https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14047 2026-04-05T18:28:28Z 2026-04-05T18:28:28Z Капталан, А. О. Стоянов, О. М. Андреєва, Т. О. Чеботарьова, А. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14075 2023-11-03T10:27:18Z 2023-01-01T00:00:00Z

Патогенетичні особливості формування, перебігу і лікування посттравматичної епілепсії в умовах клініки та експерименту Капталан, А. О.; Стоянов, О. М.; Андреєва, Т. О.; Чеботарьова, А. М. Дані Консенсусу з дослідження хвороб мозку в Європі вказують, що більше 700 тис. населення страждають від наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ). Посттравматична епілепсія (ПТЕ) є ускладненням ЧМТ, основною причиною симптоматичної епілепсії в молодому віці, а також інвалідизації працездатного населення, зниження якості життя. При цьому епілептогенез та його етапи не з’ясований. Мета роботи: на підставі клініко-експеріментального вивчення патофізіологічних особливостей формування та перебігу посттравматичної епілепсії (ПТЕ) оптимізувати діагностику та розробити патогенетично мотивовану терапію.

2023-01-01T00:00:00Z Прус, Р. В. Аппельханс, І. В. Прус, І. В. Кузнєцова, О. А. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14070 2023-11-03T09:11:56Z 2023-01-01T00:00:00Z

Морфологічна оцінка печінки статевозрілих та статевонезрілих щурів в динаміці перебігу черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості Прус, Р. В.; Аппельханс, І. В.; Прус, І. В.; Кузнєцова, О. А. У сучасному світі черепно-мозкова травма (ЧМТ) у дорослих та дітей є однією з найгостріших проблем сучасної медицини, яка може призвести до смерті, віддалених ускладнень, або довічної втрати працездатності. Доведено, що внаслідок ЧМТ виникають виразні патоморфологічні зміни не лише в головному мозку, а й у інших органах. Показано, що у відповідь на травму запускається цілий каскад запальних молекулярних та нейромедіаторних змін. Для розуміння механізмів розвитку патологічних процесів в результаті ЧМТ необхідно з’ясувати морфологічні зміни в тканині печінки.

2023-01-01T00:00:00Z Волохова, Г. О. Стоянов, О. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14069 2023-11-03T08:37:36Z 2023-01-01T00:00:00Z

Вплив поєднаного застосування солкосерилу та кетаміну на судомні реакції тварин після черепно-мозкової травми Волохова, Г. О.; Стоянов, О. М. У цій роботі досліджували вплив самостійного застосування кетаміну та у поєднанні з солкосерилом на розвиток поведінкових порушень судомних реакцій у тварин після ЧМТ. Пацюкам-самцям (вагою 200–230 г) завдавали механічної травми і наступного дня 1 групі тварин (12 щурів) починали введення кетаміну. 2 групі тварин (15 щурів) вводили кетамін у поєднанні з солкосерилом, а тваринам контрольної групи (9 щурів) – фізіологічний розчин. Потім усім щурам вводили дозу тестуючої каїнової кислоти.

2023-01-01T00:00:00Z Литвиненко, М. В. Нарбутова, Т. Є. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14068 2023-11-03T07:47:47Z 2023-01-01T00:00:00Z

Наслідки та ускладнення черепно-мозкових травм та їх патоморфологічні ознаки Литвиненко, М. В.; Нарбутова, Т. Є. В загальній структурі летальності, після серцево-судинної патології та онкологічних захворювань, черепно-мозкова травма (ЧМТ) посідає третє місце з коливаннями показників в різних країнах та місцевостях. Частка ЧМТ в загальному обсязі травматизму сягає 30–40 %. Незважаючи на чисельні роботи, що присвячені цій тематиці, все ж таки немає чіткої одностайної позиції щодо розподілу, що є наслідком травми, що є її ускладненням, чи може розвинутий процес є просто ознакою цієї травми (все залежить від конкретної ситуації та сукупності клінічних, патогенетичних, етіологічних, часових та інших параметрів, які оцінюються суб’єктивно лікарем). У зв’язку з цим ми хотіли узагальнити наявну інформацію щодо визначень наслідків та ускладнень ЧМТ та надати їх морфологічну характеристику.

2023-01-01T00:00:00Z Нескоромна, Н. В. Аппельханс, О. Л. Кожухаренко, Т. І. Прус, Р. В. Прус, І. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14067 2023-11-03T06:58:32Z 2023-01-01T00:00:00Z

Сучасні патогенетичні та морфологічні уявлення про нейрозапалення внаслідок черепно-мозкової травми Нескоромна, Н. В.; Аппельханс, О. Л.; Кожухаренко, Т. І.; Прус, Р. В.; Прус, І. В. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є основною причиною неврологічної інвалідності у всьому світі і асоціюється з підвищеним ризиком розвитку нервово-психічних захворювань та подальшою інвалідизацією. Особливо гостро стає питання щодо дитячої травми, оскільки відмінною особливістю динаміки та клінічної картини ЧМТ у дітей є вплив травматичного чинника на мозок, ріст та розвиток якого ще не закінчився. У сучасній світовій медицині з’являються все більше експериментальних досліджень, які показують, що у розвитку вторинних ушкоджень головного мозку внаслідок ЧМТ відіграє роль пошкодження мікроглії, яка активується після травми та підтримує підвищений запальний статус та імунну відповідь, що призводить до нейрозапалення, а в подальшому до епілептичних та нейродегенеративних ускладнень. Саме тому, метою нашого дослідження стало проаналізувати патогенез та морфогенез нейрозапалення після ЧМТ.

