https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/717 2026-09-06T13:48:53Z 2026-09-06T13:48:53Z Золотарьова, Н. А. Вастьянов, Р. С. Золотарьова, К. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20331 2026-09-03T08:32:19Z 2026-01-01T00:00:00Z

Існуючі методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи шляхом визначення швидкості пульсової хвилі Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О. В роботі аналізували інформативність наявних методів визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі для розробки власного спрощеного та більш ефективного способу. Автори констатують, що показник швидкості розповсюдження пульсової хвилі, будучи характеристикою еластичних властивостей судин, має тісний зв'язок зі значеннями артеріального тиску. При цьому рівень жорсткості судин зростає зі ступенем артеріальної гіпертензії не лише у пацієнтів похилого віку, але й у пацієнтів «молодого» та «середнього віку», згідно класифікації ВООЗ. Наведені результати свідчать про співставність отриманих даних по показнику швидкості розповсюдження пульсової хвилі у молодих, умовно здорових осіб, визначеними оригінальним пристроєм наведеним в науковій літературі даним. Автори роблять висновок про те, що визначення показнику швидкості розповсюдження пульсової хвилі для оцінки еластичних властивостей судин є інформативним та простим у використанні методом, рекомендованим для використання у пацієнтів із серцево-судинною патологією, зокрема з артеріальною гіпертензією.

2026-01-01T00:00:00Z Стоянов, О. М. Наніш, І. І. Кугель, Я. І. Вастьянов, Р. С. Опря, Є. В. Калашніков, В. Й. Мельник, Ю. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20309 2026-08-27T06:34:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

Системна вегетативна дисфункція при алкогольній залежності: багаторівнева інтегративна модель нейровісцеральної дисрегуляції Стоянов, О. М.; Наніш, І. І.; Кугель, Я. І.; Вастьянов, Р. С.; Опря, Є. В.; Калашніков, В. Й.; Мельник, Ю. В. Дисфункція вегетативної нервової системи (ВНС) є важливим, але недостатньо інтегрованим компонентом патогенезу алкогольної залежності. Більшість існуючих досліджень зосереджені на ізольованих системах органів, зокрема серцевосудинній системі, що обмежує розуміння системної та інтегративної природи вегетативних порушень. Мета: систематизувати сучасні дані про участь ВНС в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дисрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Хронічний вплив алкоголю викликає системну вегетативну дисфункцію з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації ВНС — центральному (в межах центральної вегетативної мережі), периферичному, інтрамуральному та ефекторному — і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дисрегуляції. Останній визначає клінічну гетерогенність, органоспецифічні прояви та прогресування захворювання. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Висновки. Хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, яка виходить за межі ізольованого порушення функції органів і відображає генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативні порушення розвиваються як багаторівневий процес, що включає центральні, периферичні та ефекторні компоненти, що сприяє клінічній гетерогенності. Порушення інтеграції в межах центральної вегетативної мережі є ключовим механізмом, що пов'язує нейровегетативні, нейроендокринні та імунні шляхи. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Симпатично-парасимпатичний дисбаланс залежить від контексту та є органоспецифічним, що вимагає диференційованої оцінки. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності.

2026-01-01T00:00:00Z Lurin, I. A. Khoroshun, E. M. Makarov, V. V. Nehoduiko, V. V. Tertyshnyi, S. V. Veryovkin, I. V. Vastyanov, R. S. Лурін, І. А. Хорошун, Е. М. Макаров, В. В. Негодуйко, В. В. Тертишний, С. В. Вєрьовкін, І. В. Вастьянов, Р. С. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20294 2026-08-25T06:12:33Z 2024-01-01T00:00:00Z

