Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів

The Efficacy and Safety of Regional Anesthesia in Patients with Combat–Related Limb Injuries During Treatment in Frontline Hospitals and Interhospital Transport

2026-06-22T08:55:02Z

The Efficacy and Safety of Regional Anesthesia in Patients with Combat–Related Limb Injuries During Treatment in Frontline Hospitals and Interhospital Transport Tymchyshyn, D. O.; Budnyuk, O. O.; Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О. Objective. A comparative analysis of the effi cacy and safety of various types of analgesia for patients with combat–related limb injuries during treatment in frontline hospitals and interhospital transport. Materials and Methods. The study included 100 patients with combat–related limb injuries. Treatment without regional anesthesia was performed on 50 patients (Group 1), and treatment with regional anesthesia was performed on another 50 patients (Group 2). Regional blocks were performed using ultrasound guidance. Pain levels (10–point visual analog scale), mean arterial pressure, and heart rate were recorded at four time points: 1st–upon arrival of the patient at the frontline hospital; 2nd – upon completion of the surgical procedure; 3rd – at the start of interhospital transport; 4th – upon completion of interhospital transport. Results. At stage 1, no statistically signifi cant diff erences were found between groups 1 and 2 in terms of pain scores on the visual analog scale, mean arterial pressure, or heart rate (p > 0.05, respectively). In stages 2 and 3, groups 1 and 2 diff ered statistically signifi cantly in terms of VAS scores, mean arterial pressure, and heart rate (p < 0.05, respectively); a consistently low level of pain and stable hemodynamic parameters were observed in the second group. Between stages 3 and 4, an increase in pain levels was observed in group 1, resulting in the development of hypertension and tachycardia; in group 2, pain levels remained consistently low and hemodynamic parameters were stable. At stage 4, a statistically signifi cant diff erence was observed between the 1st and 2nd groups in terms of visual analog scale scores, mean arterial pressure, and heart rate (p < 0.05, respectively). Conclusions. The use of regional analgesic blocks in multimodal pain management regimens for patients with combat–related limb injuries signifi cantly reduces the intensity of pain during treatment in frontline hospitals and during interhospital transport.; Мета. Порівняльний аналіз показників ефективності та безпеки різних видів знеболювання поранених із бойовою травмою кінцівок в умовах лікування у прифронтових шпиталях та міжшпитального транспортування. Матеріали і методи. У дослідження включено 100 поранених із бойовою травмою кінцівок. Лікування без використання реґіонарного знеболювання проведено 50 пораненим (1–ша група), із використанням реґіонарного знеболювання – так само 50 пораненим (2–га група). Регіонарні блокади виконували, застосовуючи ультразвукове сканування. Фіксували оцінку рівня болю (десятибальна візуальна аналогова шкала), а також середній артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень у чотири етапи: 1–й – на момент доставки пораненого до прифронтового шпиталю; 2–й – по закінченні оперативного втручання; 3–й – на початку міжшпитального транспортування; 4–й – по закінченні міжшпитального транспортування. Результати. На 1–му етапі між 1–ю та 2–ю групами не виявлено статистично значущої різниці між оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, величинами середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень (p > 0,05 відповідно). На 2–му та 3–му етапах 1–ша та 2–га групи статистично значущо різнилися за значеннями оцінки за візуальною аналоговою шкалою, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень (p < 0,05 відповідно); спостерігали стабільно низький рівень болю та стабільність показників гемодинаміки у 2–й групі. Між 3–м та 4–м етапами у 1–й групі виявлено підвищення рівня болю, внаслідок чого розвивались гіпертензія та тахікардія; у 2–й групі були стабільно низький рівень болю та стабільні показники гемодинаміки. На 4–му етапі у 1–й та 2–й групі виявлено статистично значущу різницю між значеннями оцінки за візуальною аналоговою шкалою, середнього артеріального тиску та частоти сер-цевих скорочень (p < 0,05 відповідно). Висновки. Використання регіонарних аналгетичних блокад у схемах мультимодального знеболювання поранених із бойовою травмою кінцівок достовірно зменшує рівень інтенсивності больового синдрому в умовах лікування у прифронтових шпиталях та міжшпитального транспортування.

Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури)

2026-05-21T09:18:58Z

Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури) Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О.; Tymchyshyn, D. O.; Budniuk, O. O. Лікування болю та контроль ефективності знеболення під час війни є невід’ємною частиною лікування та надання допомоги пораненим. Реґіонарні аналгетичні блокади вважаються корисним компонентом мультимодального знеболювання в боротьбі з болем. Мета. Огляд та аналіз наукових досліджень, щодо визначення застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, при наданні невідкладної медичної допомоги, а також під час проведення міжгоспітальної медичної евакуації. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були електроні вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації, які стосувались застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок. Результати. Проаналізовано сучасний стан та особливості знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів, а також під час послідуючого міжгоспітального транспортування. Наведено дані досліджень, щодо контролю над болем та ефективності тактики лікування болю у поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок на етапах медичної евакуації. Показано переваги мультимодальної аналгезії з застосуванням реґіонарного знеболення в лікуванні болю у поранених. Висновки. Досі дискутабельним є питання щодо уточнення показів, удосконалення методик та особливостей використання реґіонарних аналгетичних блокад, під час надання невідкладної медичної допомоги пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, що потребує подальших досліджень та спостережень.; Pain management and monitoring of pain relief effectiveness during wartime are an integral part of the treatment and care of the wounded. Regional analgesic blocks are considered a useful component of multimodal analgesia in the management of pain. Objective. Review and analysis of scientific studies on the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities, when providing emergency medical care, as well as during interhospital medical evacuation. Materials and methods. The study materials were electronic domestic and foreign sources of scientific information related to the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities. Results. The current state and features of pain relief for wounded with combat surgical trauma of the extremities in frontline hospitals, as well as during subsequent interhospital transportation, are analyzed. Research data on pain control and the effectiveness of pain treatment tactics in wounded with combat surgical trauma of the extremities during the stages of medical evacuation are presented. The advantages of multimodal analgesia with the use of regional anesthesia in the treatment of pain in wounded are shown. Conclusions. The issue of clarifying the indications, improving the methods and features of the use of regional analgesic blockades during the provision of emergency medical care to wounded with combat surgical trauma of the extremities is still debatable, which requires further research and observations.

Effectiveness of lidocaine infusion on the functionality of intraoperative monitoring of the recurrent laryngeal nerve during thyroid gland surgery

2026-05-21T06:15:45Z

Effectiveness of lidocaine infusion on the functionality of intraoperative monitoring of the recurrent laryngeal nerve during thyroid gland surgery Bosenko, K. V.; Budniuk, O. O. Intraoperative nerve monitoring (INM) to assess for recurrent laryngeal nerve dysfunction during thyroid surgery is becoming the standard of care in many institutions. Successful provision of data analysis with the help of IONM requires complete relaxation of the larynx and suppression of the reflex. We investigated the role of intravenous lidocaine in providing such working conditions to ensure the least impact on hemodynamic changes and obtain better conditions for working with IONM. The study aims to evaluate the effect of lidocaine, administered intravenously in estimated doses, on the IONM and laryngotracheal reflexes during surgical interventions on the thyroid and parathyroid glands. Methods: Forty-six patients were randomly assigned to Group 1 where lidocaine was administered and Group 2 where no lidocaine was administered. All patients were anaesthetized with a narcotic analgesic and inhalation anaesthetic. The loading dose of lidocaine was administered at the rate of 1 mg/kg intravenously, and the maintenance dose was calculated at 1.5 mg/kg/hour. For IONM, a Dragonfly single-channel laryngeal surface electrode (C2 NerveMonitor; 8 channel system for intraoperative Neurophysiological Monitoring, GERMANY) attached to a cuffed ETT #7 (MEDICARE, China) was used during surgery the same to the manufacturer's instructions. Results: The number of patients who required StMC strength at 0.5 mA (the manufacturer's recommended strength is 1.5 mA) was significantly higher in the lidocaine group (P=0.001) than in the no lidocaine group (P=0, 00006). The same number of patients with < 50% DAIL at the end of surgery was significantly higher in group 1 than in group 2. In addition, the proportion of patients with hypotensive episodes and blood pressure medication requirements more than twice during surgery was significantly lower in group 1 than in group 2 (P < 0.05). Conclusions: Patients who were prescribed lidocaine intravenously were more resistant to laryngotracheal irritation during surgery, and this made it possible to maintain such a condition of the larynx, which was necessary to ensure increased relaxation of the larynx and suppression of reflexes when using IONM. Our ability to elicit a positive signal with StMC 0.5 mA intraoperatively and provide a DAIL < 50% before the end of surgery was statistically significant in the IV lidocaine group (group 1).

Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях

2026-05-20T12:27:32Z

Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях Босенко, К. В. Недостатнє контролювання поопераційного болю залишається проблемою дотепер. Результати двох великих досліджень, проведених у США, вказують на те, що 70–83% пацієнтів терпить біль протягом 2 тижнів після хірургічної операції. Мета роботи – порівняльна оцінка впливу двох методів анестезіологічного забезпечення при екстирпації матки з додатками у зв’язку з раком тіла матки, на характер післяопераційного знеболення та відчуття болю.

Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини

2026-05-18T11:42:56Z

Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини Буднюк, О. О.; Данилова, Г. О.; Тумачок, А. О. У роботі проведено аналіз сучасних наукових даних (2024–2026 рр.) щодо ролі кишкового мікробіому та осі «кишечник–печінка–мозок» у патогенезі печінкової енцефалопатії. Показано, що печінкова енцефалопатія є мультифакторним нейрометаболічним і нейроімунним розладом, у розвитку якого ключову роль відіграють дисбіоз кишкової мікробіоти, гіперамоніємія та системне запалення. Особливу увагу приділено механізмам порушення кишкового бар’єра, бактеріальної транслокації, нейрозапалення та дисфункції гематоенцефалічного бар’єра. Розглянуто клінічні особливості перебігу печінкової енцефалопатії у пацієнтів відділення інтенсивної терапії, включаючи вплив сепсису, поліорганної недостатності та медикаментозної седації. Висвітлено сучасні мікробіом-орієнтовані підходи до лікування як перспективний напрям оптимізації терапії.

Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму

2026-04-20T09:24:25Z

Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму Самойленко, Г. Є.; Носенко, В. М.; Самойленко, І. Г.; Носенко, О. М. Мета дослідження – вивчити особливості змін гемоглобіну та еритроцитів у пацієнтів після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, а також оцінити ефективність внутрішньовенного введення карбоксимальтози заліза для корекції післяопераційної анемії. Матеріал та методи: у ретроспективному дослідженні брали участь 173 пацієнти з тумесцентною ліпосакцією. У 62 пацієнтів було проведено лише онтурування тіла і переливання крові знадобилася 6 (9,7%) особам (група 1). 111 пацієнтам, разом з тумесцентною ліпосакцією були проведені симультанні операції, серед цих осіб переливання крові проводилися у 17 (15,3 %) пацієнтів (група 2). Були ретроспективно досліджені записи про переливання крові та медичні записи для узагальнення демографічних характеристик, клінічних даних, лабораторних аналізів (рівень гемоглобіну (Hb), еритроцитів (RBC) до та після операції) та інформації, пов'язаної з хірургічним втручанням (об'єм рідини під час операції, втрата тканин та рідини, тривалість операції та об'єм хірургічних втручань). Результати. Переливання крові загалом здійснено 13,3 % пацієнтів. Середня тривалість операції була (321,3 ± 113,1) хв. Середній Hb до операції дорівнював (12,80 ± 0,77) г/дл, а після операції знижувався до (6,40 ± 0,66) г/дл. Об’єм інфільтрації був суттєво більший у групі 1 (7 117 ± 1 715) мл проти (4 571 ± 2 435) мл, p = 0,02). Різниця між групами за Hb, RBC, об’ємом аспірації була статистично незначуща (p > 0,05). Спостерігалася негативна кореляція (r = –0,61, p < 0,05) між часом операції та рівнем Hb. Післяопераційне введення карбоксимальтози заліза призвело до: підвищення Hb у середньому з 6,40 ± 0,66 до (8,06 ± 0,76) г/дл та зростання RBC з 2,27 ± 0,39 до (3,31 ± 0,29) Т/л (χ² = 12,63; p = 0,0038). Пацієнти без парентеральної антианемічної терапії мали нижчі показники Hb ((7,82 ± 1,53) г/дл) та RBC ((2,74 ± 0,32) Т/л). Висновок: Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза ефективно прискорює гематологічне відновлення після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, зменшує потребу в переливанні крові та покращує післяопераційні результати.

