Наукові статті. Кафедра загальної, дитячої, військової хірургії та офтальмології

Ехокардіографічний профіль і маркери стресу у немовлят після корекції вроджених вад серця

2026-08-28T08:37:03Z

Ехокардіографічний профіль і маркери стресу у немовлят після корекції вроджених вад серця Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Томак, А. І.; Златіна, Н. В.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Tomak, A. I.; Zlatina, N. V. У ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічної корекції в немовлят навіть за збереженої систолічної функції можливі персистенція ремоделювання камер і системна відповідь на операційний стрес. Мета – визначити характеристики ехокардіографічного (ЕхоКГ) профілю немовлят у ранньому післяопераційному періоді після корекції вроджених вад серця та їхній зв’язок із лабораторними маркерами стресу. Матеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження 101 немовляти (1–12 міс.) після корекції вроджених вад серця. Проаналізовано дані ЕхоКГ і лабораторні показники раннього післяопераційного періоду. Результати. Систолічна функція лівого шлуночка загалом була збережена: медіана фракції викиду – 75,0 (70,0; 80,0)% (55–101%, n=101). Водночас персистували ознаки ремоделювання та перевантаження камер: збільшення лівого шлуночка – 25,7%, дилатація лівого передсердя – 35,6%, дилатація правого шлуночка – 33,7%. Градієнти ΔP були варіабельними з поодинокими високими значеннями. Патологічних змін мітрального клапана не виявлено у 65,3% пацієнтів, мітральна регургітація траплялася поодиноко (3,9%); відхилення з боку правих відділів і легеневого русла фіксували приблизно в половини пацієнтів. Лабораторна відповідь формувала «тріаду»: анемізація/гемодилюція (гемоглобін, еритроцити), гострофазова реакція (нейтрофіли, лімфоцити, швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний білок (СРБ)) та ренальний стрес (креатинін, тенденція сечовини). Висновки. Ранній післяопераційний профіль характеризується поєднанням збереженої фракції викиду із частою персистенцією ремоделювання камер і варіабельними градієнтами, що узгоджується з інтегральною лабораторною відповіддю. Доцільний комплексний моніторинг у перші 24–48 год (моніторинг гемоглобіну, СРБ, функції нирок та діурезу). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; In the early postoperative period after cardiaosurgical correction in infants, even with preserved systolic function, the persistence of chamber remodeling and a systemic response to surgical stress is possible. Aim – to determine the characteristics of the echocardiographic (EcoCG) profile of infants in the early postoperative period after the correction of congenital heart defects and their association with laboratory stress markers. Materials and methods. A retrospective cohort study of 101 infants (1–12 months) after the correction of congenital heart defects. Echocardiographic data and laboratory parameters of the early postoperative period were analyzed. Results. Left ventricular systolic function was generally preserved: the median ejection fraction was 75.0 (70.0; 80.0)% (55–101%, n=101). At the same time, signs of chamber remodeling and overload persisted: left ventricular enlargement in 25.7%, left atrial dilatation in 35.6%, and right ventricular dilatation in 33.7%. ΔP gradients were variable, with isolated high values. Pathological changes of the mitral valve were not detected in 65.3% patients; mitral regurgitation occurred sporadically (3.9%); abnormalities of the right heart chambers and the pulmonary circulation were recorded in approximately half of the patients. The laboratory response formed a “triad”: anemia/hemodilution (hemoglobin (Hb), red blood cells), an acute-phase reaction (neutrophils, lymphocytes, erythrocyte sedimentation rate, C-reactive protein (CRP), and renal stress (creatinine, with a tendency toward increased urea). Conclusions. The early postoperative profile is characterized by a combination of preserved ejection fraction with frequent persistence of chamber remodeling and variable gradients, which is consistent with an integral laboratory response. Comprehensive monitoring during the first 24–48 hours (Hb/perfusion, CRP levels, creatinine/diuresis) is advisable. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of the institution specified in the work. The authors declare no conflict of interest.