Classification of gunshot foreign bodies migration Lurin, I. A.; Khoroshun, E. M.; Makarov, V. V.; Nehoduiko, V. V.; Tertyshnyi, S. V.; Veryovkin, I. V.; Vastyanov, R. S.; Лурін, І. А.; Хорошун, Е. М.; Макаров, В. В.; Негодуйко, В. В.; Тертишний, С. В.; Вєрьовкін, І. В.; Вастьянов, Р. С. The purpose of the study was to provide the classification features of the gunshot foreign bodies migration. We analyzed 90 cases of gunshot shrapnel blind wounds of different localization for a certain period, where there was a foreign body migration in different ways. The wounded which were admitted to the Military Medical Clinical Centre of the Northern Region of the Command of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine, were examined by X-ray and, as indicated, using videoendoscopic methods. We distinguish the following classification features: the localization of the entrance hole; the place of migration initiation; the direction of migration; the number of foreign bodies; the structure of foreign bodies; the migration distance; the process of migration occurrence; the time of migration; the cause of migration; the frequency of migration; the foreign body fixation during migration; the volume of referral of migration surgical treatment. The identification of following three landmarks (the entrance hole, the place of migration starts and the place of detection), two stages (the wound channel and the migration corridor) and the direction of gunshot foreign bodies migration form a complete conception. The authors state that gunshot foreign bodies migration represents a separate type of a gunshot wound manifestation. The proposed original classification of gunshot foreign bodies migration allows to sort the data of clinical observations, which is of great importance for adequate and rapid diagnosis, determination of direct foreign body migration and its direction, and for effective treatment of gunshot wounds with phenomena of gunshot foreign body migration.; Метою дослідження було надати класифікаційні ознаки міграції сторонніх тіл вогнепального походження. Ми проаналізували 90 випадків вогнепальних осколкових сліпих поранень різної локалізації за визначений період, де була міграція стороннього тіла різними шляхами. Поранені проходили обстеження та лікування в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону і були обстежені променевими та за показами відеоендоскопічними методами. Ми виділяємо наступні класифікаційні ознаки: міграція сторонніх тіл: місце вхідного отвору, місце початку міграції, напрямок міграції, кількість сторонніх тіл, структура сторонніх тіл, дистанція міграції, процес виникнення міграції, час, причина та частота міграції, фіксація стороннього тіла при міграції, обсяг направлення оперативного лікування. Відокремлення трьох подій (місце вхідного отвору, місце початку міграції, місце виявлення), двох етапів (рановий канал та шлях міграції) та напрямку міграції стороннього тіла вогнепального походження формують цілісну концепцію. Автори констатують, що міграція сторонніх тіл вогнепального походження є окремим видом перебігу вогнепального поранення. Запропонована оригінальна класифікація міграції стороннього тіла вогнепального походження дозволяє систематизувати дані клінічних спостережень, що має велике значення для адекватної та швидкої діагностики, визначення безпосереднього процесу та напрямку міграції та ефективного лікування поранених внаслідок вогнепальних уражень з явищами міграції сторонніх тіл вогнепального походження.

2024-01-01T00:00:00Z Остапенко, І. Федоренко, Т. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20283 2026-08-21T05:57:16Z 2024-01-01T00:00:00Z

Дослідження впливу сумісного введення вортіоксетину та протисудомних препаратів на вираженість позно-тонічної поведінки у кіндлінгових щурів Остапенко, І.; Федоренко, Т. У клінічній маніфестації епілепсії превалюють іктальні прояви. Доведено також наявність інтеріктальних, переважно поведінкових, порушень в клінічній картині хронічного судомного синдрому. Клінічна важливість останніх певний час не приймалася до уваги фахівцями, поки не було встановлено патогенетичну роль інтеріктальних поведінкових порушень за умов хронічного судомного синдрому. Ми провели частину дослідів, присвячених з’ясуванню патогенетичної значущості порушень поведінки за умов кіндлінг-індукованої форми хронічної судомної активності. Ми також намагалися визначити ефективність комплексної фармакокорекції позно-тонічної поведінки внаслідок сумісного застосування протисудомних препаратів з мультимодальним антидепресантом вортіоксетином. Мета роботи – дослідження впливу сумісного введення вортіоксетину та протисудомних препаратів на вираженість позно-тонічної поведінки кіндлінгових щурів. Доведено порушення позно-тонічної поведінки у кіндлінгових щурів. В структурі позно-тонічної поведінки в разі її дисфункції у кіндлінгових щурів превалюють холінергічні механізми. Внутрішньостріарна дисфункція також має виражений вплив на формування порушень позно-тонічної поведінки. Отримані дані доводять ефективну фармакокорекцію порушень позно-тонічної поведінки при сумісному застосуванні вальпроєвої кислоти з вортіоксетином. При цьому ефективність застосованої схеми фармакокорекції зменшувалася при окремому введенні вортіоксетину, а також внаслідок введення вальпроєвої кислоти. Автори вважають отримані результати експериментальним обґрунтуванням доцільності клінічного тестування ефектів сумісного введення вортіоксетину з вальпроєвою кислотою при наявності порушень поведінки у хворих на епілепсію.

