https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/699 2026-08-24T10:13:34Z 2026-08-24T10:13:34Z Татарчук, Т. Ф. Педаченко, Н. Ю. Гребеннікова, Г. О. Громова, О. Л. Каюмова, Д. Т. Яшина, О. Г. Агабабян, Л. Р. Бегімбекова, Л. М. Гафурова, Ф. А. Гегечкорі, М. А. Джаімбетова, А. П. Єрмоленко, Т. О. Єфіменко, О. О. Єшимбетова, Г. З. Захаренко, Н. Ф. Іргашева, С. У. Копобаєва, І. Л. Косей, Н. В. Крістесашвілі, Д. І. Мікаілзаде, П. Н. Мирзабєкова, Г. Т. Мневець, Р. О. Муратова, Ш. Д. Персоян, І. Г. Пирогова, В. І. Рожковська, Н. М. Ставінська, Л. В. Укибасова, Т. М. Tatarchuk, T. F. Pedachenko, N. Y. Grebennikova, G. O. Gromova, O. L. Kayumova, D. T. Yashina, O. G. Agababyan, L. R. Begimbekova, L. M. Gafurova, F. A. Gegechkori, M. A. Dzhaimbetova, A. P. Yermolenko, T. O. Yefimenko, O. O. Yeshimbetova, G. Z. Zakharenko, N. F. Irgasheva, S. U. Kopobayeva, I. L. Kosei, N. V. Kristesashvili, D. I. Mikailzade, P. N. Myrzabekova, G. T. Mnevets, R. O. Muratova, S. D. Persoyan, I. G. Pyrogova, V. I. Rozhkovska, N. M. Stavinska, L. V. Ukybasova, T. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20287 2026-08-21T07:27:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Резолюція VII Міжнародного форуму експертів із менопаузальної гормональної терапії Татарчук, Т. Ф.; Педаченко, Н. Ю.; Гребеннікова, Г. О.; Громова, О. Л.; Каюмова, Д. Т.; Яшина, О. Г.; Агабабян, Л. Р.; Бегімбекова, Л. М.; Гафурова, Ф. А.; Гегечкорі, М. А.; Джаімбетова, А. П.; Єрмоленко, Т. О.; Єфіменко, О. О.; Єшимбетова, Г. З.; Захаренко, Н. Ф.; Іргашева, С. У.; Копобаєва, І. Л.; Косей, Н. В.; Крістесашвілі, Д. І.; Мікаілзаде, П. Н.; Мирзабєкова, Г. Т.; Мневець, Р. О.; Муратова, Ш. Д.; Персоян, І. Г.; Пирогова, В. І.; Рожковська, Н. М.; Ставінська, Л. В.; Укибасова, Т. М.; Tatarchuk, T. F.; Pedachenko, N. Y.; Grebennikova, G. O.; Gromova, O. L.; Kayumova, D. T.; Yashina, O. G.; Agababyan, L. R.; Begimbekova, L. M.; Gafurova, F. A.; Gegechkori, M. A.; Dzhaimbetova, A. P.; Yermolenko, T. O.; Yefimenko, O. O.; Yeshimbetova, G. Z.; Zakharenko, N. F.; Irgasheva, S. U.; Kopobayeva, I. L.; Kosei, N. V.; Kristesashvili, D. I.; Mikailzade, P. N.; Myrzabekova, G. T.; Mnevets, R. O.; Muratova, S. D.; Persoyan, I. G.; Pyrogova, V. I.; Rozhkovska, N. M.; Stavinska, L. V.; Ukybasova, T. M. 18 листопада 2025 року в Києві відбувся VII Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Сучасний підхід до призначення МГТ полягає не в розв’язанні питання доцільності її призначення, а у виборі оптимальної форми для конкретної жінки. Різні шляхи введення гормонів мають відмінні фармакокінетичні властивості та вплив на метаболізм, систему коагуляції і соматичне здоров’я жінки. Рекомендації Європейського товариства менопаузи й андропаузи підкреслюють доцільність застосування комбінованої МГТ для покращення глікемічного профілю та відтермінування розвитку цукрового діабету з перевагою метаболічно нейтральних гестагенів – прогестерону та дидрогестерону. Трансдермальні естрогени надходять безпосередньо в системний кровотік, мінімізуючи вплив на печінку та коагуляцію, що робить їх методом вибору в жінок із підвищеним ризиком венозних тромбозів, ожирінням або гіпертригліцеридемією. Водночас ефективність трансдермальної МГТ характеризується значною міжіндивідуальною варіабельністю. МГТ є ефективним антирезорбентним методом профілактики остеопорозу та переломів. Клінічні дослідження засвідчують достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та зниження ризику переломів у жінок на тлі застосування МГТ, зокрема комбінації естрадіолу з дидрогестероном. Своєчасно розпочата МГТ (протягом перших 10 років після менопаузи) також асоціюється зі зниженням