Аналіз стану товщини хоріоїдеї при гострих іридоциклітах

2026-08-25T06:40:26Z

Аналіз стану товщини хоріоїдеї при гострих іридоциклітах Коновалова, Н. В.; Венгер, Л. В.; Ковтун, О. В.; Konovalova, N. V.; Venger, L. V.; Kovtun, O. V. Передній увеїт відноситься до серйозних запальних захворювань. Запалення судинного тракту можуть викликати різноманітні ускладнення, внаслідок чого значно знижується гострота зору, часто увеїти призводять до сліпоти. Особливий інтерес привертає зв’язок між загостренням переднього увеїту та змінами товщини хоріоїдеї, що може передбачати можливі ускладнення у вигляді зниження, або втрати зору. В літературі з’являються лише поодинокі дослідження, що вказують на зміни товщини хоріоїдеї при іридоциклітах різної етіології. Взаємини між запальним процесом та залученням різних відділів ока є більш складними. Стан хоріоїдеї як маркер запалення при гострих іридоциклітах. Незважаючи на те, що іридоцикліт обмежений запальною реакцією лише переднього сегмента ока, при запаленні переднього відрізку в запальний процес може бути залученим і задній відділ ока, при цьому запалення є більш складним патологічним процесом. Мета. Визначення змін товщини хоріоїдеї в період загострення та ремісії при іридоциклітах.; Inflammation of the vascular tract can cause various complications, resulting in significantly reduced visual acuity, and uveitis often leads to blindness. Of particular interest is the relationship between exacerbation of anterior uveitis and changes in choroidal thickness, which may predict possible complications in the form of decreased or loss of vision. In the group of patients in an exacerbation state with involvement of the posterior segment, a decrease in choroidal thickness occurred in both the nasal and temporal segments - 35.2% (p<0.01) and 46.6% (p<0.05), respectively. In patients with acute iridocyclitis with a choroidal thickness of more than 266 μm, it is advisable to prescribe intensive anti-inflammatory therapy in the first days of the acute inflammatory process as a preventive step to exclude complications.

Діагностичні критерії ранньої діагностики глаукоми у пацієнтів з міопією

2026-08-25T06:32:54Z

Діагностичні критерії ранньої діагностики глаукоми у пацієнтів з міопією Ковтун, О. В.; Венгер, Л. В.; Kovtun, O. V.; Venger, L. V. Однією з незворотних причин втрати зору у всьому світі є глаукома. Багато досліджень були присвячені вивченню питанням первинної відкритокутової глаукоми і міопії, своєчасна діагностика якої є складним завданням. Сьогодні з’являється все більше можливостей запобігти ускладненням, що виникли внаслідок патологічного перебігу міопії. Своєчасна діагностика допоможе уникнути інвалідності і сліпоти у більшості пацієнтів. Мета. Виявити діагностичні критерії ранньої діагностики глаукоми у пацієнтів з міопією.; Department of general, pediatric and military surgery with a course of urology and ophthalmology. For timely diagnosis in people with myopia, it is reasonable to carefully examine the condition of the retinal ganglion cell complex, the ratio of the average size of the excavation to the size of the optic disc, and the thickness of the choroid. Changes in the complex of ganglion cells and RNFL are the most sensitive marker in the early stages of glaucomatous optic neuropathy.

Оцінка інформативності біомаркерів прогресування пієлонефриту у хворих на цукровий діабет