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом

2026-04-06T11:33:08Z

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом Постернак, Г. І.; Георгіянц, М. А.; Носенко, В. М.

Fast-track surgery protocols application in early recovery after surgery principle in the field of laparoscopic cholecystectomy anaesthetic support

2025-11-05T11:55:37Z

Fast-track surgery protocols application in early recovery after surgery principle in the field of laparoscopic cholecystectomy anaesthetic support Perepelytsia, D. V.; Budnyuk, O. O.; Khramtsov, D. M.; Перепелиця, Д. В.; Буднюк, О. О.; Храмцов, Д. М. The purpose of the study was to improve the results of laparoscopic cholecystectomy anaesthetic support by the periand postoperative analgesia methods optimization. Laparoscopic cholecystectomy was performed in 136 patients with acute cholecystitis. Patients were randomized into 3 groups. The scheme of multimodal analgesia in patients of the 2nd and 3rd groups included paracetamol, dexketoprofen and nefopam with infiltration anaesthesia using bupivacaine and ropivacaine. The data obtained confirm the efficacy of multimodal analgesia regimen using abovementioned remedies in patients undergoing laparoscopic cholecystectomy. Bupivacaine and ropivacaine antinociceptive efficacy while providing infiltration anaesthesia in laparoscopic cholecystectomy dynamics was found to be comparable. The efficacy of the applied multimodal analgesia scheme was confirmed by adequate primary and secondary treatment results and suppression of pain syndrome and postoperative complications. Complex low-opioid anaesthesia during laparoscopic cholecystectomy reduced the use of nonsteroid antiinflammatory and analgesic remedies during the postoperative period. The authors believed the data obtained is a clinical background for the applied anaesthetic management scheme clinical effects check reasonability during laparoscopic operations in cases of acute gallbladder damage.; Метою дослідження було покращення результатів анестезіологічного забезпечення лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів шляхом оптимізації методів періопераційного знеболення. Лапароскопічну холецистектомію виконували у 136 хворих на гострий холецистит. Хворі були рандомізовані на 3 групи. До складу мультимодальної аналгезії у хворих 2-ї та 3-їх груп включали парацетамол, декскетопрофен та нефопам із інфільтраційною анестезією бупівакаїном та ропівакаїном. Отримані дані доводять ефективність схеми мультимодальної аналгезії при вживанні вищенаведених препаратів при виконанні лапароскопічної холецистектомії. Антиноцицептивна ефективність розчинів бупівакаїну та ропівакаїну при забезпеченні інфільтраційної анестезії в динаміці лапароскопічної холецистектомії виявилася співставною. Ефективність застосованої схеми мультимодальної аналгезії підтверджена адекватними первинними та вторинними результатами лікування та пригніченням вираженості больового синдрому і післяопераційних ускладнень з боку нервової та вегетативної систем і активності шлунково-кишкового тракту. Застосування комплексної малоопіоїдної анестезії при виконанні лапароскопічної холецистектомії зменшило вживання нестероїдних протизапальних та протибольових фармакологічних препаратів в динамці післяопераційного періоду. Автори вважають отримані дані клінічним підґрунтям доцільності подальшого тестування клінічних ефектів застосованої схеми анестезіологічного менеджменту при лапароскопічних операціях з приводу гострого ураження жовчного міхура.

Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції»

2025-10-30T13:34:21Z

Вираженість больової реакції в динаміці післяопераційного періоду у хворих, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, в межах концепції «Раннього відновлення після операції» Перепелиця, Д. В.; Буднюк, О. О.; Perepelytsia, D. V.; Budnyuk, O. O. The aim of the work was to study the severity of pain after laparoscopic cholecystectomy in patients using paracetamol, dexketoprofen, and nefopam during anesthesia. Laparoscopic cholecystectomy was performed in 136 patients with acute cholecystitis. Patients were randomized into 3 groups. The scheme of multimodal analgesia in patients of the 2nd and 3rd groups included paracetamol, dexketoprofen and nefopam with infiltration anaesthesia using bupivacaine and ropivacaine. The severity of postoperative pain in patients was determined within 2 days after surgery. The efficacy of multimodal analgesia scheme using paracetamol, dexketoprofen and nefopam hydrochloride during laparoscopic cholecystectomy was established. The efficacy of the applied multimodal analgesia scheme is confirmed by adequate primary and secondary treatment results and significant suppression of the severity of the pain syndrome. The authors consider the data obtained to be a clinical basis for the feasibility of further testing the clinical effects of the applied anesthetic management scheme during laparoscopic operations for acute gallbladder damage.; Мета роботи - дослідження вираженості больової реакції після перенесеної лапароскопічної холецистектомії у хворих шляхом застосування при анестезіологічному забезпеченні операції парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму. Лапароскопічну холецистектомію виконували у 136 хворих на гострий холецистит. Залежно від особливостей анестезіологічного забезпечення оперативного втручання хворі були рандомізовані на 3 групи. До складу мультимодальної аналгезії у хворих 2-ї та 3-їх груп включали введення парацетамолу, декскетопрофену та нефопаму із інфільтраційною анестезією розчинами бупівакаїну та ропівакаїну. Протягом 2 діб після операції у пацієнтів визначали вираженість післяопераційного болю. Встановлено ефективність схеми мультимодальної аналгезії при вживанні парацетамолу, декскетопрофену і нефопаму гідрохлориду при виконанні лапароскопічної холецистектомії. Ефективність застосованої схеми мультимодальної аналгезії підтверджена адекватними первинними та вторинними результатами лікування та суттєвим пригніченням вираженості больового синдрому. Отримані дані автори вважають клінічним підґрунтям доцільності подальшого тестування клінічних ефектів застосованої схеми анестезіологічного менеджменту при лапароскопічних операціях з приводу гострого ураження жовчного міхура.

Хірургія: навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

2025-10-08T09:43:15Z

Хірургія: навчальний посібник для здобувачів вищої освіти Буднюк, О. О.; Воротинцева, К. О.; Грубник, В. В.; Грубнік, В. В.; Іщенко, В. С.; Міщенко, В. В.; Парфентьєв, Р. С.; Поляк, С. Д. Навчальний посібник охоплює загальну та спеціальну хірургію, висвітлюючи основні хірургічні патології, включаючи ургентні, і сучасні підходи до їх діагностики та лікування. Видання відзначається практичною спрямованістю: акцент на диференційній діагностиці, хірургічній тактиці та принципах інтенсивної терапії, а наявність алгоритмів і схем сприяє практичному засвоєнню матеріалу. Книга корисна здобувачам вищої медичної освіти, лікарям-інтернам, практикуючим лікарям.