загальної смертності, серцево-судинних ускладнень і нейродегенеративних захворювань. Індивідуальний вибір форми МГТ є ключовим чинником її безпеки та клінічної ефективності. Особливу увагу в процесі підбору МГТ у пацієнток із внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом слід приділяти онкологічній безпеці, зокрема ризику раку молочної залози. Дані систематичних оглядів і метааналізів свідчать, що застосування естрогенів не підвищує цього ризику, тоді як він значною мірою залежить від типу гестагену. Прогестерон і дидрогестерон мають найбільш сприятливий профіль безпеки щодо молочної залози порівняно із синтетичними гестагенами, що підтверджено результатами масштабних досліджень. Психоемоційні та сексуальні розлади (тривожність, депресія, порушення сну, зниження лібідо) є поширеними в перименопаузі та значною мірою зумовлені системним естрогенодефіцитом, який впливає на нейрометаболічний, судинний і нейроендокринний гомеостаз. Висока частота цих порушень обґрунтовує необхідність комплексної діагностики та індивідуалізованої МГТ у жінок у перименопаузі.; The VII International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy (MHT) was held in Kyiv on November 18, 2025. The modern approach to the MHT prescription is not to resolve the issue of its appropriateness, but to choose the optimal form for a particular woman. Different routes of hormone administration have different pharmacokinetic properties and effects on metabolism, the coagulation system, and women’s somatic health. The recommendations of the European Menopause and Andropause Society emphasize the appropriateness of using combined MHT to improve the glycemic profile and delay the development of diabetes mellitus, with a preference for metabolically neutral progestogens – progesterone and dydrogesterone. Transdermal estrogens enter the systemic circulation directly, minimizing the effect on the liver and coagulation, which makes them the method of choice for women with an increased risk of venous thrombosis, obesity, or hypertriglyceridemia. At the same time, the effectiveness of transdermal MHT is characterized by significant interindividual variability. MHT is an effective antiresorptive method for the prevention of osteoporosis and fractures. Clinical studies demonstrate a significant increase in bone mineral density and a reduction in the risk of fractures with the use of MHT, particularly the combination of estradiol and dydrogesterone. Timely initiated MHT (within the first 10 years after menopause) is also associated with a decrease in all-cause mortality, cardiovascular complications, and neurodegenerative diseases. The individual choice of the form of MHT is a key factor in its safety and clinical efficacy. Particular attention should be paid to oncological safety, particularly the risk of breast cancer, when selecting MHT in patients using a levonorgestrel-releasing intrauterine system. Data from systematic reviews and meta-analyses indicate that the use of estrogens does not increase this risk, while it largely depends on the type of progestogen. Progesterone and dydrogesterone have the most favorable safety profile for the breast compared with synthetic gestagens, which is confirmed by the results of large-scale studies. Psychoemotional and sexual disorders (anxiety, depression, sleep disorders, and decreased libido) are common in perimenopause and are largely due to systemic estrogen deficiency, which affects neurometabolic, vascular, and neuroendocrine homeostasis. The high frequency of these disorders justifies the need for comprehensive diagnostic assessment and individualized MHT in perimenopausal women.