2026-08-20T07:33:12Z

Оцінка інформативності біомаркерів прогресування пієлонефриту у хворих на цукровий діабет Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Коломійчук, С. Г.; Мартинюк, Д. В.; Borisov, S. O.; Kostyev, F. I.; Borisov, O. V.; Kolomiychuk, S. G.; Martinyuk, D. V. Вивчено кореляційні залежності між рівнями метилгліоксалю (МГЛ), β-2-мікроглобуліну (маркера глікації білків та пошкодження ниркових канальців) та лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ) у соматично здорових осіб та хворих на гострий пієлонефрит (ГП) за наявності цукрового діабету (ЦД). Встановлено значуще зростання ЛІІ у хворих на ГП із ЦД, що підтверджує патогенетичну роль ЦД у розвитку запалення. Виявлені достовірні кореляції між МГЛ, β-2-мікроглобуліном та ЛІІ свідчать про можливість їх застосування як біомаркерів для оцінки та прогнозування перебігу патології.; The aim of the work is to conduct the analysis and study the correlation between the levels of methylglyoxal, a marker of early protein glycation- β-2-microglobulin – a protein that indicates the presence of damaged renal tubules, and the leukocyte intoxication index in the peripheral blood of somatically healthy people and patients with acute pyelonephritis and type II diabetes mellitus. The results obtained indicate the presence of a pronounced positive relationship between the indicators of the inflammatory process marker in AP and concomitant diabetes. Conclusions. A statistically significant increase in the level of MGL and β-2 – microglobulin in blood plasma was established in patients with AP and concomitant diabetes, which indicates the intensification of protein glycation processes in the body and damage to protein ultrastructures in kidney tissues and indicates the important role of concomitant diabetes in the development of functional renal complications in the pathological condition under study. A significant increase in the level of LII in the blood of patients with AP with concomitant diabetes was found, which indicates the pathogenetic role of concomitant diabetes in the development of an unfavorable course of the inflammatory process in the kidneys. The revealed significant correlation coefficient in AP and concomitant diabetes in blood between the levels of MGL and β-2-microglobulin and MGL and the LII index, as well as between the values of β-2-microglobulin and LII, indicates the possibility of using these indicators as biomarkers, in particular β-2-microglobulin and LII, to assess the nature and predict the course of the pathological condition under study.

Коефіцієнт стресової гіперглікемії як предиктор ефективності комбінованого лікування неоваскулярної глаукоми на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії

2026-08-19T12:44:50Z

Коефіцієнт стресової гіперглікемії як предиктор ефективності комбінованого лікування неоваскулярної глаукоми на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії Барінов, Ю. В.; Риков, С. А.; Коновалова, Н. В.; Потапчук, О. В.; Гузун, О. В.; Barinov, Yu. V.; Rikov, S. A.; Konovalova, N. V.; Potapchuk, O. V.; Guzun, O. V. Мета: оцінити прогностичну роль коефіцієнта стресової гіперглікемії (КСГ) та ефективність транссклеральної циклофотокоагуляції (ТСК ЦФК) як першого етапу лікування неоваскулярної глаукоми (НВГ) на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. Проспективно обстежено 35 очей з НВГ; результати аналізували залежно від КСГ. Предиктори неуспіху визначали за регресією Кокса. Результати. Високий КСГ підвищував ризик неуспіху в 4,1 раза (95% ДІ 1,06–16; p = 0,04) та знижував ефективність лікування до 51,8% проти 82,1% (p < 0,01). ТСК ЦФК забезпечила контроль ВОТ у 87,5% випадків, ускладнення становили 12,5%. Комбіноване лікування (ТСК ЦФК + ПРЛК + anti-VEGF) зменшувало ризик неуспіху в 3,7 раза. Висновки. КСГ є значущим прогностичним маркером, а ТСК ЦФК як перший етап лікування покращує контроль ВОТ і прогноз НВГ.; Objective: To evaluate the prognostic role of the stress hyperglycemia ratio (SHR) and the effectiveness of transscleral laser cyclophotocoagulation (TSCPC) as the first-line treatment of neovascular glaucoma (NVG) in patients with proliferative diabetic retinopathy. Materials and Methods: A prospective study included 35 eyes with NVG. Clinical and surgical outcomes were assessed according to SHR levels. Cox multivariate regression analysis was used to identify predictors of treatment success. Results: High SHR was an independent predictor of unfavorable NVG outcomes, increasing the risk of treatment failure 4.1-fold (95% CI: 1.06–16; p = 0.04) and reducing surgical success to 51.8% compared to 82.1% in patients with low SHR (p < 0.01). TSCPC as a preoperative step achieved intraocular pressure control in 87.5% of cases and decreased complication rates to 12.5%, with minimal procedure-related complications (3–3.5%). The combined approach (TSCPC + panretinal laser photocoagulation + anti-VEGF) reduced treatment failure risk 3.7-fold and improved surgical outcomes in patients with high SHR and angle-closure NVG. Conclusions: High SHR is a significant prognostic marker of poor NVG outcomes. Implementing TSCPC as the first-line intervention in patients with high SHR improves surgical efficacy, reduces complications, and optimizes prognosis.

