Цель исследования. Сведения о распространенности и
структуре зубочелюстных аномалий помогут определить
нуждаемость детского населения в ортодонтической помощи и рассчитать объем лечебно-профилактических мероприятий. Поэтому сведения о распространенности аномалий зубных рядов требуют постоянного обновления.
Материалы и методы. Для определения структуры зубочелюстных аномалий нами было обследовано 346 пациентов в возрасте 7-18 лет, проживающих в городе Одессе и
Одесской области и обратившихся за ортодонтической
помощью. Все дети были поделены на 4 возрастные группы в
соответствии с периодом формирования прикуса. Анализ полученных результатов проводился по классификации Д.А. Калвелиса, комбинированную патологию отдельно не выделяли.
Результаты исследований. Результаты проведенных исследований показали, что структура зубочелюстных аномалий в различные возрастные периоды различна и зубочелюстные аномалии имеют сочетанный характер.
В структуре зубочелюстных аномалий преобладали случаи
прогнатии. Наименьшая доля прогнатии была зафиксирована в раннем сменном прикусе. В позднем сменном прикусе
она увеличилась более чем на 19,3 %. В период формирования постоянного прикуса и в постоянном прикусе частота
прогнатии приблизительно находилась на одном уровне.
Глубокий прикус наблюдался в 18,4 % случаев осмотренных.
Причем наибольшее количество детей с глубоким прикусом
зафиксировано в раннем сменном прикусе, что можно объяснить частым сочетанием глубокого прикуса с ростом
прогнатии в этом же возрасте. Распространенность глубокого прикуса в позднем сменном и в период формирования
постоянного прикуса колеблется на одном уровне, а в постоянном прикусе опять резко вырастает.
Частота открытого прикуса с возрастом практически не
изменялась. Наибольшая частота косого прикуса наблюдалась в позднем сменном прикусе. Прогения наблюдалась у
6,7 % случаев обследованных и наблюдалась тенденция к ее
увеличению с возрастом обследованных детей, что возможно связано с половым созреванием.
Выводы. Полученные данные помогут определить объем
лечебно-профилактических мероприятий.
Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, распространенность, скученность зубов, аномалии зубных рядов.
Purpose of research. Information on the prevalence and structure of dentoalveolar anomalies will help to determine the need
of the child population in orthodontic care and to calculate the
volume of therapeutic and preventive measures. Therefore, information about the prevalence of anomalies of dentition require constant updating.
Materials and methods. To determine the structure of
dentoalveolar anomalies, we examined 346 patients aged 7-18
years living in the city of Odessa and Odessa region and seeking
orthodontic care. All children were divided into 4 age groups
according to the period of bite formation. The analysis of the
obtained results was carried out according to the classification
of D. A. Kalvelis, the combined pathology was not singled out
separately.
Research result. The results of the studies showed that the structure of dentoalveolar anomalies in different age periods is different and dentoalveolar anomalies have a combined character.
In the structure of dentoalveolar anomalies prevailed cases
pregnate. The smallest proportion of prognathia was recorded
in the early changeable bite. In the late shift bite, it increased by
more than 19.3 %. During the formation of a permanent bite
and in a permanent bite, the frequency of prognathia was approximately at the same level.
Deep bite was observed in 18.4 % of cases examined. Moreover,
the largest number of children with deep bite is recorded in the
early changeable bite, which can be explained by the frequent
combination of deep bite with the growth of prognathia at the
same age. The prevalence of deep bite in the late shift and during the formation of a permanent bite varies at the same level,
and in the constant bite again grows sharply.
The frequency of open bite did not change with age. The highest
frequency of oblique occlusion was observed in the late changeable occlusion.
Progeny was observed in 6.7 % of the cases surveyed and there
was a tendency to increase with age surveyed children, possibly
due to puberty.
Summary. The data obtained will help to determine the volume
of therapeutic and preventive measures.
Мета дослідження. Відомості про поширеність і структуру зубощелепних аномалій допоможуть визначити потребу дитячого населення в ортодонтичній допомозі і розрахувати обсяг лікувально-профілактичних заходів. Тому відомості про поширеність аномалій зубних рядів вимагають
постійного оновлення.
Матеріали і методи. Для визначення структури зубощелепних аномалій нами було обстежено 346 пацієнтів у віці 7-
18 років, які проживають у місті Одесі та Одеській області і звернулися за ортодонтичною допомогою. Всіх дітей
було поділено на 4 вікові групи відповідно до періоду формування прикусу. Аналіз отриманих результатів проводився за
класифікацією Д. А. Калвеліса, комбіновану патологію
окремо не виділяли.
Результати досліджень. Результати проведених досліджень показали, що структура зубощелепних аномалій у різні вікові періоди різна і зубощелепні аномалії мають поєднаний характер.
У структурі зубощелепних аномалій переважали випадки
прогнатії. Найменшу частку прогнатії було зафіксовано в
ранньому змінному прикусі. У пізньому змінному прикусі вона збільшилася більш ніж на 19,3 %. У період формування
постійного прикусу і в постійному прикусі частота прогнатії приблизно перебувала на одному рівні.
Глибокий прикус спостерігався в 18,4 % випадків оглянутих.
Причому найбільшу кількість дітей з глибоким прикусом
зафіксовано в ранньому змінному прикусі, що можна пояснити частим поєднанням глибокого прикусу з ростом прогнатії в цьому ж віці. Поширеність глибокого прикусу у пізньому змінному і в період формування постійного прикусу
коливається на одному рівні, а в постійному прикусі знову
різко зростає.
Частота відкритого прикусу з віком практично не змінювалася. Найбільша частота косого прикусу спостерігалася
в пізньому змінному прикусі. Прогенія спостерігалася у 6,7
% випадків обстежених і спостерігалася тенденція до її
збільшення з віком обстежених дітей, що можливо пов'язано з статевим дозріванням.
Висновок. Отримані дані допоможуть визначити обсяг лікувально-профілактичних заходів.