2026-01-01T00:00:00Z Volianska, A. G. Shytova, H. V. Lavrynenko, G. L. Kormilets, O. Yu. Волянська, А. Г. Шитова, Г. В. Лавриненко, Г. Л. Кормілець, О. Ю. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20278 2026-08-20T07:47:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Impact of endometriosis on ovarian reserve and female reproductive function: a review of current evidence Volianska, A. G.; Shytova, H. V.; Lavrynenko, G. L.; Kormilets, O. Yu.; Волянська, А. Г.; Шитова, Г. В.; Лавриненко, Г. Л.; Кормілець, О. Ю. Objective. To evaluate the impact of endometriosis on ovarian reserve and to analyze the mechanisms underlying its detrimental effects on ovarian function based on current literature. Materials and Methods. This review included original studies, systematic reviews, meta-analyses, and clinical guidelines published in Ukrainian and English. Relevant publications were identified by searching PubMed, Scopus, Google Scholar, and the Cochrane Library using keywords such as endometriosis, fertility, pathophysiology, endometrioma, ovarian reserve, and surgery. Results and Discussion. The review summarizes current evidence on endometriosis-associated infertility, focusing on the impact of endometriomas on ovarian reserve. Ovarian endometriosis negatively affects ovarian reserve and reproductive outcomes. Anti-Müllerian hormone (AMH) is a key marker in clinical assessment. Most studies demonstrate reduced AMH levels in patients with endometriomas even before surgery, indicating primary ovarian damage caused by chronic inflammation, oxidative stress, fibrosis, and mechanical follicular loss. Comparative analyses show that combined surgical approaches are associated with lower recurrence rates and higher spontaneous pregnancy rates than ablative techniques. However, reproductive prognosis should not rely solely on AMH. Evidence suggests its limited predictive value for spontaneous conception, while a comprehensive assessment of infertility factors provides more accurate prediction of reproductive outcomes. Conclusions. Endometriosis-associated infertility is multifactorial. Management should be individualized and based on an integrated evaluation of clinical, historical, hormonal, ultrasonographic, and surgical factors to improve reproductive outcomes.; Мета роботи – оцінити вплив ендометріозу на оваріальний резерв і механізми впливу захворювання на стан яєчників за даними літератури. Проаналізовано оригінальні дослідження, огляди, метааналізи та клінічні настанови (PubMed, Scopus, Google Scholar та Cochrane). Результати дослідження показали, що ендометріоз яєчників негативно впливає на оваріальний резерв і репродуктивні результати пацієнток із безпліддям. Рівень АМГ знижений у пацієнток з ендометріомами до оперативного втручання, що свідчить про ураження оваріальної тканини через запалення, оксидативний стрес, фіброз тканини яєчника та його механічне руйнування. Комбіновані хірургічні технології мають кращі результати щодо рецидивів і вагітності. Прогноз настання спонтанної вагітності не слід базувати лише на показниках АМГ. Пацієнки з ендометріоз-асоційованим ендометріозом потребують мультифакторного підходу.

