейроендокринні та імунні шляхи. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Симпатично-парасимпатичний дисбаланс залежить від контексту та є органоспецифічним, що вимагає диференційованої оцінки. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності.

2026-01-01T00:00:00Z Sarazhyna, K. Саражина, К. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20300 2026-08-26T06:12:26Z 2025-01-01T00:00:00Z

Features of cognitive impairments in different mechanisms of mild traumatic brain injury: a literature review Sarazhyna, K.; Саражина, К. In wartime, a significant number of military personnel and civilians experience mild traumatic brain injuries, which negatively affect their quality of life, social adaptation, and recovery rates. Functional limitations caused by mild traumatic brain injuries impact cognitive, motor, communicative, and social domains. This review aims to explore the impact of mild traumatic brain injury on the development of cognitive dysfunctions through a biblio-systematic analysis of scientific literature. The study utilizes data from PubMed, Scopus, and Web of Science to investigate the effects of mild traumatic brain injury on cognitive impairments. The article analyzes various mechanisms of mild traumatic brain injuries and their impact on cognitive functions. It characterizes the types of cognitive and behavioral impairments resulting from mild traumatic brain injuries, such as decreased attention, memory deficits, impaired executive functions, and reduced processing speed. Special attention is given to blast-induced trauma, which amplifies the consequences of mild traumatic brain injuries through the primary effects of the blast wave. The literature analysis identified pathophysiological mechanisms, including metabolic cascades, structural brain damage, and neurotransmitter imbalances. A decrease in prefrontal cortex activity and disruptions in connectivity with other brain regions were observed. The study found that recovery dynamics in mild traumatic brain injuries patients vary depending on factors such as age, recurrent injuries, and psychological conditions. Comorbidities like depression, sleep disturbances, and chronic pain can exacerbate recovery outcomes, while the level of education serves as an important predictor of cognitive recovery. The effectiveness of diagnosis and rehabilitation during wartime relies on the implementation of a comprehensive approach, including screening tests, neuroimaging methods, and rehabilitation programs. The article provides an in-depth review of tests for memory, attention, and executive functions, such as the Psychomotor Vigilance Test, Rey Auditory Verbal Learning Test, and Stroop Test, as well as modern gamified rehabilitation programs like FitMi Home Therapy Program and ImPACT, which combine physical and cognitive exercises. Future research should focus on the development and improvement of methods for monitoring the condition of patients after mild traumatic brain injury, as well as the creation and adaptation of cognitive testing scales and programs for Ukraine. The primary aim is to enhance the quality of life of military personnel, facilitate their social adaptation, accelerate recovery after injury, and develop individualized rehabilitation programs.; В умовах війни значна кількість військовослужбовців та цивільних осіб зазнають легкої закритої черепно-мозкової травми, що негативно впливає на якість життя, соціальну адаптацію та швидкість відновлення. Функціональні обмеження, спричинені легкою закритою черепно-мозковою травмою, впливають на когнітивну, рухову, комунікаційну та соціальну сфери. Метою даного огляду є дослідження впливу легкої закритої черепно-мозкової травми на розвиток когнітивних порушень шляхом проведення бібліосистематичного огляду наукової літератури в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science щодо впливу легкої закритої черепномозкової травми на розвиток когнітивних порушень. У статті проаналізовано різні механізми виникнення легкої закритої черепно-мозкової травми та їхній вплив на когнітивні функції. Охарактеризовано види когнітивних та поведінкових порушень, що виникають внаслідок легкої закритої черепно-мозкової травми, зокрема зниження уваги, порушення пам'яті, виконавчих функцій та швидкості розумових процесів. Особливу увагу приділено ролі мінно-вибухової травми, яка підсилює наслідки легкої закритої черепно-мозкової травми шляхом первинного впливу вибухової хвилі. Під час аналізу літературних джерел встановлено, що патофізіологічні механізми включають метаболічний каскад, структурні пошкодження мозку та дисбаланс нейротрансмітерів. Спостерігається зниження активності префронтальної кори, порушення зв'язків між нею та іншими ділянками мозку. Визначено, що пацієнти із легкою закритою черепно-мозковою травмою мають різну динаміку відновлення, яка залежить від супутніх факторів, таких як вік, повторні травми та психологічний стан. Супутні стани, такі як депресія, порушення сну та хронічний біль, можуть погіршувати результати відновлення, а рівень освіти є важливим предиктором когнітивного відновлення. Ефективність діагностики та реабілітації під час війни залежить від застосування комплексного підходу, який включає використання скринінгових тестів, нейровізуалізаційних методів та реабілітаційних програм. В статті детально розглянуті тести на пам’ять, увагу та виконавчі функції, зокрема Psychomotor Vigilance Test, Rey Auditory Verbal Learning Test та Stroop Test, а також сучасні гейміфіковані реабілітаційні програми, такі як FitMi Home Therapy Program та ImPACT, які поєднують фізичні та когнітивні вправи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку та вдосконалення моніторингу стану пацієнтів після легкої закритої черепномозкової травми, адаптацію шкал, програм когнітивного тестування для України з метою покращення якості життя військовослужбовців, поліпшення їх соціальної адаптації та прискорення відновлення після травми.