Військова служба як фактор ризику для розвитку аваскулярного некрозу голівок стегнової кістки

2026-08-06T06:52:41Z

Військова служба як фактор ризику для розвитку аваскулярного некрозу голівок стегнової кістки Варзарь, С. О.; Самарський, І. М.; Varzar, S. O.; Samarsky, I. M. Аваскулярний некроз головки стегнової кістки є тяжкою ортопедичною патологією, що призводить до ішемічної деструкції кісткової тканини. Класичними чинниками ризику вважають тривале застосування стероїдів, алкоголь, системні захворювання та травми, проте у військовослужбовців на тлі сучасних бойових дій доведено роль нових факторів, зокрема тривалих маршових навантажень, постійного носіння бронезахисту, траншейного переохолодження та наслідків COVID-19. Ці чинники зумовлюють мікротравмування, ендотеліальну дисфункцію і гіпоперфузію, що підвищує ризик розвитку некрозу навіть у молодих осіб без класичної патології. Мета. Встановити поширеність аваскулярного некрозу серед військовослужбовців України та оцінити клініко-інструментальні підходи до ранньої діагностики й лікування, а також визначити військову службу як незалежний фактор ризику розвитку патології.; Avascular necrosis (AVN) of the femoral head is a severe orthopedic condition that leads to ischemic destruction of bone tissue. Classical risk factors include long-term steroid therapy, alcohol abuse, systemic diseases, and trauma; however, in military personnel exposed to modern combat conditions, new determinants have been identiϔied, such as prolonged marching overload, continuous use of body armor, trench-related hypothermia, and the consequences of COVID-19. These factors result in microtrauma, endothelial dysfunction, and hypoperfusion, thereby increasing the risk of necrosis even in young individuals without preexisting pathology. Objective. To determine the prevalence of avascular necrosis among Ukrainian military personnel, to evaluate clinical and instrumental approaches to early diagnosis and treatment, and to establish military service as an independent risk factor for the development of this pathology.

Клінічний випадок хірургічного лікування кульового поранення органів грудної клітки в дитини

2026-08-03T06:47:01Z

Клінічний випадок хірургічного лікування кульового поранення органів грудної клітки в дитини Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Гоцуляк, О. В.; Белестов, І. С.; Діланян, І. Р.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Hotsuliak, O. V.; Belestov, I. S.; Dilanyan, I. R. Пневматична зброя, яку часто помилково вважають безпечною, здатна спричиняти тяжкі проникаючі поранення в дітей, зокрема з ураженням легень, перикарда та серця. Зростання частоти таких травм робить проблему актуальною для дитячої хірургії та травматології. Мета – узагальнити сучасні дані щодо клініки, діагностики, ускладнень і лікування кульових поранень грудної клітки в дітей на основі аналізу літератури та клінічного спостереження. Проаналізовано наукові публікації (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025 рр.) та наведено клінічний випадок 10-річного пацієнта з пневматичним пораненням грудної клітки, ускладненим гемоперикардом і тампонадою серця. Встановлено, що найчастішими причинами травм є випадкові постріли під час ігор, необережне поводження зі зброєю та її доступність дітям. Клінічні прояви варіюють від локального болю до тяжких дихальних і гемодинамічних розладів. Ведення пацієнта має ґрунтуватися на принципах ATLS (Advanced Trauma Life Support): забезпечення прохідності дихальних шляхів, стабілізація гемодинаміки, рання діагностика (ультразвукове дослідження при травмі (eFAST), рентгенографія, комп’ютерна томографія). У представленому випадку проведено невідкладну стернотомію, дренування перикарда, ушивання пошкоджених структур із використанням штучного кровообігу. Післяопераційний перебіг був сприятливим. Висновки. Пневматична зброя становить потенційну загрозу для життя дітей через можливість глибоких проникаючих ушкоджень. Швидка діагностика, дотримання протоколів ATLS і своєчасне хірургічне втручання визначають прогноз. Найбільший ризик летальних наслідків спостерігається при ураженні серця чи великих судин. Більшість дітей при ранньому лікуванні одужують без стійких наслідків. Профілактика повинна передбачати контроль зберігання зброї, підвищення обізнаності батьків і законодавчі обмеження доступу неповнолітніх. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; Air guns, often mistakenly considered harmless, are capable of causing severe penetrating injuries in children, including damage to the lungs, pericardium, and heart. The increasing incidence of such injuries makes this issue highly relevant to pediatric surgery and traumatology. Aim – to summarize current data on the clinical presentation, diagnostics, complications, and treatment of pediatric gunshot chest injuries based on a literature review and a clinical case observation. Scientific publications (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025) were analyzed, and a clinical case of a 10-year-old patient with an air gun chest injury complicated by hemopericardium and cardiac tamponade is presented. The most common causes of these injuries are accidental shootings during play, careless handling of weapons, and their accessibility to children. Clinical manifestations range from localized pain to severe respiratory and hemodynamic disturbances. Patient management should follow ATLS (Advanced Trauma Life Support): principles: airway protection, hemodynamic stabilization, and early diagnosis (extended focused assessment with sonography for trauma (eFAST), X-ray, computed tomography). In the reported case, an emergency sternotomy, pericardial drainage, and repair of the damaged structures under cardiopulmonary bypass were performed. The postoperative course was favorable. Conclusions. Air guns pose a potential threat to children’s lives due to the possibility of deep penetrating injuries. Rapid diagnosis, adherence to ATLS protocols, and timely surgical intervention determine the prognosis. The highest risk of fatal outcomes is observed in cases of cardiac or major vessel injury. Most children recover without long-term consequences when treated early. Prevention should include strict weapon storage control, increased parental awareness, and legislative restrictions on minors’ access to weapons. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from the patients for the study. The authors declare no conflict of interest.