2024-01-01T00:00:00Z Кірчев, В. В. Бабій, В. П. Поспєлов, О. М. Вастьянов, Р. С. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20263 2026-08-19T06:13:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Розвиток моторних дисфункцій та емоційних розладів у динаміці експериментальної хронічної ішемії мозку Кірчев, В. В.; Бабій, В. П.; Поспєлов, О. М.; Вастьянов, Р. С. При формуванні церебральної ішемії відзначається виражена редукція та/або дезорганізація моторних та сенсорних функцій. Порушення поведінки щурів за умов хронічної ішемії мозку слід враховувати при діагностиці, оскільки вони можуть стати найранішими ознаками церебральної катастрофи, яка наближається. Корекція виявлених поведінкових розладів за умов хронічної ішемії мозку сприятиме покращенню функціонування всього організму та його відновленню від ішемічних проявів. Для перевірки висунутої гіпотези стосовно патогенетичної значущості порушень поведінки при комплексній фармакокорекції хронічного ішемічного синдрому були проведені дослідження по визначенню динаміки вираженості моторної та емоційної поведінки. Мета роботи – дослідження вираженості рухових і м’язових порушень, неврологічного дефіциту та емоційних розладів у щурів в динаміці хронічної ішемії мозку. Протягом 7 діб у щурів із хронічною ішемією мозку визначали моторну та м’язову активність, неврологічний дефіцит та емоційну поведінку. Доведено розвиток виражених змін моторної та позної поведінки, м'язової та координаційної активності в щурів за умов хронічної ішемії мозку вже протягом 1-ї доби досліду. При цьому у більшості щурів розвиваються виражені неврологічні порушення та емоційні розлади. Встановлено, що виявлені рухові, позні, ротаційні, м'язові, координаційні та емоційні розлади були практично однаково максимально виражені протягом усього терміну спостереження. Автори вважають, що отримані дані є експериментальним підґрунтям доцільності клінічного тестування ефектів фармакологічних сполук, які здатні нормалізувати поведінкові моторні, позні та м’язові порушення, а також відновити емоційну сферу пацієнтів з хронічної ішемією мозку. За таких умов комплексна патогенетично обґрунтована фармакологічна корекція моторної поведінки та емоційної сфери буде також спрямована на формування антиішемічного ефекту.

2025-01-01T00:00:00Z Калашніков, В. Й. Стоянов, О. М. Вастьянов, Р. С. Андреєва, Т. О. Чеботарьова, Г. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20256 2026-08-17T06:44:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Клініко-радіологічна діагностика стенозу хребетного каналу у людей та собак Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Андреєва, Т. О.; Чеботарьова, Г. М. З метою порівняльного клініко-морфометричного аналізу стенозу хребетного каналу обстежено 65 пацієнтів віком від 20 до 65 років та 19 собак з масою тіла більше 20 кг. До діагностики стенозу спинномозкового каналу додано комп’ютерну томографію за індексом Павлова-Торга та оцінку резервного простору. Отримані дані свідчать про те, що стеноз спинномозкового каналу в шийному відділі хребта зустрічається не тільки в літньому віці, а й характерний для людей молодого віку та тварин (середній вік: 43,4±6,7 року та 41,5±5,2 року відповідно). Сагітальний діаметр тіла хребця залежить від статі в усіх обстежених. За даними комп’ютерної томографії дегенеративні зміни хребта були найбільшими на рівні С6 хребця з максимальною клінічною кореляцією (неврологічний дефіцит, больовий синдром та ін.). У досліджуваних 19 собак вагою 20 кг і більше оцінювали наявність больового синдрому у всіх тварин, а також зміну поведінки. Звуження міжхребцевих отворів, деформація та склеротичні зміни замикальних пластинок, потовщення жовтих і подовжених зв’язок виникали у 3–4 рази частіше у великих порід порівняно з собаками з масою тіла менше 20 кг) і були відсутні у котів. Стеноз спинномозкового каналу виявлено у 15 (78,9%) собак. Набутий стеноз спинномозкового каналу вірогідно розвивається після дегенеративно-дистрофічних змін шиї у 87,7 % людей і у 78,9 % собак із клінічними проявами цервікальної мієлопатії та стійким больовим синдромом (3,1±0,3 бала у людини та 2,6 бала ± 0,4 бала у тварин за візуальною аналоговою шкалою). У досліджуваних груп патологічний процес розвивався переважно на рівні хребця С6. Ми вважаємо перспективним вивчення механізмів та особливостей розвитку стенозу спинномозкового каналу насамперед у молодих людей і тварин, впровадження сучасних неінвазивних методів нейровізуалізації, зокрема для тварин з дослідженням морфометричних показників.

