Дисертації. Патологічна анатомія - 14.03.02

Морфологічні особливості аденоміозу в постменопаузі: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

2019-12-13T08:40:37Z

Морфологічні особливості аденоміозу в постменопаузі: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Гончаренко, Г. Ю.; Goncharenko, G. Yu.; Гончаренко, А. Ю. У дисертації встановлена роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології ендометрія в постменопаузі. Матеріал дослідження – видалені матки з придатками від 117 пацієнток 49–76 років. Проведено гістологічне, імуногістохімічне дослідження з первинними антитілами до естрогенових, прогестеронових і андрогенових рецепторів із статистичним аналізом. У жінок з аденоміозом дифузний фіброматоз діагностовано більш ніж у 25 % і міому матки – більш ніж у 20,0 % випадків. Підтверджена гормональна залежність аденоміозу і ключова роль естрогенових і прогестеронових гормонів у його існуванні. Вогнища аденоміозу розглядалися як автономне джерело продукції естрогенових і прогестеронових гормонів. Яєчники безпосередньо впливають на синтез прогестеронів і опосередковано – естрогену. Аденоміоз стимулює наявність позитивної естрогенової і меншою мірою прогестеронової експресії в еутопічному ендометрії і не впливає на рівень андрогенових рецепторів.; The thesis deals with the role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis in the presence of the concomitant postmenopausal endometrium pathology. The work is based on the results of a comprehensive study of removed uteruses with appendages of 87 postmenopausal women with adenomyosis with the concomitant pathology and without pathological changes, and 30 women with age-related changes, but without adenomyosis. The cases were divided into 4 groups depending on the presence of adenomyosis and background pathology (endometrial carcinoma of the endometrium and endometrial hyperplasia): 1) 27 women with adenomyosis and endometrial hyperplasia; 2) 30 women with adenomyosis and endometrial carcinoma of the endometrium; 3) 30 women with adenomyosis and age-related changes in the endometrium; 4) 30 women with age-related changes without adenomyosis (a comparison group). The following examination methods are used in the work: histological, immunohistochemical, statistical. Diffuse fibromatosis was diagnosed in more than 25 % and uterine myoma in more than 20.0 % of the postmenopausal women with adenomyosis. The highest risk of concomitant myometrium pathology in women with adenomyosis and endometrial hyperplasia (uterine myoma is diagnosed in every second patient with adenomyosis and endometrial hyperplasia). The prevalence of estrogen receptors (ER) expression in the eutopic endometrium in the presence of adenomyosis and hyperplastic processes was compared with the comparison group (p<0.01). A higher level of ER expression is typical for the endometrial epithelium with endometrial hyperplasia (7.33±0.31) and endometriall carcinoma of the endometrium (6.20±0.71) than for the endometrium with atrophic changes in the presence of adenomyosis (4.43±0.77). It is proved that the higher the level of differentiation of endometrial carcinoma cells, the higher the ER activity, both in endometrium with endometrial carcinoma of the endometrium and in the adenomyosis foci. A higher ER activity of the eutopic endometrium corresponds to higher ER expression in adenomyosis foci, which is confirmed by the presence of a direct of both medium and high and very high stable correlation between ER expression in eu- and ectopic endometrium by endometrial carcinoma of the endometrium (r 0.73). A similar tendency is found in the eutopic endometrium of other groups of women examined. A direct correlation was established, both moderate unstable at minimum r values and very high stable at maximum r values, between the expression rates of the components eu- and ectopic endometrium. Postmenopausal production of estrogens by ovarian cells significantly decreases regardless of the presence of adenomyosis or hyperplastic processes in the endometrium. The activity of progesterone receptors (PR) in the eutopic