https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12559 2026-04-11T18:27:41Z 2026-04-11T18:27:41Z ОНМедУ Кафедра філософії, біоетики та іноземних мов Міжнародна академія психосінергетики та альфології https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12570 2023-04-20T08:07:44Z 2021-01-01T00:00:00Z

Людина як цілісність: соціально-гуманітарний та природничо-науковий полілог: збірник матеріалів ІV Міжнародної наукової конференції ОНМедУ; Кафедра філософії, біоетики та іноземних мов; Міжнародна академія психосінергетики та альфології У збірнику матеріалів запропоновано міждисциплінарний погляд на актуальні проблеми буття людини. Представлено результати осмислення людини як цілісності через співставлення філософських, соціально-гуманітарних і природничо-наукових підходів. Для дослідників питань людського існування та самовдосконалення.

2021-01-01T00:00:00Z Марічереда, В. Г. Борщ, В. Г. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12569 2023-04-19T10:04:23Z 2021-01-01T00:00:00Z

Стратегічні орієнтири управління закладами вищої медичної освіти як передумова ефективної реалізації національної соціально-гуманітарної стратегії розвитку Марічереда, В. Г.; Борщ, В. Г. Складність процесу модернізації національних закладів вищої медичної освіти обумовлена впливом значного числа чинників, які пов’язані із нестабільністю глобального і національного характеру. Українське освітнє середовище виявилося на перехресті, де фокусуються труднощі переходу до нової епохи постіндустріальної інформаційної культури у зв’язку з інформаційною революцією, швидке старіння знань і способів діяльності, а також національні соціально-економічні проблеми.

2021-01-01T00:00:00Z Артемов, А. В. Бурячковский, Э. С. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12567 2023-04-19T09:46:39Z 2021-01-01T00:00:00Z

Разум и искусственный интеллект: два принципа организации Артемов, А. В.; Бурячковский, Э. С. Развитие информационных технологий привело к тому, что обсуждение проблемы разума в значительной мере переместилось из философской плоскости в научно-техническую. Однако такое поспешное изменение тренда вряд ли оправдано. Действительно, авантюрно ставить задачу создания искусственного разума без понимания того, что собой представляет разум. Однако для сторонников разумного искусственного интеллекта (ИИ) такой проблемы не существует. Оптимизм основывается здесь на доктринальном положении классического когнитивизма: любое ментальное событие можно представить в виде последовательности логически связанных информационных символов. Развитие нейробиологии существенно не поколебало этот подход, опирающийся на известную идею А.Тьюринга. Основной спор сводится лишь к выбору оптимального подхода.

2021-01-01T00:00:00Z Кулачинський, М. М. Сікорська, О. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10244 2023-04-19T08:37:28Z 2021-01-01T00:00:00Z

Салернська медична школа та її розквіт в добу середньовіччя Кулачинський, М. М.; Сікорська, О. О. В даній статті зроблена спроба розглянути етапи формування медичної науки в середньовічній Європі на прикладі медичної школи у місті Салерно на півдні Італії. Ми спромоглися показати синтез медичних знань з часів греко-римської цивілізації та арабської цивілізації, яка природно була близька територіально до Апеннінського півострова через Піренеї та Північну Африку, і завжди була проникаючою через арабських вчених-лікарів та їх плідну роботу по перекладам з давньогрецької та латинської мов авторів часів античності, а також збережених медичних знань абатств та сімей, які спеціалізувалися в галузі медичних знань та рецептів щодо запобігання різних хвороб. В розвитку медицини у місті Салерно простежується хоча й крихкий, але постійний ланцюжок між античністю й середньовіччям, який містами в часовому плані розривався, однак постійно при нагоді відновлювався через різноманітні медичні праці та видатних лікарів-вчених, які за різних обставин прибували в це містечко.; This article attempts to consider the stages of formation of medical science in medieval Europe on the example of a medical school in the city of Salerno in Southern Italy. We were able to show a synthesis of medical knowledge from the Greco-Roman civilization, and Arab civilization that was naturally close territorially from the Apennine Peninsula through the Pyrenees and North Africa and has always penetrated Arab physicians and their fruitful work on translations from ancient greek and romans of Antiquity, as well as the preserved medical knowledge of abbeys and families specializing in medical knowledge and prescriptions for the prevention of various diseases. In the development of medicine in the city of Salerno there is a fragile but constant chain between Antiquity and the Middle Ages, which the cities in time, however, was constantly restored due to various medical works, and prominent doctors and scientists who came to the city under different circumstances.