2025-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20295 2026-08-25T06:22:01Z 2024-01-01T00:00:00Z

Особливості судинної та вегетативної регуляції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М. Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається однією з провідних причин розвитку гострих та хронічних форм цереброваскулярної патології (ЦВП), летальності, головною причиною інвалідизації, зниження якості життя. Дезінтеграція всіх рівнів вегетативної нервової систем (ВНС) є однією з патогенетичних ланок АГ. Метою дослідження була комплексна оцінка стану вегетативної нервової системи та цереброваскулярної реактивності мозкового кровотоку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

2024-01-01T00:00:00Z Дарій, В. І. Белай, І. М. Стоянов, О. М. Григорьєва, О. А. Візир, І. А. Сікорська, М. В. Сафонов, Д. М. Darii, V. I. Belai, I. M. Stoyanov, A. N. Hryhorieva, O. A. Vizyr, I. A. Sikorska, M. V. Safonov, D. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20290 2026-08-24T08:03:15Z 2023-01-01T00:00:00Z

Особливості змін біохімічних показників у хворих з інтрацеребрально ускладненим мозковим ішемічним інсультом Дарій, В. І.; Белай, І. М.; Стоянов, О. М.; Григорьєва, О. А.; Візир, І. А.; Сікорська, М. В.; Сафонов, Д. М.; Darii, V. I.; Belai, I. M.; Stoyanov, A. N.; Hryhorieva, O. A.; Vizyr, I. A.; Sikorska, M. V.; Safonov, D. M. Останніми десятиліттями встановлено, що важливе значення у патогенезі мозкового інсульту грає активація процесів перекисного окислення ліпідів. Мета дослідження – виявлення біохімічних особливостей перебігу інтрацеребрально ускладненого ішемічного інсульту, залежно від наявності гіпертензивної дисциркуляторної енцефалопатії. Матеріали та методи дослідження. Під наглядом перебували 50 хворих (21 жіночої та 29 чоловічої статі віком від 42 до 78 років) з ішемічним інсультом. Рівень перекисного окислення ліпідів оцінювали за рівнем початкових та кінцевих продуктів: дієнових кон’югатів та Шиффових основ у лікворі та плазмі крові. Результати і обговорення. При аналізі інтрацеребральних ускладнень ішемічного інсульту було встановлено відмінності вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів ліквору та плазми між особами, у яких ішемічний інсульт мав інтрацеребрально ускладнений перебіг, порівняно з групою неускладненого ішемічного інсульту. Найбільш значущими та прогностично важливими можна вважати зміни в лікворі кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів. Можна думати про те, що не останню роль у патогенезі інтрацеребрально ускладненого ішемічного інсульту грає вазоспазм, що викликається і продуктами перекисного окислення ліпідів у лікворі. Висновки. Таким чином, відмінності у значному накопиченні продуктів перекисного окислення ліпідів ліквору та плазми відзначаються при інтрацеребрально ускладненому ішемічному інсульті. Попередня гіпертензивна дисциркуляторна енцефалопатія в передінсультний період, а потім і в найгострішій стадії інсульту, коли проривається гематоенцефалічний бар’єр, веде до накопичення вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів у лікворі і плазмі, які впливають на поширеність структурного та функціонального пошкодження мозку.; Over the past decade, it has been established that the activation of lipid peroxidation processes is more important in the pathogenesis of cerebral stroke. Aim of the study is to identify biochemical features of the course of intracerebral-complicated ischemic stroke, depending on the presence of hypertensive dyscirculatory encephalopathy. Materials and methods. 50 patients (21 female and 29 male aged 42 to 78) with ischemic stroke were under observation. The level of lipid peroxidation was assessed by the level of initial and final products: diene conjugates and Schiff bases in cerebrospinal fluid and blood plasma. Results and discussion. In the analysis of intracerebral complications of ischemic stroke, differences in the content of lipid peroxidation processes products in the cerebrospinal fluid and plasma were established between individuals who had an intracerebral complicated course of ischemic stroke compared to the group of uncomplicated ischemic stroke. Changes in the cerebrospinal fluid of the end products of lipid peroxidation can be considered the most significant and prognostically important. One can think that vasospasm, which is also caused by products of lipid peroxidation in the cerebrospinal fluid, plays a significant role in the pathogenesis of intracerebral complicated ischemic stroke. Conclusions. Thus, differences in significant accumulation of lipid peroxidation products in cerebrospinal fluid and plasma are noted in intracerebral-complicated ischemic stroke. Previous hypertensive dyscirculatory encephalopathy in the pre-stroke period, and then in the most acute stage of a stroke, when the blood-brain barrier is broken, leads to the accumulation of lipid peroxidation products in the cerebrospinal fluid and plasma, which affect the prevalence of structural and functional damage to the brain.