2026-01-01T00:00:00Z Nehoduiko, V. V. Tertyshnyi, S. V. Khomenko, I. P. Ryzhenko, A. P. Ocheretnyi, S. L. Vastyanov, R. S. Негодуйко, В. В. Тертишний, С. В. Хоменко, І. П. Риженко, А. П. Очеретний, С. Л. Вастьянов, Р. С. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20239 2026-08-13T06:12:04Z 2025-01-01T00:00:00Z

Peculiarities of liver foreign bodies (metal fragments) removal of gunshot origin depending on their location Nehoduiko, V. V.; Tertyshnyi, S. V.; Khomenko, I. P.; Ryzhenko, A. P.; Ocheretnyi, S. L.; Vastyanov, R. S.; Негодуйко, В. В.; Тертишний, С. В.; Хоменко, І. П.; Риженко, А. П.; Очеретний, С. Л.; Вастьянов, Р. С. Aim – to determine the possibility and expediency of removing foreign bodies of the liver (metal fragments) of gunshot origin, located in the VII–VIII segments of the liver, using thoracoscopy and ferromagnetic instruments. Materials and methods. Wounded patients with gunshot-related foreign bodies (FB) in the liver were randomized into two groups. The main group (82 observations) was formed in the period 2022–2025 and used the proposed methods of FB diagnosis and removal; the comparison group (80 observations) was formed in 2014–2022 and used traditional methods of FB diagnosis and removal. A clinical analysis was conducted using two wounded patients who underwent the removal of foreign bodies (metal fragments) from the liver. To access the VII–VIII segments of the liver, thoracoscopy and diaphragmotomy were used. Identification of fragments was carried out under visual control and intraoperative use of an electron-optical transducer. Removal of metal fragments was carried out with ferromagnetic tools. Results. Taking into account the peculiarities of the location of metal fragments in the VII–VIII segments of the liver, the absence of bleeding and bilious removal of fragments at the previous stages of medical care, the removal of fragments was not carried out. The use of thoracoscopy, diaphragmotomy, intraoperative visualization, the use of an electron-optical converter, and the removal of fragments with the help of ferromagnetic instruments made it possible to complete the surgical intervention in a minimally invasive way, without complications in the postoperative period. Conclusion. The use of thoracoscopy with a diaphragmotomy when metal fragments of gunshot origin are located in the VII–VIII segments, with subsequent removal of fragments using magnetic surgical instruments, allows for avoiding laparotomy and completing the surgical intervention in a minimally invasive way. The study was performed in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee for all participants. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.; Мета – визначити можливість та доцільність видалення сторонніх тіл печінки (металеві осколки) вогнепального походження, що розташовані в VII-VIII сегментах печінки з використанням торакоскопії, трансдіафрагмального доступу та використанням феромагнітного інструментарію. Матеріали та методи. Поранені зі сторонніми тілами (СТ) печінки вогнепального походження були рандомізовані на дві групи: основну (82 спостереження) сформовано в період 2022–2025 рр., в якій використовувалися запропоновані методи діагностики та видалення СТ; порівняння (80 спостережень) – була сформована у 2014–2022 рр., в якій застосовувалися традиційні методи діагностики та видалення ІТ. Проведено клінічний аналіз на прикладі 2-х поранених, яким виконано видалення сторонніх тіл (металевих осколків) із печінки. Для доступу до VII–VIII сегментів печінки застосовано торакоскопію та трансдіафрагмальний доступ видалення сторонніх тіл печінки. Ідентифікацію уламків проведено в передопераційному періоді шляхом проведення КТ органів черевної порожнини та під візуальним інтраопераційним контролем із застосуванням електро-оптичного перетворювача. Видалення металевих уламків здійснено феромагнітним інструментарієм під динамічним спостереженням електро-оптичного перетворювача. Результати. З огляду на особливості анатомічного розташування металевих осколків у VII–VIII сегментах печінки, відсутність кровотечі та жовчереї, видалення осколків на попередніх етапах медичної допомоги не було проведено. Використання торакоскопії, трансдіафрагмального доступу, динамічної інтраопераційної візуалізації, використання електронно-оптичного перетворювача та видалення осколків за допомогою феромагнітного інструментарію дало змогу виконати операційне втручання малоінвазивним шляхом, без ускладнень протягом операції та в післяопераційному періоді. Висновок. Застосування торакоскопії у пацієнтів із вогнепальними торакоабдомінальними пораненнями з наявністю осколків вогнепального походження у проекції VII–VIII сегментів із подальшим видаленням осколків за допомогою магнітного хірургічного інструментарію дає змогу уникнути лапаротомії і завершити оперативне втручання малоінвазивним шляхом. Дослідження було проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження було схвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