2021-01-01T00:00:00Z Кривцова, Н. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10241 2023-04-19T08:43:42Z 2021-01-01T00:00:00Z

Створюючи створюючі сили створювального знання особистості дослідника наукової інформації, яка самоздійснюється Кривцова, Н. В. Підкреслюючи світоглядний характер криз, що охопили природу і культуру сучасного суспільства, провідними філософами і психологами активно дискутується проблема створювальності сил людини, яка самоздійснюється їх створюючи, в тому числі створюючі сили створювального знання особистості дослідника інформаційних ресурсів. Українськи філософи та психологи мають безумовні досягнення у вивченні проблеми «створювальності» як людини, так і антропокультурних практик. Але слід підкреслити, що не зважаючи на те, що загальновизнаним є положення про наявність в особистості створювальних сил, сутнісною характеристикою якої є універсальна потенція складних відкритих систем до саморуху, проблема їх створення не має свого остаточного вирішення.

2021-01-01T00:00:00Z Медянова, Е. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10237 2025-08-07T06:58:37Z 2021-01-01T00:00:00Z

The issue of human integrity from the position of psychogenealogy, system-family arrangements and regressive hypnosis Медянова, Е. В. Статья посвящена расширению представлений о понятиях «целостность человека» и «целостность личности» с позиций современных психотерапевтических практик: системно-семейных расстановок, психогенеалогии и регрессивного гипноза. Также рассмотрены факторы, которые влияют на расщепление этой целостности с позиций теорий привязанности и травмы.; The article is devoted to the expansion of ideas about the concepts of "human integrity" and "personality integrity" from the standpoint of modern psychotherapeutic practices: system-family constellations, psychogenealogy and regressive hypnosis. The factors that influence the splitting of this integrity are also considered from the standpoint of theories of attachment and trauma.

2021-01-01T00:00:00Z Терзі, О. О. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10236 2023-04-19T08:33:17Z 2021-01-01T00:00:00Z

Етико-правове визначення евтаназії Терзі, О. О. Питання завершення життя є не менш дискусійним ніж початок його. Завершальна фаза життя має декілька визначень – біологічне, етичне, соціальне, правове. Евтаназія і є однією з завершальних стадій життєдіяльності людини. Однозначної етичної чи навіть правової відповіді щодо регулювання евтаназії не існує вже на протязі багатьох років. Етичне визначення евтаназії відображався в філософських ученнях, релігійних канонах. З давніх давен не існувало єдиного підходу до евтаназії. Так, Платон та Аристотель схвалювали евтаназію, як політичну доцільність. А в свою чергу Гіппократ у «Клятві», вимагав від лікаря зобов’язання: «Я ніколи не піддамся на прохання, хоч би хто мене про це просив, дати йому отруту або порадити прийняти її за подібних обставин».

2021-01-01T00:00:00Z Ханжи, В. Б. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10235 2025-08-07T07:01:24Z 2021-01-01T00:00:00Z

«Время-сознание» Э. Гуссерля и концепция антропного времени Ханжи, В. Б. В заключении монографии, где был подытожен первый этап разработки концепции антропного времени, в общей форме автором были обозначены пути дальнейшего развития заявленных идей. В историко-философской части упомянутой монографии не было проанализировано учение о времени Эдмунда Гуссерля, поскольку концепция антропного времени выстраивалась на принципиально иных, нежели у немецкого философа-феноменолога, онтологических и методологических основаниях. Тем не менее, как это видится сегодня, идеи мыслителя способны катализировать разработку некоторых положений частного порядка, которые были предложены в рамках концепции автора в качестве представляемых, скорее, интуитивно. Можно сказать, что на данном этапе исследовательской работы вызрела возможность и необходимость более глубокого их рассмотрения. Итак, целью работы является осмысление феноменологии времени Гуссерля в аспекте возможности использования интерпретированных форм ее идей в разработке концепции антропного времени.

2021-01-01T00:00:00Z