Стан кардіохірургічної допомоги дітям із вродженими вадами серця на Одещині

2026-07-28T11:31:13Z

Стан кардіохірургічної допомоги дітям із вродженими вадами серця на Одещині Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Вакарук, М. Г.; Баязитова, М. Д.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Vakaruk, M. H.; Baiazitova, M. D. Ефективність лікування вроджених вад серця (ВВС) у дітей значною мірою визначається організацією регіональної допомоги: раннім виявленням, маршрутизацією та періопераційним веденням. Мета – оцінити стан надання кардіохірургічної допомоги дітям із ВВС Одещини у 2015–2024 роках за ключовими показниками діяльності для визначення практичних напрямів подальшого вдосконалення системи допомоги дітям із ВВС у регіоні. Ретроспективне одноцентрове описове дослідження за агрегованими даними річної звітності за 2015–2024 рр. Проаналізовано госпіталізації, виписки, смертність, хірургічну активність, післяопераційну летальність, частку дітей віком до 1 року та територіальний розподіл. Дані подано як n і n (%), із порівнянням періодів 2015–2019, 2020–2021, 2022–2024.Результати. У 2015–2019 роках кількість госпіталізацій була відносно стабільною, у 2020–2021 – зменшилася, у 2022 – відновилася, а у 2023–2024 роках відзначено різке зростання навантаження (1016 та 957 госпіталізацій). Частка дітей віком до 1 року залишалась значущою, а у 2023–2024 роках суттєво зросли абсолютні обсяги допомоги немовлятам. Післяопераційна летальність знизилась у 2022–2024 роках до 0,93% у 2024 році; зберігалася вагома частка госпіталізацій із сільської місцевості. Висновки. Динаміка 2015–2024 років відображає фазові зміни обсягів допомоги та стійку ключову роль немовлят у структурі потоку пацієнтів. Зниження післяопераційної летальності у фінальні роки при високому навантаженні може свідчити про зростання системної спроможності центру щодо передопераційної оцінки, оптимального вибору строків оперативних втручань та періопераційного ведення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; The effectiveness of treatment for congenital heart defects in children is largely determined by the organization of regional care, including early detection, patient routing, and perioperative management. Aim – to assess the status of cardiac surgical care for children with congenital heart defects (CHD) in the Odesa region during 2015–2024 based on key performance indicators and to identify practical directions for further improvement of the regional CHD care system.Materials and methods. A retrospective single-center descriptive study based on aggregated data from annual reports of the Department of Car-diovascular Surgery of the Municipal Non-Profit Enterprise «Odesa Regional Children’s Clinical Hospital» of the Odesa Regional Council (2015–2024). Hospital admissions, discharges, mortality, surgical activity, postoperative mortality, the proportion of children under one year of age, and territorial distribution were analyzed. Data are presented as n and n (%), with comparison of the periods 2015–2019, 2020–2021, and 2022–2024. Results. In 2015–2019, hospital admissions were relatively stable; in 2020–2021 they decreased; in 2022 they recovered; and in 2023–2024 a sharp increase in workload was observed (1,016 and 957 admissions). The proportion of children under one year of age remained substantial, and in 2023–2024 the absolute volumes of care for infants increased significantly. Postoperative mortality decreased in 2022–2024 to 0.93% in 2024; a considerable proportion of admissions from rural areas persisted.Conclusions. The dynamics of 2015–2024 reflect phase-specific changes in care volumes and the sustained key role of infants in the patient flow structure. The reduction in postoperative mortality in the final years under high workload may indicate increased systemic capacity of the center in terms of preoperative assessment, optimal timing of interventions, and perioperative management.The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics com-mittee of the institution mentioned in the work.The authors declare no conflict of interest.