endometrium decreases from a simple non-atypical to a complex atypical endometrial hyperplasia, and in patients with adenomyosis and endometrioid carcinoma of the endometrium – as the degree of endometrioid carcinoma cells differentiation decreases. The PR receptor activity differed in eutopic endometrium depending on the presence of adenomyosis. Patients with atrophy and adenomyosis had higher PR expression score in the eutopic endometrium than a comparison group women. The preservation of the expression of the PR focuses of postmenopausal adenomyosis both by epithelial and stromal cells regardless of a concomitant pathology was proved. All of three groups of women with adenomyosis, positive immunohistochemical reactions with progesterone markers in glandular endometriosis cells were detected both in glandular (with endometrial hyperplasia average score – 4.67±0.53; with endometrial carcinoma of the endometrium – 5.30±0.81; with endometrium atrophy – 1.37±0,60), and in the stromal component (with endometrial hyperplasia average total score – 3.80±0.60; with endometrial carcinoma of the endometrium – 5.17±0.85; with endometrial atrophy – 2.27±0.48), which proves the hormonal dependence of adenomyosis foci and the key role of these hormones in adenomyosis incidence in the postmenopausal women. Most groups of women with adenomyosis have direct correlation between PR expression and ectopic endometrium components (r 0.66). Therefore, adenomyosis foci are an autonomic structure, have a certain progesterone potential and exert a regulatory effect on the eutopic endometrium as PR stimulation, while maintaining their independence from feedback affect of the eutopic endometrium. Progesterone synthetic ovarian function decreased in the ovarian tissue of the postmenopausal women, which was proved by the minimal and low rates of PR activity. When comparing the score of ER and PR expression of the eu- and ectopic endometrium, no differences were found between the indices (p>0.05). An exception is the women of the group with adenomyosis and endometrial hyperplasia, where the total PR expression in the eutopic endometrium cells dominated over the ectopic one (in glands: 7.15±0.29 vs. 7.15±0.29; in the stroma: 7.3±0.36 vs. 6.26±0.62) (p<0.01). Minimal indices, and sometimes a complete absence of androgen receptors (AR) receptor expression in eu- and ectopic endometrium in the presence of adenomyosis were obtained. The absence of androgenic potential of adenomyosis foci and their influence on the AR level in the eutopic endometrium are shown. The positive ovarian AR expression preserves in postmenopausal patients, which plays a leading role in the pathogenesis of adenomyosis as a possible source of further estrogen synthesis. So, adenomyosis foci were regarded as an autonomous sources of estrogen and progesterone hormone production. The ovaries have a direct effect on the progesterone synthesis and indirectly on the estrogen synthesis. Endometrioid foci, in its turn, stimulate the presence of positive estrogen and less progesterone expression in the eutopic endometrium.; В диссертации установлена роль стероидных рецепторов в патогенезе аденомиоза при наличии сопутствующей патологии эндометрия в постменопаузе. Материал исследования – удаленные матки с придатками от 117 пациенток 49–76 лет. Проведено гистологическое, иммуногистохимическое исследование с первичными антителами к эстрогеновым, прогестероновым и андрогеновым рецепторам со статистическим анализом. У женщин с аденомиозом диффузный фиброматоз диагностирован более чем у 25 % и миома матки – более чем в 20,0 % случаев. Подтверждена гормональная зависимость аденомиоза и ключевая роль эстрогеновых и прогестероновых гормонов в его существовании. Очаги аденомиоза рассматривались как автономный источник продукции эстрогеновых и прогестероновых гормонов. Яичники непосредственно влияют на синтез прогестеронов и опосредованно – эстрогенов. Аденомиоз стимулирует наличие положительной эстрогеновой и в меньшей степени прогестероновой экспрессии в еутопическом эндометрии и не влияет на уровень андрогеновых рецепторов.