2023-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20289 2026-08-24T08:04:42Z 2024-01-01T00:00:00Z

Особливості перебігу когнітивних порушень у пацієнтів з наслідками ішемічного інсульту, обумовленого COVID-19 Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М. Прогресуванню хронічної ішемії мозку (ХІМ) сприяє розвиток коронавірусної інфекції з частою появою немоторної симптоматики у вигляді когнітивних порушень, психоемоційних та інших розладів ЦНС, що призводить до погіршення стану пацієнта з великою вірогідністю розвитку більш тяжких судинних пошкоджень ЦНС, в т. ч. ГМІ. Клінічний перебіг ГМІ на тлі COVID-19 за патогенетичними механізмами пов'язаний з гіперкоагуляцією внаслідок системного запалення, цитокінового шторму, ураження ендотелію та з іншими факторами. Когнітивний дефіцит несе суттєвий негативний вплив на процес реабілітації хворих на ГМІ, утруднює патогенетичну фармакологічну корекцію інсульту, особливо при наявності персистуючих когнітивних порушень. Статистичні показники вказують, що існує велика вірогідність розвитку ГМІ в перші дні клінічного перебігу гострого респіраторного синдрому в наслідок інфікування вірусом SARS-CoV-2 та зберігається на після закінчення гострого періоду цього захворіння. Когнітивний дефіцит залишається в динаміці патологічного стану і несе суттєвий негативний вплив на процес реабілітації хворих на ГМІ, утруднює патогенетичну обґрунтовану фармакологічну корекцію всіх періодів інсульту. Мета. Дослідження стану когнітивних функцій у пацієнтів з наслідками ішемічного інсульту на тлі наслідків COVID-19.

