Дисертація присвячена прогнозуванню віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів та оптимізації тактики ведення хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи. У результаті проведених досліджень розроблена система прогнозу віддалених результатів хірургічного лікування хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи, що полягає у застосуванні трьох дискримінантних рівнянь, які дозволяють прогнозувати наявність ознак інвалідності, виникнення тривожних і депресивних розладів у всій групі хворих та в підгрупі пацієнтів, представники якої маютьI ступінь відповідно доGOS у віддаленому періоді захворювання. У 67,1 % пацієнтів у віддаленому періоді захворювання спостерігаються тривожні та депресивні розлади різного ступеня виразності; істотне(більш ніж удвічі) зниження показників залежної від здоров’я якості життя у сферах рольового фізичного й рольового емоційного функціонування; порушення концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; 81,9 % пацієнтів мають порушення вегетативного тонусу у серцево-судинній системі з перевагою парасимпатикотонії, порушується водно-електролітний обмін, що проявляється зниженням відчуття спраги й підвищенням рівня натрію у сироватці крові. Виникнення тривожних і депресивних розладів у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно пов’язане з наявністю у хворих паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу й тимчасового кліпування. Ознаки інвалідності у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно пов’язані зі станом пацієнта при виписуванні зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми. На підставі розробленої системи прогнозу створений комплекс практичних рекомендацій, який включає дослідження психо-емоційного стану пацієнтів з високим ризиком виникнення тривожних і депресивних розладів за допомогою Госпітальної шкали тривоги і депресії, визначення показників залежної від здоров’я якості життя із використанням опитувальникаSF-36, а також вмісту натрію у сироватці крові. Комплекс спрямований на оптимізацію тактики ведення хворих із аневризматичними інтракраніальними крововиливами.
The dissertation is devoted to prediction of the long-term outcomes of aneurysmal intracranial hemorrhages and optimization of treatment policy. As a result of the researches the system of prediction of the long-term outcomes of
surgical treatment of patients suffering from aneurysmal intracranial hemorrhages was created. The system of prediction includes the application of three discriminant equations and allows to predict presence of physical inability attributes, occurrence of depression and anxiety in all the patients and in the subgroup of patients with І degree according to GOS in the long-term period. The 67.1 % of patients suffering from aneurysmal intracranial hemorrhages in the long-term disease period have depressive and anxiety disorders of various extent of manifestation. Also the patients have the severe (more than twice) reduction of health-related quality of life in areas of the role physical and role emotional functioning. In the cognition sphere the greatest disorders were noted in the concentration of attention and analyticity of inductive thinking. The 81.9 % of patients had the infringements of the vegetative tonus in the cardiovascular system with the prevalence of parasympathotonia. The reduction in sense of thirst and increasing in the level of serum sodium were also found.
The presence of depressive and anxiety disorders in patients suffering from intracranial haemorrhages in the long-term disease period significantly depends on the presence of intracerebral hemorrhage, intraventricular hemorrhage and temporary clipping. The presence of physical inability attributes in the long-term disease period significantly depends on the patient’s condition during his discharge from the hospital, presence of epileptic seizures in a debut of the disease and the localization of the aneurysm. On the basis of this system of prediction of the long-term outcomes the complex of practical recommendations, which include the evaluation of the emotional status in the subgroup of the patients having a high risk of depressive and anxiety disorders occurrence by using the Hospital Anxiety and Depression Scale, evaluation of parameters of health-related quality of life by using the SF-36 questionnaire, and also definition of the serum sodium level was created. This complex is directed on optimization of treatment policy of the patients suffering from aneurysmal intracranial haemorrhages.
Диссертация посвящена прогнозированию отдаленных последствий аневризматических интракраниальных кровоизлияний и оптимизации тактики ведения больных с аневризматическими интракраниальными кровоизлияниями. В результате проведенных исследований разработана система прогноза отдаленных результатов хирургического лечения больных с аневризматическими интракраниальными кровоизлияниями, состоящая в применении трех дискриминантных уравнений, позволяющих прогнозировать наличие признаков инвалидности, возникновение тревожных и депрессивных расстройств во всей исследуемой группе больных и в подгруппе пациентов, имеющих І степень в соответствии с GOS в отдаленном периоде заболевания. Выявлено, что у 67,1 % пациентов с аневризматическими интракраниальными кровоизлияниями в отдаленном периоде заболевания отмечаются тревожные и депрессивные расстройства различной степени выраженности; у них наблюдается существенное (более чем в два раза) снижение показателей зависимого от здоровья качества жизни в областях ролевого физического и ролевого эмоционального функционирования; в когнитивной деятельности наибольшие нарушения отмечаются в сферах концентрации внимания и аналитичности индуктивного мышления; у 81,9 % пациентов наблюдаются нарушения вегетативного тонуса в сердечно-сосудистой системе с преобладанием парасимпатикотонии, изменяется водно-электролитный обмен, что проявляется в снижении чувства жажды и повышении концентрации натрия в сыворотке крови. Возникновение тревожных и депрессивных расстройств у пациентов с аневризматическими интракраниальными кровоизлияниями в отдаленном периоде заболевания статистически достоверно связано с наличием у них паренхиматозного, внутрижелудочкового кровоизлияния и временного клипирования. Наличие признаков инвалидности в отдаленном периоде заболевания статистически достоверно связано с состоянием пациента
при выписке из стационара, наличием эпилептических приступов в дебюте заболевания и локализацией аневризмы. На основании разработанной системы прогноза отдаленных последствий аневризматических интракраниальных кровоизлияний создан комплекс практических рекомендаций, включающий в себя исследование психоэмоционального состояния пациентов, отнесенных к группе с высоким риском возникновения тревожных и депрессивных расстройств с помощью Госпитальной шкалы тревоги и
депрессии, определение показателей зависимого от здоровья качества
жизни с помощью опросника SF-36, а также содержания натрия в сыворотке крови. Разработанный комплекс практических рекомендаций направлен на оптимизацию тактики ведения больных с аневризматическими интракраниальными кровоизлияниями.