Патоморфологичні особливості тимуса плодів від матерів, хворих на цукровий діабет I типу: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

2024-05-22T11:48:45Z

Патоморфологичні особливості тимуса плодів від матерів, хворих на цукровий діабет I типу: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Купріянова, Л. С.; Куприянова, Л. С.; Kupriianova, L. S. Дисертація присвячена вивченню впливу цукрового діабету I типу матері на морфофункціональні особливості тимуса плодів відповідно до ступеня тяжкості перебігу материнського захворювання й антропометричних даних плодів для виявлення основних причин розвитку імунопатологічних станів у майбутньому. Секційний матеріал представлений 99 випадками антенатальної (без ознак мацерації) і інтранатальної загибелі плодів. Для вивчення морфо-функціональних особливостей тимуса використані такі методи: органометричний, гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний і статистичний. Виявлені патоморфологічні особливості тимуса плодів зумовлені обмінними й судинними порушеннями в організмі вагітної при ЦД I типу й варіюють залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання матері. Основними проявами впливу ЦД I типу матері на морфогенез тимуса є структурно-функціональна незрілість основних компонентів залози, порушення колагеноутворення, зниження тималін-продукуючої і інтерлейкін-продукуючої активності тимуса, посилення ендотелін-продукуючої функції залози, а також виразність апоптозних змін у тимусах плодів від матерів із ЦД I типу. Отримані в ході дослідження результати, з одного боку, обгрунтовують необхідність профілактики, своєчасного й адекватного лікування стану матері, а також прицільної уваги, зокрема, створення груп ризику для дітей від матерів із ЦД I типу; з іншого боку, вимагають розробки дійових заходів профілактики проявів у плода судинних і обмінних порушень материнського ЦД I типу.; Диссертация посвящена изучению влияния сахарного диабета I типа матери на морфофункциональные особенности тимуса плодов в соответствии со степенью течения материнского заболевания и антропометрическими данными плодов для выявления основных причин развития иммунопатологических состояний в дальнейшем. Секционный материал представлен 99 случаями антенатальной (без признаков мацерации) и интранатальной гибели плодов. Для изучения морфо-функциональных особенностей тимуса использованы следующие методы: органометрический, гистологический, гистохимический, иммуногистохимический, морфометрический и статистический методы исследования. Выявленные патоморфологические особенности тимуса плодов обусловлены обменными и сосудистыми нарушениями в организме беременной при СД I типа и варьируют в зависимости от степени тяжести течения заболевания матери. Специфичными изменениями в тимусе плодов от матерей с СД I типа, независимо от степени тяжести заболевания матери, являются: нарушение коллагенообразования в сосудистом и стромальном компонентах тимуса (обусловлено влиянием гипергликемии матери, а также изменениями в фето-плацентарном комплексе, характерными для СД I типа); нарушение созревания, пролиферации и дифференцировки Т-лимфоцитов (связано с изменениями коллагенообразования, незрелостью эпителиального компонента, цитокин-продуцирующей активностью желез, снижением гормон-продуцирующей функции тимуса, а также гипоинсулинемией); незрелость лимфоидного компонента в тимусах плодов от матерей с СД I типа; снижение тималин-продуцирующей активности (обусловлено структурно-функциональной незрелостью эпителиального компонента тимуса плодов от матерей с СД I типа); нарушение интерлейкин-продуцирующей активности тимуса плодов от матерей с СД I типа (связано с незрелостью эпителиального компонента желез); усиление эндотелин-продуцирующей функции сосудами как артериального, так и венозного типов (развивается в условиях хронической гипергликемией плода); усиление выраженности апоптоза, как признак антигенной стимуляции, характерной для СД I типа. Необходимо отметить, что в структуре экстрагенитальной патологии СД I типа занимает ведущее место среди заболеваний, оказывающих наиболее неблагоприятное влияние на становление и развитие тимуса плода. Сосудистые и обменные нарушения, развивающиеся при СД I типа, приводят к структурно – функциональной незрелости основных компонентов тимуса. Степень выраженности изменений зависит от степени тяжести течения заболевания матери и антропометрических данных плода. Незрелость тимуса при рождении в дальнейшем онтогенезе может проявиться развитием иммунодефицитных состояний. Полученные в ходе исследования результаты, с одной стороны, обуславливают необходимость профилактики, своевременного и адекватного состоянию матери лечения, а также прицельного внимания, в частности, создания групп риска для детей от матерей с СД I типа; с другой стороны, требуют разработки действенных мер профилактики проявлений у плода сосудистых и обменных нарушений материнского СД I типа.; The influence of type 1 diabetes mellitus (DM) in the mother on the morphofunctional peculiarities of the fetal thymus with respect to the stage of the mother's disease and fetus anthropometry findings was investigated with the purpose to reveal main causes of immunopathy development in the future. The autopsy material included 99 cases of antenatal (without the signs of maceration) and intranatal fetal death. The following methods were used to investigate the thymus morphofunctional peculiarities: organometry, histology, histochemistry, immunohistochemistry, morphometry and statistical analysis. The revealed pathomorphological peculiarities of the fetal thymus result from metabolic and vascular disorders in the mother's organism and vary depending on the mother's disease severity. Irrespective of the mother's disease severity, specific changes in the fetal thymus from the mothers with type 1 DM are collagen formation disturbance in the vascular and stromal components of the thymus; disorders of maturation, proliferation, and T-lymphocyte differentiation; immaturity of lymphoid component in the fetal thymus from mothers with type 1 DM; reduction of thymalin-producing activity; disturbance of interleukin-producing activity of the fetal thymus from mothers with type 1 DM; increase of endothelin producing function of both arteries and veins; increase of apoptosis as a sign of antigenic stimulation characteristic for type 1 DM. The obtained findings prove the necessity of prevention, timely and adequate treatment as well as close attention to risk groups among the children from mothers with type 1 DM and working out the methods of prevention of vascular and metabolic manifestations in fetuses from mother with type 1 DM.