2023-01-01T00:00:00Z Стоянов, О. М. Сон, А. С. Борисенко, О. А. Добровольський, В. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14066 2023-11-02T13:21:17Z 2023-01-01T00:00:00Z

Cучасна терапія наслідків черепно-мозкової травми Стоянов, О. М.; Сон, А. С.; Борисенко, О. А.; Добровольський, В. В. Обґрунтовано ефективну схему патогенетичної терапії з використанням методики корекції вегетативних дисфункцій (ВД) шляхом дії на надсегментарні структури у пізньому періоді черепно-мозкової травми (ЧМТ) методом ендоназального введення мультиефективного препарату етилметилгідроксипіридина сукцинату (ЕМГПС). Мета роботи: патогенетично обґрунтувати патогенетичну терапію наслідків ЧМТ.

2023-01-01T00:00:00Z Ситнікова, В. О. Сивий, С. М. Покотілова, Т. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14065 2023-11-02T11:35:06Z 2023-01-01T00:00:00Z

Пологова травма: кефалогематома та її ускладнення Ситнікова, В. О.; Сивий, С. М.; Покотілова, Т. М. Пологові травми включають в себе широкий спектр інцидентів, які можуть статися від початку та завершення пологів, що в свою чергу впливає на новонародженого. Прояв цих травм має широкий аспект, коливатися від паралічу до кефалогематоми. Кефалогематома у немовляти – це скупчення крові між окістям та зовнішньою поверхнею черепних кісток, що спостерігається у 0,2 %–3 % новонароджених, зазвичай локалізується над тім’яною або потиличною кісткою і помітно обмежена лінією швів. Оскільки згорнута кров повільно розсмоктується більшість новонароджених одужують протягом перших чотирьох тижнів неонатального періоду. При уповільненні резорбції, часто виникає прогресуюча кальцифікація та осифікація.

2023-01-01T00:00:00Z Аппельханс, О. Л. Кошельник, О. Л Урсу, О. Ю. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14064 2023-11-02T09:59:33Z 2023-01-01T00:00:00Z

Варіанти та індивідуальні особливості кровообігу головного мозку Аппельханс, О. Л.; Кошельник, О. Л; Урсу, О. Ю. Стале забезпечення процесів життєдіяльності головного мозку обумовлене та підтримується спеціальним анатомічним утворенням – артеріальним (Віллізієвим) колом, яке представлене системою кровоносних судин та анастомозів для безперервного та своєчасного поповнення енергетичних, метаболічних та інших витрат. Джерелами для створення Віллізієва кола є внутрішня сонна артерія та основна артерія, що утворена злиттям хребтових артерій. Перші утворюють передню – каротидну систему, другі – задню – вертебробазилярну систему.

2023-01-01T00:00:00Z Вастьянов, Р. С. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14063 2023-11-02T09:14:36Z 2023-01-01T00:00:00Z

Посттравматична епілепсія: патогенетична корекція за допомогою сумісного введення семаксу та мексиприму Вастьянов, Р. С. Проблема травматизації головного мозку та запобігання індукованих цим патологічним процесом наслідків набуває все більшої актуальності, зважаючи на численні побутові, дорожньо-транспортні та військові інциденти. Одним із достатньо поширених та відтермінованих наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ) є формування посттравматичної епілепсії (ПТЕ), частота виникнення якої в дорослого населення у посттравматичному періоді коливається від 9 до 20 % залежно від різних етіологічних чинників. Лікування хворих із симптоматичною ПТЕ не задовольняє фахівців, при цьому, зрозуміло, що невтішна терапевтична ефективність де термінується в тому числі й неостаточно з’ясованим її патогенезом. Клінічна маніфестація ПТЕ включає до себе різні клінічні та параклінічні прояви, в тому числі порушення функціонування регуляторних механізмів, наявністю, неврологічних, реологічних, гемодинамічних, метаболічних, енергетичних порушень тощо. Отже, для адекватної діагностичної, лікувальної та реабілітаційної практики вказаного контингенту хворих обов’язковими вважаємо проведення низки експериментальних дослідів, результати яких мають бути підґрунтям для адекватної діагностики та своєчасного адекватного лікування хворих з ПТЕ.

2023-01-01T00:00:00Z ОНМедУ Кафедра нормальної та патологічної клінічної анатомії Кафедра загальної та клінічної патологічної фізіології Кафедра фізіології https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14048 2023-10-31T11:16:09Z 2023-01-01T00:00:00Z

Актуальні питання травматичного ушкодження головного мозку: морфологічні кореляти, патогенетичні механізми та комплексна терапія : збірник матеріалів Всеукраїнської науково–практичної конференції (м. Одеса, 14 червня 2023 року) ОНМедУ; Кафедра нормальної та патологічної клінічної анатомії; Кафедра загальної та клінічної патологічної фізіології; Кафедра фізіології У збірнику тез доповідей висвітлено результати наукових досліджень з актуальних питань медичної науки в галузі нейроанатомії, нейрофізіології та неврології. Доповіді охоплюють актуальні медико-біологічні питання: індивідуальні анатомічні особливості кровопостачання та фізіології головного мозку, патофізіологічні механізми розвитку травматичних ушкоджень головного мозку, патоморфологічні зміни при травмі голови в пацієнтів різного віку, захворювання ЦНС. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів закладів вищої освіти медичного та біологічного спрямування, аспірантів, докторантів, працівників охорони здоров’я.

2023-01-01T00:00:00Z