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця

2026-07-08T07:34:48Z

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. Б.; Дибчинська, Н. А. Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з найпоширеніших груп вроджених аномалій та провідною причиною кардіоваскулярної захворюваності у дитячому віці. Удосконалення методів діагностики, анестезіологічного забезпечення, штучного кровообігу та інтенсивної терапії суттєво покращило результати кардіохірургічного лікування дітей із ВВС, однак ранній післяопераційний період (РПОП) і надалі залишається критичним етапом лікування. Мета: визначити та порівняти фенотипи РПОП у дітей різних вікових груп після кардіохірургічної корекції ВВС на підставі комплексного аналізу клінічних, лабораторних та ехокардіографічних показників.

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому

2026-07-06T07:39:17Z

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому Кальчук, Р. Д.; Ухаль, М. І.; Семанів, О. М.; Kalchuk, R. D.; Ukhal, M. I.; Semaniv, O. M. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною медичною проблемою. В арсеналі діагностичних методів дослідження функції нирок, окрім лабораторних, використовуються інструментальні методи діагностики ранніх і пізніх патологічних змін при ХХН та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому. Аналіз даних літератури показав, що ультразвукова діагностика (УЗД) може використовуватися як частина початкового дослідження під час медичного огляду як скринінг-метод. Якщо виявляється відхилення від еталонних значень ультразвукового дослідження пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), сцинтіграфії або динамічної позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ). МЕтОЮ цієї роботи є узагальнення літературних досліджень, присвячених вивченню можливості використання сучасних інструментальних методів для визначення функції нирок в різних стадіях ХХН, в ранні і пізні терміни після перенесеного краш-синдрому та змін в нирках під дією інших патологічних факторів. РЕЗУЛЬтАтИ. Аналіз літературних досліджень показав, що УЗД може використовуватися як частина початкового досліджння під час медичного огляду як скринінг-метод. Це особливо важливо з огляду на поширеність ХХН та порушення функції нирок в різних термінах після перенесеного краш-сидрому, частота якого в Україні висока у військових та цивільного населення через воєнні дії. При виявленні при УЗД значних змін в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування та розрахунку індексу опору в ниркових судинах. Якщо виявляється при УЗД та доплерівському картуванні значні зміни в паренхімі нирок та в ниркових судинах пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою МСКТ, МРТ, ПЕТ-КТ. При досліджені функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, в арсеналі лікаря повинен бути не один, а декілька інструментальних методів (тобто розраховувати на гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання і прогнозування. Так, МСКТ разом з визначенням сироваткового креатиніну (SCr) для розрахунку швидкості гломерулярної фільтрації (eGFR) дозволяє визначати окрему функцію нирок. МСКТ дозволяє оцінити не лише анатомічну структуру нирок, а й створити 3D-зображення, оцінити перфузію та неінвазивно розрахувати швидкість гломерулярної фільтрації. МРТ дозволяє оцінити низку параметрів (об’єм нирок, кровотік у нирковій артерії, перфузія ниркової кори тощо), а також провести МР-гістологічне дослідження нирок, що дозволяє недеструктивно оцінювати орган у 3D зображенні і може в майбутньому дозволити оцінити не лише функціональну здатність нирки та її сегментів або окремого нефрон. Динамічна ПЕТ-візуалізація за допомогою фільтрованого гломерулярного Ga-DOTA трасера має потенціал для неінвазивної оцінки GFR за допомогою кінетичного компартментного моделювання, що дозволяє не лише візуалізувати функцію нирок, а й точно її вимірювати за допомогою камери очищення активності. Динамічна нефросцинтиграфія дозволє оцінити зміни кровотоку в судинах нирок, секрецію та екскрецію радіофармпрепарату, а статична визначить структуру нирок з виявленням фіброзного та рубцевого процесу у хворих з ХХН, та в пізні терміни після перенесеного краш-синдрому розміром кілька міліметрів. На сьогодні нефросинтіграфія та ПЕТ-візуалізація з використання підібраних радіофармацевтичних препаратів залишаються золотим стандартом для визначення функції та морфологічних змін в нирках. ВИСНОВКИ. Сучасні інструментальні методи оцінки функції нирок відкривають широкі можливості для їх клінічного застосування. Інструментальні дослідження змін в нирках під дією різних патологічних факторів та в різні терміни після перенесеного краш-синдрому доцільно починати з УЗД під час медичного огляду як скринінг-метод. При виявлені при УЗД значних зміни