2026-01-01T00:00:00Z Ситнікова, В. О. Баштан, С. О. Гладчук, І. З. Рожковська, Н. М. Sytnikova, V. O. Bashtan, S. O. Gladchuk, I. Z. Rozhkovska, N. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20261 2026-08-18T06:33:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Цитоморфологічні критерії диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія Ситнікова, В. О.; Баштан, С. О.; Гладчук, І. З.; Рожковська, Н. М.; Sytnikova, V. O.; Bashtan, S. O.; Gladchuk, I. Z.; Rozhkovska, N. M. Мета дослідження: обґрунтувати оптимальний комплекс цитологічних критеріїв і розробити математичний алгоритм для підвищення ефективності диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія.Матеріали та методи. Проведено передопераційне дослідження ендометрія в 32 пацієнток з аномальними матковими кровотечами за допомогою аспіраційної цитології із використанням стандартизованого алгоритму оцінки, що охоплював 7 найбільш інформативних цитоморфологічних ознак. На основі математичного аналізу та теореми Баєса сформовано експертну діагностичну систему з визначенням вагових коефіцієнтів і порогових значень для диференціації гіперплазії ендометрія та раку ендометрія. Дані цитології верифікувалися за результатами післяопераційного гістологічного дослідження.Ре зу л ьта т и. Комплексне використання стандартизованих цитологічних критеріїв у поєднанні з математичним алгоритмом підвищує точність диференційної діагностики гіперпластичних і злоякісних процесів ендометрія. Найбільш значущими цитологічними критеріями диференційної діагностики виявилися порушення полярності клітин у структурах, збільшення ядерно-цитоплазматичного індексу, неправильна форма ядер і ядерець, нерівність ядерної мембрани, пухлинні ознаки та формування тривимірних клітинних структур. У групі жінок віком 30–39 років підтверджена низька поширеність раку ендометрія. Сумарний коефіцієнт не досягав порогового рівня. У віковій групі 40–49 років спостерігалося збільшення частоти гіперпластичних процесів ендометрія, поліпів та аномальних маткових кровотеч. Саме в цій групі вперше був зареєстрований випадок ендометріальної карциноми. У пацієнтки зі злоякісним новоутворенням ендометрія сумарний діагностичний коефіцієнт значно перевищував порогове значення (+195), що свідчило про наявність комплексу цитоморфологічних ознак, характерних для злоякісної трансформації ендометрія. У жінок віком 60–69 років патологія ендометрія була представлена як залозистою гіперплазією, так і раком ендометрія. Сумарний діагностичний коефіцієнт суттєво перевищував встановлений діагностичний поріг. Висновки. Отримані результати свідчать на користь комплексного використання цитологічних критеріїв і математичного алгоритму диференційної діагностики, що сприяє підвищенню точності виявлення передракових і злоякісних змін ендометрія та може бути рекомендоване для впровадження в практику цитологічних лабораторій та клінічних установ.; Objective of the study: to establish an optimal set of cytological criteria and to develop a mathematical algorithm to improve the effectiveness of the differential diagnosis of endometrial hyperplasia and cancer.Materials and methods. A preoperative examination of the endometrium was carried out in 32 patients with abnormal uterine bleeding by means of aspiration cytology, using a standardized assessment algorithm comprising 7 most informative cytomorphological features. Based on mathematical analysis and Bayes’ theorem, an expert diagnostic system was developed, defining weighting coefficients and threshold values for differentiating between endometrial hyperplasia and endometrial cancer. The cytology findings were verified by the results of the post-operative histological examination.Results. The comprehensive use of standardized cytological criteria in combination with a mathematical algorithm improves the accuracy of the differential diagnosis of hyperplastic and malignant processes of the endometrium. The most significant cytological criteria for differential diagnosis were found to be impaired cell polarity within structures, an increased nuclear-cytoplasmic index, abnormal nuclear and nucleolar shapes, irregular nuclear membranes, neoplastic features and the formation of three-dimensional cell structures. In the group of women aged 30–39 years, a low prevalence of endometrial cancer was confirmed. The summary coefficient did not reach the threshold level. In the 40–49 age group, an increase in the frequency of endometrial hyperplastic processes, polyps and abnormal uterine bleeding was observed. It was in this group that the first case of endometrial carcinoma was recorded. In the patient with a malignant endometrial tumor, the summary diagnostic coefficient significantly exceeded the threshold value (+195), indicating the presence of a complex of cytomorphological features characteristic of malignant transformation of the endometrium. In women aged 60–69 years, endometrial pathology was represented by both glandular hyperplasia and endometrial cancer. The total diagnostic coefficient significantly exceeded the established diagnostic threshold.Conclusions. The results obtained support the comprehensive use of cytological criteria and a mathematical algorithm for differential diagnosis, which helps to improve the accuracy of detecting precancerous and malignant changes in the endometrium and may be recommended for implementation in cytology laboratories and clinical settings.