Патоморфологічна характеристика апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

2017-09-13T10:21:38Z

Патоморфологічна характеристика апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Ліщиновська, Тетяна Олександрівна; Lischinovskaya, T. O.; Лищиновская, Т. А. Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей джерел апоплексії яєчників з різним об’ємом гемоперитонеума з метою вдосконалення патоморфологічної діагностики та виявлення причин розвитку апоплексії яєчників. Досліджуваний матеріал представлений 80 випадками, 10 з яких утворили групу контролю. Використано такі методи дослідження: гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний та статистичний. Виявлені патоморфологічні особливості апоплексії яєчників проявляються у вигляді дисциркуляторних розладів, які посилюються зі збільшенням об’єму гемоперитонеума. Спостерігаються структурні та морфометричні зміни з боку судин, гранульозотекалютеїнового шару, які максимально виражені у ІІІ групі спостереження (гемоперитонеум 500 мл і більше). За допомогою маркерів до 18колагену IV типу та ендотеліну-1 було встановлено порушення судинної стінки, з максимальними проявами у цій групі спостереження.; The dissertation deals with the morphological features of ovarian apoplexy sources with different volumes of hemoperitoneum in order to improve the pathomorphological diagnostics and detection of the ovarian apoplexy causes. The examined material is presented in 80 cases, 10 of which were the control group. The following methods of research were used: histological, histochemical, immunohistochemical, morphometric and statistical. The identified pathomorphological features of ovarian apoplexy were manifested with discirculatory disorders, and their severity was increasing with the increasing volume of hemoperitoneum. Structural changes in the vessels’ walls were 20observed, especially in the 3rd group. By marking of 4th type collagen and endothelin- 1, disturbance of the vessels’ walls were determined, mostly observed in the 3rd group. Analysis of the anamnestic data demonstrated that the most ovarian apoplexy cases occur in women with ovarian tumor-like formations, prolonged infertility period, chronic salpingitis, adhesive disease of the pelvis organs, and a sedentary lifestyle. The obtained results allow to specify the pathogenesis of ovarian apoplexy, substantiate the necessity of selection of the risk groups of women for ovarian apoplexy occurrence in the order to develop the effective methods of prophylaxis, and prevention of disease recurrence.; Диссертация посвящена изучению морфологических особенностей источников апоплексии яичников с разным объемом гемоперитонеума с целью совершенствования патоморфологической диагностики и выявления причин развития апоплексии яичников. Исследуемый материал представлен 80 случаями, 10 из которых составили группу контроля. Использованы следующие методы исследования: гистологический, гистохимический, иммуногистохимический, морфометрический и статистический. Выявленные патоморфологические особенности апоплексии яичников проявляются дисциркуляторными расстройствами, степень выраженности которых усиливается с увеличением объема гемоперитонеума. Наблюдаются структурные изменения в стенке сосудов, гранулезотекалютеиновом слое, которые характеризовались утолщением сосудистой стенки как в наружной соединительнотканной капсуле, так и в гранулезотекалютеиновом слое. В кистах желтого тела во всех группах исследования, как и в желтых телах яичников І (гемоперитонеум до 150,0 мл) и ІІ (гемоперитонеум от 150,0 до 500,0 мл) групп исследования, наблюдается истончение наружной соединительнотканной капсулы и гранулезотекалютеинового слоя, что сопровождается увеличением объема гемоперитонеума. В то же время в ІІІ (гемоперитонеум от 500,0 мл и больше) группе исследования в желтых телах обнаружено увеличение толщины слоя гранулезотекалютеиновых клеток, с увеличением рыхлости слоя и большим количеством тонкостенных сосудов, что обуславливает большой объем гемоперитонеума.