в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування, МСКТ, МРТ, сцинтіграфії або ПЕТ-КТ. Всебічне дослідження функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, повинно проводитись с використанням декілька інструментальних методів (гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання, вибрати оптимальні методи лікування та здійснити адекватне прогнозування.; Chronic kidney disease (CKD) is a global medical problem. In the arsenal of diagnostic methods for studying kidney function, in addition to laboratory methods, instrumental methods are used to diagnose early and late pathological changes in CKD and in the long term after a crash syndrome. Analysis of literature studies has shown that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. If a deviation from the reference values of ultrasound examination is detected, patients should undergo a more in-depth examination using multislice computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). PurPOse. The purpose of this work is to summarize literature studies devoted to the study of the possibility of using modern instrumental methods to determine kidney function in different stages of chronic kidney disease, in the early and late stages after the suffered crash syndrome and changes in the kidneys under the influence of other pathological factors. results. Analysis of literature studies showed that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. This is especially important given the prevalence of chronic renal failure and impaired renal function at different times after the transferred crash syndrome, the frequency of which in Ukraine is high in the military and civilian population due to military operations. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping and calculation of the resistance index in the renal vessels. If ultrasound and Doppler mapping reveal significant changes in the renal parenchyma and renal vessels, patients should undergo a more in-depth examination using multispiral computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). When examining functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic kidney disease, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, the doctor should have not one, but several instrumental methods in his arsenal (i.e., rely on a hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease and predict the prognosis. MSCT, together with the determination of serum creatinine (SCr) to calculate the glomerular filtration rate (eGFR), allows for the determination of individual kidney function. MSCT allows for the assessment not only of the anatomical structure of the kidneys, but also to create a 3D image, assess perfusion and non-invasively calculate the glomerular filtration rate. MRI allows for the assessment of a number of parameters (kidney volume, renal artery blood flow, renal cortex perfusion, etc.), as well as for MR histological examination of the kidneys, which allows for non-destructive assessment of the organ in a 3D image and may in the future allow for the assessment of not only the functional capacity of the kidney and its segments or an individual nephron. Dynamic PET imaging using filtered glomerular Ga-DOTA tracer has the potential for noninvasive assessment of GFR using kinetic compartment modeling, which allows not only to visualize renal function, but also to accurately measure it using an activity purification chamber. Dynamic nephroscintigraphy will allow to assess changes in blood flow in the renal vessels, secretion and excretion of the radiopharmaceutical, and static one will determine the structure of the kidneys with the detection of fibrotic and cicatricial processes in patients with CKD, and in the late stages after a crush syndrome of several millimeters in size. Today, nephroscintigraphy and PET imaging using selected radiopharmaceuticals remain the gold standard for determining function and morphological changes in the kidneys. cOnclusiOns. Modern instrumental methods of assessing kidney function open up wide opportunities for their clinical application. Instrumental studies of changes in the kidneys under the influence of various pathological factors and at different times after the suffered crash syndrome should begin with ultrasound during a medical examination as a screening method. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping, MSCT, MRI, scintigraphy or PET-CT. A comprehensive study of functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic renal failure, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, should be carried out using several instrumental methods (hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease, choose optimal treatment methods and make an adequate prognosis.