2026-01-01T00:00:00Z Гладчук, І. З. Волянська, А. Г. Лавриненко, Г. Л. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20230 2026-08-11T07:56:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Оптимізація практичної підготовки здобувачів вищої медичної освіти з дисципліни «Акушерство і гінекологія» Гладчук, І. З.; Волянська, А. Г.; Лавриненко, Г. Л. В сучасних умовах реформування національної системи охорони здоров’я, постійно виникає необхідність змін у системі медичної освіти. Згідно сучасних стандартів вищої освіти спеціальні фахові компетентності представлені як набір знань, умінь та навичок, комунікацій та відповідальності.

2026-01-01T00:00:00Z Krupelnytska, L. Yatsenko, N. Molotokas, A. Morozova-Larina, O. Vavilova, A. Baratiuk, A. Kazakov, S. Artyomenko, V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20226 2026-08-07T07:53:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Perinatal mental health and reproductive behavior among women in wartime Ukraine: a cohort study protocol Krupelnytska, L.; Yatsenko, N.; Molotokas, A.; Morozova-Larina, O.; Vavilova, A.; Baratiuk, A.; Kazakov, S.; Artyomenko, V. War reshapes the conditions under which reproductive decisions are made and pregnancy is experienced. Prolonged insecurity, displacement, economic instability, disruption of healthcare, and reduced social support may lead women and families to postpone pregnancy or face pregnancy and childbirth under constrained conditions. These challenges highlight the need for research on how war-related stress and trauma affect women’s reproductive behavior and perinatal mental health. Method: This prospective cohort study will recruit at least 328 women through healthcare institutions providing reproductive and perinatal care. Eligible participants will include non-pregnant women, pregnant women, and women within the first year postpartum. Where feasible, partners of enrolled women will also be included to provide complementary dyadic data. Participants will be followed from baseline to 3, 6, and 12 months. Data will be collected through web-based questionnaires and routine clinical records. No experimental intervention will be delivered, and participation in the study will not modify standard clinical care. Repeated measures will capture mental health, reproductive intentions and behavior, war-related and perinatal experiences, and key sociodemographic and obstetric characteristics. Primary analyses will use mixed-effects models to examine mental-health trajectories, with reproductive status modeled both as a baseline cohort characteristic and, where participants change status during follow-up, as a time-varying covariate; reproductive transitions will also be examined as secondary longitudinal outcomes. Discussion: This protocol addresses an important gap by using a longitudinal design to examine women’s experiences in a wartime setting. By situating mental health within disrupted reproductive plans, insecurity, healthcare strain, and family-level experiences, the study may help identify how armed conflicts shape both psychological vulnerability and reproductive decision-making. The findings may inform more responsive care for women affected by war.

2026-01-01T00:00:00Z Manasova, G. Zhovtenko, O. Shpak, I. Shpatakovskaya, G. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20205 2026-08-03T07:49:46Z 2024-01-01T00:00:00Z

The psychosomatic status of pregnant and puerperal women in a crisis situation of military actions in Ukraine: results of 10 months of the health and social project of the odesa branch of the association of ob/gynecologists of Ukraine Manasova, G.; Zhovtenko, O.; Shpak, I.; Shpatakovskaya, G. The socio-political state of any society determines the culture and quality of maternity care, determines the development and psychophysical health of the nation for generations to come. With the start of Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022, Ukraine's basic safety and security needs, especially for pregnant/puerperal women, have been disrupted. Aim: Study of the psychosomatic state of pregnant /puerperal women who found themselves in f military operations, with the aim of stabilizing and improving the demographic situation in Ukraine.