2024-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20284 2026-08-21T06:21:21Z 2024-01-01T00:00:00Z

Особливості церебральної судинної реактивності у пацієнтів з головним болем напруги Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М. На сьогодні немає єдиного погляду на патогенез ГБН. У походження ГБН беруть участь як периферичні, і центральні ноцицептивні механізми; серед останніх – зниження активності антиноцицептивної системи, зокрема недостатність інгібіторних механізмів стовбура мозку[1]. У походження ХГБН особлива роль приділяється механізмам центральної сенситизації, що відрізняє її від ЕГБН, при якій больова перцепція в цілому не відрізняється від норми. Зазначені порушення призводять до виникнення вегетативно-ендокринної та психомоторної активації, що проявляється підвищенням м'язового тонусу, ішемією, набряком та біохімічними проявами у м'язовій тканині. Цереброваскулярна реактивність (ЦВР) є інтегральним показником адаптаційних здібностей мозкового кровообігу. Дослідження показників вегетативної регуляції та ЦВР може бути перспективним у пацієнтів з головним болем різного походження. Мета. Метою дослідження була оцінка стану цереброваскулярної реактивності у пацієнтів з головним болем напруги.

2024-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. Вастьянов, Р. С. Калашнікова, І. В. Бакуменко, І. К. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20267 2026-08-19T06:36:16Z 2024-01-01T00:00:00Z

Особливості артеріальної та венозної церебральної гемодинаміки у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками у вертебро-базилярному бассейні Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Калашнікова, І. В.; Бакуменко, І. К. У структурі цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) чільне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), близько 30% у тому числі становлять транзиторні ішемічні атаки (ТІА). Серед усіх ЦВЗ питома вага ТІА становить 9%. Сьогодні транзиторні ішемічні атаки, як і мозкові інсульти, відносять до невідкладних станів. Захворюваність на ТІА варіює від 37 до 110 випадків на 100 тис. населення. Щорічно ТІА виникають приблизно у 2,3% населення. ТІА є епізодом неврологічної дисфункції, викликаної фокальною церебральною, ретинальною або спинальною ішемією, без гострого інфаркту, з типовою тривалістю епізодів – менше 1–2 годин. Етіологічними факторами транзиторних ішемічних атак є: гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертонія, захворювання серця, цукровий діабет, куріння, васкуліти, вроджені аномалії будови судин, екстравазальна компресія хребетних артерій. Пацієнти з ТІА вважаються категорією найбільш високого ризику інсульту. Таким пацієнтам необхідно проводити нейровізуалізацію (комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження судин голови та шиї, електрокардіографія). Мета. Ультразвукове доплерографічне дослідження артеріальної та венозної церебральної гемодинаміки у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками у вертебро-базилярному басейні.

2024-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. Вастьянов, Р. С. Прокопишин, В. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20266 2026-08-19T06:33:27Z 2024-01-01T00:00:00Z

Застосування комплексної фізіотерапії в лікуванні шийного больового синдрому у військовослужбовців ЗСУ Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Прокопишин, В. В. На даний час біль у спині є одним з найбільш розповсюджених синдромів у військовослужбовців (ВС) ЗСУ. В умовах перебування на фронті біль у спині виникає у ВС здебільшого внаслідок посиленого фізичного навантаження на хребет, зокрема, в результаті носіння засобів захисту. Серед усіх випадків дорсалгій у ВС ЗСУ цервікалгії займають значне місце не тільки завдяки розповсюдженості, а й в силу значного впливу на загальний стан пацієнтів, зокрема, на церебральні функції. Поширеність цервікалгій у ВС ЗСУ больового синдрому шийного відділу хребта потребує розробки нових методів лікування больового синдрому. Мета дослідження. Оцінка ефективності застосування комплексної фізіотерапії в лікуванні шийного больового синдрому у військовослужбовців ЗСУ.

