Магістерські роботи. Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та психотерапіїhttps://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/192782026-04-15T18:59:16Z2026-04-15T18:59:16ZПсихологічні причини сімейних конфліктів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Хлібородова, І. В.Khliborovova, I.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193142026-03-23T13:27:36Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні причини сімейних конфліктів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Хлібородова, І. В.; Khliborovova, I.
У кваліфікаційній роботі розкрито психологічні чинники виникнення та розвитку сімейних конфліктів. Актуальність теми зумовлена підвищенням рівня соціальної напруги, трансформацією сучасної сім’ї та зростанням кількості звернень по психологічну допомогу, пов’язаних із труднощами сімейної взаємодії. Метою дослідження є виявлення провідних психологічних причин конфліктів і визначення їхнього впливу на функціонування сім’ї.
У роботі подано огляд наукових підходів до розуміння природи конфлікту, висвітлено роль емоційно-комунікативних, особистісних, рольових та соціально-економічних чинників у формуванні напружених стосунків між партнерами. На основі емпіричного дослідження, проведеного із залученням 60 респондентів, визначено найбільш поширені джерела конфліктності: порушення комунікації, емоційна відстороненість, неузгодженість сімейних ролей, побутово-організаційні труднощі та фінансові розбіжності.
Для збору та аналізу даних застосовано комплекс валідних психодіагностичних методик, статистичний аналіз, кореляційні та порівняльні підрахунки. Результати дослідження дозволили виявити значущі взаємозв’язки між рівнем конфліктності та індивідуально-психологічними характеристиками, що дало змогу сформувати практичні рекомендації щодо оптимізації сімейної взаємодії.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів центрів ментального здоров’я, сімейних консультантів, педагогів і соціальних працівників з метою профілактики конфліктів та підтримки гармонійних сімейних стосунків.; The qualification paper examines the psychological factors that contribute to the emergence and development of family conflicts in married couples. The relevance of the topic is determined by the increasing level of social tension, the transformation of the modern family, and the growing number of requests for psychological assistance related to difficulties in marital interactions. The aim of the study is to identify the key psychological causes of conflicts and determine their impact on family functioning.
The work presents an overview of scientific approaches to understanding the nature of conflict and highlights the role of emotional-communicative, personality-related, role-based, and socio-economic factors in the formation of strained relationships between partners. Based on an empirical study involving 60 respondents, the most common sources of conflict were identified: communication breakdowns, emotional detachment, inconsistency in family-role expectations, everyday organizational difficulties, and financial disagreements.
A set of valid psychodiagnostic methods, statistical analysis, correlation calculations, and comparative analysis were applied to collect and interpret the data. The results revealed significant relationships between the level of conflict and individual psychological characteristics of spouses, which enabled the development of practical recommendations for improving family interaction.
The practical significance of the work lies in the possibility of applying the obtained results in the activities of mental health centers, family counselors, educators, and social workers with the aim of preventing conflicts and supporting harmonious marital relationships.
2025-01-01T00:00:00ZОсобливості психологічної допомоги особам в стані хронічного стресу: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»Саєнко, Ю. О.Saienko, Yu. O.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193132026-03-23T13:15:53Z2025-01-01T00:00:00ZОсобливості психологічної допомоги особам в стані хронічного стресу: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Саєнко, Ю. О.; Saienko, Yu. O.
Мета кваліфікаційної роботи теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості психологічної допомоги особам в стані хронічного стресу та визначити ефективність психокорекційних і профілактичних заходів для студентів медичного та психологічного профілю.
У роботі досліджено і проаналізовано наукові підходи (В. Кеннон, Г. Сельє, Н. Наєнко, А. Говард, Р. Скотт, В. Маріщук, Н. Басовіц, Механік, Т. Мейєр, Т. Холмс, Р. Рахе, Р. Сапольскі, Р. Каплан, Р. Лазарус та ін.) до розуміння хронічного стресу, його причин, включно з його фізіологічними, когнітивними, емоційними, поведінковими та соціально-психологічними механізмами. Висвітлено роль когнітивної оцінки, емоційної регуляції, резильєнтності та копінг-стратегій у процесах адаптації. Описано сучасні підходи психологічної допомоги та інституційні програми підтримки, що визначають можливості подолання хронічного стресу.