2024-01-01T00:00:00Z Klimanska, M. Borneskog, C. Haletska, I. Erlandsson, K. Klos, L. Herasym, H. Mogilevkina, I. Marichereda, V. Borshch, V. Nitochko, K. Klymanska, L. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20192 2026-07-30T09:01:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

Ukrainian students’ conceptualisations of sexual and reproductive health and rights within a transformative learning programme during wartime: a qualitative study Klimanska, M.; Borneskog, C.; Haletska, I.; Erlandsson, K.; Klos, L.; Herasym, H.; Mogilevkina, I.; Marichereda, V.; Borshch, V.; Nitochko, K.; Klymanska, L. Sexual and reproductive health and rights (SRHR) education is particularly important in wartime Ukraine, where young people face disrupted access to services, persistent socio -cultural taboos, and increased vulnerability related to conflict. However, little is known about how Ukrainian students and future professionals understand and make sense of SRHR. Objective: This study explored how SRHR was conceptualised in pre -course written responses and articulated in post -course focus group reflections, and how these framings related to students’ future professional readiness in wartime Ukraine. Methods: A qualitative exploratory design was used. Data comprised pre -course open -ended responses (n = 15) and post -course focus group discussions (three groups; n = 16) from voluntary participants of the same international SRHR course. The two datasets were analysed using framework analysis and treated as complementary qualitative sources rather than as matched individual -level pre -post data. Results: Pre-course written responses showed that students mostly understood SRHR in biomedical and informational terms, focusing on reproductive health, contraception, sexually transmitted infections, and access to medical services. In post -course focus group reflections, SRHR was discussed more broadly, with attention to psychological, social, ethical, institutional, and rights -based dimensions: students reflected on professional responsibility, youth -friendly services, structural barriers, and the importance of SRHR in the context of war. Conclusions: Transformative learning-based SRHR education provided a useful context for broader reflection on sexual and reproductive health and rights among future professionals. Integrating such courses into higher education may support professional reflection and preparedness for SRHR-related practice during war and post-war recovery in Ukraine.

2026-01-01T00:00:00Z Марічереда, В. Г. Надворна, О. М. Mаrhichereda, V. G. Nadvorna, O. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20178 2026-07-27T07:56:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

Еколого-метаболічні детермінанти перинатальних втрат на фоні плацентарної дисфункції Марічереда, В. Г.; Надворна, О. М.; Mаrhichereda, V. G.; Nadvorna, O. M. Перинатальні втрати (ПВ) залишаються однією з найбільш пріоритетних проблем сучасного акушерства та гінекології, оскільки вони відображають не лише якість медичної допомоги, а й стан здоров’я нації в цілому. У даній оглядовій статті проведено комплексний аналіз еколого-метаболічних детермінант, що лежать в основі розвитку плацентарної дисфункції (ПД) — універсальної патологічної основи для більшості акушерських ускладнень, включаючи прееклампсію, затримку росту плода та невиношування вагітності. У роботі детально розглянуто патогенетичні механізми порушення ремоделювання спіральних артерій матки, що ініціюють хронічну утероплацентарну гіпоксію та ішемічно-реперфузійне пошкодження. Особлива увага приділена новітнім концепціям ролі механотрансдукції та аномальної напруги зсуву (shearstress), які безпосередньо впливають на інвазію та диференціацію трофобласта на ранніх етапах гестації. У статті обґрунтовано прогностичну цінність ангіогенного дисбалансу, зокрема визначення коефіцієнта sFlt-1/PlGF та рівнів PAPP-A і PP-13 як ключових індикаторів стану плаценти. Розглянуто метаболічні порушення, такі як гіпергомоцистеїнемія та гіперурикемія, які через механізм активації NLRP3 інфламасоми та масивне вивільнення прозапальнихцитокінів (IL-1β, IL-18) спричиняють системне ендотеліальне пошкодження. Важливим аспектом є дослідження «плацентарно-мозкової вісі», що демонструє вплив ПД на нейророзвиток плода та ризик виникнення розладів аутистичного спектру. Окремий розділ присвячено перспективам впровадження штучного інтелекту та машинного навчання (RandomForest, SVM) для персоналізованого прогнозування. Використання методів пояснюваного штучного інтелекту (XAI) дозволяє інтегрувати великі масиви клініко-лабораторних та екологічних даних для ранньої стратифікації ризиків. Автори наголошують на необхідності переходу від монокаузальних теорій до інтегративного підходу, що дозволить розробляти диференційовані алгоритми профілактики та знизити рівень перинатальної смертності в умовах сучасних екологічних викликів.; Perinatal losses (PL) remains one of the most critical challenges in modern obstetrics and gynecology, reflecting both the quality of healthcare and the overall health of the population. This review article provides a comprehensive analysis of the ecometabolic determinants underlying placental dysfunction (PD), which serves as a universal pathological foundation for most obstetric complications, including preeclampsia, fetal growth restriction, and pregnancy loss. The paper examines the pathogenic mechanisms of impaired uterine spiral artery remodeling that initiate chronic uteroplacental hypoxia and ischemiareperfusion injury. The article substantiates the predictive value of angiogenic imbalance, specifically the sFlt-1/PlGF ratio and levels of PAPP-A and PP-13, as key indicators of placental health. Metabolic disorders such as hyperhomocysteinemia and hyperuricemia are analyzed, emphasizing their role in systemic endothelial damage through the activation of the NLRP3 inflammasome and the subsequent massive release of pro-inflammatory cytokines (IL-1β, IL-18). A significant aspect discussed is the "placenta-brain axis," highlighting how PD impacts fetal neurodevelopment and increases the risk of neurobehavioral disorders. A dedicated section focuses on the prospects of implementing artificial intelligence and machine learning (Random Forest, SVM) for personalized prediction. Utilizing explainable AI techniques (XAI/SHAP) allows for the integration of vast clinical, laboratory, and environmental datasets for early risk stratification. The authors conclude that a shift from monocausal theories toward an integrative approach is essential. This strategy facilitates the development of differentiated prevention algorithms and the substantial reduction of perinatal mortality rates amidst contemporary environmental challenges.

2025-01-01T00:00:00Z Носенко, О. М. Варабіна, А. О. Nosenko, O. M. Varabina, A. O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20172 2026-07-24T08:08:27Z 2025-01-01T00:00:00Z

Вплив видалених в анамнезі гідросактосальпінксів на персистенцію хронічного ендометриту у безплідних пацієнток, які планують пройти програму допоміжних репродуктивних технологій Носенко, О. М.; Варабіна, А. О.; Nosenko, O. M.; Varabina, A. O. Метою проведеного дослідження стало оцінити наявність хронічного ендометриту у безплідних жінок з видаленням маткових труб в анамнезі з приводу гідросактосальпінксів, які звернулися для проведення допоміжних репродуктивних технологій. Матеріал та методи. У дослідження включено 128 жінок після сальпінгектомії (група С), з яких 67 мали однобічну (С1), а 61 — двобічну (С2) сальпінгектомію, та 34 жінки контрольної групи (К) з чоловічим фактором безпліддя незапального генезу. Групи були однорідними за віком, антропометричними показниками та менструальною функцією. Під час гістероскопії проведена пайпель-біопсія ендометрію та наступні імуногістохімічні визначення експресії в ендометрії CD138+ та CD 56+. Результати. Морфологічне дослідження ендометрія продемонструвало високу частоту хронічного ендометриту в групі С, що підтверджувалося наявністю CD138+ плазмоцитів та CD56+ NK-клітин у стромі ендометрію. При цьому у 21,09 % випадків плазмоцити виявлялися лише за даними імуногістохімії, незважаючи на відсутність характерних змін при звичайному гістологічному дослідженні. У пацієнток із двобічною сальпінгектомією рівні CD138+ та CD56+ були достовірно вищими, ніж у жінок після однобічного видалення маткової труби. Обговорення. Отримані дані свідчать про високу поширеність хронічного ендометриту та персистуючі імунозапальні зміни ендометрію у безплідних жінок після сальпінгектомії з приводу сактосальпінксу, що підкреслює важливу роль імунозапальних процесів у порушенні репродуктивної функції та необхідність сумісного використання імуногістохімічних маркерів (CD138, CD56) для точної діагностики хронічного ендометриту і проведення відповідної передконцепційної підготовки до допоміжних репродуктивних