2024-01-01T00:00:00Z Solodovnikova, Yu. Revurko, A. Son, A. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20264 2026-08-19T06:14:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Predicting Discharge Outcomes from In-Hospital Characteristics after Cerebral Arterial Aneurysm Rupture: A Single Institutional Experience from Ukraine Solodovnikova, Yu.; Revurko, A.; Son, A. Most existing predictive models developed to assess outcomes after aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH) use a dichotomized approach. However, this strategy does not reflect the full clinical spectrum of patient status after aSAH and leads to underestimation of differences in rehabilitation needs and associated economic costs. Based on the Hospital Assessment Scale (HAS), we developed and validated an ordinal predictive model to predict in-hospital outcomes after aSAH. We conducted a single-center retrospective cohort study in Ukraine including 489 patients with aSAH. The outcome was categorized into four HAS scores. Candidate predictors included demographic and medical history variables, clinical and radiological characteristics, including cerebral arterial aneurysm (CAA) features, treatment strategy, and complications. Missing data were handled using multiple imputation. An ordinal logistic regression model with proportional odds assumption and penalized maximum likelihood estimation was applied. Internal validation was performed using bootstrap resampling (B = 200). Independent predictors of worse HAS outcome included aneurysm re-rupture, larger aneurysm size, limb paresis at admission, conservative treatment, cerebral vasospasm, and hospital-acquired pneumonia. The final ordinal predictive model was constructed using 9 variables: sex, age groups, presence of CAA re-rupture and limb paresis at admission, size of the CAA, mWFNS grade at admission, treatment strategy, and the occurrence of cerebral vasospasm and hospital-acquired pneumonia. The model demonstrated good discrimination and calibration after internal bootstrap validation (C-index≈0.82). We developed and internally validated an ordinal predictive model to estimate HAS outcomes after aSAH. The proposed model integrates baseline clinical characteristics and dynamic changes occurring throughout hospitalization.

2026-01-01T00:00:00Z Lobasyuk, B. A. Stoyanov, A. N. Лобасюк, Б. А. Стоянов, О. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20262 2026-08-18T08:02:46Z 2025-01-01T00:00:00Z