У межах дослідження використано надійний та валідний психодіагностичний інструментарій, спрямований на оцінку ключових показників психоемоційного стану респондентів. До нього увійшли стандартизовані методики: GAD-7 для вимірювання рівня тривожності, PHQ-9 для оцінки депресивних проявів, авторська анкета «Стійкість до стресу – 10» для визначення рівня стресостійкості, а також Шкала позитивного ментального здоров’я (PMH-scale). Застосування цих методик дало змогу комплексно охарактеризувати прояви хронічного стресу та оцінити динаміку змін після психокорекційного втручання.; The aim of the qualification work is to theoretically substantiate and empirically study the specifics of psychological assistance to individuals in a state of chronic stress and to determine the effectiveness of psychocorrectional and preventive measures for students of medical and psychological profiles.
The work examines and analyzes scientific approaches (W. Cannon, H. Selye, N. Nayenko, A. Howard, R. Scott, V. Marishchuk, N. Basovitz, Mechanic, T. Meyer, T. Holmes, R. Rahe, R. Sapolsky, R. Kaplan, R. Lazarus, etc.) to understanding chronic stress, its causes, including its physiological, cognitive, emotional, behavioral and socio-psychological mechanisms. The role of cognitive appraisal, emotional regulation, resilience and coping strategies in adaptation processes is covered. Modern approaches to psychological assistance and institutional support programs that determine the possibilities of overcoming chronic stress are described.
Within the study, reliable and valid psychodiagnostic tools aimed at assessing the key indicators of the respondents’ psycho-emotional state were used. They included standardized methods: GAD-7 for measuring the level of anxiety, PHQ-9 for assessing depressive manifestations, the author’s questionnaire “Stress Resilience – 10” for determining the level of stress resistance, as well as the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). The use of these methods made it possible to comprehensively characterize the manifestations of chronic stress and to assess the dynamics of changes after the psychocorrectional intervention.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні механізми формування посттравматичного стресового розладу у комбатантів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Паскар, Г. І.Paskar, H. I.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193092026-03-23T11:57:50Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні механізми формування посттравматичного стресового розладу у комбатантів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Паскар, Г. І.; Paskar, H. I.
Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню психологічних механізмів формування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів та узагальненню чинників, що зумовлюють розвиток посттравматичної симптоматики. Об’єкт дослідження – ПТСР у військовослужбовців. Предмет дослідження – психологічні механізми формування ПТСР у комбатантів. У роботі розкрито особливості переживання бойової травми, охарактеризовано роль копінг-стратегій, стресостійкості та емоційно-когнітивних реакцій у перебігу ПТСР. Емпіричну частину проведено на вибірці 35 військовослужбовців із використанням методик PCL-5, CD-RISC-10, Brief-COPE та авторської анкети. На основі результатів визначено взаємозв’язки між рівнем посттравматичних симптомів та індивідуальними психологічними ресурсами. Розроблено рекомендації щодо психологічної підтримки та реабілітації військовослужбовців. Наукова новизна полягає у систематизації психологічних механізмів формування ПТСР у комбатантів та обґрунтуванні практичних підходів до їхнього психологічного супроводу.; This qualification work is devoted to the study of psychological mechanisms underlying the development of post-traumatic stress disorder (PTSD) in combatants and the generalization of factors contributing to the emergence of post-traumatic symptoms. The object of the study is PTSD in military personnel. The subject of the study is the psychological mechanisms of PTSD formation in combatants. The study examines the specifics of experiencing combat trauma and characterizes the role of coping strategies, resilience, and emotional-cognitive reactions in the course of PTSD. The empirical part was conducted on a sample of 35 military personnel using the PCL-5, CD-RISC-10, Brief-COPE scales, and a custom socio-demographic questionnaire. Based on the results, correlations between the level of post-traumatic symptoms and individual psychological resources were identified. Recommendations for psychological support and rehabilitation of military personnel have been developed. The scientific novelty of the work lies in the systematization of psychological mechanisms underlying PTSD formation in combatants and the substantiation of practical approaches for their psychological support.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічне консультування під час переживання втрати: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»Остапенко, Н. В.Ostapenko, N. V.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193082026-03-23T11:45:55Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічне консультування під час переживання втрати: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Остапенко, Н. В.; Ostapenko, N. V.