2025-01-01T00:00:00Z Золотарьова, Н. А. Вастьянов, Р. С. Золотарьова, К. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20235 2026-08-12T07:11:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Вивчення ранніх побічних та гіполіпідемічних ефектів статинотерапії та строків їх формування у хворих кардіологічного профілю Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О. В роботі наведені результати вивчення термінів формування найбільш розповсюджених побічних проявів статинотерапії та строків їх тривалості у хворих в перші 15 діб її застосування. Також вивчалися терміни формування перших біохімічних ознак гіполіпідемічного ефекту упродовж того ж терміну. Встановлено, що у хворих на стабільну стенокардію тенденція до зниження атерогенних фракцій спостерігалась вже наприкінці 2-го тижня терапії, а небажані реакції – вже упродовж 1-го тижня, носили помірний ступінь та більшість з них (диспепсії, головні болі) зникали упродовж 1-го тижня, а загальна слабкість – упродовж 2-го тижня, алергічних реакцій та міалгій не спостерігалось у жодного хворого. Це свідчить про їх достатньо добру переносимість та необхідність лікарської роз'яснювальної роботи з хворими з метою підвищення їх обізнаності щодо термінів припинення або зменшення побічних явищ та початку формування гіполіпідемічного ефекту, що з рештою дозволить зменшити упередженість та підвищити комплаєнс.

2026-01-01T00:00:00Z Стоянов, О. М. Калашніков, В. Й. Вастьянов, Р. С. Мельник, Ю. В. Кугель, Я. І. Stoyanov, O. M. Kalashnikov, V. Y. Vastyanov, R. S. Melnyk, Y. V. Kugel, Ya. I. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20218 2026-08-06T07:05:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Деякі патогенетичні механізми розвитку вегетативних дисфункцій і когнітивних розладів при алкогольній залежності Стоянов, О. М.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Мельник, Ю. В.; Кугель, Я. І.; Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Melnyk, Y. V.; Kugel, Ya. I. Алкогольна залежність залишається однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем сучасності, асоційованої з високим рівнем соматичної, психічної та неврологічної патології. У звʼязку з цим актуальним є узагальнення та систематизація сучасних даних про механізми формування когнітивних розладів та дисфункції вегетативної нервової системи при алкогольній залежності з позицій їх єдності та взаємного обтяження, що може сприяти формуванню інтегративної моделі алкоголь-асоційованого ураження нервової системи. Мета роботи – аналіз та систематизація сучасних даних про патогенез автономних та когнітивних порушень при алкогольній залежності, а також виявлення їх взаємозвʼязку в рамках єдиного токсико метаболічного ураження ЦНС.; Alcohol dependence remains one of the most significant medical and social problems of our time, associated with a high incidence of somatic, mental, and neurological pathologies. In this regard, it seems relevant to generalize and systematize modern data on the mechanisms of formation of cognitive impairment and dysfunction of the autonomic nervous system in alcohol dependence from the standpoint of their unity and mutual aggravation, which can contribute to the formation of an integrative model of alcoholassociated damage to the nervous system. Purpose – the aim of the study is to analyze and systematize modern data on the pathogenesis of autonomic and cognitive impairments in alcohol dependence, as well as to identify their relationship within the framework of a single toxic- metabolic lesion of the central nervous system.

2026-01-01T00:00:00Z Копйова, Н. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20213 2026-08-05T06:19:08Z 2024-01-01T00:00:00Z

Використання моделi пілокарпін-викликаних хронічних судом, для дослідження порушень когнітивних функцій у щурів Копйова, Н. В. Актуальним є дослідження формування когнітивних порушень у щурів при відторенні моделі відтермінованих пілокарпін-iндукованих спонтанних судом, що імітує скроневу епілепсію людини. Через тиждень після введення ПЛ починали вивчати когнітивні функції, протягом латентного періоду. В групі щурів із виникаючими спонтанними судомами було виявлено зниження дослідницької активності у тесті Відкрите поле (ВП) та більш повільне згасання орієнтовно-дослідницької поведінки при повторних застосуваннях тесту ВП, що суттєво відрізнялося від контрольної групи тварин.

2024-01-01T00:00:00Z