Network modeling of Broca's motor aphasia Lobasyuk, B. A.; Stoyanov, A. N.; Лобасюк, Б. А.; Стоянов, О. М. Contemporary neuroscience approaches interpret aphasia as a disruption of dynamic network interactions between cortical and subcortical structures. In recent years, motor (Broca’s) and sensory (Wernicke’s) aphasias have increasingly been conceptualized as systemic disorders arising from failures in the connectivity of speech networks. However, a network-based model of motor aphasia symptoms has not yet been sufficiently described. Objective. To determine the probable mutual influences among the main symptoms of motor aphasia using multiple regression and correlation analysis, and to construct a network model of this speech disorder. Materials and Methods. At the stroke unit of Odesa Regional Hospital, from January 1, 2024, to May 12, 2025, 25 patients aged 40 to 60 years with aphasia, predominantly due to acute isolated ischemic stroke of the middle cerebral artery, were examined. The matrices of the initial data were constructed by coding the presence of a symptom as 1 and the absence of a symptom as 0. Twenty-five patients with motor aphasia symptoms were examined. In statistical analysis, binary matrices were constructed where symptom presence was coded as 1 and absence as 0. Each symptom was sequentially treated as a dependent variable (Y), with the others as predictors (X). Multiple linear regression was applied to determine directed mutual influences. Results were geometrically interpreted through polycyclic multigraphs. Results. Anomia and oral comprehension: bidirectional negative associations were found, with anomia exerting a stronger effect on comprehension than the reverse. Anomia and speech motor production: positive bidirectional influences were established, with motor impairments impacting anomia more strongly. Paraphasia: interacted with speech production and articulatory deficits through bidirectional negative links. Production difficulties had a stronger effect on paraphasia, while paraphasia more strongly influenced articulation. Neologisms and comprehension: showed bidirectional negative connections dominated by pathological neologisms. Thus, each group of symptoms formed a network in which the strength and direction of links reflected both pathogenetic mechanisms and potential compensatory strategies. Conclusions. Network organization. Symptoms of motor aphasia constitute an interconnected system uniting lexicosemantic, phonological, and motor components. Central role of anomia. Anomia exerts a key influence on speech comprehension and interacts with motor deficits, confirming its function as a lexical access hub. Asymmetry of connections. Negative bidirectional links (e.g., anomia ↔ comprehension) reflect the functional segregation of dorsal and ventral streams, while positive connections (anomia ↔ motor processes) point to shared dorsal nodes. Motor–phonological loop. The strong impact of motor processes on anomia suggests that articulation may support lexical access. Clinical significance. The character and direction of links help specify lesion localization (e.g., left fronto-temporo-parietal overlap) and predict recovery strategies. Methodological contribution. The use of multiple regression and polycyclic multigraphs demonstrates the feasibility of describing aphasia as a systemic disorder rather than a set of isolated symptoms. Motor aphasia results from complex network interactions, with anomia as the central node and symptom dynamics determined by the balance between dorsal and ventral streams of speech processing. This approach opens new perspectives for diagnosis and individualized rehabilitation.; Сучасні нейронаукові підходи інтерпретують афазію як порушення динамічних мережевих взаємодій між корковими та підкірковими структурами. В останні роки моторна (Брока) та сенсорна (Верніке) афазії все частіше концептуалізуються як системні розлади, що виникають внаслідок збоїв у зв'язності мовленнєвих мереж. Однак мережева модель симптомів моторної афазії ще не була достатньо описана. Мета. Визначити ймовірний взаємний вплив основних симптомів моторної афазії за допомогою множинного регресійного та кореляційного аналізу, а також побудувати мережеву модель цього мовленнєвого розладу. Матеріали та методи. У відділенні інсульту Одеської обласної лікарні з 1 січня 2024 року по 12 травня 2025 року було обстежено 25 пацієнтів віком від 40 до 60 років з афазією, переважно спричиненою гострим ізольованим ішемічним інсультом середньої мозкової артерії. Матриці вихідних даних були побудовані шляхом кодування наявності симптому як 1 та відсутності симптому як 0. Було обстежено двадцять п'ять пацієнтів із симптомами моторної афазії. У статистичному аналізі були побудовані бінарні матриці, де наявність симптому кодувалася як 1, а відсутність – як 0. Кожен симптом послідовно розглядався як залежна змінна (Y), а інші – як предиктори (X). Для визначення спрямованого взаємного впливу було застосовано множинну лінійну регресію. Результати були геометрично інтерпретовані за допомогою поліциклічних мультиграфів. Результати. Аномія та розуміння усного мовлення: виявлено двонаправлені негативні асоціації, причому аномія мала сильніший вплив на розуміння, ніж зворотний. Аномія та мовленнєва моторика: було встановлено позитивний двонаправлений вплив, причому моторні порушення сильніше впливали на аномію. Парафазія: взаємодіяла з мовленнєвою продукцією та артикуляційними дефіцитами через двонаправлені негативні зв'язки. Труднощі з мовленням сильніше впливали на парафазію, тоді як парафазія сильніше впливала на артикуляцію. Неологізми та розуміння: показали двонаправлені негативні зв'язки, в яких домінували патологічні неологізми. Таким чином, кожна група симптомів утворювала мережу, в якій сила та напрямок зв'язків відображали як патогенетичні механізми, так і потенційні компенсаторні стратегії. Висновки. 1. Організація мережі. Симптоми моторної афазії являють собою взаємопов'язану систему, що об'єднує лексикосемантичні, фонологічні та моторні компоненти. 2. Центральна роль аномії. Аномія має ключовий вплив на розуміння мовлення та взаємодіє з моторними дефіцитами, підтверджуючи свою функцію як центру лексичного доступу. 3. Асиметрія зв'язків. Негативні двонаправлені зв'язки (наприклад, аномія ↔ розуміння) відображають функціональну сегрегацію дорсального та вентрального потоків, тоді як позитивні зв'язки (аномія ↔ рухові процеси) вказують на спільні дорсальні вузли. 4. Моторно-фонологічна петля. Сильний вплив рухових процесів на аномію свідчить про те, що артикуляція може підтримувати лексичний доступ. 5. Клінічне значення. Характер і напрямок зв'язків допомагають визначити локалізацію ураження (наприклад, перекриття лівих лобноскронево-тім'яних ділянок) та передбачити стратегії відновлення. 6. Методологічний внесок. Використання множинної регресії та поліциклічних мультиграфів демонструє можливість опису афазії як системного розладу, а не як набору ізольованих симптомів. Висновок. Моторна афазія є результатом складних мережевих взаємодій, де аномія є центральним вузлом, а динаміка симптомів визначається балансом між дорсальним та вентральним потоками обробки мовлення. Цей підхід відкриває нові перспективи для діагностики вказаної патології.

2025-01-01T00:00:00Z