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей переживання невизначеної втрати жінками в умовах війни та соціальної вразливості та розробці на їх основі авторської індивідуальної програми психологічного консультування. Розкрито сутність, форми (фізична, примусова розлука, символічна, реляційна, соціальна) та психічні наслідки феномену невизначеної втрати в контексті воєнної травми та множинних накладених криз. Емпіричне дослідження, побудоване на змішаному дизайні (якісні інтерв’ю та включене спостереження, кількісні методи: HADS, COPE–26, MSPSS) серед 30 учасників (26 жінок та 4 чоловіків), виявило в досліджуваній вибірці високий рівень емоційного дистресу (клінічно значуща тривога та депресія у 66.7% та 60.0% відповідно), переважання неефективних копінг–стратегій уникнення та критично низький рівень сприйнятої соціальної підтримки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність системних взаємозв’язків між цими змінними: сильний позитивний зв'язок між тривогою та депресією; негативний зв'язок соціальної підтримки з симптомами; асоціація тривоги з уникненням, а депресії – із самозвинуваченням. На основі отриманих даних та інтегративного теоретичного підґрунтя розроблено авторську індивідуальну програму психологічного консультування, яка ґрунтується на синтезі терапії, сфокусованої на травмі, нарративного підходу та елементів когнітивно–поведінкової терапії (КПТ). Програма структурована у три етапи (стабілізація, переробка травми, інтеграція), включає 10 основних сесій, опціональні бустерні та родинні сесії та спрямована на формування життєстійкості в умовах невизначеності, а не на «закриття» втрати. Обґрунтовано наукову новизну (модель «подвійної реальності», цільова адаптація до воєнного контексту) та практичну значущість програми, яка може бути впроваджена в роботу психологічних служб, кризових центрів та громадських організацій для надання допомоги соціально вразливим категоріям населення, що переживають невизначену втрату.; The master's thesis is dedicated to the study of psychological features of experiencing ambiguous loss by women in conditions of war and social vulnerability and to the development of an original individual psychological counseling program based on the findings. The essence, forms (physical, forced separation, symbolic, relational, social), and mental consequences of the phenomenon of ambiguous loss in the context of war trauma and multiple overlapping crises are revealed. An empirical study, based on a mixed–methods design (qualitative interviews and participant observation, quantitative methods: HADS, COPE–26, MSPSS) among 30 participants (26 women and 4 men), revealed in the studied sample a high level of emotional distress (clinically significant anxiety and depression in 66.7% and 60.0% respectively), a predominance of ineffective avoidant coping strategies, and a critically low level of perceived social support. Correlation analysis confirmed the existence of systemic interrelationships between these variables: a strong positive correlation between anxiety and depression; a negative correlation of social support with symptoms; an association of anxiety with avoidance, and depression with self–blame. Based on the obtained data and an integrative theoretical framework, an original individual psychological counseling program was developed, grounded in a synthesis of trauma–focused therapy, narrative approach, and elements of cognitive–behavioral therapy (CBT). The program is structured into three stages (stabilization, trauma reprocessing, integration), includes 10 core sessions, optional booster and family sessions, and is aimed at building resilience in conditions of uncertainty, rather than on "closure" of the loss. The scientific novelty (the «dual reality» model, targeted adaptation to the war context) and practical significance of the program are substantiated. The program can be implemented in the work of psychological services, crisis centers, and public organizations to provide assistance to socially vulnerable categories of the population experiencing ambiguous loss.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічний супровід та реабілітація військовослужбовців з ПТСР: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»Лучко, С. О.Luchko, S. O.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193042026-03-23T09:41:17Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічний супровід та реабілітація військовослужбовців з ПТСР: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Лучко, С. О.; Luchko, S. O.
Кваліфікаційна робота присвячена комплексному теоретичному та емпіричному дослідженню психологічної реабілітації військовослужбовців із проявами посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У роботі розкрито сучасні наукові концепції щодо природи психологічної травми, її впливу на емоційне функціонування, поведінку та процеси адаптації комбатантів. Особливу увагу приділено симптоматиці посттравматичних стресових реакцій, механізмам формування дезадаптивних відповідей та специфіці відновлення особистості після пережитих травмуючих бойових подій.