технологій. Висновок. Жінки після сальпінгектомії мають значно вищу частоту хронічного ендометриту та імунозапальних змін ендометрію, ніж жінки без трубного фактору безпліддя. Це вказує на суттєвий внесок хронічного запалення в патогенез порушення репродуктивної функції після трубної патології, незалежно від обсягу виконаної хірургії (однобічна чи двобічна сальпінгектомія).; The aim of the study was to assess the presence of chronic endometritis in infertile women with a history of salpingectomy for hydrosactosalpinx who sought assisted reproductive technologies. Material and methods. The study included 128 women after salpingectomy (group C), of whom 67 had unilateral (C1) and 61 had bilateral (C2) salpingectomy, and 34 women in the control group (C) with male factor infertility of non-inflammatory genesis. The groups were homogeneous in age, anthropometric indicators and menstrual function. During hysteroscopy, a pipel biopsy of the endometrium was performed and subsequent immunohistochemical determination of the expression of CD138+ and CD 56+ in the endometrium. Results. Morphological examination of the endometrium demonstrated a high incidence of chronic endometritis in group C, which was confirmed by the presence of CD138+ plasma cells and CD56+ NK cells in the endometrial stroma. In 21.09% of cases, plasma cells were detected only by immunohistochemistry, despite the absence of characteristic changes in conventional histological examination. In patients with bilateral salpingectomy, the levels of CD138+ and CD56+ were significantly higher than in women after unilateral tubal ligation. Discussion. The obtained data indicate a high prevalence of chronic endometritis and persistent immunoinflammatory changes in the endometrium in infertile women after salpingectomy for sactosalpinx, which emphasizes the important role of immunoinflammatory processes in reproductive function disorders and the need for the combined use of immunohistochemical markers (CD138, CD56) for accurate diagnosis of chronic endometritis and appropriate preconceptional preparation for assisted reproductive technologies. Conclusion. Women after salpingectomy have a significantly higher frequency of chronic endometritis and immunoinflammatory changes in the endometrium than women without a tubal factor of infertility. This indicates a significant contribution of chronic inflammation to the pathogenesis of reproductive function disorders after tubal pathology, regardless of the extent of surgery performed (unilateral or bilateral salpingectomy).

2025-01-01T00:00:00Z Гладчук, І. З. Кір’якова, Д. А. Сідак, О. Є. Герасименко, О. С. Запорожан, В. М. Gladchuk, I. Z. Kiriakova, D. A. Sidac, O. Ye. Herasymenko, O. S. Zaporozhan, V. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20155 2026-07-22T06:40:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Особливості лапароскопічного ICG картування сторожових лімфатичних вузлів при ранньому раку ендометрія за наявності ожиріння Гладчук, І. З.; Кір’якова, Д. А.; Сідак, О. Є.; Герасименко, О. С.; Запорожан, В. М.; Gladchuk, I. Z.; Kiriakova, D. A.; Sidac, O. Ye.; Herasymenko, O. S.; Zaporozhan, V. M. Рак ендометрія посідає одне з перших місць серед злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. У сучасній онкогінекології картування сторожових лімфатичних вузлів дедалі ширше застосовується як альтернатива системній тазовій лімфаденектомії. Ожиріння є частою супутньою патологією у хворих на рак ендометрія, його виявляють щонайменше у 60% пацієнток. Мета роботи – вивчити особливості детекції сторожових лімфатичних вузлів у хворих із ранніми стадіями раку ендометрія з використанням індоціанінзеленого-барвника та лапароскопічної камери у режимі ближнього інфрачервоного випромінювання у пацієнток з ожирінням з метою підвищення ефективності процедури.; Endometrial cancer ranks among the most common malignant tumors of the female reproductive system. In modern gynecologic oncology, sentinel lymph node mapping is increasingly used as an alternative to systemic pelvic lymphadenectomy. Obesity is a common comorbid condition in patients with endometrial cancer, occurring in at least 60% of patients. Purpose – to evaluate sentinel lymph node detection in patients with early-stage endometrial cancer using indocyanine green guided near-infrared fluorescence laparoscopy, with particular emphasis on obese patients, to optimize the effectiveness of the procedure.

2026-01-01T00:00:00Z