Теоретичний розділ містить аналіз методологічних засад і наукових підходів до психологічної реабілітації військовослужбовців. В емпіричному розділі представлено комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на оцінку емоційного стану, рівня соціально-психологічної адаптації та дезадаптації. На основі отриманих результатів розроблено програму тренінгової психологічної реабілітації, що супроводжується методичними рекомендаціями для практикуючих психологів, які працюють з ветеранами та учасниками бойових дій.
Робота має значну практичну цінність, оскільки сприяє підвищенню ефективності психологічної допомоги військовослужбовцям із ПТСР і може бути застосована в діяльності психологічних служб, реабілітаційних центрів та медичних закладів.; The qualification work by presents a comprehensive theoretical and empirical study of the psychological rehabilitation of military personnel with manifestations of post-traumatic stress disorder (PTSD). The thesis explores modern scientific concepts regarding the nature of psychological trauma, its impact on emotional functioning, behaviour, and adaptation processes among combatants. Particular attention is paid to the symptoms of post-traumatic stress reactions, mechanisms of maladaptive responses, and the specifics of personality recovery after exposure to traumatic combat events.
The theoretical section analyses methodological foundations and scientific approaches to the psychological rehabilitation of service members. The empirical section includes a set of psychodiagnostic tools designed to assess emotional state, social-psychological adaptation, and maladaptation levels. Based on the results, a training-based psychological rehabilitation program was developed, accompanied by methodological recommendations for practicing psychologists working with veterans and combat participants.
The work has significant practical value, as it contributes to improving the effectiveness of psychological assistance for military personnel with PTSD and can be applied in psychological services, rehabilitation centres, and medical institutions.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні методи підтримки сімей військовослужбовців після їх повернення із зони бойових дій: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Левченко, Ю. В.Levchenko, Yu. V.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/193012026-03-23T09:45:41Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні методи підтримки сімей військовослужбовців після їх повернення із зони бойових дій: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Левченко, Ю. В.; Levchenko, Yu. V.
Мета кваліфікаційної роботи: теоретично обґрунтувати та практично розробити комплексну систему психологічної підтримки сімей військовослужбовців після їх повернення із зони бойових дій, визначити основні психологічні труднощі та оцінити ефективність програм допомоги в умовах дезадаптації та посттравматичного стресу. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи (Б. ван дер Колка, Д. Боґнера, Е. Горовіца, А. Бека, К. Фоа, Р. Лазаруса, Д. Мехена, В. Франкла, українських дослідників – О. Хоменко, Н. Тиндик, О. Кочубей, С. Болотової та ін.) до розуміння впливу бойового травматичного досвіду на психіку військовослужбовців та функціонування сімейної системи. Розкрито ключові положення травма-фокусованої психології, моделі реакції на бойовий стрес, механізми сімейної дезадаптації, феномен вторинної травматизації та особливості емоційної й поведінкової регуляції у ветеранів і членів їхніх родин. Окрема увага приділена аналізу сімейної взаємодії після повернення військовослужбовця: зміні ролей, підвищенню конфліктності, напруженню комунікації, переживанням партнерів та дітей, а також соціальній ізоляції як чиннику погіршення адаптації. Розкрито значення соціальної підтримки, сімейної терапії, психоосвіти та розвитку навичок саморегуляції у процесі відновлення психологічного благополуччя. У межах роботи застосовано теоретичні та емпіричні методи: аналіз і синтез наукової літератури, контент-аналіз, метод моделювання програм втручання, а також інструменти діагностики та оцінки ефективності підтримки. До практичного блоку долучено валідовані методики: PCL-5 (оцінка симптомів ПТСР), DASS-21 (емоційні стани), FAD (функціонування сім’ї), шкалу емоційної регуляції, опитувальник рівня стресу та інші індикатори, що застосовуються у трьох часових точках (T0/T1/T2). Емпіричну частину складено у вигляді практичного проєкту впровадження, який включає три програми психологічної підтримки (базову, сімейну та травма-фокусовану), їхні модулі, протоколи, психоосвітні матеріали та систему моніторингу ефективності. До розробки входять: алгоритми проведення сесій, техніки стабілізації, функціональні вправи, критерії покращення, таблиці KPI, а також модель центру допомоги сім’ям ветеранів (структура, маршрутизація, тріаж, супервізія, взаємодія з НСЗУ та місцевими службами). Отримані результати засвідчили, що ефективність адаптації сімей військовослужбовців значною мірою залежить від рівня емоційної регуляції ветерана, наявності соціальної та сімейної підтримки, навичок конструктивної комунікації та доступності фахових програм допомоги. Запропоновані програми сприяють зниженню симптомів ПТСР, зменшенню сімейних конфліктів, покращенню психологічного стану партнерів та стабілізації емоційних реакцій дітей. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження розробленої системи підтримки у діяльність центрів психологічної реабілітації, соціальних служб, військово-цивільних адміністрацій, громадських організацій, а також у практику консультативної роботи психологів. Матеріали можуть використовуватись для навчання фахівців, створення програм допомоги сім’ям ветеранів та вдосконалення заходів поствоєнної реінтеграції.; The aim of this qualification thesis is to theoretically substantiate and practically develop a comprehensive system of psychological support for families of military servicemen returning from combat zones, to identify key psychological challenges, and to determine the effectiveness of support programs in conditions of post-combat maladaptation and traumatic stress. The work analyzes modern scientific approaches (B. van der Kolk, D. Bogner, E. Horowitz, A. Beck, K. Foa, R. Lazarus, D. Meichenbaum, V. Frankl; Ukrainian researchers – O. Khomenko, N. Tyndyk, O. Kochubei, S. Bolotova, and others) to understanding the impact of combat-related trauma on the mental health of military personnel and the functioning of their families. Key theoretical principles of trauma-focused psychology, models of stress response, mechanisms of family maladaptation, secondary traumatization, and emotional and behavioral regulation of veterans and their relatives are examined. Special attention is paid to family dynamics after the serviceman’s return: changes in family roles, increased conflict, communication difficulties, emotional strain of partners, anxiety and behavioral issues of children, and manifestations of social isolation. The importance of social support, psychoeducation, family therapy, and the development of self-regulation skills in the process of psychological recovery is emphasized. The study applies theoretical and empirical methods, including literature analysis, content analysis, modeling of intervention programs, and the use of validated assessment tools. The practical component includes the implementation of PCL-5 (PTSD symptoms), DASS-21 (emotional states), FAD (family functioning), emotional regulation scales, stress indicators, and other diagnostic instruments administered at three measurement points (T0/T1/T2). The empirical part is presented as a practical implementation project consisting of three psychological support programs (basic, family, and trauma-focused), including structured modules, protocols, psychoeducational materials, stabilization techniques, session algorithms, progress criteria, KPI tables, and a comprehensive model of a support center for veterans’ families (staff structure, client routing, triage, supervision system, and cooperation with national and local services). The results indicate that the effectiveness of post-combat family adaptation largely depends on the veteran’s level of emotional regulation, availability of social and family support, communication skills, and access to specialized psychological services. The proposed programs demonstrated potential for reducing PTSD symptoms, decreasing family conflicts, improving partners’ emotional well-being, and stabilizing children’s reactions to stress. The practical significance of the study lies in the possibility of implementing the developed support system in psychological rehabilitation centers, social service institutions, military-civil administrations, and NGOs, as well as in the practice of clinical and counseling psychologists. The materials can be used for professional training, developing support programs for veterans’ families, and enhancing reintegration processes in the post-war context.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні проблеми формування психосоматичних розладів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Звейко, В. М.Zveiko, V. M.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/192942026-03-23T09:49:15Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні проблеми формування психосоматичних розладів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Звейко, В. М.; Zveiko, V. M.
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню психологічних проблем формування психосоматичних розладів у жінок віком 25–65 років. У роботі проаналізовано роль тривожності, депресивних проявів, алекситимії та хронічного стресу у виникненні психосоматичних симптомів. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного з використанням психодіагностичних методик PHQ-9, шкали тривожності Спілбергера–Ханіна, TAS-20, авторської анкети соматичних скарг, інтерв’ю та мандалотерапії з аналізом за системою Дж. Келлог. Застосовано кількісний і якісний аналіз для виявлення взаємозв’язків між психологічними показниками та психосоматичними проявами. На основі отриманих результатів розроблено програму психологічної підтримки, спрямовану на зниження психоемоційної напруги та покращення психосоматичного благополуччя жінок. Об’єкт дослідження – психосоматичні прояви у жінок. Предмет дослідження – психологічні чинники формування психосоматичних розладів.; The master’s thesis focuses on psychological problems underlying the formation of psychosomatic disorders in women aged 25–65. The study examines the role of anxiety, depressive manifestations, alexithymia, and chronic stress in the development of psychosomatic symptoms. The empirical research was conducted using the PHQ-9, Spielberger–Hanin Anxiety Scale, TAS-20, an author-developed somatic complaints questionnaire, interviews, and mandala therapy analyzed according to J. Kellogg’s system. Quantitative and qualitative analyses were applied to identify relationships between psychological indicators and psychosomatic manifestations. Based on the findings, a psychological support program aimed at reducing psycho-emotional tension and improving psychosomatic well-being in women was developed. The object of the study is psychosomatic manifestations in women.
The subject of the study is psychological factors underlying psychosomatic disorders.
2025-01-01T00:00:00ZВплив конфліктів на емоційний стан студентів медичних університетів та шляхи їх подолання: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Єрмолаєва, А. В.Yermolaieva, A. V.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/192882026-03-20T12:57:10Z2025-01-01T00:00:00ZВплив конфліктів на емоційний стан студентів медичних університетів та шляхи їх подолання: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Єрмолаєва, А. В.; Yermolaieva, A. V.
Кваліфікаційну роботу присвячено вивченю впливу конфліктів на емоційний стан студентів медичних університетів та шляхів їх подолання. Об’єктом дослідження є емоційний стан здобувачів вищої освіти медичних спеціальностей у контексті конфліктних ситуацій. Предметом дослідження є вплив внутрішньоособистісних конфліктів на емоційний стан здобувачів вищої освіти медичних спеціальностей.
Розкрито сутність, особливості та етапність ії формування. Наведено загальну характеристику цієї проблематики, проведено аналіз даної тематики, запропоновані шляхи психологічної корекції таких станів та профілактики їх формування.
Використано наступні методики, теоретичні: аналіз та узагальнення наукової літератури та інтернет джерел; емпіричні: тест внутрішньоособистісних конфліктів В. Лаутербаха, опитувальник «Мій підхід до конфлікту» за К. Тепляковою, методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, шкала тривожності Спілбергера-Ханіна (State–Trait Anxiety Inventory, STAI) та тест «Самооцінка адаптивності» (модифікований варіант методики С. Болтівця); методи математичної статистики на базі емпіричної вибірки у кількості 42 осіб.
Розроблено практичні рекомендації щодо формування навичок конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у студентів медичних спеціальностей спрямованих на оптимізацію емоційного стану здобувачів вищої освіти, розвиток емоційної стійкості, зниження рівня емоційної напруги та формування адаптивних копінг-стратегій у процесі взаємодії з однолітками, викладачами та у професійно орієнтованих ситуаціях.; The qualification work is devoted to the study of the influence of conflicts on the emotional state of students of medical universities and ways to overcome them. The object of the study is the emotional state of applicants for higher education in medical specialties in the context of conflict situations. The subject of the study is the influence of intrapersonal conflicts on the emotional state of applicants for higher education in medical specialties.
The essence, features and stages of its formation are revealed. A general characteristic of this issue is given, an analysis of this topic is conducted, and ways of psychological correction of such states and prevention of their formation are proposed.
2025-01-01T00:00:00ZЕфективність інтеграції нейрофідбеку в реабілітацію військовослужбовців із ПТСР: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня “магістр”Денисова, Ю. О.Denysova, Y. O.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/192872026-03-20T12:20:12Z2025-01-01T00:00:00ZЕфективність інтеграції нейрофідбеку в реабілітацію військовослужбовців із ПТСР: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня “магістр”
Денисова, Ю. О.; Denysova, Y. O.
Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню ефективності застосування нейрофідбеку у процес реабілітації військовослужбовців із ПТСР. Об’єктом дослідження є процес реабілітації військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Предметом дослідження є інтеграція методу нейрофідбеку та технік саморегуляції у систему реабілітації військовослужбовців з ПТСР, а також їхній вплив на відновлення психофізіологічного стану, зменшення симптоматики коморбідних станів та поліпшення якості життя пацієнтів.
Використано такі інструменти психодіагностики як PCL-5 / PSSI-5, CAPS-5, MOCA, GAD-7, PHQ-9 та діагностику яку включає програмне забезпечення у апараті нейрофідбек.
Розроблено рекомендації щодо застосування нейрофідбек та методів саморегуляції для військовослужбовців під час реабілітації та після.
Наукова новизна полягає в розробці протоколів та обґрунтування рекомендацій у питанні застосування апаратного лікування , суміжного із методами саморегуляції, чи використання їх окремо як підтримуючу терапію після основних інтервенцій у реабілітації.; This qualification thesis is dedicated to studying the evaluation of applying neurofeedback in the rehabilitation process of military personnel with Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD).
The object of the research is the rehabilitation process of military personnel suffering from PTSD.
The subject of the research is the integration of the neurofeedback method and self-regulation techniques into the rehabilitation system of service members with PTSD, as well as their influence on the restoration of psychophysiological functioning, the reduction of comorbid symptoms, and the improvement of patients’ quality of life.
The following psychodiagnostic tools were used: PCL-5 / PSSI-5, CAPS-5, MOCA, GAD-7, PHQ-9, as well as diagnostic assessments included in the neurofeedback device software.
Recommendations were developed regarding the application of neurofeedback and self-regulation techniques for military personnel both during and after the rehabilitation process.
The scientific novelty lies in the development of protocols and substantiated recommendations for the use of device-based interventions in combination with self-regulation methods, or their use separately as supportive therapy following primary rehabilitation interventions.
2025-01-01T00:00:00ZПсихологічна підтримка в процесі реабілітації військовослужбовців ЗСУ: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»Володіна, І. В.Volodina, I. V.https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/192842026-03-20T11:32:15Z2025-01-01T00:00:00ZПсихологічна підтримка в процесі реабілітації військовослужбовців ЗСУ: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Володіна, І. В.; Volodina, I. V.
Дипломна робота присвячена дослідженню психологічної підтримки військовослужбовців Збройних Сил України в період реабілітації після пережитого психотравмувального досвіду. У роботі проведено теоретичний аналіз сучасних підходів до психолого-психотерапевтичної допомоги військовим, а також емпіричне дослідження рівня проявів ПТСР, тривожності та депресії із застосуванням стандартизованих методик PCL-5, HADS та шкали депресії Бека.
Об’єкт дослідження - психологічний стан військовослужбовців у період реабілітації.
Предмет дослідження -психологічна підтримка в процесі реабілітації військовослужбовців ЗСУ.
Наукова новизна полягає в комплексному оцінюванні психоемоційного стану військових із урахуванням вікових і гендерних особливостей та у формуванні рекомендацій щодо індивідуалізації програм психологічної підтримки.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування даних дослідження у діяльності військових психологів, психотерапевтів, фахівців із реабілітації та у вдосконаленні державних програм допомоги ветеранам.; The thesis examines the psychological support of servicemen of the Armed Forces of Ukraine during the rehabilitation period after exposure to traumatic combat events. The study includes a theoretical analysis of modern approaches to psychological and psychotherapeutic assistance, as well as an empirical investigation of PTSD, anxiety, and depression levels using standardized instruments such as PCL-5, HADS, and the Beck Depression Inventory.
Object of the study — psychological state of servicemen during rehabilitation.
Subject of the study — the peculiarities of psychological support in the rehabilitation process.
The scientific novelty lies in a comprehensive assessment of the emotional state of servicemen with regard to age and gender differences, and in developing recommendations for individualizing rehabilitation programs.
The practical significance of the results lies in the possibility of applying them in the work of military psychologists, psychotherapists, and rehabilitation specialists, as well as in improving state programs aimed at supporting veterans.
2025-01-01T00:00:00Z